Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Формирование экономических связей предприятий по производству и переработке мяса в условиях рыночных отношений тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Подра, Юлия Анатольевна
Место защиты Львов
Год 1996
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Формирование экономических связей предприятий по производству и переработке мяса в условиях рыночных отношений"

ДЕИ 1396

Льв1вський державний аграрний университет

На правах рухопису

подра ш1я ышоттт

формування економ1чних звизкиз ШДПРИИмств з.виробництва i дереробки м яса В умовах РМНЕОВИХ в1дносйи

Спец1альнз.сть 08.-6-7.02

Економ1ка С1Льського господарства i АПК

АВТОРЕФЕРАТ

ДМСЕРТАЩ НА ЗДОВУТТЯ КАУКОВОГО СТУПЕНИ КАНДИДАТА Е КО НОЖ Ч H И X НАУК

ЛЬВХВ-1936

ДисертацхЯ е рукопио

Робота внконаяа в Лъв1всъкому державном-/ аграрному ун!версн-тета протягай 1994-1986 рр.

Науковии кер!вник: доктор економ1чних наук, професор,

акадеыШ УАДН Решав 1ванович ТРИНЬКО

0ф1д1йн1 опоненти:

доктор ешзш1чних наук, профессор,

азелужений д1яч науки 1 техн!ка В.Г. ГАЛАНЕЦЬ

кздвдат ьковоы!чних наук, доцент Т.О. 31НЧУК

Прсе1дна оргсЛ1вац1я - Льв1вська акадеы!я ветеринарно!

медицина Гжицького

Захист Ыдбудеться /б " 1856 р. о У/" годин

юа гаехданн! спец!ал1вованоТ вченоХ^ради К 04.16.01 у Льв1вог:зк державному аграрному ув1верситет1 за адресов:

252040, ЛъвЗвська аСя&стъ, Жовк1вський район, м. Дублям,

3 дисертаШео ысяша ознакомит в б1бл1отец1 Швськог державного аграрного ул1версятету, м.Дубхани, Еовк1вського райо! Льв1всько1 обгасЯ.

Автореферат розЮланий " ;о " 1Э9в року

Вчеюш сэкретар сп<гц1ад1аоваяо1

вчено! ради, доцент К.В.ПРОКОПИШАК

1. ГЗагалыга кзра;ггеркстмка робота 1.1. Актуалыйсть теми. У роав'язанн! продозольчсн пробдеми, аокрема у забезпечеюп населения м'яссм i продуктами його перерсбки, вакливе м1сце в1дводии>С!Г формуваяню i роззитку ринку м'яса. Це одаэ з завдакь агрзрко! пол1ткки кратки на блетй роки. Boso зумозяекэ iCTOTHKM погариэнням ексном1чного стану с1зьського господарства, змс-ншенкям вире-иувачня, р^ахзацП та эагот!вл1 худоби 1 пткиД, оЗсяПа И переробки, виробництва м'яса 1 м'ясопрсдукцП, :х родат/ населения та поставок на екопорт.

- Ват-ливе значения у зб1лъиенн! виробнкцгва продукцП мае вбалансований розвяток ' сШського господарства з га-узяии, як! зд1йсншгъ эагот1в23, перерсСку i реал1загДю родукцП. Пенки взаемззз*язс.ч uis 2;ф0бк;!цтвс:4 с1хъсысагоспсрзрсько1 продукцП i р!впеы роавитку переробних галугей пэтребус дальтаго адоскокалегаи. Цл ваквива сфера ягропромислэвсто гашкеюзу рр в!дстаз в1д роввзггку с1гьсьмгояподарськсго виробтздгаа, потреб еквтюм1ки.

Такс стансвхгде склалось як спас л i док загггько! вт кп-м1чно1 ;?риги з краШ, так i вкзсл!дск незтЧднэот! вираз-ництза ы'ксс, через зшни в ц1коу?2эрекп1 на предугсц'и тва-ркнняцгва, поруззеяш строк!в р^зр.тсунШз эа роап1зсЕчну худобу, знагжндя пепкту ва м'ясо знссл1дск ptsicora пад1ння ку-п1вельпо! 'сяромаяюст? населения та а!д;вкцошш рээдр1бних ц!н тэдэ.

1.2. '/бта 1 газдагая дсскгекяя.- Кзтоа доел Жжения s втачонля i резробка сисгim заход1в, направления на поддавая liox/yiiawy розвитку 1 функц1онування виробнячо-екогго-Шчаих гв'ягкЗл vis тваринкицьюоо; 1 переребяими галузкми

агропрамиодсзого комплексу Хмедьницько! обдас?!.

Зхдп;;1йко до поставлено! ыати завдаишши досшджэнш е

- швчкти- суп. фунтайй та еконоы!ч;шх важехз варабак-чо-оконсы1Чек зв'яэж! гидприекгсз;

- ойгрунхувагк оснозн!" аапрями розаигку еконойчюк Еэаазвдаоснн с1дьськогоо1юдадськшс 1 переробши п!дпрк-емсхв агрощюмкеаопого .комплексу в умовах рааку;

- яроазш!вувата сучавзпай рогвкток твзриннцхва 1 пере-роб.чкх голубей;

- сЗгрувтугага осясш! шляхи збааанооавзого розвктку м'ясксго т&дкоипаоксу.

1.3. Предке? 1 объект досд1дманяя. Предметом досхджен-1ш р, взфемов1днссинк4 яка склалися в м'яся1й прсаислозосг! г с1,ша>кяы господарствои, 1 шядшв! каргък 1х удосксналення. ОЗ'ектси - тваркнющьк! 1 ввреробн! гздуз! агропромиолового ксмнс-ксу Хмельняцоко! область

1.4. Методолог15 1 'методика досд!джеккя.

Методолог1чно осковоэ досхдкенвя е пришит Верховною

Радев та уряд см УкраЧни нормативно-правов! та господарсый документл, прац1 в1-чкзшюо? 1 заруб!*них вченкх.

Я процэсп досладхень гастаеувались так! иатоди: кораля-Шйеяй шгл1з, екснсьтсс-с-гатистичкий, роарахукиово-конс-тругаетнкй, ыойограф1чнкй, абстрактно-логхчкйк, екоиом1-ко-катематичний та

Едерелаии 1к;ормащ 5 бужи оф1щйн! дай! державно! сг'Ч тисткчно! Ёв1тное?1# ч!атер1аги Управл1ння сиаського госла-дарехза г прсдоЕодъства Хмелъницько! сблас?!, сОлаоного

об'еднанкз м'рсксЯ ярсмислэЕсст1, норматива! 1 дов!дкоз! тер!али, л!тературн! даерез а дало! л рейде;,ж.

1.6. Наукова новизна роОохи полагав а ироведенк! дося!д-жекнп фа;стор1в, як1 впливгатъ на легл/блеякя екоаом!чкич зв*язк1з ШдприемстЕ а вирс&шцтва 1 переробки ы'яоа в угонах ргяксвих в!дносик в Хмэльяяцьк1й облает!; роаребц! про-позиц1й щрдо далыюго розвитку малих Шдсобних виробшщтз 1 промисл!в безпосередньо в с^яьськогсаподарсьюсх п!дприемс-твач; визначенн! зиробничо! структурл м'яснсго продуктового п1д;сомг!лек.:у АПК на перспективу; зигначепн! порядку встакоз-лештя розм1р!э стягнень та ялатетдв для переросши: п!дпр;:ем-ста ва забруднеяня природного.середовища.

1.П. практична ЩштЗсть рейотн позгаз е гону, що на основ! досл1джеякз обгруктована кеобххдшеть вдоскоиаленяя 1 розвжгку в:фобшио-е:сэноч!чнкх зв'язк!в сШськсгоспадЕрс?-

1 первробиях п1дщ>иеис?в; гкесек! рекечавдиШ 1г забзз-печезшя вбазкеезеяоот! у вяроб'шггв! м'ясюк сродукв.

1.7. На згдизг аикосл?7.ая-

- од1шт-1 стззу 5 переяехгиз резкитну твзризшвдьккх га-лузги о1л?-с..'-кого гзспсцарсгва 1 персробнс!

- рекогзздадП ш~о вдосконзлэшш кзясайчнгсс вэйе>.ч?з1д-яоеин с1льсыя)гсоподарських 1 ясрероОнкх п1дярй"атс^;

- продоэдДО "!"ДО покрэпакчя вироб-'пйвд, загст!вл1 1 яерероЗкн худоби та г:вд1;

- рспсз-щП подо подальсого р.-'зтатку кали-ч вЗдссСних виробницто; виэнгчззгая порядку Естяновлекня розгИ р! в 1 стяг-кеша платежа еа заСрудяенва навшнстъого сергдовща ка ы' ясопереробних п 1 дпркемствах.

1.8. Апрсбзшя работи 1 публ1кац11,. Основн! положения

результат!о яроведених досл1джзнь висвИлювалисъ в допов!-дях 1 вкстунах ка науково-таоретичних кокферешцях молодик вчених 1 аетпрант1в в ПодШсШй державн!й аграрно-тех-н!чн1й акэдемП (1994-199брр.).

3 теми дисертац1йно! роботи опубл1ковано чотири статт! аагальнш обсягсм 0.9 друкованого аркуша.

1.9. Обсяг та структура роботи. Дисертац1я скдадаеться 1э вСтуяу, трьох роздШв, висновк!в 1 щшозиц1й, списку вккористшо! ;тератури 1 додатк!в. Робота викаадена на сторхккак машинописного щекоту, иЮтить 30 таблиць, 7 рксун-к1в та 7 додаткгв. Список використаяо'1 л!тератури включав 143 вашенування.

г. Осиавякй зм1ст робот.

У встул! обгрунтована акгуьльй1сть теми досхдження, визначека кого мета, вавдання, предмет 1 об'ект досийдасення, рогкрито уетодслоПчну основу 1 методику досл1дження, назначено наукову новизну та практичну ц1нн1оть роботи, сформу-"зозако основн1 положения, як! виносяться на захист.

У першоыу гюздШ локааана суть еконоы1чних взаеиов1д-косик п!дпркЕыотг агрсвромисловзго кошзлексу в умовах ринку, Фунта!I та.важел! взаеыовадяосин.

Економ1чний зы1ст зиробничо-еконоы1чниз. зв'язкхв в аг-ропрсш!слоа1й сфер! проявляемся перш за все з тому, цо с1льсь:'.э государство все б1льше перетворюеться 1з сфери, яка безпосередньс виробляе предмета спохивання, в великого постачанышка сиравини для праьакздова! переробки.

Дхя еконсм1чнсго мхан1зму розвитку Шжгосподарських зз"язк!в, його впаив на формування 1 оптимальне функцЛону-

вання догон!ршя вДдяосинг в С1дьп:ост1 вяэиачаоться ступеней узгоджения гпдпршмств виробницзта, аереробки, абуту i загатил: с!Льсьгагсзсподарсько1 проДукцП. Для забеапэчення вза-eixHOl узгодженост! п1дприемстэ АПК 1:еэбх1дно в перзу чергу надХкти Ix д1гчкми екояоч1чнкда вэкелями, за депомогао яетх модна було би реально впливати. на кхнцев1 результата дхяль-uocTi Шдприемств.

Одними ia найважлив1ЕИХ пршщиШв орган!аацП екоксм1ч-них взбмов1дкосш ШдпряЕмств s економ1чна гац1кавлен1сть i в1дпов1дальшсть. Для "ix реахзацП необх!дне аастосузаиня еконоа!чних стиыул1в i санкц!й. Алэ в умовзх ринку ггатр1биа б!льш досконала система е;соко!пчшк стимулов i санкц1й, hk б суттево посияили 8нутр1шпй вплив на саморсэвиток п1дпри-еметв ПК. Екояом1чи1 стимул и i саякцП псеинн! забеапечита г$эктмшей впчв на вшюягяня bcx догсз!рних забов'язань, еприятм порк'альнску фунгаЦокувяня?) м1кгзлу;зег;я зз*язя1в.

Комплексна;"! п1дх!д до каяагохртэння функц1й, <?tohdm4bsk нзжэгз у систем! екопом1чго!х взасмсМдпссин для биективного гиксристання з yapawiinai м1ягалуаевга<я аэ'лаками в умсгах Р'шку передбаяаз x ыодеркХаацйо в!дпов1дно до принципа вваемов!днсс;ш та I;-: рикковога регузваь'нл.

У другрчу розд1л! яроведегю гналiз ста;г/ аиробяицтва, ?aroTi3.i i перарэбки /варинаицыга! прэду:щп.

Проведено отатксстше спосторвя-гши св1д'пггь, зр ви-робяицтво м'яса за останя! роки 2 досл1дхувв:!1й облает пос-Titio гмеияувалось. Так, виробиицтво м'яса з раэраяунку на ICO га с!льгоспуПдь з 1990 по 1905 pp. з гсиподарствах сус-

хйльасго сгг.тора аменшгось на 21.7 в1дсотк!в. Питома вага с у с 171 ль кого сектора в загашюму виробшщгз! в 1335 р.. ста-ногить 60.0л, ео на 0.4 пункти макше ncpiBHSHO з 1S90 р,

В структур! варобшедгва ц'яса яловичина зайыае най01ль-ау питому вагу в 1S94 р. отановить 681 аагальвого обсагу впрс&пешго ы'яса.

Пвень виробндава м'яса яловичени та його е;соном1чка e)6KT5!2aicrrb вианачасться, з одного боку, динаы!коо пого-л!з'я иохсдашга доросло! худсби на в!дгод1вд!, Щльн1ста i-aro з рограхунку на аднжар земельно! площ!, а з другого Соку - родукгх2н1стз) гварин.

Темп зшкенкя вагалького погояхе'й. Еелико! рогато! ху-доби за 19S0-lS95pp. отаковкв 23.6%.

Через pisKo аменвеквя виробництва ы'ясопродукц!I гначно сгаротикся обсяги П аакуп!вель. Загот1вля худоби та пти-ni дослдяуваЕсго периоду дещо анизкзсь i у 1991-1994рр. в середкьсьг/ становиа 184.3 г:о.т., gp на 23.7% менше, hk у l9S5-1990pp. Sais"s,а, у гослодгфствах сусп!лыюго сектора 'эз-чушвля такая ьмакталасъ пор1вняко ie пояербдн1ми роками на 28.5%.

Одним 1з резпрв1в поповнеяяя тваринницыга! стфовини в гакугвля- П в 1ндиэ1дуальнзму сектор!. В Хмедьчицыйй облает! закуп!вля худоби та птид1 Е особистах гДдсобцих госпо-гарствах стаяозига 14.7 Хтис.-?.. щр в 2.2 рави бшлае, н1* в lGQOp. Одига?, га пергок 1S24 року чазтка заготгвл! худоби ,-та nraui в населонкй стаковила лета 12.6%. эагашюго обсягу аа-гот:вель ц'яса. Да в гш&чЛй mpi пояонаеться та, що у гв*-г.гку в висскоа^. гзрлеяв транспортниц послуг с1льськогоо лодгрськкк гкпркгкствам кин! невиг!дно закупеззувати тварив

у населенна i достззхчтя на а'яссзсом31язтя. Наеоленпя на в CM03 вогкти таария аз досяткя к1л2Чвтр1э. Гс;г; значка ча&ихиа обсягу гакуя!вд1 худобк у ааес-леика латягь сппх.г>-ч!й коояерацП.

Значку роль у зШдьгэнн! вирсбнявдяа 1 затот1вл1 щ дукцП в!д1грев Ii як1оть. Тому'пазШзекпя ахсст! яродуэди е на дзний час одним 1з вазышвик народногосподарськик заз-дань. М'ясна продуктивнюта тварин, побноШнШсть яловичнзи та И яKiers заяежигь в!д багзтьпх факгор!й. Ослояннг s нях s вгодоваяхеть, порода, bk, стать та h. Иаибхльш? питемд вага эагот1вель велико! рогато! худоби вищЯ згодованост! -63,62, серздньо! - 21.4%, тод! як у 1S92 р. цей псказник з1дпов1дно отанозив 70.-1 i 29.SS.

Шдвижения нсвдицП худобя - дуя яа?изйзэ завдздрп. Науке доведено, да н'ясо тзарин вишТ вгодозапост! за кало-plfipioro ксрисн1:ае л три раэи, ais худа:. До того к кохний цонтяер реавХзоваио1 на м'ясо худоС:? (s :з-;гДй мае-.) вгод5г?кзо5."1 дае вкх!д яловггинк "а 12-13 кг aisbsa, н1я се-редмьоь tes,4 розрзхуею, kk л ?ггргш: я досз1дяупбя1й сб-rncTi Енпсл1дж няаыяЯ вгря0?а*50сг} РРХ.

Ca стзгисгчззл? дашгя! в- гсслаггрс'ь-чЧ сбтаст! закупано 1EOI1 гол is HFK ноте серед&ш -л ottcr-..;;~c!'/i j&bot хя dsc'ju, 2шгод?чи з цьогс сгредг^ дзэу вегу 1

гсяиыг (56638:13311o?. П58кг). Азагог1ш таграхегугмг серзл-го -Шйу 1 голое;* BFX E^pl згсдогиос-ri (4.г-:?3:т). выдай 2рИ яего'пвл! 196'. 1 гсл12 SFX се^ЗДКЬСЯ ssrerл 4.С53 кг область додаткого отряжала б 12344 ц и'яст-{3?Stx4.CSas.?M3?: "3483 - 6б639л1г44ц}.

Оеш, o:-:-:<reHi загоМввль тьйризгаиш.ко1 "родунаП

досягнеко вначнях уопЬаз: -плъкстъ закушюнях продукт1в дев эжйкшзсь 1 в деяглй м1р1 знижепа 1х як!сть.

Вшок ы'аоа - це акзтеыа економ!чяих вщносин м!к ви-робнкками сироюши 1 кхкцевого продукту.

Як св!дчзть дан! таблиц! виробнкцтво м'яоа, вквочжчк субпродукт/, пэрао! категор!!, аыешилось в 1994 р. порхвкдно з 1590р. на 25.3?, ковбгних вироб!з - ка -4.1 тис.т., або из. 32.3Х.

Таблица

Динамика виробництва основних вид1в продукцИ м'ясно! промислэвост! в Хмэльницыйй облает!

Вид родукцП 1990р - 1992р 1994р 1994 р. В % ДО 1990р

М'исо ! субпродукта

1-1 категорП, тис.т. 62. В 59.9 46.9 74.7

Ковбасн! вирсби, тис.т. 12.7 12.Й 8.6 67.7

Консерви м'яскх,

тис.ум.б. 5531 2826 5070 91.7

Кир харчовкй топлений.

ткс.т. 3.4 2.2 2.2 64.7

Ы'ясн1 кап!вфабрккати,

тис.т. 5.3 2.9 1.7 32.1

Сух! тваршн! корми.

ткс.т. 4.1 3.9 3,5 85.4

В дакий час дужз низьксж закаавться частка м'ясних ка-п!вфабрикат1в в загальког.'у о5сяз1 реаШзацИ м'яса 1 м'яских продуктхв. В структур! асортименту^. ззшутцеко! продукт I вони займають есього 2.71, щр ыайке наполовину мосте р!вня !х ви-робництва в краШ. Недостатка таких галъкасть вирсбякцтва нап!вфабрикат1в натуральна (дрХСнокускових). В 1994р. IX вироблено 859 тис. порц1й, до на 235 тис. порц!й менше н!ж в 1990р. Основною причиной стримувашя росту .вказаних вкщэ продукт1в е значке скорочення чиселькоотг погсипв'я худоби та птиц! 1 в!дпов1дко зменсення обсяПв 1х-загапвель.

Одним !з фак?ор!в л!двкшоння ефективноста галуз! е як1сть вироблено! арэдукцП. В 1994р. вщим сортом реал!эо-вано 3154т (35,8") коэбаснх яиро5!в, шр на 26.5Х ыете р!?-ня 1989р. За випусксй ы'ясяих коясерв1в вкгзо.< сортом р!вень 1994р. в 2 рзги зотий р!вкя 1592р. (в 1994р. складзв 47.7Х).

У третьему родШ обгрунтозан! основя! пшхи дагавого вдосконазепна сксном1чних зв'язйв тварнннкцтяа з и'ясною промислов!стю.'

Основниш щзичиками змекиення вкробництеа м'яса с скорочення погол!в'я тзгдон в господ зрствзх грсуадського секте-0 ра, эпиженяя м'ясно! продуктЕност! худоби 1 птиц!, пог!р-шення в1дтворення стада I технолог гшо! дксцйпл1ни па фер- . мах, зб!льшення паде>-' худоби та пткц! тсцр.

Певне Рбдлызакня погол1в'я тварта з особистах п!дсобких господарствах населения не ктапэксуваго його скорспеннл у государствах громздського сектора. 3 результат! В1Дбулось загатьнэ змензення вспх вид!в тварии, Ютогло знизився м'яс-ний потенщал облает!.

Шьтвтш ncroEiB'i тварик аумозлено насамперед оОыезке-kcto kcphoskx pecypoiB, ваиаганюш привести чксеяыисть ло-гол1б'й худоби i пткц! у г1дпов!дн1сть а кормэвоз базса. Не симугзвак рсзвктск варабнидтва м'яоа низькл закуп!ве.п>н! ni ни на худооу. Сп1Ез1дисшекна шк реаг!3Ц!йнсю ц!но (за 1ц) ка зерно i kheo маек ВРХ на и'ясо зызнпидось ' а 1:14.3ц у 1089р. до 1:4.35ц у 1993р., на свшжяу - вХдповхдно s 1:14.3 до 1:6.8 1 на к'eco овэць - 1:10.7 до 1:6ц.

Поглиблення зегативккх тенденций у м'ясних галузях зу-лоаг:-г'.- г ока поааайвонням деркавного кешршш за розвиткои тварпнкицтва, гнкхенкяы шхатоспршожкого пепиту населения 1 песаоЕчаснши розрахункэми переребнкх Шдпрквкств з вкробни-камя м'яса. Тёк, в Хмельницькхй обдаст! ы'ясопереробт п!дп-ризкатва в основному розрахоэувться в тэваровиробяиками за адану смрозину. Одках, заСорговааЮть Кам'янець-Под1льського L'coKDHcepBEoro комб!кату с i ль съ ког о ::подарсьгсим гйдприемс--тазы стаиовить 40 мрд.крб.

За дшогагою методу бкспаненц1йного згладжування ии .грабили прогноз 4KC0bHOCTi narojiiB'r тзарин на 2000-2005 рога. Разрахунки,проведен* аа допомогсго ЕОМ, св!дчать, щ> до 2СОО-2005 p.p. пегогэ'я bcx евд!в тварин аначно лукоротиться пороняно 1э 1S90 роком. А саме: погод1в'я ВРХ - на 24%, в тему ЧМСТЛ KOpii - 4.3Z, свиней - 23.3Z, оеодь Д k3 -it. ex.

Ео зупияитк спад виробннцгга тв&ринницько! продукцП, зокреыз ы'яса, несйк1дяо п!дгидити геиетичний потевшая про-дунтнгьхезгх худобй та птиц!, збэрАгати каточнз погсхав'я твзр::н i насакперод в nzouimax государствах, великих комп-

г>ксах та sa птахсфгрмач.

Скорсчеяна погол1в*я худоби, особливо в скотарств!, потребув трнвагого часу для в1днэвлез!ш заЗ'л'гксго тсктпкген-ту. Тому яеобх1дно Ютотао п!двищи?и и* асу/ продук?квн1сть худоби га рахукск пол1пяенвя II гсд1ел1, впровадженяя 1ятен-сйеного вировувакЕя. молодняка, рогшрення пголесловсго схрэ-. вування. 8 розвилених згруб!яких кра1нач велика рогата худоба на м'ясопереробя! п1дпри5кзтва аадходить живот загса 500-550 кг 1 визе.

В Хмелыпщьк1й облает! сзроднз .тва вага одк1е! голови 8РХ, продано! с1дьськогосподарськ/и п1дприемств5ми м'ясо-кснбьчзтам, стаяовить 381кг, в 1994р. цей пксязник стгновив 404кг.

Одеку 1з гслозних напрятав у нарезу ван: Л обсяг1в ви-робннцтга м'ясяих ресурс!з б роал1ззц1я коцдняка велико! рогато! худоб?? живет иесоо 40Э-Б00кг, яр дозволить при тему л погол1в'1 значко збхдъЕкти виробництво яяовичини. Ори дьо-му ыоаодняк зщо! агслованост! наз 61льеий г?эб1йний вих!д а'ясз, на яього вища зёкуШвельяа ц1на. Тему л1двкценнз живо! маси одхп1в1 госвя иае зэликз еповгоАчве значения.

Ефекткзнл С.у?!кц1онуэззгая р;яшу и*пса нервдбачаз наа?-к!сть розв:аИК01 переробко! прсыиолоБост1 та 1:;$расгруктури > з ваготол! худоб;: та гтиц1 1 пгггзшН готово; продукцП.

В уковах резвитку зв'язкхв мхж тварюгякцтвеи 1 м'яснсс, . прошсловЮяэ Шдаквг, :тьоя роль дсгов1рвих в!дносии. Протя-гом багатьох рок!в м'ясокомб1катй 1 гооподарства арр1чяо ук-ладали договори "геонгратеацП. Б лих передбачаБться к1ль-к!сть, яклеть, строки здач1-приимзннк худоба, умови оплати, ф1ннсоз1 санки!1 за поруиэякя догозХрних гайов'язая?,.

Одкак практика показуе, що договори в бхльшост! вкладов -.аать формальная характер.

Господарства а керуюч! оргави ве надаютъ надежного значения договГрниу зобов'язанням стор1н. Внэсл!док цього систематично порушушься передбачен! в таких договорах вимоги до виконання шив1в постачання худоби, дотримання календар-них отрок1в його постачання, до ассртиыенту г якост! сирови-ни. В 1994 р. линз три р_шош! виконали догов!рн1 зобов *яган-ня. Основними причинами слабко! д11 догоеорхв контрактацИ е те, що вони ох ошизеет лише питания куп!вл!-продажу худоби в рахунск виконання державних план!в закуп1вель. В них повн1с-тю вхдеутн! так! питания, як економ!чна зад!кавлен1сть сто-р!н, що 6 головним в умовах розвитку в!дносин в систем! АПК.

У виробнидтв1 продуктов харчування тваркнного походжен-яя беруть участь галуа! вехх трьох сфер А1Ж. Уажгалузев! ! гиутр!галузев1 зв'язки в даному п!дкомплекс! б найб!льш складвими, а к!нцев! результати дхяльност! Шдкомплексу залетать в!д низки б!олог!чних, екоасшчних 1 !нпих фактор!в. В цих умовах це б1льше аростае рель планування.

Для опггсзацП плановых розрахунк!в розвитку тварин-ницько-проыиссвого я!дкомплоксу Хыельницысо! облает! наш; розробгна'еионои1ко-катема1ична модель, розв'пзання коЗ е ; -^наченкя вкробвичо! структура п!дкомплексу на перспективу.

Проведен! дося!джения д!яльност! ы'ясного п1дкомплеиоу обласноге АПК привел!-, до наступкого формування ексном1ко-м-тематичко! задач!: визначити таку виробнияу структуру м'ясного продуктового п!дкомклексу АПК, яка б дозволила наШлъи рад!она:л>ко виксрзстати наявн! ресурса, згбеапечила високу

ефективн!сть виробництва 1 мШШзувала витрати пр; ц! в ц1-дому по подкомплексу.

ЗПдло а оптга/альгом розв'язкш додгльно в перспектив! з61льшйти виробництво варених 1 варенокопчених ковбас до 3853 1 1168т, аСо в!дпов!дно на 5 1 8 вадсоткхв. Також пла-нуеться зб1льшения вилуску м'ясних нал1зфабрикаИв. Такого росту ысяша досягти в деяк!й ы!р! за рахунок зманшення ви-робництва нал1вкоггееш1х коабас до 128т при фактичному Тх ви-роЗництв1 135т.

Розрахунки показушь, щэ п!двицення виробництва осков-нкх вид!в прсмкслозо! продукцП мсшиве при наявност1 тако! к!лькост1 погол1в"я худоби 1'ВРХ на в1дгод1вл1 - 425.8 го-д1в, свиней - 139.7 гол., овець 1 к!з - 88.7 гол!в.

На виробництво продукцП промислово! переробки передба-часться витратити 10495.0 тис.люд.-год. в ц!лому по и'ясному шдкшшюссу област1.

В умовах переходу нашо! економ1ки до ринкових в!дносин зростав роль ШдсоЬко! промислово'! д1ядьност1 безпосередньо в с1льськогосподарських п!дприемствах.

Розвиток п!дсобного виробництва в с1льськогосподарських п1дпрБмствая в ринкових умовах буде еприятн ыобШвацП ринкових ресурс!в господарств, розЕирення сфери аайгятост1 в трудом!стких о1льськия районах, бхльш повному вияористанню пркродних сировинних ргсурс!в, я1кв1дац11 великих збииив с1аьськогосподароьяоХ продукт 1, як! вянякаять в результат! II несвоечаспо! переробки, недостатньо! Саги зберггання. Од-кочасно згагдкно реальна шмиа1сть похращааия самозабезпе-Ч5НПЯ населенна двфцитшвл продуктами харчування, товарами народного спояшвання.

Додатков! грошов! надходженнк в!д п!дсобно! д!яльност! дозволять господарствам успешно розв'язати ряд сод1агьних проблем, б!льш повно i ефективно використовувати' потеиц!аз с i ль сьног остодарсь ких п!дприемств.

Проведен! ке^ш досл!длэпня показали, що основеиу нал-рямком п1дсобно1 д1ялькоот! п!дприемств е переробка безпосе-редньо в господарствах с!льськогоспсэдарсько1 продукцП, ' Найкращих результатов досягають господарства, як! маоть ви-сокий р!вень п!дсобного проыиолового виробництва - 30-40% i виде в аагальноиу обсязг вироблево! продукц! I.

В дазшй час в аграрному сектор! облает! працег б1ля тридцати цех!в з виробництва ы'яса худоби, ковбаоних вироб!в та консерв!в.

В .перспектив! на 6asi !снуших переробних цех!в спец!а-л!соваш!х або kex гссподарств дощльне стьоренкл кооперативных п!дприемств, акц!онервя:-: гсоподарств.

Сиецгосподаротва а доращуваяня та з!дгод1е?-д ВРХ свиней, HKi ыатиыуть nepspo6Hi цехи, ыожуть взяти на себе rearas функцП пзреробки худоби гослодзрств-учасник!Б.

ПерэроЗн! цехи сШськогосподареыскх шдркЕиств иокуть i над ал! аалишатись 1х власк!сто, або можуть перейти у сп!дьну власн!сть групи господарств, ik побажзоть статк сМввласниками переробного цеху i вкласти коати у його вику п, або розширенЕя чи модерн!зац!ю.

Усе сказане зкдз св!дчить про доц!льн!сть дальшго роз-витку п1дсобних промислових п!дприемств i промисл!в на сел!.

Для того, щоб знати, як будуть розвиваткся тдеобя! тдприемства в Хмельницьк1й облает! в кайбгая! роки, ми зробили прогноз за середньор!чним абсолютниы приростом.

Рсэрахунки показали, zp загальна ::1лъ;иет. п1дсобних промкслових вгрсбнкцтв аросте га ро:и рсгкоааааного псргоду (20Q0-2C05 p.p.) пор!ввяно з попередн1ыи роками на 92%, чи-сэлы:1сть пращазочих на них - на BOX. Перздбачактъся таксж пзг.не укрупшнпя виробництв, вкракене у а51лыаеши вироб-кицтва ы'пса 1 ковбасних вироб!з в1дпозадно на 23.3 i 92" # у 2000р. А з 2СС5р. виробняцтво м'яса зрооте на 7'а.9S, ковбао-еих Е1фОб1з в 2.7 разг.

В уновах ринпово! екснсахки у з01лъиенн1 виробнкцтва м'яса i ы*ясспродукт1в аначко тдвищуетъся роль комплексного використашга сировкди в m'schIm прсмпаловсот!. Збглыпити вину ск к1нцевого продукту ie яаявних сировинлих ресурсов молена вер- за есо tijares за рахунск б!лып гкбоко! i комплексно! його пвреробки, резширенкя винористання вторинних сировинлих pecypcis знасл1док застосування досконало! техн1ки, иалоз!д-ходко'1 -1 безвыходно! технологи.

На сучасному eiani розвитку науки 1 техн!ки в м*ясн1й вромиссвостi не-'icHys гадкого виду в!дход1в, як! не ыожна було б Екксристати для отриыання необх1дно! народному госпо-дарству продукцН. Пльки лиаэ на ШдприБмстзах м'яско! про-икссвост! Хыельницько! облает! при nepepc6ui 5679 т субпродуктов II катсгарИ шдаа вирсбити 3975 т готово! ттродукцП. Вхдходи !.!'ясог;родукт1а ыожуть бути використаМ як повноц!ипа сировина для виребництва норм!в. Х

Ga ooiGOTi рога виробниятво сухих твар:ппгах icopwia ско-роглоса з 4092 ч з ISCOp. до S135 т в iSQSp., гбо на 16.1%.

Дза гбШшнкя обсяггв вирсбаицтва сухих тгврианих кор-м!в велико ттрзкткчяз значения мае зл1ст передшлукк1а тварин - канкга, яка сталовгсп а середиьому 10% гад Щз5ьо1 ваги.

При викорисганнх цих в1дход!е виробництво сухих твариннил коры1в зб1лыпиться в середньому на 7Х. Тобто бри використан-н! вмЮту передпшунк1в щор1чно виробництво сухих тваргаших корм1в в облает! ыожна зб!лыпити пркблиано на 240.5 т.

Яереробка в!дход1в, отриыаних на м'всокоиб1натах, е'од-н!ею 1э проблем, направление не т!льки на орган1зац!ю без-в1дходного виробкицтва, але 1 на охорону навколишнього сере-' довица в1д забруднення в!дходами, як! можуть бути потенц!й-ниы джерелоы роаповевдження захворювань с!льгосптварин 1 лю-днни, При гфому повтт передбачатися вловлювання, утил!за-ц1я, знешкодження пвйдливих речовйн 1 в1дход1в або повна 1х л1кв1дац!я.

3 щею метою нами розраховано розм!рл платеж!е га забруднення навколишнього природного середовшца ы'яссперероб-ниыи п!дприеыстЕашг. Так, розрахункк показали, ер в 1935р. Кам'янець-ПодШсыам м'ясокомО!натом викинуто в атмосферу 61 ля 153т забрудыоячкх речовш, а розм!р платеку за вд г.;;;гл-ди становив 508.4 шш.крб. Тод!, як птах0К0мб!наа'01! викпнуто 61ля 35т на суму 147.4 мн.крб. Кр!м того, цкы ке п!дприемс-твом завдано шкоди а поверхневиы та тдзеыши водам. Ним в 1995р. Оуло скинуто б1ля 132т шк1дливих домИаок у поверхкев! води та пхдземн! горизонти. А отже, розмар платежу за Щ скиди становив 4.1 мрд.крб.

Тому для того, щоб зменшити обсяги викид!в 1 сккд!в забруднюачих речавта в навколишне середовищз, необхадно ка ксвшому пйдприемств!, зокрэма м'ясопереробному, гермегкзува-ти техколоПчне обладнаиня, встановити спец!альне устатку-вашш (абсорбери, пилогазоочисн! установки, ф!льтри), счисн! споруди а метою охорони навколипшього природного середовя-

шд, радикального використання природяих pecypciB, забезпе-чеиня екшюг1чш1 бэздеки киттбд i я ль ноет i ладина.

з н с а о в к и

1. Зб1льЕення зиробшщтва продукт1в харчуЕанка для населения, зскрема м'яса, качииве липе при встанозленз! Tlcimx взгзмаваднссин сШськогосподарських i шреробних гпдпривм-ств.

2. Одтш 1з осяовких фактор!в погкблення виробгга-чо-еконожчзгдх зв'яейз б Шенсквкнй розвиток тгаржтщьккх галувей с!льського господарства. За пер1од з i960 по lSSSpp. вкробккцтво м'яса зростало. Але, починаши з 1992р. у вироб-ництв1 и'пса сяостер!гааась тепдеящя до вмешнення. Основни-

причинам цього е недостаткам р1вень год1вл1 тварин, а також.р!зкэ змзншення x погоха'я. В 61лызост1 господарств о5ласт1 витрати корм1в на одну голову худоби на в1дгод1вл1 за ocTaHHi роки зменшились на 6.7 ц.к.од., або на 26% пор!вняно з 1989р. PiBSHb концентрозаних ксрм1в в карповому рац!сн1 в дани;"! час становись 7-15Z проти 28-33% в 1989р. Тему в зв'ягку з !сяуачш деф1щяом зерна необх!дно в корковому балакс1 - звичашц концкорш замХншати кох:б! кормами, збалансоваташ за основиими елементани харчуаання t ваасл!-док цього п!двшдувати продуктивного тварин, скорочувати витрати коры!в на виребництво центнера продукцП тваршшицт-ва.

3. Осксввим дкересм п!двк*5ння ефективност1 зиребницт-:'а ТБаршпицькс"! продукцП е п!двигення р!вня прсдукгипксст1 npayi, який зростаткме на основ! комплексу факторов !нтенси-ф1кад!1 виребнкцтва. нтенсгЗдкзЩя виробнкцтва, а однае!

сторони, п!двищуе продуктивн!сть тварин, a a kbioI - зьшкшуе затрата пращ на утримання одн1б1 голоеи.

4. Важливим фактором п!двицення економ!чко! ефектнвнос-т1 виробництва поодукцП твариннидтва s спец!ад1зац1я I концентрата виробництва. Концентрац1я виробництва прсдукцП дае мсашш1сть сконцентрувати матер!альн! i трудов! ресурс господарств на виробництв! м'яса та !нших вид!в продукцп. Х Глибока спегДал!гац!я дозеоляб над ал! вдосконаншатн та зШцнювати ыажтосводарськ! виробяич! ав'явкн, обумовве доведения bcx галувей с!лъськогосподарського виробництва до оптималъиих posuipiB. Проведений анал!а показуб, що процес вертикально! i горизонтально! 1нтеграцП т!сно пов'язаняй з концентрац!ею 1 спец!ал!аац!еп виробництва, найб!льш широко охопив гооподаротва, яга спец!ал1зуються на в!дгод1вл! ВРХ. Обсяги виробництва i peaaisaui! яловичшш в спецгоспах в!д-тешдно в 5.1 i 6.8 рази вид! пор!вняно а показпиками колективних господарств, а трудокастшсть вкрсЗвпцтва яхззи-чини на 97% нкягаа, -н!ж в ишективнкх сАдьсысогосзодарсысж п!дпризмствах. ,

б. Одним !з peaepslii вогазяеншг твариняицько! сировняи е еакуп!вля I! в ^кдив^уадьналу сектор!.' В Хмп>шщь:-йк с5~ лаоП в 1994р. закуШадя худоби i птиц! в оссбз?й\ и!дсоб-ких государствах ставошиа 14.7 тйс.т., цо ь 2,2 раак Cisque, т& в 1986-1990PP. Одаак, в 1984р. часткз закуаАвЛ ку-доби та птиц! з населения сгановияа айве 12.6Х йзгааы-иго облягу загот!вель ы'аса. Це поясяюсжься там, с;: у га'явку а висошо варт!с5я транспортам послуг с!дьськогосподл.?а5ьх12! п1дпри5ыствам ншп не виг1дно' закуповувсжв тварин у ЕЬСйДеЯ-ки i доставляли ка м*ясоксмб!натк.

6, Шдвкдення виробнищ'ва, розпнрення асорткда:;ту, пск-рацання смковюс i спсшвчих властивостей мясопродукт i 2 в значШй Mipl заложить л1д якост! м'яса, яке надходкть на пе-рорсОку. Апал1э показув, вд тигома вага загст1вель ВРХ вида! вгодованостх у с1дьсъкогосподарських Шдприеиств становить 05.8%, середньо! - 20.5%, тодх як у 1392р. цзй искавши в!д-псв!дко дор12Явгз 70Л х 29.3 в!дсстка.

7. Одним 1з основ"'HanpaatiB аграрно! похтмки в уно-вах ринксвих в!дкосин s пркскорений розвиток перероЗних га-луз ей агропромислового комплексу.

Осясввими причинами спаду виробництва окремих видхз м'ясних прсдук11в в те, тар в доол^джуватй облает! через р1зкз змекшензя надходжень сировиншх pecypclB (на 26.5%) не згваятакен! вирсСнпч! потулиост! м'яса, ксвбаских ЕироС1в -на 30%, иая1вфзСр:г.:ат1з ~ а 2 рази, а таксд спостерИ-аетъся Еисска трудо5.йстк1сть виробничих процэс1в. Тому для усунення цкх кедол1к1я несбх!дно покращэти матер1ально-техн1чну базу переробио! raayai тв науково-техничному аспект!, що дозволить зб1льш1ги потужност! usxb при зниженн! затрат пращ.

0. В розеитку К*ЯСН01 промисловост! одним ia ваяишвих резервен зб!льпення кхяцево! продукцП е найб1льш позна тге-рероЗка м'яса. Tas?, в 1955р. на 18. IX скороткдося внробншгг-во м*ясо-к1с!ггл)2ого борешга.Ссяозними причинами такого стану с скорэчення есгол!з'я худоби та птиц!, а значить, аненшешга надходкеяня сировюших pecypclB .на переробн! п1дприемства, ф1гичче i меральне знозення техк!чно1 баэи н'ясно! промисло-uoc-i'l, ьикористання доскояало! техгака i технолог II перероб-т. Переробка в!дход!з, отриианих на м'сстамОЗнаках, е од-hsj 1з проблей, направления не т!льки на оргаихзацхю без-

выходного виробництва, але i на охороку назксшшъого сере-довища в!д забруднення Е1дходами, як1 можуть'-'бути потенц1й-ним джерэлом розповсвджешш аахворввань с!льсъкогосподарсь-ких тварин i лэдини.

9. В умовах переходу еконо;.:!ки до ринковкх в1дноскк аростае роль п1дсобно! прошслово! доялънсст! беапосередньо в с1льськогосподйрських п1дприЕмствах. Проведен! досл1дження' показують, шр в Хмельницыйй облает! к!льк!сть п!дсобних промислових виробництв аросте у найближч! роки на Я2Х, чи-сельн!сгь працшчих на них - на 8 в!дсотк!в.

П Р О И О 3 H Ц I

1. В умовах ринкових в!дноскн дод!льно иирзе !нтегрува-h виробництЕО i иереробку м'яса на госаодарськоыу i uisxoc-подарському pbhhx створенням вгеких п}дсзбаих в2робкиитв i невеликих зпднркбметв з переробки ы'яса безпосс-редньо в ко-лективних i фермерських государствах. Цс дозеолить по;фащ1-ти викаристазня трудових pseypeis; скоротптк на 25 % сезонность правд; хкрдуватк велик! збитки с!льськпгаспадарсько1 продукцП, ягЛ анникаать б результат! П кесвоачасно! перэ-робки, а також а'явиться реальна маяпкв!сть покращакня само-забеэпзчення населенна деф!цитнюл продуктами харчування.

2. На баз! !снуач'ч перерсбидх цех!в госпсдарств в перспаотив! дод1льно створити кооперативно п!дпра5штва, до складу яких ввойдуть hej групи господарств, hk зкокуть стати сп!ввласникаыи переробного цеху i вкласти кашти у його

викуп, або розширення чи ыодеря1зад1ю.

3. Для пскращання матер!алъно-техн!чного зайезп&чення Шдсобких виробництв 1 проыисл!в сучасним техв1чнии сблад-нанкям проснуеш орган!зувати в районах кооператив}?! п1дп-риеыства, об'еднапня, в завдання яких буде входити доставка так! вкробництвач необидного обладнання невелико! потух-ност! ! проведения сучасного обслуговування на догов1рягй

0сн031.

4. 3 метео б!льш псвнога використання псбхчних продук-т!в ! в1дход!з виробництва м'ясно! промислозост! облает! для виробництва сухих тваринних корм1в вважаемо доЩльниы: за-Сагпечкти переробн! п!дприбыства неоСх1дниш5 виробничими по-туяностями для виробництва корм!Е; застархлу техн1ку ! технолога виробництва основних ! особливо побхчних вид!в продукт 1 зам!нити новими в!дпов!дно до досягнень науково-тех-н!чного прогресу.

5. Для комплексного використання продовольчих ! еконо-м!чнкх програм у зв'язку э р!зним заетосуванням екодог1чно! ситуацх! необх1дно кохен процес, що роаробляеться або внро-вадяувться оШноватя г еколог1чно! точки зору. . Дня цього сл!д розробляти нов1 ыетоди 1 згеоби контролю та анал!зу стану природних середовид, нормативу: аабруднення б!осферя ек!дквкми речовинами, а такая систеии иокагникхв зидхлення забруднюотих компонента в!д р!зних тип!в технолоПчних процесс ! обладнання.

Розробка таких заход1в дозволить оцхнити ступ1нь еколо-г1чно! безпеки д1ючих виробництв 1 отримати 6!льш досконал1 технику та технологи для максимального використання в!дхо-д!в ТЕаринництва переробних п!дприемств. Це дозволить 1х ко-

рисно утшйауватк, виробляти як!сну продукц! i не аабрудна-ватн навкодшше середовшце.

6. В уыовах иезавантакеност! дггочих потужкостей ка дер-жавних / або акцюнерних / п!дпризмствах було б доц!лънш

розширити переробку на них худоби для виробник1в сировини на давадьницьких уковах. При цьсму для когосп1б 1 радгосШв щор!чно виробляти. не менш як 65G0 т ы'яса, 7 т ковбасних ви-po6iB, 1000 туб. м'ясних KOHcepBiB.

7. Щоб аупинити спад виробництва тваринницько! прэдук-цП i зокреыа м'яса, аыеншення погол1в'я худоби та птивд, необх!дно шдашзити генетичний потенц!ал продуктивност!, зберегти маточне погол!в*я тварин , касамперед, в плем!кних господарствах, великих комплексах та на птахофермах.

8. Для задоьолення потреб населения в продуктах харчу-вання в перспектива дощлызо зб1льЕети в>фобшхцтво варених 1 варено-копчених ковбас до 3853 т 1 1168 т, або в!дпоз1дно на 5 i 8 BJCOTKlB. Також кропокувмо 301ЛЬЕКТИ ЗКЛУСК l'nCHK нап1вфабрикат1в. Шдвшценкя виробящтвг основных вид!в про-m;ic'deo! продукцП мсизше при звзв-ласт! та1! к!льксст1 по-гсупв'я худсби ВРХ на вадгод1вл1 - 425.8 тис.гол., свиней - 139.7 тис.гол., овець 1 K3 - 88.7 тис. rcaiB.

3 .теш дисертацН олубд1ковано роботи:

1. Подра Ю.А. Проблема створення власяо! переробно! ба-зи в cijiiCbKOMy господарств1: 36. наук. пр. - Вил, 2., розд. 2. - ТэряоЩль, 1993. - С.66-68. - 0.3 д.а.

2. Подра Ю.А,, Зюбровсъка Т.А. 0птим1зад1я прсбхгу ав-тсмоцистерн Кам'янець-ПодХльського мдськмозаэоду: Тези доп. наук.-мэт. конф. - Кам'янещ>-Под1льський, 1994. -

С.265-267,*0.2 д.а., а т.ч. автора 0.1 д.а.

3. Подра Ю.А. Ринок u'hcko продукт : прсбл-гмн фарму-вання: 36. наук. пр. - Кш ' янець-Под i ль сыс:й, 1995. -С.245-246. - 0.2 д.а.

4. Подра Ю.А. Роль 1здаз1дуального сектора у формуванн! рпнку m'hcho продукц! : Еконсм1чний в1снкг.. - Ш - Львхз: Льз1в. дерзс. с.-г. iH-т, 1993. - С.175-175. - 0.1 д.з.

АННОТАЦИЯ

Подра Ю.А. Формирование экономических связей средпр:и-тий по производству и переработке шса в услоезшх раночных отноиений. Диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02. - экономика сельского хозяйства и АПК.

Разработана система мероприятий, наразленных на улуп-тгенка механизма раззития и функционирования произво?" лен-ко-зкономических связей между животноводческими и перераба-тывашциыи отраслями агропромышленного комплекса Хмельницкой области. Обоснованы напрал< .aa развития экономических взаимоотношений сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий агропромышленного комплекса в условиях рынка, а такке пути сбалансированного развития мясного подкомплекса.

А И И О Т А Т I О H

Podra J.А.

The fermaticn of economic relations of enterprises on the production and processing- of meat in tha condition of market relations. Thesis for the scientific dosre of the

Candidate of Economic Sciences on the speciality 08.07.02 -the Economics of Agriculture and ALC. c

The system of measures directed on the improving of mechanism of developing and functioning of production and economic relations between stockbreeding and processing branches of Agroindustrial complex of Khmelnytsky region has feen worked out. The main directions of the development of economic relations of . agricultural and processing exterprises of Agroindustrial complex in the market condition and also the ways of the balanced development of the meat production branch have been proved.

Ключов1 слова: ринок, виробництво, аагот!вля, переробка.

В1дпов1дзлыпш аз вкпуск кандидат еконсм!чнкк наук,

доцент Б_^3<Б1льський

Похожие диссертации