Экономико-математическое моделирование развития производственно-экономических систем. тема диссертации по экономике, полный текст автореферата
Автореферат
| Ученая степень | доктор экономических наук |
| Автор | Пушкарь, Александр Иванович |
| Место защиты | Харьков |
| Год | 1998 |
| Шифр ВАК РФ | 08.00.00 |
Автореферат диссертации по теме "Экономико-математическое моделирование развития производственно-экономических систем."
НАЦИОНАЛЬНА АКАДЕМШ НАУК УКРА1НИ М1Н1СТЕРСТВО УКРА1НИ У СПРАВАХ НАУКИ I ТЕХНОЛОГ1Й П1ВН1ЧНО-СХ1ДНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
. . . - ' - В ДПР
Пушкар Олександр 1вапович
УДК 330.115:658.1
ЕКОНОМ1КО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧО-ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМ
д^ .оо. Ь
08-.03.02 - "Економшо-математичне моделювання"
Автореферат дисертацп на здобуття наукового етупеня доктора екопоппчних наук
Харшв - 1998
Дисертащею е рукопис.
Робота виконана в Харшвському державному еконоьпчному университет! Мдшстерсгва осв1ти Украдни.
Науковий консультант - доктор еконоьичних наук, професор
Забродський Вячеслав Адамович Харьивський державний ушвереитет, зав1дувач кафедри
Офщшвд опоненти: доктор економ1чних наук, професор Ситник Вштор Федорович
Ктвсъкий Нацюнальний економгчний ушвереитет,
завздувач кафедри;
доктор сконончпих наук, професор
Лисенко Юрш Григорович
Донецький державний университет,
заввдувач кафедри;
доктор екопомтшх наук, доцент
Заруба Вжтор Якович
Харшвський державний шиптехтчний
ушвереитет, заыдувач кафедри
Провщна установа - ЬЩжвародний науково-навчальний центр
шфорыацшних технологш та систем ПАН Укра'ши i MiHicTepcTBa ocbitii УкраГни, м. Кш'в
годин! на
Захист ввдбудеться " \ 0 " К \ "У Ц А 1998р. зас1данн1 спещал^зсшансл вченсн ради Д 64.197.01 ГИвтчно-Схвдяого ваукового центру HAH Украши та МШстерства Украши у справах науки i технологш в припщенш Харгавського будинку вчених (м.Харгав, вул. Раднаркоьпвська, 10, к.15).
3 дисертащею можна ознайомитися у методичному кабшет! ГИвнгчно-Схвдного наукового центру HAH Украши та Мпйстерства Украши у справах науки i технологш за адресою: 310024, м.Харшв, вул. Фрунзе, 8.
ЕИдгуки на автореферат надсияати за адресою: 310024, м.Харк1в, вул. Фрунзе, 8.
Автореферат роз1сланий " S 1998р.
Вчений секретар елещал1зовано! вчено! ради
Погорелов M.I.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуалынсть теми. Найбшыи важливим напрямком 1 основним зм1сгом сучасного етапу ринковоТ економжи е шновацшний розвиток, жий являе собою перюдично впроваджуваш щтенсивш змши, що яюсно трансфор-мують технологи, продукщю, споЫб оргашзацц виробництва. Тому проблема управшня розвитком пщпрнемств набувае на сучасному етат особливого значения.
Загострення конкурентно! боротьби пщвищуе роль процейв управшня розвитком. 3 другого боку, динамша науково-техшчного провесу висувае пщвищеш вимоги до самого процесу управшня розвитком шдприемств 1 до економжо-математичного нструментарпо, що викорисговуеться при цьому.
Побудова комп'ютерних систем гндтримки прийняггя рплень (СППР) для управления процесами розвигку виробничо-економ1Чних систем (ВЕС) потребуе розробки моделей 1 цпнсних систем моделюваиия, адекватних сучасному р1вню розвигку теори 1 практики управшня ВЕС.
В той же час узагальнения опублисованих з даних проблем теоретичних концепцш, методичних 1 науково-практичних розробок дозволяе стверд-жувати, що теоретичш основи моделювання керованого розвитку ВЕС 1 обгрунтувания напрямюв розробки вцщовщиих методов 4 моделей, незва-жаючи на IX актуальшсгь, ще не знайшли належного висвплення в еко-номко-математичнш науцк Це негативно впливае на ефектившсть про-цес)8 управшня розвитком пщпрнемств 1 можлив!Сть створення ботьш досконалих систем управшня розвитком з використанням досягнень но-вггшх шформацшнихтехнологш.
3 цих позицш уявляеться дощльною побудова концепци моделювання керованого розвитку ВЕС, яка б поеднувала можливосп методов 1 засоб1в економжо-математичного моделювання, результата сучасного менеджменту 1 новших шформацШних технолопй для створення теоретичного базису моделювання в процесах прийняттяр1шень з управшня розвитком ВЕС.
Об'ективна необхщшсть поглибления теоретичних, методичних 1 при-кладних досщжень з метою розробки концепци моделювання керованого розвитку виробничо-економ1чних систем зумовили актуальшсть теми ди-сертаци 1 важливе значения для економ!чного розвитку Украши.
Методолопчш, методичш 1 матемагичш аспекта концепци моделювання керованого розвитку формувалися автором тд впливом наукових праць ряду вп:чизняних 1 закордонних вчених: Р.Акоффа, Г.Ансоффа, В.В.Вп-линського, Т.Вшсовськи, О.Г.Воронкова, П.Друкера, В.М.Глушкова, В.А.Забродського, Л.Свенко, Ы.Срьомша, В.В.Гванова, БЛ.Кучина, О.А.Лар1чева, Ю.ГЛисенка, 1.Н.Ляшенко, М.М.Мошеева, Г.Школ1са, К.Негойце, ФЛ.Перегудова, В.Л.Петренка, 1.Пригожина, ВЛ.Ревенка, Б.Санто, ВЛ.Скурихша, В.Ф.Ситника, Р.Фостера, В.М.Яненко, О.I.Ястремського.
Зв'язок роботн з науковими програмами, планами, темами.
В основу дисертацп покладеш теоретичш досщження та практичш розробки в талу31 сгворення шспгрументарио моделювання управшня пщ-приемсхвами, яю були виконаш в Харивському державному економ1чному ун1верситет1 пщ кер1вництвом 1 за безпосередньою участю автора: "Розробка загальних принципш даяльносп промислових пщприемств в умовах ринку" (№ДР 019411005420); "Синтез комплексов моделей пщтрим-ки управшських р)шень в вир о бничо-економ! чних системах" (№ДР 019611015290), "Моделювання процесш керованого розвитку промислових пщприемств" (№ДР 019611000395); "Розробка спец1ашзовано1 ш-формацшно! системи пщгримки процеЫв приватизаци (Приваткзашя-Репон)" (№ДР 0194Ш05419). Досщження проведеш в рамках Державно! науково-техшчноТ програми 07.02.00 - "Економ1чш проблеми розбудови державносп Украши".
Мета 1 задач1 досщження. Метою роботи е формал1защя керованого розвитку як об'екта управшня 1 розробка на цш основ! комплексу взаем о-зв'язаних економшо-математичних методш 1 моделей вирплення слабо-формал1зованих задач керованого розвитку шляхом реал1заци IX у вигляд1 систем пщтримки прийняття р1шень, яю дозволяють пщвищити яюсть управшня розвитком у виробничо-економ1чних системах.
Поставлена мета зумовила необхщшсть розв1 язання таких задач:
Х Обгрунтувати необхщшсть розробки теоретичних основ моделювання керованого розвитку ВЕС як вихщного базису пщвищення ефективносгп управшня розвитком.
Х Сформулювати концепцио моделювання керованого розвитку, розроби-ти основт положения та обгрунтувати альтернативш напрямки и розробки.
Х Розробити методопопчний базис моделювання, на основ1 якого викона-ти формал1защю процесу керованого розвитку та синтезувати структуру системи моделювання.
Х Виконати декомпозицию загально! проблеми керованого розвитку на множину слабоформапованих задач, провести IX класифисаццо та вия-вити структуру зв'язк1в.
Х Обгрунтувати теоретичш пщходи до структурного моделювання про-цеов розвитку ВЕС, з використанням мехашзм1в яюсного анал1зу якого визначити методи вирдлення задач розвитку структур в резнях функцю-нальних областях.
Х Розробити метод та технологш вирплення слабоформал1зованих задач розвитку ВЕС 1 виконати його теоретичне обгруитування.
Х Обгрунтувати систему моделей для опису процесяв розвитку персоналу ВЕС 1 синтезувати базов! модаш та методики моделювання.
Х Обгрунтувати теоретичш пщходи до моделювання фшансового мехашз-му пщгримки розвитку та розробити комплекс вщповщних метод1в 1 моделей.
Наукова новизна одержаних результа-пв
сформульована / теоретично обгруптована коицепц/я модепювання керо-ваного розвитку ВЕС, що поеднуе можливосп методов 1 засобш економшо-математичного моделювання, результати сучасного менеджменту 1 новшпх шформацшних технолопй дги побудови теоретичного базису моделювання в процесах прийняття ршень по управшню розвитком ВЕС; обгрунтоваш положения \ принципа, що лежать в основ1 тверджень концепцй; (вперше розроблена автором I е вкладом в науку);
запропонована й обгрунтована методика системного аналиу для систем, що розвиваються, яка використана як базис моделювання керованого розвитку, система робочих ппотез яко!" базуеться на теорн вщкритих систем, концепциях синергетики \ теорй' управшня по "слабких сигналах"; (подальше вдосконалення методологи системного анашзу в економшо-математичнш наущ);
вперше проведена декомпозищя загалыюг проблемы управшня розвитком на множину локальних взаемопов'язаних слабоформал13ованих задач, яю об'еднаш в модул!, що формуються, виходячи з класифпсаци процесав розвитку по функщональних областях пщприемства, типу каналу керування, пщпроцесу або комплексу задач в кожнш з функщональних областей; (е вкладом в науку 1 практику);
. розроблено методичт основы структурного моделювання процеав розвитку, де системи представляються у виглад сукупносп р1знорщних, взае-модиочих одна з одною структур, що дозволяе вирилувати задач1 яюсного анашзу структур, ям передбачають оценку IX стшкосп, чугливосгп та гнуч-костьз викорисганням методов кластерного анализу; (сформульоваш вперше 1 е вкладом в науку);
вперше розроблений метод Ыалогового тформацпмо-структурного моделювання (Д1СМ) для виршення слабоформаЬованих задач управшня розвитком.ВЕС; розроблено агоритмгший технолопчний апарат методу Д1СМ, який дозволяе будувати модуш автоматизованого модепювання у склад! систем пщтримки виршення слабоформал1зованих задач управшня розвитком; (е вкладом в науку 1 практику);
запропоповано мехатзм виршення задач взаемодп ВЕС з зовншнт се-редовищем на основ1 процеав самооргашзацп, яю пов'язаш з цш-шсними ор1ентац1ями 1 аксюлопчним типом управшня розвитком; вперше розроблено метод оцтювання динамжи ринкового середовища, що базуеться на моделях самооргашзацп ринков ого середовища, яке подаеться у вигляда областей стратепчних нтерейв ВЕС; (вклад в науку 1 практику);
розробпет основт положения структурного моделювання професшно-кватфжацтног структуры персоналу тдприемства як цшсноУ системи, що дозволяють провадити анал1з и яисних характеристик. На основ1 анашти-чного методу оцшки складносп пращ 1 моделей структури ставлення особи до пращ синтезована методика побудови модаш системи стимулю-
вання персоналу у процесах розвигку; (розроблено вперше 1 е вкладом в науку 1 практику);
запропоновано удосконалену еконолако-математичну модель задаче формування рацюналъно! програми подготовки персоналу в поедианш з форму-ванням вимог по скороченню 1 набору персоналу, яка дозволяе враховува-ти сгратепчш установки, що формуюгься в систем! управшня тдприемс-твом; (удосконалена автором модель, що е вкладом в практику);
еиконана формагзащя процесу моделювання твестицШно-кредитного мехатзму розвитку (1КМР) 1 запропонована структура сисгеми моделювання 1КМР, використання яко1 засновано на модельному експериментг, що побудований за принципом етуащйного анашзу (вперше розроблена автором 1 е вкладом в науку 1 практику);
запропоновано метод формування програми розвитку, який поеднуе норматив!л модел1 з експертшши знаниями, що представлеш у вмгляда бази правил, ЯК1 дозволяють проводнги ексгопкацйо системи цшшених ор1снта-цш ОПР 1 штереав ф1рми в структуру економко-математичноГ модели (удосконалений автором метод, що е вкладом в практику).
Практичне значения одержаних результата полягае в тому, що роз-роблет методолопчш основи моделювання к еров ан ого розвитку, а тахож метода 1 модел! можуть бути використаш на тдприемсгвах наукоемких галузей промисловосп при побудов1 систем управшня розвитком з вико-рисганням економ1чних шформащйних систем шдприемств. Окр1м того, основш наук об 1 результата е базисом для проведения подальших дост-джень, розробки навчальних програм 1 методичного забезпечення нав-чального процесу широкого кола економ!чних спещальностей вуз!в.
Практичну цшшеть маюгь гам науково-прикладш розробки: класифь катор спабоформал13ованих задач управшня розвитком ВЕС; метод Залогового шформащйно-сгруктурного моделювання для вирппення слабо-форматзованих задач розвигку; мехатзм запуску 1 шдтримки процеав взаемодо ВЕС з зовшштм середовищем; метод ощнювання динамйси рин-кового середовиица для цщей прогнозування 1 прийшгття стратепчних р1-шеиь про виб^р напрямыв дяльносп ВЕС; метод формування програми розвитку; метод формування параметре проекту нововведения на основ! узгодження техшчноУ \ комерцшноУ страт егш пщприемства; рефлексивна модель взаемоди двох пщприемсгв; модель задач1 формування рационально!' програми подготовки персоналу в поеднанш з формуванням вимог по скороченню I набору персоналу; методика побудови модел! системи сти-мулювання персоналу в процесах розвитку.
Реал1зац1я теоретичних, методичних 1 науково-прюсладних розробок даного досщження сприяе сгворенню сучасного економпсо-математичного шетрументарцо для управшня процесами розвитку на промислових пщприемствах, що тдтверджуеться результатами 1х викори-стання в практиц! роботи АТЗТ "1нститут автомагизованих систем" при
розробщ ним нформашйних систем для ряду промислових пщприемств Укра'ши (Акт про впровадження вщ 19.03.97 р.); заводу "Електроважмаш" (Акт про впровадження наукових розробок вщ 04.07.97 р.). Теоретичш розробки дсертацн впроваджеш в навчальний процес факультету еко-H0M4H01 щформатики ХДЕУ у вигшвд навчальних noci6nnKB, лаборатор-них po6iT i методичних вказ1вок (Акт про впровадження результат дисер-тацшно! робота в навчальний процес вщ 25.06.97 р.).
Особистий пиесок здобувача в роботах, що виконаш у сшвавторсгвь
1. Модели управления персоналом корпораций /B.C. Пономаренко, А.И. Пушкарь, Ле Ван Шон: Монография. - Харьков: ХГЭУ, 1997. - 14,5 д.а. Особисго автором запропоноваш: метода структурного моделювання процеав розвитку персоналу (с.34-59), мод ел i пщтримки рцпень з розвитку мотивац1Йиих процеав (с.83-100), щея мониторингу персоналу ВЕС у про-цесах розвитку (с.138-144), метода складання плашв розвитку персоналу шляхом пщготовки (с. 156-178), обсягом 5,0 д.а.
2. Пономаренко B.C., Пушкарь А.И. Методы и модели финансового обеспечения развития предприятий: Монография. - Харьков: ХГЭУ, 1997. -10,0 д.а. Особисго автором розроблена багатор1внева iepapx4Ha модель оцшки динамйси фшансових показшгав розвитку (с.25-40), запропоноваш метода прогнозування шновацшних ситуацш (с.41-58), формування портфеля шновацш та узгодження техшчно1 i комерщйноУ стратега розвитку (с.61-77), метода оцшки ризиюв шновацшних процеав (с.86-94), рефлек-cibh модел1 паргнерсько'1 взаемодп пщприемств (с.95-114), обсягом 5,0 д.а.
3. Пономаренко B.C., Пушкарь А.И., Иващенко А.П. Средства автоматизированного проектирования программного обеспечения экономических информационных систем. Учебное пособие. - Харьков: РИО ХГЭУ, 1997. -4,5 д.а. Особисто автором обгрунтовано концепцяо автоматизованого проектування задач обробки економ1чно1 шформацй' у процесах управления пщприемствами (с.5-16), обсягом 1,5 д.а.
4. Пономаренко B.C., Пушкар O.I., Коваленко ЮЛ. Проектування ав-томатизованих економ1чних шформацшних систем: Навч. поабник. -К.:13МН, 1996. - 18,13 д.а. Особисто автором запропоноваш i обгрунтоват метода автоматизованого проектування моделей i задач управшня ВЕС з використанням експертних компонента та шсгрументальних 3aco6iB hobthx шформацшних технологш (с.55-79; с.100-108; с.171-176), всього обсягом 6,0 д.а.
5. Забродский В.А., Полякова О.Ю., Пушкарь А.И. Самоорганизация рыночной среды //Бизнес Информ. - 1997. - №9. - С.16-19, №10. - С.28-31. -0,9 д.а. Особисго автором розроблено узагальнений BapiaHT модегц само-оргашзаци областей стратепчних iHTepeciB обсягом 0,3 д.а.
Апробащ'я результатв дисертацЛ. Ochobh результата досщження, що включен! до дисертацп, доповщалися на засщаннях семшару "Застосування математичних мет од в в економ1чних досщженнях, над1йшсть та адапташя АСУ", що aie в рамках Ради з проблеми "Шбернетика" Нацюнально!'
Академп Наук Украши (Харыв, 1995-1997); семшарах 1нституху економйси промисловосп HAH Украши (Донецьк, 1997); М1жрегюнальнш науково-практичнш конференци "Репони в незалежнш Укра'ши пошук стратеги оптимального розвитку" (Хармв, 1994); ЛИжнароднш !!ауково-практи чн iй конференци "Економ1чш проблеми розвитку промислового виробницива" (Одеса, 1995); М^жнароднш науково-прахтичнш конференци "Проблеми економйси, оплати та нормування праш в умовах формування ринкових механЬм1в" (Хмелъницький, 1995); Микнароднш конференци "1нформацш-Hi технологй в моделюванш i управшш" (Санкт-Петербург, 1996); и ауков о-пр актичнш конференци "Проблеми постприватизаци" (Хмелъницький, 1996); на Третьому М1жнародному Kourpeci укршнських eKOHOMicri "Структурш змши та нвестицшш проблеми украшсько! економжи" (XapKiB, 1996); Айжнароднш науково-техшчшй конференци "Приладобудування-97" (Вшниця-Симе1з, 1997); м1жнароднш науково-практичнш конференци "Управления трудовими ресурсами: проблеми i перспективи розвитку" (Хмельницький, 1997); М1жнароднш науково-практичнш конференци "Управшня великими системами" (Москва, 1997).
Пубжацй результате дослыжень. Результата дисертаци опубжоваш у 51 науковш роботь У тому чисш в 6 монограф1ях i навчальних поабниках, 13 статях у наукових журналах i зб^рниках наукових праць, що занесен! в перепс видань затверджених ВАКом Украши, 2 препринтах наукових доповщей, 8 материалах i тезах конференцш.
Обсяг та структура дисертаци. Дисертащя викладена на 395 cropiHKax основного тексту i складаеться и вступу, п'яти роздтав, висновюв, списку викорисггано1 ггератури та двох додаткв. Матер1али дисертаци шюсгровано 19 таблицями та 51 рисунком, обсяг яких становить 49 стор1нок Обсяг додатшв складае 38 cropiHoK. Список використаних лаературних джерел нал1чуе 181 найменування.
ОСНОВНИЙ 3MLCT
У першому роз,щл1 - "Проблема вдосконалення управшня розвитком промислових тдприемсгв" - розглянутс особливосп функцюнування i розвитку промислових пщприемств в умовах становления ринкових вщносин на приклада ряду промислових тдприемсгв; визначена економ1чна суть i анало категорц "розвиток ВЕС" i визначеш методолочт пщходи i прин-ципи i'i використання в економйсо-математичному моделюванш. Критично узагальнен! методи моделювання, що використовуються в практищ управления розвитком. Теоретично обгрунтовано концепццо моделювання кер ов аного розвитку ВЕС.
Розвиток е одшею з найваждивмих категорщ сучасно'1 ринковоУ еко-ношки. Об'ектом застосування цього термша може бути розвиток шдпри-емства (виробника), розвиток продукци (товару), розвиток технологи, розвиток персоналу шдприемства. Кожна з цих категорий мае cyrreBi вщзнаки
i характерш риси, спшьним же е те, що вони вщображають здатшсть ВЕС як досщжуваного об'екта змпповати cboi структуру, склад i власгивосп елеменга таким чином, щоб ефективно виконувати cboi функцн в умовах конкурентного середовища.
В дисертацп введено поняття "керований розвиток ВЕС", тд яким ро-зум1еться видшена у склада ВЕС система, в якш об'еднаш процеси, що ве-дуть до кшьккних i яюсних ЗМ1Н в ycix функщоналышх областях ВЕС, а також контури п угтравшня на основ! зворотного зв'язку, в яких ви-ршуготься задач} стратепчного i тактичного управшня i запускаються механвми самооргашзаци оптативного управшня розвитком.
У в1дпов1дносгп до цього в робот! розроблена концепщя економшо-математичного моделювання керованого розвитку ВЕС, в якш зроблена спроба об'еднати можливосгп метод/в i засобш ексномжо-математичного моделювання, результата сучасного менеджменту i HOBiTHix шформашших технологи"} для побудови теоретичного базису моделювання у процесах прийняття piuieHb з управшня розвитком ВЕС. Положения концепцп служили вихщними посиками (тобто гшотезами та допущениями) припобу-дов1 системи моделей керованого розвитку. / . _
Найбшьш стотними положениями концепцп е такь
1. Мета моделювання керованого розвитку - пщтримка уггравшських piuieub з розвитку ВЕС: С0 = Pm ]=> Rv Ф 0, де Со - мета моделювання, Р,Д - процес моделювання, Sur - керований розвиток, Rv - мно-жина управшських рйпень з розвитку.
2. Розвиток ВЕС (SQ) i ii складов их призводить до значних змш об'екпв моделювання, що породжуе потребу у новых видах моделей та но-вих принципах моделювання:
S0(/ + l)*S0(/)=>
{M[S0(t ч-1)]\м[50(0]} v; { M[Sm(t + 1)]\(О]}* 0,
де М[.] - множина моделей, S0(t) - стан ВЕС в момент часу г.
Ъ. В д1яльносп ВЕС враховуеться два аспекта: виробнйчо-техноло-пчний аспект Dm (або техтко-технолопчний) i соща-гумаштарний аспект Der : DBEC = DnT о Dcr. - ,
4. Виробничо-технолог1чний аспект, представлено множинами бЬнес-
процеав DnT = J , - 7-й бпнес-процес у j-n функщональнш
обласп (ФО). Х . . , , Х Д :: " .
5. Соню-гумаш'тарний аспект д1яльно<гп ВЕС пов'язаний з прояйЪм i реал1защею категорШ "штереси", "цшностГ, "щГ', "стратеги",
"можливосп" i T.iH.: DCT = {К1,К2,..,К1:} = ш1:Г\,'' де -'Kt - множйна
комушкацшних процеив, пов'язаних з реашзащею l-'i соцю-гумаштарно'1 категорп Г/ (Г; еГ).
6. Модел1 повинш поеднувати у co6i опис двох acneKmie dimbHocmi ВЕС
Vvmv [Зщ, ] = от^ J о wv [cr], mv[-]eM[']>
де mv [Х] - модель,
моделей, яи необхвдно побудувати.
7. Взаемод1я acneKmie DnT та Dcr полягае в тому, що "штересл", "щнносп", "цш" и T.iH. проявляються у встановленш npiopuTeTiB або об-межень у Bnopi тих чи шших альтернатив, гранично допустимих значень у вшсористант pecypciB: Dcr: Г; Ч> Ор х GaU х Gres с: M[SVR ];
Ор , Galt ,Gres - тдпросторн onepaxopiB встановлення прюритепв, моде-
лей-обмежень на альтернативи, моделей ресурсних обмежень.
8. Агрегування в моделях знань про аспекты РПГ та Dcr дшлыюспп здш-сшоеться на основ! штеграцн "гумаштарних" та "технолопчних" моделей з використанням Modene-iHmepnpemamopie м [ля] ( LR - особа, що приймае р1шення (ОПР))
Lr : (M\DCT\ M[Dm\)M[Sm].
9. ВЕС подаешься як сукуптсть систем "Функцюнування"- S(p i "Розвиток"- SUR : S0 = Бф SVR.
10. Моделювання керованого розвитку здшснюеться в cepedoeuwi СППР
< СППР + ОПР + CA > т > (м[йш ], [Zy -> Rv ))
CA - системш ангиптики, ДМ - д1алогове моделювання
П.Загальна задача керованого розвитку розбиваеться на множину
слабоформал1зованих задач V/'.e/c/J^Zj^j Ч ^, де ZURj- -загальна
задача керованого розвитку у у-й ФО, d- оператор декомпозици.
Насгупний аспект концепцп моделювання керованого розвитку пов'язаний з розробкою методологгчного базису моделювання. Як такий базис пропонуетъся використовувати системный анагз для систем, що роз-виваютъся. Його характеристики визначет, виходячи з загальноУ теори систем Берталанф1, що базуеться на понягп вщкрито! систем, системоди-намши 1.Пригожина, "xeopi'i практики" Р.Акоффа, дей м'яко1 парадигми встановлення i тдтримки вщношень С.Вжерса, концепцш синергетики, теорй'управшня по "слабких сигналах" 1.Ансоффа. 3mict основних характеристик наведений в табл.1.
Таблиця 1. Характеристики системного анализу ВЕС, що розвиваються
Структурна характеристика Зм1ст характеристики
I .Формула пара-дигми Проблема зводиться до всгановлення та шдтримки допустимих вщношень та вщношень переваги i впюточення недопустимих вщношень за допомо-гою референтно)', оцшочно'1 (експертно-/) сисгеми як деякого складного, культурного, сутгево гуманитарного мехашзму
2.Первиннакон-цепц1Я Комплекс законом1рностей та обмежень
3.Характер сприй-няггя сисгеми Система сприймаеться як прояв множини обмежень на зв'язки усередит системи та притаманних систем! закономерностей
4.Динамиса системи Динамнсу сисгеми визиачае структура обмежень, яка е причиною, що породжуе поля траекторш поведанки. Таи поля мають множину атрактор1в, як прообраз1в рпномаштних цщей
5.Функц1онування системи Розглядаеться як активна пошукова дошъшсть в середовипп, що спрямована на перетворекня цього середовища
б.Розвиток системи Визначаеться сприйнятлив1стю до "слабких сиг-нашв" в нестойких станах. Управшня розвитком полягае у виведенш системи в нестойкий стан, фк-сацп "слабких сигнаш" та забезпечення переход!В вщ одного нестшкого стану до шшого
7,Область застосу-вання Нечто, слабо структуроваш проблеми
8.Задача, до вирь шення яко'| зводить-ся машпулюв ання ОПР моделями Розтзназання як пошук KOMnpoMiciB шляхом нав-чання
9. Аксюм атичний базис (гшотези) A. Досягнення цшей не е адекватною модешпо бигылосп сигуацш людсько'1 деяльносп B. Предметна область М1стить сисгеми, яю не мо-жуть бути "розроблеш" (у всякому випадку в пов-номуобсяз!) C. Складтсть предметно!' обласп не може бути описана шякою системною моделю Д. Можлив1сгь побудови "стинноГ модел1 предметно'! облает! виключаеться
Продовженкя табл.1
10.Уявления про ставлення ОПР до системи A. Система включае у свш склад 1 власне середо-вище, 1 ОПР, що анаЬуе поведшку системи (шформацшне замикання) B. ОПР розуше свою дошьшсть як частину дояль-цост! системи, сво1 реакци 1 оцшки - як частину реакцШ системи
И.Мов а, що вико-ристовуеться "Розв'язання суперечностей"
12.Концепщя моделювання Концепция "конструктора" або "трансформера". Рефлексивне моделювання. Самооргашзащя моделей. Обмежена рацюнальшсть. Структурне моделювання
13.Шдхщдо оцшки альтернатив "Затрата - результата"
14.Кк>човий фактор, що визначае результат досщження Здатшсть узгодження нтерейв середовища (спожива'пв) з ефективиим використанням каштану та ресурав
15.Базов1 структури управления в систем! С ам о оргашз ащя
16.Базов1 класи моделей Структурш модель Модел! взаемозв'язмв (причинш, безпричинш, квазшричинш). Мод&ш поведанки. Багатокрит^нальш модель Модел1 конфлйспв. Модел1 теорц гор. Модел! машпу-лювання знаниями
Взаемозв'язок основних еташв в\дпоыддо1 .методики системного анашзу процеав управшня розвитком представлений на рис.1.
В другому роздал - "Формал1зац!я процесу керованого розвитку" -теоретично обгрунгована сгрук1урно-динам1чна модель системи з керова-ним розвитком; вшсонана формал1зац1Я процесу керованого розвитку. Об-грунтовано три напрямки розробки концепци моделювання керованого розвитку. Для першого напрямку запропонована структура системи моделювання керованого розвитку; виконана декомпозищя загальноГ проблеми керованого розвитку на множину слабоформашзованих задач; теоретично обгрунтован! принципи 1 ознаки класифисаци задач та побудоваш вщповвд-ш класифисатори. Запропоновано метод д1алогового шформацшно-структурного моделювання (Д1СМ) для вир1шення слабоформашзованих задач управшня розвитком 1 виконано його обгрун1ування. Розроблений агоритмгашй 1 технолопчний апарат методу Д1СМ.
В основу модел( системи "Розвиток" ВЕС покладена щея, сформу-тьована в загальнш теорц систем, згщно з якою розвиток может бути
структуровании трьома множинами - нос розвитку, джерела розвитку 1 способи системних перехворень.
Розв'язання суперечностей
МЬк витратами ресурс'! в на розвиток \ функщонування
М1ж способами
здШснення
розвитку
За темпами витрат ресурЫв м'гж рЬними шноващями
Найменування та взаемозв'язок еташв
Тип анализу
Мехасис-
Концеп-туалький
Операц1-
ональний
Детальний анал!з
Рис. 1. Зм1ст 1 взаемозв'язок основиих етагов методики системного анал1зу процеав управления розвитком
В процеи досщжень була синтезована структура системи "Розвиток" ВЕС 1 даш вщповщш штерпретацй вам групам елеменйв сгруктури:
Носи розвитку: Ег Ч (би)"1 - об'екти ВЕС (технологи, продукти, персонал); Е2 Ч {<21) 12 ~ шновацй.
Джерела розвитку: Ег = {еУ1 }"3 - внутрииш - проблемш (нновацшш) ситуаци, що породжуються у процега функшонування або взаемоди еле-мента еи, а також дояльшсгь персоналу ВЕС в шновацшних процесах
(джерело, що породжуе потш еяемештв еп). Е4 = {<?4;}"4 - зовшшш-фактори середовища, що вщображують НТП.
Способы системных перетворень: 5 - елементи, що транс-
формують проблеми еу , ям виникають в об'ектах ВЕС, в шновацй с2/
Е6 = - елементи, що трансформують шновацй в нов! елемен-
ти еи (або елементи еи з новими якостями).
Структууовантпъ розвитку ВЕС дозволяе розглядати його як систему, де як первинш елементи - нош розвитку, виступають технолоп!, персонал, продукти, а також нноваци. Джерелами розвитку е нновацшш ситуаци, що породжуються в процеа функцшнуваиня ВЕС, а також фактори зовш-шнього середовища, що вщображують прояви НТП.
Подання розвитку ВЕС у вигляд1 системи дозволило побудувати кон-цептуальну модель ВЕС з керованим розвитком, в якш видшяються три взаемопов'язаних системи: розвиток 81, виробництво Бг (вщображуе аспект функцшнування ВЕС) 1 середовище Бз, частково кероване з боку ВЕС (рис.2).
Прийшгл на рис.2 позначення мають такий зм1сг: щ - вектор параЧ (А А 1 метр1в керування, / = 1,3; /,Х =1 <?;(/), ~ вектор шформування про
ягасть функцшнування /-о! шдсмсгеми, де = Р ^ (?) - мов1р-
шсгь перебування стану системи в обласп 11 гомеосгазу ;
г (т) = (*), (/ + г)| - кореляц!я м!ж рефлексивною управляю-
чок> шформащею з р1вня 7/ системи Si та станом системи; г - термш планування та розробки нововведень.
Рис.2. Схема зв'язюв структурно! мoдeлi ВЕС, що розвиваеться
Складов1 частини модеш сисгеми розподшеш за трьома ршнями: ре-сурсно-технолопчний, ршень управшня системами ресурсно-технолопчного р!вня та р1вень координугочого управления. Системи ре-сурсно-технолопчного р1вня здайсшоють рефлексивне моделювання одна однол для забезпечення взаемноТ адаптованость
Ргвень Ц1 ластить систему управления виробництвом \УР; систему управшня розвитком >УГ 1 систему управшня взаемодаею з зовтштм середовищем \Ул. На третьему ргвш знаходиться координатор Wk, що за-безпечуе взаемоддо систем 81, вг I Бз, який вщповщае узагальненш ОПР -Правшшо акцюнерного товариства (АТ), Рад! директоров, загальним зборам АТ та шшим колективним органам прийняття ршень.
Елементарними структурными одиницями тдсистем Щ е задач: управшня (контролю, диагностики, прогнозування I формування керую-чих вплив1в).
Для окремих складових структурно!' модел! ВЕС записан! р1вняння ди-намшив загальному виг-ляди
dw / \ Ч
Пвняння динамжи стану рхвня Ui: Ч <p (vv, c, r j dt, i = 1,3,
Qr =gl(wi,Иl,ri)' Qpl = 21 (w2 >^2 ' ) > Qp2 =S22(^2 f2),
де vi1, -f h>3 - вектори стану HapiBHi Ui для W,, Wp, W,.
Ргвняння диналйки стану piem T: = 4/{cj,uiyt^dt + y,
де qi - вектор стану системи Si для piBHfl Т, i = 1,3 ; - функшя,
що вщображуе фактори невизначеноеп ju .
Подальша розробка та детаЬацш концепцп передбачае проведения досщжень i побудову метоЫв i моделей по одному з тръох напрямтв (рис.3).
Кожний 3 напрямюв може розроблягися i використовуватися дая виршення прикладних задач як самостшно, так i в поеднанш з шшими напрямками. Основну увагу в робот1 придшено напрямкам A i В. Для на-прямку С сформульована тшьки загальна щея синтезу мпгацшних моделей, що використовують узагальнет показники якосп управшня розвит-ком ВЕС.
В рамках першого напрямку еиконана формаЬащя процесу керованого розвитку вщповщно до запропоновано!" методики. Етап метасистгмного а начну
ХхН Шп) >а, (1)
ахЯ. Щп) Ж , , (2)
crxKxD Щп)>М;, (3)
со х х В Rin) >М0, (4)
де х- множина цшшсних установок ВЕС; "Я - множина фактор1в ринково-го середовища релевантних до д1яльносп ВЕС; а - множина iHTepeciB ВЕС у ринковому середовиин; ш - множина pecypciB, К - показники конкурентоспроможносп; D - множина сценарав поведшки суб'екта рин-
кового середовища; - метастратегтя; М0 - множина видшених ре-cypcis.
Розробка концепц!! мэделювання керованого розЕИТку ВЕС
А. Детал!зац1я еде-ькнтного базису
узагальнено! мздеатх х декампоз^а&я проблем! керованого розвитку на основ! формально! ОЗЗФ! авал1зу на множину слабоформал!зованих задач у кожнхй фужц!ональн!й облает! . Розробка ма-тоду вирошення сла-боформзл!зованих задач розвитку
В. Огруктури8ад1я
предметно!, облает! керованого розвитку. Як3.сний аналэ отрима-них структур на основ! структурного МЗДаЛЕО-вання. Взд!лення об'екг!в, яюгт управлять. Псбудова 1м!та-д!йяо1 сиагози взасмэ-зв'язаних моделей, якх апроксимуюгь систему диференш.апьних рхв-аянь керованого розвитку у кожной фун-кц!ональн!й облает!
Використання методу вир!шення слабоформал!-зованих задач розвитку для побудови иэделей-сценарИв генерування а оцанки альтернатив
С. Для тдсисгеьи "Розвигок" вид1ленвя тальки ам!нвих,
управляют. та ло-казвик!в яюэст!
управлодня. Псбудова. аа основ! введених атехральних характеристик 1м1та1шшо1 модзл! без розкриття внутрошньо! структу-ри як гидсистеми "Розвиток", так а шдсистем* управгн-ня. Ьл1тад1йна мэ-д^ль синтезуегься для системи розвитку в ц1сму та для !! проекций на функиАо-нальн! областа
Розв'язання задач керованого розвитку
Рис.3. Схема розробки концепцц модетюванкя керованого розвитку ВЕС
Етап концептуального анагзу
Гу л ш 0
М1 хахВ >С,
М'с хМДх!х1)-М
-> Л/1,
СхО Щп) >б,
(6) (7)
де М1 - множина стратепй розвитку, С - множина цшей ВЕС, що визна-
чаються сгратепями М^, в - множина технцсо-економ!чних показншав;
Q - множина критерий.
Етап операционального анагзу * сформувати портфель нноващй Е
х М1 х С х Л/т
де Ен - вихщна множина проекта - нновацш, Мт - множила технологий;
* визначити множину властивостей нновацш для портфеля шно-вацШ Е:
*->СД(Е); (9)
* оцшити множину змш властивостей технололй Ст
* вы(Е) х Мт -> (Мт ); (10)
* оцшити змши у можливостях - Ю та визначити параметр цих змш
* вт хК-^К1, (И)
* розподшити ресурси та оцшити ризики М3 по новациях
Е х А-/0 Ё(п) >М2, (13)
де М2 - множина розподтав ресурсш по шноващях,
Детальный анатз
Е х А/0 х В Л(н) >М3. (14)
Е х М2 х д("} > М4 , (15)
ЕхМ3х/л Л(И) > А/,, (16)
де Л/4 - множина розподшв ресурсов по етапах життевого циклу шно-вацш (множина динамис ресурсов); М5 - множина оцшок ризик1в по етапах життевого циклу нновацш (множина динамис ризик1в); л - множина етатв життевих цшайв нововведень; - мехашзм колективного прийняття
рнлень.
В результат апроксимаци вщображень (1)-(16) отримана множина що мстить бгоько двохсот слабоформаЬованих задач розвитку (СФЗР), на якш побудований класифшатор задач управшня розвитком.
Задач! об'еднат в п'ятъ модугв, як! формуються, виходячи з класифь каци процеав розвитку по функшональних областях шдприемства. У кожному з мо дул в задач1 в свою чергу класифЬкуються по типу каналу управшня, пщпроцесу або комплексу задач, що видшяються у кожнш з фужсцюнальних областей; а також класу задач (контроль, д1 агностика, прогноз, управшня).
Слабоформалаована задача розвитку представлена у вигляд! параметри-зованого в1дображення, що реашзуеться як процес перетворення предмета задач! з початкового стану в кшцевий:
2 = (го,), 5" (г,,)} Ч* (г0д ,)}, (17)
Де о) ~ об'екти предмета задач1 в початковому та
юнцевому станах, - початковий та юнцевий стан предмета
задаче;
- процес перетворення початкового стану в кшцевий; (Х) = {.Рк } ~ вектор!! параметр{в.
Вирпиення СФЗР пропонуетъся здшснюеати шляхом апроксимацп и множинами добре визначених задач прийняття рпиень., на яких задаеться вщношення перевал!. Для синтезу 1 теоретичного обгрунтування методу Д1СМ вшсонана формалёзацёя процесу апроксимацп СФЗР; синтезована структурна модель процесу ршення СФЗР, яка складаеться з семи еташв, що реал1зуються як штерактивм процедури економко-магематичного мо-делювання (рис.4). Задача вибору апрокатуючоУ моделё сформульована як задача пошуку ядра вщношення на множит альтернативних моделей. На основI отриманих теоретичных результатов будуютъся тженерш методики проектування систем тдтримкирш/ення СФЗР.
Для ре;итацп вибору ршення на основё принципу обмежено! рацю-нальносгп запропонована процедура посл1довного прийняття рпиень шляхом оцтювання альтернатив, що складаеться з трьох етатв.
Етап1. Формування ознакового простору {Ру} для тестування альтернатив.
Етап2. Над множиною ознак будуеться система тестгв {Ту} . Зм1сг * *
теста - Ту : Ку > Ку, де Ку - р1вень домагань ОПР по у-ш ознащ.
ЕтапЗ. На множит ознак {Ку} вводиться структура увиглядё
мереж1, на основ1 якоё приймаетьсяршення.
Виток мереж1 - елемент-ознака К^, який тестуеться першим.
Спйк мереж! - ко - "альтернатива незадовшьна" 1 к]. -"альтернатива задовольняе рёвню домагань".
Дуги-. <2у - позитивний результат тесту; Vк - негативний результат тесту.
Ланцюг {ву} вщповщае розшзнаванню задовшьноё альтернативи (вихщнаспк к\).
розв яза-
Постановка задач1
Формул ювання щлей СФЗР , об'ектав та па-рамегр1в задали
Розв'яаання СФЗР
Фаза моделюа&пня
Структурна апроксимагця
Параметрична апроксимащя
'аза прииняггя ридення
Оцшка параметров апрокси-музочоЗ задач!.
Оцшка пара-метр1в предметно! облает!
Модель предметно! облает! задач!
Вибхр альтер-нативи
Виб1р правила (методу) пор1в-ляння альтернатив. Виб1р альтернагиви
Отикка як с них покаанкк1в модех та роев'яаху эадач1
Формув&вня документе, що ы1стять р1шення та ви:х1дн1 носики
Анагтичний вВ1т яро ровв'яаання СФЗР
Рис.4. Структурна модель процесу р озв'язакня СФЗР
Дуги Vк можуть виходити або безпосередньо на або на посль
довшсть елеменпв, що утворюють додатковий ланцюжок анашзу. Додат-ков1 ланцюжки приводять до формування множимы оргентованих лан-цюжюв {Ее}.
Дуз1 е^ або V 1к ставиться у вщповщшсть диналйчний коефщент
, л,7с =0, якщо Kj)Kj
лу=0, ая-
якщо I Kj(Kj i якщо Kfr Фку .
ацс= 0, якщо К]с=кг
Коефпнент а^.(а^) визначае лиру близъкостг якостг альтернативы
до р1вня домагань по /-ш ознащ К-;
Ар = П оси - штегральна лира близькостг якосп альтернативи р1в-
ню домагань ОПР ( А я = 1, АЕ > 1, А Б <1).
На основ1 розроблених теоретичных положень синтезована оболонка системы тдтримки прийняттяргшенъ СФЗР. В робоп наведеш описи бази даних 1 бази моделей системи тдтримки ркпень, сценарцо взаемодп ОПР з системою.
У третьому роздЫ - "Методи . виршення задач оргашзацшно-технолопчного розвитку" - розроблено методичш основи структурного моделювання процеав розвитку ВЕС, що реашзуе другий напрямок роз-робки концепцп. Метод структурного моделювання дозволяе виконувати як1сний анашз структур систем для виршення задач оргашзацшно-технолопчного розвитку. Розроблений комплекс моделей для вирииення задач взаемодп Ь зовнишим середовищем на основ! мехашзм^в самоорган зацп.
Для моделювання взаемопов'язашх прощав розвитку функцюнально'1 области в щлому (другий напрямок розробки концепцп моделювання керо-ваного розвитку) використано структурне моделюванне. ГИд структурным моделюванням в робопи розумються подання системи у випщщ р1знор1днпх, взаемодпочих одна з одною структур, яи створюються на концептах.
Взаемодш структур подаеться у виглядо вщображень, як! перетворюють множини характеристик 1 елементв одше! структури у вщповщш множини шшо'1. 3 двох взаемодиочих структур одна (породжуюча) може визначати властивосп та конфпуращю шшо! (забезпечуючо!) структури. Протдна роль в структурному моделювант належитъ задачам яккного анаЬу структур, яю передбачають оцшку !х сгшкосп, чутливосп та гнучкосп. Генеращя та анал1з спйкосп 1 чутливосп структур проводиться з викори-станням метода розгазнавання (кластерного анашзу).
Проблема яюсного анашзу зводиться до оцшки д1апазон1в можливост! використання забезпечуючо! структури при змшах в породжуючш струкТУР'-
Суть методу полягае в тому, що предметна область подаеться у вигляда атъовоГ модег
де =< 11,Я1,...,КП,С > , /гс/,/ - множина об'ект!в 1 процесдв предметно! обласп; Е1,...,ЯП - множина вщношень; списко-ва структура, - предикат "кпстить", х^ - терм, що вщображае значения вщповщного показника, => - вщношення, що вказуе на причинний зв'язок "породжуюча-забезпечуюча" структур.
Для структурно! модел1 вводиться тага елементи:
fr^.S^->Sj - вщображення структур;
3г - многовид породжуючо! структури (множина прогнозних сташв);
Ув - об'ем многовиду;
Б? - множина структур 5;, що вщповщаютъ траектори Г динамиси сис-теми на нтерват часу Т.
Показники сгшкосп, чутливосп та гнучкосп мають такий зм1ст.
СтШккть забезпечуючог структури - здатшсть структури 81 вщ-
повщати якомога бшьшому многовиду породжуючо! структури Sj , забез-
печуючи при цьому значения показника якосл системи IV не прше деякого порогового значения И"
де 8 - нормуючий множник 0<8<1, IV- визначаеться зм1сговним аспектом структури.
Чутливгстъ забезпечуючог структури е характеристика, що вщображуе здатшсть Г! зм1нювати р1вень реапацГ! фксовано! стратеги системи при змии породжуючо! структури. Мра чутливосп е вщношення можливих
змш в забезпечуючш структур! до м1ри змш в породжую'пй структур!, при яких ще не змщюеться показник якосп IV
Структура гнучка в1дносно ресурав, якщо змши, яга необхщно у нш провести за час Т, задовольняють обмеження (20) 1 (21).
Структура стшка по ресурсах вдашсно многовиду Ег, якщо Ят = а(Нт), тобто структура мае здатшсгь вщповщати вимогам породжуючо!" структури (стану зовшшнього середовища) при заданих об-меженнях.
Отримання подальших результанте пов'язано з реагзащею попоженъ кощепци моделювання кероеаного розеитку шляхом побудови моделей для виршення слабоформал1зованих задач в окремих фунщюнапъшх областях. Так, в рамках напрямку В концепци запропонований тдх^д до моделювання процеав оргашзацшно-технологгчного розеитку. Сутшсть даного пщходу полягае у використанш сгруктурних предсгавлень уах складових стратеп-чного менеджменту 1 структурного моделювання як шструменту виршення задач оргашзацшного проектування. Вщмшшсгь пропонованого пщходу полягае в розширенш об'екта, що вивчаеться, 1 включенш у розгляд части-ни зовшшнього середовища, яка безпосередньо прилягае до нього. В результат! викормстання такого пщходу сформульовано ряд нових задач в рамках теори оргашзащйного проектування, розроблено! ВЛ.Скурихшим та В.А.Забродським (задач! ощнки спйкост! структури складу вироб!в вщ-носно структури споживчих характеристик, задач! ощнки спйкосп вироб-ничо1 структури вщносно структури складу вироб!в, задач! ощнки динамь ки ринкового середовища та н.), а також визначеио шляхи \ методи IX розв'язання. Ч
Високий динамизм розвитку наукоемних галузей промисловосш може призводити до сгруктурних змш в ринковому середовищ! ВЕС, ям можна визначити як структури! катастроф!!. Виходячи з цього, з метою прогнозу-вання г прийняптя стратег1чних ршень запропонований метод оцтювання динамти ринкового середовища. Метод базуеться на рефлексивних моделях у в иг лад р!внянь динамки самооргашзащ'У ринкового середовища, яке представляеться сукупшспо областей сгратепчних !нтерес!в (ОС1) для ВЕС. Особлив!стю методу е те, що вш враховуе рефлексивн! ощнки
1 W=^const=a>l
де 1(Ь\, SJ ) = со1, IV( 51 + Д5,, + ДУ, ) = со1.
Ресурси на трансформацт системи:
Сумаконтв на реконструкцию структури - термш Т
(20) (21)
потенцшних споживач1Б вщносно привабливос-п OCI (тобто певноУ технологи задоволення потреб, товару та його характеристик) з урахуванням цшових обмежень та еластичносп попиту.
Пвняння динамки для г'-o OCI характеризуе штенсивтсть змш кшькосп X потенц1йних споживач!в в i-a OCI:
^ XjAU y ^ AJ
де ХЧ- - вщносна приваблив1сть -о! ОС1 для спожива1пв зу-01 ОС1.
Об'ективна приваблив1сть обласп А у визначаеться як величина, що доиовнюе оцшку d{x) близькосп товару в ОС1 до еталонного продукту до 1: А1 = 1 Ч . Рефлексивна оцшка Ау привабливосп /-о! ОС1 для споживач1в у-01 0С1 залежить вщ сп1Ввщношення цши Су продукту в /-ш ОС1 та порогового значения цши С* для споживач1в в -й 0С1. Так, на-приклад, при Су <С* 1 А у > А1 оцшка привабливосп вираховуеться за формулою Ад = А] + ( Х^а)"1 - а при Су > С,* 1 Ау < А, приваблив1сть
Метод реал1зуеться як мггацшна система на основ! ршнянь динамиси, яи дозволяють моделювати процеси "перетнсання" споживач1в м1ж р!зни-ми потенцШними ОС1 тдприемства. Результата моделювання подаються у виглявд таблиць та пстограм. 3 використанням дано!' М1тацшно1 компонента формуються елементи базово'1 модел! для прийнят-тя р!шень у вщповдаих задачах оргашзацшно-технолопчного розвитку з використанням методу Д1СМ.
У ВЕС штенсивтсть г яюстъ розвитку визначаються мехатзмами взае-модгг, як гз зовтшшм середовищем, так г всередиш ВЕС, що можутъ форму-ватися в результат процеав самооргатзаци. Виходячи з цього, процеси розвитку у ВЕС розглянуп з позицш становления! динамши структур.
На основ! анал1зу р1зномаштних концепцш самооргашзаци сформульо-вано конструктивне визначення самооргашзаци ВЕС, яке враховуе зв'язок процеав самооргашзаци з цшшсними ор!ентац1ями \ аксюлопчним типом управшня розвитком. Це дозволило запропонувати мехашзм запуску 1
тдтримки процеив взаемодп ВЕС з середовищем на основ1 рефлексивного моделювання, що складаеться з 11 етагпв.
1. Виявлястъся множика показникгв Р Ч , що характеризуюсь ви-
робничо-технолопчний розвиток економ1чно! системи (ЕС).
2. Формуеться множима потенцШних поведшських акта А Ч ВЕС, що впливають на динамшу показншив р^.
3. Виявляютъся тдмножины правил Ч ]/ц , Що снують на поточ-
ний момент в ЕС (в законах, указах, нших нормативних актах), яю ведутъ до спшмулювання поведшських акпив а^, а також множина правил
"дестимулятор1в" {^ф = Оу .
4. Формуються правила {уу] Ч Уу, ЯК1, будучи актив1зоваш в середо-вииц ЕС, стимулюють акти повед1нки а ку, що ведуть до покращення показникгв Ру.
5. Правша V?. вводиться в дио у вигляЫ права на отримання субсидий 1
зовшшшх (галузевих або репональних) нвестицш.
6. На основ! множини правил {уф створюетъся база знань В 2п Х
7. Центры розвитку (акгиватори шформацшних 1 комунисативних про-цес^в самооргашзацн) на основ1 експертноУ компоненти, що зв'язуе базу знань В^п ' стратепчш установки репону (галуз1), видають "тдказки" суб'ектам ЕС вщносно можливих вар!анпв доцш.но1 поведшки.
8. Створюються спещальш фонды розвитку з залученням пщприемств.
9. Запускаеться мехашзм формування пропозицШ на 1нвестиц1йн1 проекты "знизу-вверх" (тдприемство - репон - галузь).
10. Запускаеться мехашзм формування: а) тендер1в на створення 1 ви-робництво продукцп зпдно з представлениями на швестицшт проекта; б) внугрпшх тендер в за державними програмами.
11. При центрах розвитку формуеться колектывний орган прийняття ршень по швестиц1ях, якнй приймае р1шення про адресне направления нвестицш. "1н'екщя" нвестицш грае роль каташзатора локальних процеав самооргашзаци розвитку.
Цей мехашзм може бути трансформований для тдтримки тновацшних процеав всередыт ВЕС, що мае складну оргашзацшну структуру.
У четвертому роздал -"Моделювання персоналу в слабоформагнзо-ваних задачах розвитку" - теоретично обгрунтовано проблему моделю-
вання розвитку персоналу ВЕС 1 управления поведткою персоналу в ш-новацшних процесах.
Для функщональног обласгт "Персонал" дошджет основш характеристики людсъкого фактора, а також цшшсний аспект мотиваци в управ шських ршеннях з розвитку ВЕС. Окремий прац1вник, колектив або категор!я персоналу в залежност1 вщ масштабу розгляду представляеться ж активний елемент. Виходом активного елементу е тип поведшки 1 його вим^рюваш характеристики. Система управлитя розглядаетъся як багато-канальна з мотивацшними каналами, що вщповщають рвним потребам прац1вник1в (рис.5).
Рис.5. Взаемодш хехнопопчнах компонент та персоналу в управшш розвипсом ВЕС
Мотивацшш канали В = (гг,...,!>) мають такий зм1ст: п - материальна винагорода; п - моральш стимули; гз - престиж; г< - обсяг делегованих повноважень (влади); п - величина ризиху; п - премиальна винагорода; г7 - пщвищення квал1фжаци; ги - структуроутворення.
Задача управтня динамтою розвитку персоналу тдприемства сфор-мулъована як задача мшйизаци функцюнала якостг по всьому горизонту стратепчного управшня.
< X* ,1*X ,У*,Н* > =
ащ пш шах / Ф
Х,Г,г,У,Н 1к е[0,7] о
р(Е0(т),ЕР(т,Х,,2,У,Н))
<х,,гу,н>&а0,
де X = {х(()}. . г - динамнса персоналу на "внутршньому ринку
працГ';
/-множина категоршперсоналу, * - штервал планування (/ е[0,7']);
У = {у^ (О),- е/ - множина пращвниюв, що тдлягають скороченню;
2 = {г-(0)г- - множина пращвник!в, яких приймають на роботу;
V = {у^ е^ I 6 ^ - множина мотивацшних вплив!в виду п,гб у
форм! заробп:но!'плати, винагород та шльг (у^ (I) - кшыасть пращвни-юв);
НЧ {Иц (()} I ^ ^ - множина мотивацшних вплив^в виду п-п, п,
г г, (кц (/) - кшыасть пращвниив 1-01 категорп, до яких застосований вплив 1-ГО виду);
р - функщя вщсташ мЬс потр1бпою Е^(г) 1 плановою
"ЕР (г ,Х ,7,2 У ,Н) траектор1Ями у кожний момент часу г;
2о - множина допустимих програм розвитку персоналу; - стратепя пщприемствав обласп розвитку персоналу.
Для вирш1ення Ц1е1 загальноГ задач! виконана структуризация предметно! област1 \ сформульована множина локальних слабоформашзо-ваних задач шдтримки розвитку персоналу 1 управшня д1ячьтстю персоналу впроцесахрозвитку ВЕС.
Система "Персонал" е динамичного системою, елементи яко!' перем1щу-ються у чаи по оргашзацшшй структур! пщприемства, зм!нюють сво'1 характеристики, покидають систему ! поступають в не!" ззовш. Для моделю-вання персоналу як пшено! системи (тобто встановлення професшно"! структури, визначення потр!бних р^вшв квал!ф!кацн прац!вник!в, управшня динамикою цих характеристик) ! анашзу ' як!сних показниюв розроб-леш основш положения структурного моделювання як процесу проекту-вання. Пщ проектуванням системи "Персонал" розум!еться проектування професшно-квашфкацшно! структури персоналу гвдприемства, "и функщо-нування! розвитку.
На основ! анапичного методу ощнки складносп пращ ! моделей структури ставлення особи до пращ синтезована методика побудови модел1 системи стимутованнп персоналу у процесах розвитку, що вщповщае певнш груп! слабоформал!зованих задач, сформульованих по напрямку А концепцп.
Одним з основних аспектов розвитку персоналу е тдвищення його ква-тфтацшного потенщалу, що передбачае гнучке поеднання програм нав-чання у центрах шдгоговки з процесами набору нових пращвншав ! скоро-чення чисельнос-п наявного складу. Процес виршення задачг управтня ди-налйкою юлькосгт г профестно'квагфтацтног структури персоналу ВЕС
представлено у вигляЫ системы моделювання, що визначае структуру ло-кальних моделей та порядок Ух побудови 1 взаемоди (рис.6).
Рис.6. Схема взаемоди локальних моделей
Система моделювання перетдготовки i безперервно'1 освгги персоналу ВЕС MicTHTb TaKi модели
Mi - визначення прогнозного значения технолопчноУ складно cri po6ir програми розвитку ВЕС;
M2 - визначення середнього р1вня квашфжацп персоналу; Mi - формування потр1бно'1 кшькосп пращвниюв за категор1ями та розрядами;
М4 - формування вихщнпх даних для визначення обсяпв пщвищення квал^фпсацп;
M - розрахунок вартосп перепщготовки одного пращвника; Мб - розрахунок вшрат, пов'язаних 3 звшьненням пращвника за imuia-тивою кер1вництва;
Mi - розрахунок витрат, пов'язаних з подготовкою прийнягого пращв-ника;
Мг - матрична дина,\пчна балансовамодель;
М) - формування ращонально! програми подготовки персоналу;
Mio - базова модель прийняггя ршень;
А - nepecipKa узгодженосп баланив чисельносп i квал1фцсацн. Ключовою ланкою мехашзму розрахунку програм розвитку персоналу е задача формування ращональноУ програми пщготовки персоналу в поед-нанш з формуванням вимог по скороченню i набору пращвниюв.
Для вир11лення вказаноУ задач! запропонована економжо-математична модель, яка дозволяе враховувати стратепчш установки, що формуються в систем! управления тдприемством.
Задача выбору рацгональног програми nid готовки персоналу (Ми)'.
IVXJ.Z)=Z z ZTWKO+Z S ZW) +
teT i.jel rcR tel itf peP
+22 S Цв{тР(.ОтР-+ min '
tT tel peP teT ici peP x.y.zfil
Y - коефвдент допустимосп переходу npaqiBHnKB з категори в категордо;
Tj - коефадент перевищення тарифно! ставки, О- коефодент використання понадурочного часу;
^(в) - нормативи витрат.
Шукаш 3MHH:
Ху (/) - кшьюсгь npayBHHKiB, що переводяться з i-o'i в j-ту категория в -му штервал! планування з викорисганням пщготовки г-го виду;
zp() - KibKicTb пращвншав -o' категорн, що приймаються на роботу, з р-им piBHeM квал1ф1кацй' на протяз1 -ro штервалу планування;
У pit) - кшьмсть звшьнюваних за нпдативою кер1вництва пращвниюв
i-o категорп зp-mi piBHeM квал1фкаци на npOTJBi i-ro штервалу.
Обмеження:
1. На вщхилення планованих значень чисельносп вщ прогнозова-
Alip(t)> 0, iel,teT, реР, Mip{t) < 9,J~(О , iel, teT,
Mip(o=(o-VP(o,
Гр(Л=iip(.n~o,5[yip0)-zip(t)+ailip(0- 2
rRp je!
ljp(t')- чисельтсть пращвниив в i- й категорц з р- м piBHeM
квал1фжаци на початок /-го нтервалу планування; giP(t) - кшъюсть пращвншов,. що виходять на пенсию на протяз! /-го нтервалу; Ер - множина програм навчання пращвника до р-то р1вня кватфжаци.
2. На вщхилення планованих значень квалёфйсаци вщ прогнозованих:
AUi>0, iel, AUi<kP
де AUt = Upi- Uki ; Af""- гранично допустиме значения вщхилення плано-вано! квадфжаци персоналу вщ потр1бного прогнозованого.
3. Обмеження на рух потокш персоналу М1Ж внутршнш i зовшшшм ринками npaiji:
h(zi) 0, fg(yi) <0, g =
Де fs(Х) - функци, що формал1зують положения кадрово'1 потпси корпораций яка застосовуе стр атегп Sk , з використанням експертноХ компоненты. Експертна компонента м1стить TaKi види правил i обмежень, що форму-ються на x основ!:
Ruh: Yi(t)=0, teTm, icIi,pcPi, Ruh: Yi(t) <aiplip(t'), ieh.pePi, Ruh: Zip(t) =0, teTs, ieh,pcP3, Ruh: Zip (t) <a,plip(t'), ieUrpeP4,
де /v и Pv , vЧ1,4 - шдмножини категорш персоналу та розрядав. Приклад структури правила:
Rull: Якщо категор1я персоналу <найменування категори персоналу>, то пращвники не пщлягають звшьненню в плановому нтерват <номер iumep-еалу планування> за шщативою адмшстраципщприемства.
У п'ятому роздал! - "Моделювання нвестицшно-кредитного мехашзму в -тгйавшш розвигком пщприемств" - обгрунтована система моделювання
швестицшно-кредитного мехашзму тдтримки процеЫв розвитку. Розроб-лена багатор1внева 1ерарХ1чна модель оцшки динамши показнишв розвитку. Запропоноваш метод формування програми розвитку на основ! принципу зовтшнього доповнення 1 метод формування параметр1в проекту нововведения на основ1 узгодження техшчнеп 1 комерцишо! стратеги пщ-приемства. Формал1зовано поняття шновацшно! ситуацц. Розроблено ме-тодичш основи моделювання партнерсько!' взашодй ВЕС з суб'ектами ринкового середовища.
Для фунщюналъшя обласгт "Фшанси " сформульована проблема моделювання швестицшно-кредитного мехашзму розвитку (1КМР) вщповщно до напрямку (В) концепцн моделювання керованого развипсу ВЕС. Структу-рована предметна область моделювання 1 показана можлив!сть представления и моделю у вигавд мepeжi насщування структур.
Отримана структура дозволила виконати формахзащю процесу моделювання нвестицшно-кредитного механизму розвитку 1 визначити потр!бш метода 1 модел1 для виpiшeнш! слабо ф орм ал1з о в аннх задач управ шня фЬ нансовим забезпеченям розвитку. На цш осноВ1 запропонована структура системи моделювання 1КМР (рис.7), використання яко! базуеться на модельному експерименть побудованому за принципом ситуацшного анатзу.
Для ексганкаци системи цшшсних opieнтaцiй ОПР 1 нтереав ВЕС в структуру економжо-математично!" модели розроблений метод формування програми розвитку на основ! принципу зовшшнього доповнення, який поеднуе нормативна модел! з експертними знаниями, що предсгавляються у вигляда бази правил.
Еконошко-математична модель формування програми розвитку (портфеля шновацш):
де IV- очнсуваний сукупний прибуток, 2 - область допустимих значень
ЗМШНИХ Х)е 1 Щй
С^ - чиста поточна варсть щновацшного проекту (1П):
с^тК^и^г
уц^у /л
И е л/,
- очжуваний приплив кошпв поу-ш шноваци;
Рис.7. Взаемодая локальних моделей сисгеми моделювання
Рис.7. Продовження
Т> - множииа перюдав м1ж моментом завершения нововведения та верх-ньою межею горизонту управшня;
(' - вщсоток додаткових витрат по катталовкпаденнях; рУМ - мов1ршсть 1-го сценарш; Zj - затрата нау-ий проект; Х)1 - штенсившсгь реатзаци коитв поу'-му проекту на протяз1 -го пе-рюду планування;
Н;( - штенсивтсть використання коштш по проектах на протяз! /-го першду планування.
Дг - дисконтна ставка вщсотка по кредитних ресурсах;
- плата за корисгування додатковими трудовими ресурсами (наприклад, понадурочш) у Г-ому перюда;
Ij - номери початкового 1 мнцевого перюдав, як1 задають здш-
снення затратно!' частини (розробка та впровадження) проекту; М - множина сценарив розвитку.
Обмеження: V
Ху, = 1 - прийнято рщення про розробку/-го нововведения,
Хр = 0 - прийнято рщення не включати в програму у-те нововве-дення, у'еЛ.
Окр!м того, вводяться обмеження на витрачання коишв, на термши початку та закшчення шноващшшх процесш, на загальну тривал1сть ш-новацшного процесу, на загальний обсяг фшансування по перюдах, а та-кож балансов! обмеження по перюдах на обсяга фшансування та наявний обсяг трудових ресурав. Обмеження, пов'язаш з цшносгями та стратепч-ними нтересами ОПР, вводяться за допомогою експертно'1 компонента.
Приклад правила, що опрацьовуеться експертною компонентою.
Правило: Якщо нновацШиий проект / = 1 ! щновацшний проект у = 5 I прогноз ситуацн - консервативний (/=2), то обсяг фшансування > 800000 ! вщсоток - 20%.
Додатков1 обмеження, що формуе штерпретатор:
Л1=ГтХ'(и + л5() ^ 800000, л;,+ИЙ=0,2.
В додатках м1стяться таблиц! допом!жних числових даних, класифшатори слабоформал!зованих задач, приклада вир!шення окремих задач в прототипах СППР, яш розроблен! у процеа виконання дисертацшно'1 робота.
ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦЙ
1. Проблема розвитку тдприемств з огляду на присутн!сть фактор!в не-визначеност! вноситься до класу слабоструктурованих проблем. В свою чергу задач! управшнярозвитком е слабоформал!зованими. Характерною ознакою СФЗР е те, що вони потребують для свого виршення складних !
трудслистких метода, у часп велико! кшькосгп менеджер1в 1 спещашспв, широко! шформацшно! пщтримки. Поширення новгппх шформацшних технолопй створюе передумови до виршення СФЗР з використанням еко-номжо-математичного нструментарпо на основ! систем пщтримки прий-нягтя р!шень. Це дозволило поставите прагматичну проблему створення у склада системи управшня пщприемсгвом пщсистеми економпсо-математичного моделювання управшня розвитком.
2. В науковш Л1тератур11 в практичних засгосуваннях вщсутне подання едино! методологи вирппення всього комплексу слабо ф ормапо ваних задач управшня розвитком в !х взаемозв'язку, яка враховувала б останш досягнення у сфер! моделювання та новтпх шформацшних технолопй 1 була доступною в реашзацп широкому колу пщприемсгв. Щ обставини 1 визначили необхщшсгь розробки едино! методолопчно! о снов и створення моделей 1 методав моделювання керованого розвитку ВЕС, що 1 становить основний зм!ст науковог проблемы дисертаци.
3. Моделювання керованого розвитку ВЕС доцшьно проводити на основ! цийсно! концепцп. Емшричною 1 методичною основою керованого розвитку ВЕС повинш служити принципи, сформульоваш на основ! вис-новюв ! положень сучасного менеджменту, зокрема, шновацшного.
4. Розробка концепцп моделювання керованого розвитку повинна здш-снюватись за такими напрямками:
Х Детал1защя елементного базису узагальнено! модел! 1 декомпозиц!я загально! проблеми управшня розвитком на основ! формально! схеми анашзу на множину слабоформавованих задач у кожнш функщональнШ область Розробка метод1в виршення слабоформал1зованих задач розвитку.
Х Структуризацгя предметно! облает! керованого розвитку. Яюсний анашз отриманих структур на основ! структурного моделювання. Побудо-ва !м!тац!йно! системи взаемозв'язаних моделей, як! апроксимують загаль-ну систему диференцшних р!внянь у кожшй з функщональних областей пщприемсгв а.
Х Для пщсистеми "Розвиток" вццшення тшьки керовашгх змшних I по-казншав якоси управшня. Побудова на основ! введених штегральних характеристик !м!тацшно! модел! без розкриття внутршньо! структур и як пщсистеми "Розвиток", так! и п!дсистеми управл!ння.
5. В основу методологи моделювання керованого розвитку ВЕС покла-деш:
Х сисгемний анал!з для систем, що розвиваються, робоч! ппотези якого базуються на теорп вщкритих систем, концепц!ях синергетики ! управл!ння по "слабких сигналах";
Х загальш принципи модешовання даялыюеп пщприемсгв в умовах сучасного ринкового середовища, ЯК1 повинн! викорисговуватися як вихщш посики при побудов! системи моделювання керованого розвитку ВЕС.
6. Подання розвитку ВЕС у-вигляда система дозволило побудувати концептуальну модель ВЕС з керованим розвитком, в якш видшяються три взаемопов'язаиих системи: виробництво (вщображуе аспект функцюиуван-ня ВЕС), розвиток I середовище, часпсово кероване з боку ВЕС. Складов! модел! розподшеш за трьома р1внями: ресурсно-технолопчний, р1вень управшня системами ресурсно-технолопчного р1вня та р1вень коорди-иуючого управшня. Системи ресурсно-технолопчного р1вня здшснюють рефлексивне моделювання для забезпечення взаемно! адаптованосп.
7. В моделях керованого розвитку повинш вщображуватися гумаштарш компонента, що проявляеться у таких аспектах:
Х вводяться об'екти, яи характеризуються зкпстом, тобто враховуеться семантичний аспект шформаци в модели
Х ряд моделей реагзуеться як функщя вибору, яка вщображуе нтег-роваш ндивщуальт переваги ОПР, ягл розм1щук>ться на р1зних р1внях управшня. Таким чином враховуеться технологтя управшня розвитком, коли у пщготовщ 1 прийнягп ршення беруть участь Ух виконавцг,
Х елемента деяких множин (наприклад, цшносп, стратеп1! тн.) не за-даються заздалегщь, а формуються в результат! теративних експертних процедур.
8. Для загально'1 проблеми керованого розвитку виконана и' декомпо-зищя на множину слабоформа-тоованих задач, яш класифжоваш1 згрупо-ваш в п'ягь модушв. Для окремих модул!в, що вщповщають р1зним функцюнальним областям розвитку ВЕС, встановлена структура шфор-мацшних зв'язмв задач.
9. Процедури моделювання 1 виршення слабоформагизованих задач керованого розвитку повинш враховувати тага вимоги:
Х в моделях здайснюеться замикання по ресурсно-продуктових ! нфор-мацшних потоках, що дозволяе використовувати мову метасисгеми для о пи су поведанки ВЕС;
Х шформацшне замикання здшснюеться шляхом введения гуманггарно-когштивних категорш (об'скта) в структуру модели управшня;
Х ресурсно-продуктове замикання здшснюеться шляхом введения контур в технологий виробництаа 1 споживання;
Х в едину систему пов'язуються оперативний 1 стратепчний розвиток. Перегляд плашв стратепчного розвитку сумвдаеться з формуванням оперативного плану розвитку;
Х на вщмшу вщ стратепчного планування враховуються вел аспекта як продуктового, так 1 технолопчного розвитку;
Х повинен дотримуватися принцип рефлексивного управшня як для досщжувано! системи (ВЕС в цшому), так 1 и шдсистем.
10. Моделювання розвитку повинно базуватися на поеднанш в едину динам1чну систему локальних, доповнюючих одна одну моделей. Така система моделей повинна мати власгивосп розвитку, самооргашзаци, тобто
вщзначатися багатомодельшстю. Побудова моделей 1 прийняття р!шень на основ! штацшних процедур з системою моделей повинш здшснюватись як процес системного анашзу для систем, що розвиваються.
11. Виршення СФЗР пропонуеться здшснювати шляхом апроксимацп и множинами добре визначених задач прийняття рипень, на яких задаеться вщношення переваги. 3 щао метою слабоформал13ована задача пред став ляеться у вигляд! параметризованого воображения, що реагпзу-еться як процес перегворення предмета задач! з почапсового стану в кш-цевий.
12. Для здшснення апроксимацп, а також отримання ! оц!нки ршення пропонуеться використовувати метод д!алогового шформацшно-структурного модегов ання, що складаетьсяз семи еташв, ям реал1зуються як штерактивш процедури. Задача вибору апроксимуючо! модел! форму-люеться як задача пошуку адра вщношення на множит альтернативних моделей. Процедуру заключного вибору альтернативи в метод! Д1СМ пропонуеться виконувати на основ! розробленого агоритму посщовного прийняття р!шень шляхом оц!нювання альтернатив з використанням принципу обмеженоУращональносг!.
13. Для моделювання взаемопов'язаних процесш розвитжу функщона-льно! обласп в цшому сщ використовувати структурне моделювання, пщ яким розум!еться подання системи у вигляд1 сужупност! р!знорщних, взае-модаючих одна з одною структур. Взаемодая структур подаеться у вигляд! вщображень, що перетворюють множини характеристик ! елементтв одн!е! структури у вщповщш множини шшо'ь 3 двох взаем одно чих структур одна (породжуюча) може визначати властивост! ! конфиуращю шшо!' (забезпечуючо!) структури. Проблема як!сного анашзу зводиться до ощнки д!апазон!в можливосп викорисгання забезпечуючо!' структури при змшах в породжуючш структур!.
14. Провщну роль в структурному модалюванш вццграють задач! яыс-ного анал!зу структур, що передбачають оц!нку !'х стшкосп, чутливост! ! гнучкост!. Генеращя ! анал!з спйкост!! чугшшос-п структур провадяться з використанням метода розшзнав ання (кластерного анал!зу).
15. Оцйповання динам!ки ринкового середовища для цщей прогнозу-вання процеав взаемоди ВЕС !з споживачами та прийняття стратепчних ршень про виб!р напрямку роботи ВЕС ! можливих шлях!в переор!ентаци д!яльност! доцшьно виконувати за допомогою методу, що базуеться на моделях у вигляда р!внянь динам ки самоорган!зацп ринкового середовища ! реал!зуеться як !м!тащйна система.
16. Процеси розвитку у ВЕС сщ розглядати з позицш становления ! динам к и структур. 1нтенсивн!сть ! як!сть розвитку в ВЕС визначаються мехашзмами самооргашзаци, що виникають в оргашзацшних структурах заданих на активних елементах персоналу ВЕС ! обумовлюються цш-шсними ор!ентащями та аксюлопчним типом управл!ння розвитком. Задач! шпцювання ! п!дтримки процес!в взаемоди ВЕС з зовшшшм середо-
вищем доцшьно вирщувати за допомогою запропонованого методу, що базуеться на використанш вказаних мехашзм!в.
17. Задач1 побудови.системи стимулювання персоналу в процесах роз-витку можуть розв'язуватись за методикою, яка побудована на основ! аналогичного методу ощнки складноси прац1 1 моделей структури вщно-шення особи до пращ. Методика дозволяе будувати систему стимулювання персоналу, що в найбшыш М1р1 вщповщае уявленням прац!внигав пщпри-емсгва про складшсть шновацшних процес!в. Модель динамиси колективу в шновацшних процесах, що базуеться на процедурах кооперативного прийняггя рилень 1 мотивацшних мехашзмах, може бути покладена в основу мпгацшно! модел1 вир1шення задач прогнозування 1 вироблення управшських ршень по формуванню неформальних структур в систем! "Персонал" з використанням методу Д1СМ.
18. Пщвищення квал1фжащйного потенщалу персоналу пщприемства передбачае гнучке поеднання програм навчання в центрах пщготовки з процесами набору нових пращвнимв 1 скорочення чисельносп снуючого складу. Концепц1я безперервно!' освгги пращвншав пщприсмсгва, що скла-дасться на сьогодш у кадровому менеджмент!, потребуе вир1шення задач розвитку в сфер! переподготовки ! п!двищення квашфшаци персоналу. Процес вир!шення задач управшня динамжою киькосп ! професшно-квал^исацшно!' структури персоналу п!дприемства представлений у ви-гляда системи моделювання, що визначае структуру локальних (часткових) моделей, а також порядок !х побудови ! взаемодн. Ключовим елементом мехашзму синтезу програм розвитку персоналу е задача формуваиня ращонально! програми пщготовки персоналу в поеднанш з формулюван-ням вимог по скороченню ! набору персоналу. Для вир!шення вказано!' задач! запропонована економжо-математична модель, що дозволяе врахо-вувати стратепчш установки, яга формуються в систем! управл!ння пщпри-емством.
19. Виконана формал!зац!я процесу моделювання нвестицшно-кредитного мехашзму пщтримки розвитку (ОПР бере участь у процес1 моделювання, конструюючи адекватш сво!м уявленням вар!анти модел!), дозволила визначити потр!бш метода 1 модел1 для вирилення слабоформал1зо-ваних задач управшня фшансовим забезпеченням розвитку, яга утворю-ють систему моделювання, що базуеться на результатах фшансового менеджменту та модельному експериметт, побудованому за принципом ситуацшного анаву.
20. Формування програми розвитку (портфеля шновацш) сщ викону-вати з використанням запропонованого методу, що поеднуе нормативш компоненти модел! з експертними знаниями, яга представляються у в иг лад! бази правил. Використання експертно!' компоненти дозволяе проводити ексгапкацпо системи цшшсних ор1ентац1Й ОПР ! штересдв ВЕС в структуру економпсо-математично! модел!. Для проведения багатовар!антних розра-хунгав в процес! моделювання доцшьно використовувати метод вибору
KpirrepiiuibHoro базису i групування проект нововведень для оргатзаци багатоегапноГ процедури формування программ розвигку. Параметр про-ект1в нововведень формуються при цьому на ochobi узгодження техшчно'1 i комерцшноГ стратеги ВЕС.
21.Необхщно враховувати в процедурах прийнягтя ршень в задачах фшансового забезпечення розвитку партиерську взаемодцо шдприемства з агентами ринкового середовища на основ! рефлексивного моделювання. Така взаемодая вщображуеться як динамка взаемозв'язкю сисгеми рефлек-сивних моделей суб'ект1в ринкового середовища у виглад "дерева pimeHb" модел1 взаемоди двох пщприемств.
22. Запропоноваш в po6oTi мегоди i модел! реашзуються в середовшщ HOBiraix нформацшних технологш у склада систем пщгримки прийнятгя piuieHb по управлению процесами розвитку ВЕС.
СПИСОК ОПУБЖОБАНИХ ПРАЦЬ, ЩО ВЩБИВАЮТЬ ОСНОВШ ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦА
1. Пушкарь А.И. Модели управления развитием производственно-экономических систем: Монография. - Харьков: ХГЭУ, 1997. -268 с. (16,75 д.а.)
2. Пушкар O.I. Сисгеми пщгримки pimenb сяабоформатзованих задач розвитку пщприемств: Навч. посбник. Ч Харюв: РВВ ХДЕУ, 1997.Ч 140 с. (8,75 д.а.)
3. Пономаренко B.C., Пушкарь А.И. Методы и модели финансового обеспечения развития предприятий: Монография. - Харьков: ХГЭУ, 1997.- 160 с. (10,0 д.а.)
4. Модели управления персоналом корпораций /Пономаренко B.C., Пушкарь А.И., Ле Ван Шон: Монография. - Харьков: ХГЭУ, 1997. -232 с. (14,5 д.а.)
5. Пономаренко B.C., Пушкарь А.И., Иващенко А.П. Средства автоматизированного проектирования программного обеспечения экономических информационных систем: Учеб. пособие. - Харьков: РИО ХГЭУ, 1997. - 72 с. (4,5 д.а.)
6. Пономаренко B.C., Пушкар O.I., Коваленко ЮЛ. Проектування автоматизованих економпчних нформацшних систем: Навч. noci6-ник. - КЗМН, 1996. - 312 с. (18,13 д.а.)
7. Пушкарь А.И. Управление развитием промышленных предприятий //Бизнес Информ. - 1996. - №13. - C.5I-53; - №14. - С.51-55; - №15. -С.43-45; - №16. - С.51-55; - №17. - С.44-48; - №13. - С.51-53. (2,7 д.а.)
8. Пушкарь А.И. Система моделирования для решения задач развития предприятий //Вiсник. - 1997. - №2. - С.85-92. (1 д.а.)
9. Пушкарь А.И. Методы согласования технической и коммерческой стратегий предприятия //Сб. трудов Междукар. научн.-техн. конф.
"Приборостроение-97". Ч. 1. Приложение к Всеукраинскому научно-техническому журналу "Вибрации в технике и технологиях". -Винница: ВГТУ. - 1997. - С.21-24. (0,25 д.а.)
10. Пушкарь А.И. Методы формирования программы развития промышленного предприятия //Бизнес Информ. - 1997. - №20. - С.31 -35.( 0,66 д.а)
11. Пушкарь А.И. Методы решения слабоформализованных задач оценки и менеджмента риска инновационных процессов //Бизнес Информ. - 1997. - № 21. - С.22 - 25. ( 0,52 д.а.)
12. Пушкарь А.И. Моделирование слабоформализованных задач управления развитием //Вюник. - 1997. - №4. - С.67-72. (0,8 д.а.)
13. Забродский В.А., Полякова О.Ю., Пушкарь А.И. Самоорганизация рыночной среды //Бизнес Информ. - 1997. - №9. - С.16-19, №10.-С.28-31.(0,9 д.а.)
15. Пушкарь А.И. Концепция моделирования управляемого развития производственно-экономических систем. - Донецк: 1997. -32 с. (Препр. / HAH Украины. Ин-т экономики промышленности) (2,0 д.а)
Пушкар О.1. Економнсо-математичне моделювання розвитку виробни-но-економ1Чних систем. - Рукопис.
Дисертащя на здобуття наукового ступеня доктора економ1чних наук за спещальтспо 08.03.02 "Економшо-математичне моделювання". Швшчно-Схщний науковий центр НацюнальноУ Академн Наук Украши та МннсгерстваУкра'ти у справах науки 1 технологш, Харюв, 1998.
Дисертацпо присвячено питаниям розробки комплексу взаемозв'язаних економпсо-математичних методов I моделей вирплення слабоформавова-них задач розвитку виробничо-економ1чних систем (ВЕС). В дисертацн розроблено концепцпо моделювання керованого розвитку ВЕС, обгрунто-ваио методолопчний базис моделювання - системний анал1з для систем, що розвиваються. Виконана класифжащя слабо форм ал1зов аних задач управшня розвитком ВЕС, для вир1шення яких запропонований метод Д1алогового шформацшно-сгруктурного моделювання. Сформульоваш методичт основи структурного моделювання процеав розвитку ВЕС. Роз-роблеш модет та методи виршення задач керованого розвитку в окре-мих функщональних областях ВЕС.
Ключов1 слова: економшо-математичне моделювання, виробничо-економ1чна система, розвиток, слабоформатзована задача, структурне моделювання, оргашзацшно-технолопчш структури, розвиток персоналу.
Пушкарь А.И. Экономико-математическое моделирование развития производственно-экономических систем. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.03,02 'Экономико-математическое моделирование". Северо-Восточный научный центр Национальной Академии Наук Украины и Министерства Украины по делам науки и технологий, Харьков, 1998.
Диссертация посвящена вопросам разработки комплекса взаимосвязанных экономико-математических методов и моделей решения слабофор-мализованных задач развития производственно-экономических систем (ПЭС). В диссертации разработана концепция моделирования управляемого развития ПЭС, обоснован методологический базис моделирования -системный анализ развивающихся систем. Выпонена классификация сла-боформализованных задач управления развитием ПЭС, для решения которых предложен метод диалогового информационно-структурного моделирования. Сформулированы методические основы структурного моделирования процессов развития ПЭС. Разработаны модели и методы решения задач управляемого развития в отдельных функциональных областях ПЭС.
Ключевые слова: экономико-математическое моделирование, производственно-экономическая система, развитие, слабоформализованная задача, структурное моделирование, организационно-технологические структуры, развитие персонала.
Pushkar O.I. Economic mathematical modeling of development of productive and economic systems. - Manuscript.
Thesis for a doctor's degree by speciality 08.03.02 "Economic mathematical modeling". The North-East center of Ukrainian National Academic of Science, Kharkov, 1998.
The dissertation is devoted to questions of development of a complex of the interconnected economic-mathematical methods and models of the decision of ill-formalized tasks of development of productive-economic systems (PES). In the dissertation the concept of modeling of controlled PES development is developed, the methodological basis of modeling - system analysis of developing systems is reasonable. The classification of ill-formalized tasks of management of PES development is executed, for which the decision method of dialogue informational-structural modeling is offered. The methodical bases of structural modeling of process of PES development are formulated.. The models and methods of the decision of tasks of controlled development in particular PES functional areas are developed.
Key words: economic mathematical modeling, productive-economic systems, development, ill-formalized tasks, structural modeling, organizing-tethnolodgi structures, development personnel.
Похожие диссертации
- Повышение экономической эффективности производства молока
- Экологический фактор устойчивого развития социально-экономических систем
- Совершенствование управления развитием производственно-экономического потенциала региона
- Формирование инновационной инфраструктуры в целях развития социально-экономических систем
- Экономико-математическое моделирование развития и размещения региональных производственных систем