Эколого-экономические и социальные проблемы рационального использования и охраны земельных ресурсов от деградации тема диссертации по экономике, полный текст автореферата
Автореферат
| Ученая степень | доктор экономических наук |
| Автор | Паламарчук, Инна Константиновна |
| Место защиты | Киев |
| Год | 1994 |
| Шифр ВАК РФ | 08.00.19 |
Автореферат диссертации по теме "Эколого-экономические и социальные проблемы рационального использования и охраны земельных ресурсов от деградации"
Г 6 0 а::вдл-ч1 р наук У кг-->'!Х:
5 В .iAi ЬЗГ)
л ..." "'яда по оичшшв ггоодуктирких сит УкраУни " 15 A i Чм ti
Нч правах рукопису Шьемарт^к iwm Костянтин!г-на
ЕЙОЛОГО-ЕКОНОГЧШ ТА СОШАЛЪШ ПРОБНМИ РАЩСПАЛЬНОГО blKOPHCTAHiffi й ОХОРОКИ ЗЕ.ЖЛЫШ РВСУГС1В Б1Д ДЕГРАДАЩТ
Спец!аль;исты 08.i;,i9 - xJkohomkb риродокористування та охорони вдвко-яиинього серидовища
Автореферат
дисертацП на здобуття наукового ступени доктора економ1чних наук
iin - 1994
,1еиртац1бю < рукоыио
oora виконана в Рад1 ш винченнг продуктивних. сил /хра'1'ни Ail Укрсчни
Науковий консультант - доктор економ1чних наук, профедор,
акад&чпс У;!Н Гргорсипг
0ф1ц{йн1 опоненти:
1. Дркт'ор екэппм1чкх наук, професор, чзеи-г.среоал^-чнг УЕАН Гнаткович Длитро 1ьанояич
2. Доктор економ!чних наук, а кедел t к У E/di Коваль Яросдыв Васильевич
3. Диктор економ1чних наук, професор, член-кореспондент АН УкраХни Трегобчук Валентин Михайлович
Пров1дна установа - 1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних досл1даень
Захист в!дбудеться
годин на эасЦанн! спец1ал1зовано'1 вчено'1 ради Д 016.41.01 Ради по вивченню продуктивних сил УкраУки АН УкраХни за адресою м.Ки1'в-32, Бульвар Т.Шевченка, 60.
3 дисертац!ею можка ознайомитися в 01бпх0тец1 Ради по вивченню продуктивних сия УкраКни АН Укра'ши
Автореферат розЮланий " 6
Ьчений секретар спец!ал|зовано1 вчено-i ради /TUOs 1 l >М Д Г.С.Фтомов
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Акт.уальп1сть теми. Серед фундаментальных проблем соц1аль-:ю-еконсм1чного розвитку УкраУни проблема усунення деградацП земельних pecypcin е найб1лып вежливою та сусшльно значущою, хоча й найменш вивченою. Поняття "деградац1я земель" до недав-нього часу зпперечувесся i в!дхилялося як несуьпсне з 0<{ц1й-ноп ieonoricn, серйозн! комплексн1 досл1даення ia вкаэано'1 пробяеми не провадилися. Дрс! в!дсутня науково-еколог!чна in- формац!я про взаемозв"язки в систем! "земельн1 ресурси - нав-колишнз середовище - населения". ТакиЙ стан справ негативно позначаеться на еколог!чних умовах проживания населения i' веде до пог!ршення результат!в господарсько'1 д!яльност! в галуз! природокористування.
За в!дносно короткий пер!од з р!зних причин на територП' УкраУни з'-.ьилися велик! nnomi поНршених уг!дь, активно де-градуе грунтовий покрив i навколишне середовиже, зростае i по-гяиблюеться еколог!чна нестаб1льн!сть, падае ефективнЁсть природокористування, набувае розвитку j поширпсться екопог1чний некрогенез населения.
Складне еколого-економ!чне становище вимагав активного втручання в х!д негативних природно-ангропогенних процес!п для подол они л сколог 4ho та економImho кризи i оргашзоцП еко-лог!чно безпечного природокористування. Тим самим Еизначаегься актуальн!сть виконаного досл!дження, що п!дкреспеться величез-ною ролю, яку в1д!грать земельн! ресурси в екологП та еко-HOMiui республ!ки, в розвитку та розм1ценн1 продуктиЕНих сил, в агрэвиробництв! та соц1осфер!, в справ! охорони навкояишньо-го природного середовища.
Teva дисергацП tcho пов"язана з плановими науконо-досл!дними роботами Ради по вивченню продуктивних сия Украши АН Украши /РВ1ХУ, насамперед з такими пров!дними темами, як Комплексний прогноз економ!чного 1 сощального розвитку Укра-Yhh до 2015 р. та схеми розвитку t розм!щення продуктивних сил Украши sa рег1он!в на пер1оди до 2005 та 2010 рок1в..
Ochobh розробки дисертац!йно1 теми вт1лен! в розд!ли "Земельн! ресурси", "Охорона природних ресурсiв" та "Охорона навяояишнього середовища", що у матер!алах РВШ подан! до уря-дових установ для вггровадження у практику господарювання.
Мата I завдання досхддень. Основяа мета дисертащйно! роботи - вивчення впкву господарсько'1 д{япьност1 у р1эних П идах на процеси деградащ! земельних ресурс!в, ^шх пору-шень екологхчно! обстановки/га зв"язано! з нею соцхосфери э визначенням економхчних збиткхв та розробков рекомендацхй що-до нормгшзацх! еколого-еконогачно! ситуацП. У в1дпов1дностх э метою досл1джень реализована 1дея системного подходу до вирхшання сказано! вазишво! проблеыи, взято! за тематику доЪпдкень.
До завдань досхдаень входило: вквчення система "земель-кх рэсурси - навколишне середовище - населения" з визначэнняи корелщ Кних зв"яз1'дв шж показниками використяння деградова-них уг1дь, пестицидов, мнеральних добрив, пкшх факторхв хн-тонсиф1кац1! виробкицтва та деыографхчними показникаыи; роз-робка пропозиц1й щодо еколог'о-економх чног оптишзацх! структура земельного фонду та схгьськогосподарських угхдь; обгрунту-ваиня прогресивно! концепцИ бхосферозахисного природокорсту-вання, спрямовано! на еколоизащю еконоично? пол1тики дсрнави тощо.
Методология та методика досхд*-ень. Методолог!чцу основу досл!даень складае св1тогляд, що баэусться на принципах д1а-дектичного матер1ал1зиу, зокрема його положенно про загальнкй взаеыозвиязок х взаемозалежнхсть предмете та явищ в природ: I в суспхльств1; фолософський напрямок екологочного двтермгн!зму; позицо! рацоонального /вровноваженого, оптимального/ природо-користування; теоретичне положения про еднхсть бхосфери та люд-ства; сучасна концехоЦя адаптацх! господарсько* дхяльносл до природних умов регхону; 1деГ б1осферозахисного природокористу-вання, оптишзац1Г взаеиодг! суспхльства х природи, екологсза-ц!х сусп1льного виробництва; принцип примата екологх! в управ-н1нн1 народним господарством: концепц!я екопог!чно\' безпеки та сталого соц1ально-еконоьичного розвитку, во прогопощена св!то-вии сп!втоваркством тощо.
В досл1д*еннях 1 розробках зад!яно комплексам п1дх!д до процос1а та йвмщ, окреслених тематикою досхдавнь, використанх ывтоди системного вналозу та еколого-еконоиочно! оцхнки, вконо-ыхко-натаиатичний, порхвняльно-анахтичний^ географхчний та картографхчний, дандшафткий, боогеохШчний, баланса маси, еко-лопчного норчування, екодого-еконона чно! оптимозацо!, ыоногра-фхчнкй та 1н.
Визчення економ1ки природокористування с безперечно на-гальною потребой будь-якого розвиненого сусп!льсгра. Без оц1а-ки ефектиьностч ресурсоспокивчого господаретва та без враху-ванпя негативних перетворскь у навколишьому природному сере-доеиц! еконоч1чна наука не спроможна сбгрунтурати мотивац1ю до рац!онального природокористування га сволец!йного розвитку дерзав.
А.Маршал п1дкреслював, цо 1сиус лишз два фактор;! вироб-ництва - природа I лодина, як! у сукупност! обуиовсвть взас-иод1ю трьох економ1чннх категор1Й - земл1, прац! 1 кап!таяу. Категор1я "земля" включас в себе речовини та сипи, як! природа надас ппдан! у вигляд! грунту, вода, пов1тря, св!тла А тепла.
Вчонии Епэрз"; серед економ!ст1в було сформульовако понят-тл про пог1ршення стану природа як небажане економ1чне явиде: ".Деградация - негативная перестройка человеком материи /материального гара - природа/, ученьяаваая или раяруяавцая ее /материи/ полезность для человеческого общества" ; висв!тлено д!а-паптично розутд! роззитку I дегрздацП високорозвинено! ыа-тор У, т-10 мае ззгальнонаукове значения нсзалезно в!д ексном1ч-них форч орган!зац1! сусп!льства: "... развитие организма -будь то социального паи естественного - обусловлено угяубта-пи1'ся разделением функций между его рпэяичнции частями...; оса ".во нарушение в одной части вкоокоразпитего организм ска-пется и на других его частях"^.
В1дносно оконол!ки природокористування як м!ядисципл1-нарио! галузг знань особливо припципоаого значения набувас теза: "... чем чентао мы предаемся схоластическим изыскани-пи на тему, относится ли то или иное полозение к предмету .экономической науки, тем лучше. Если вопрос ваЩеи, будем пс ?;зре нагих возиокностеП принимать ого в расчет"3.
Ц1 та постулати св1тово! еконсл1чноТ паузи покла-
дс-!Ю нами в основу дано! дисертац'йно! роботи.
* "зркзл А. Оспоеные принципы экояо^кчесяоП паука. - Т.1 /Пэр. с англ./. - М.: Прогресс, 1993. - 416 е.; С. 112.
2 Там 20, С. 321.
3 Таи зе, С. 84.
Враховано 1де1 та розробки пров1дних зчаних свхту, держав СВД I вхтчизняних фах1вц1в з питань екслогх! та коном1ки природокористування, у тому числ1: зарубхжних - Ю.Одума, У.Дугласа, Х.Бекнета, Дх.Хатчинсона, П.Дювиньо, Б.Коммонера та хн.; з вХтчизняних - Б.В.Докучаева, В. I.Вернадского, М.В.Сукачова, В.А.Ковди, И.Я.Лемешева, Н.Г.М1нашно1, М.М.Мойсеева, М.Ф. Реймерса, П.Г.Одака, а також О.М.Алимова, О.Ф.Балацького, П.П.Борадевсьхого, С.А.Генс1руха, СЛ.Дорогунцова, ВЛ.&синь-ка, Р.Авануха, Я.В.Коваля, Т.А.Козлово'!, П.11.Маракул1на, Л.Я.Новаковськогс, М.М.Паламарчука, В.Г.Сахаева, В.Ы.Трегоб-чука, В.П.Цемка, Ы.К.Шикули та 1нших вчених.
Використано матерхали земельного обхку, дан1 Шнстатиг-тики та Шнприроди УкраХни, статистичнх щор1чники, матерхали Укргеофонду, Держкомгхдромету; цубхкацх)С науковоХ хтератури з галуз1 еконои!ки природокористування, екологП, грунтознав-ства та 1ндах галузей знань; матер!али науково-досп1дних 1н-ститут!в та установ, маршрутних 1 польових еког?едиц1й за уча-стю автора тощо.
Наукова новизна яосхджень полягае в гионерноцу характер! розробок по дан1й темх, а також у сукупносм методолопчних, теоретичных, ыетодичних та прикладних полохень, висновк1в та рекомендавдй щодо забезпечення еколаНчноХ сталостх земельно-ресурсного потенцхаяу, нормал1зац11 систеш "земельнх ресурси - навколишне середовище - населения". Зокрема, вперае одержано так1 результата:
сфорцульовано суть нового напряцу Д1алехтичного матерха-дхзцу - екологхчного детершнхзцу як внесок у ыетодологхю вза-емод1г суыильства х природи;
обгрунтовано фундаыентальну хонцетцю бхосферозахисного природокористування та розроблен! Н основн! положения";
розроблено оснобш принципи рационального /екологхчно безцечного/ зеилекористування як внесок у теор1ю оптимального використання природних ресурсе;
доповнено теорхю бхосфери-ноосфери основними положениями про деградадгг земельних ресурсхв та класифхкацгею угхдь за видами та ступенек прояву деградащйних процесхв;
дано еколого-екокошчну ощнку деградованих земель рес-пубхки, виявлено темпи та масштаби розвитку процесхв де-градацхТ угхдь;
розроблено модел! обчислення ексном!чних збитк!в вхд еко-
логично необгрунтованого крупномасштабного осушення та эрогенна зешль, Бикористання деградованих уг1дь, антропогенно! де-градацЦ ресурсно! бази торфу, пхдвицено! смертност1 населения з екологхчяих причин;
встановлено ссщацю-еконоцхчцу небеопеку високого р1вня схльськогосподарсьао! освоеност: територх! та розоркваностх угхдь а агрсценозах, використання песткцад1в та шдвищених доз шнеральних добрив, забруднення наэколионього середовица техно-гоншшн шкидаыи в атмосферу;
роэроблено та обгрунтовано комплекс заходи в Щодо ексдого-ааоном;чио? оптшязацх! землекористування як внесок в теоргю та практику екологхчного проектування по роздхлу "Земельш ресурсл";
шсловлено та доводено справедлив!сть Г1потези про те, до шдгоплоння земель, ново заболоцувакня та переззоложення угхдь пов"язг'НХ э роэломною геобудовоа ториторх! I послаблению Д1-ппсш'Ч зе. .101 кори, до посилюетьсл висх!дне розвантаження п!д-печних вод; остпнш набувапть зб1яысних обсягхв яивлення вив-пя!док поручения годного балансу за рзхунок проведения крупномасштабного осушоннл земеао. .
роэроблено ор:'Г1 пальну цатематичну иодель обчислення поназ-1пш1в стшцг забруднення повхтряного басейну х грунив;
з?ггропонованг> пхалу с-дики грунт:в за ступеней забруднення Х.якроэхеыен-хаш, :г,э шстяться в тохногенннх вигшдах х вхдходах, добряврх 1 :л10р;штах, ст1чних водах та хиших даеролах антропогенного вшшву на земельш ресурси.
Практична значения результат!в досхдяення.. Сформульованх в дисар^ацЛ нэд"<овх полокеиня, висновк та рекоиендацх! маить китодологхчна, теорзтично та практично значения. Вони подуть бути викор'сташ при проведеьш земельно! реформ, розробцх державно! нащонально! екологхчно! программ, територхальних кою-лексних схсм охоронн природн та рахдонального використакня г.ри-родних ресурс1в, у роэробках по реорганхэацх! /оптищзацИ/ ландшафт: в тыцо. Роэроблеш кетоди'Ш гпдход;-: до визначання холого-ехоноыхчних иасдхдхив сикористания деградовани.х угхдь, проседания крупноиасатабно! г1дротехн1 чно! уехорацх! то^о ио-дуть послу,титц при прсведеннх дерхаено! експартязи су-
чаского господаравання, виэначення фонду зеиедь. во не п!дяя-гавть приватизвцИ ?а 1н.
Апцобащя та реал1зац1я результат1в досхджень. 0сновн1 рв-^/льтати досл1Джень ув1йшли складовою частиною до комплексних ирограм науково-технхчного прогресу республик на пор1од до 2005 1 2010 рокхв, схем розвитку I розмщення продуктивних сил Укра-Тни та П рег1он1в на 2000 I 2005 роки та хшшх матер!ал1в.
За результатами виконаних автором досхджень особисто або у цвавторств! пхдготовлено та подано до державних I гроыадських установ 44 науковх доповод, рекомендацЛ та доповхднх записки, у тому чисх: "Реког/ендавд! по охоронх земельних ресурсхв вхд забруднення промисловими та господарськими викидаш, стхчними водами та выходами виробництва", "ПролозищI по забезпеченню еколог1чно! надхйност1 та економ1чно! ефективностх осушения земель", "Прогноз впливу крупних водогосподарських комплексов на навколишне середовще", "Про перспективи розвитку Д1ючих та оово-ення нових родовшц торфу", "Оцхнка збитк1в земельним ресурсам у эв"язку з перекриттям Дн1провсько-Бузького лиману" тощо.
По матер:алах допов1дних записок, що були подготовлен! у РБПС Укра!ни АН Укра"ни за участю автора 1 подош до уряду рес-публ1ки, прийнято дв1 державн1 постанови: перша - з еколого-еко-номгчних питань шдвшцзння ефективност1 та еколог1чно! над1Йно-стх гхдротехн1чно1 мел10ращ! земель /1983 р./ х друга - про нэ-доц1льн1сть лерекриття греблею ДнхпроБсько-Еуэького лиману /198В р1кУ. Шел проходження державно! експертизи, проведено! за участю автора, прийнято проекта реконструкцхI Каховського, Кремен-цуцького та хнших водосховищ Дн1пра, проекти територ1альних комплексних схем охоронк природа в шетах Дч1пропетровську, Дих-продзергинську I Новомосковську. Авторов розроблено роздхл "Зе-ыельш ресурси" ТерКСОД Дугансько* област1; внесено доповдоикя до Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" /1991 р./ та до "Земельного кодексу УкраХни" /1992 р./, до проекту Положения про дехкавну еколог!чну експертпзу проект в /1992 р./ тощо.
Основн!"результата дисертащйних досхдаань багаторазово об-говорювалися на наукових конференвдях, семхнарах, симпоз1умах,. у тоцу числ1 на: Мхжнародноыу Дхшологхчному конгрес1 /Лен1нград, 1971 р./, Всесоюзшй науково-техн1чн1й конференщ! з проблем охорони водних росурс1в в1д забруднення /Р1вне, 1972 р./, 1У з"!э-Д1 географ1чного товариства /Ки!в, 19БО/, респубхканському сеьа-нар1 "Пхдвицення якост1 та ефективност1 еколог!чно! експертизи
проектов" /Чвркаси, i960/, конференци з проблем прошения чорноэе>ив /Одоса, 1986/, нарад1 з питань оеушоннч земель /Шнськ, IG88/; конференц1ях: з проблем землокориступаннл на сучасному erarii перебудови /Khb, 19В9/, з еколог1чного нор-мупаннл /XaptciB, 1950/, а еколог!зацН аграрного виробництва /Суш, 1991/, з рад1оэколог1чних та економ!ко-правових иопек-т!в землекористувпння пгсля авари на чоробильськ1й АБС /Ки-b, 1991/, з проблем екологЬжо'/ оптим1зацП землекористуран-ня та водогосподарського буд!вництва в басейн1 р. Дппра /Ки-B, 1992/' та 1н.
Основний зм!ст дисертацП викладоно у 98 науковнх пуб л i-коц1ях, у тому числ! 7 колективних монограф!ях, загальним об-сягом 160 др. арк., з яких особистий внесок автора - 68 др. арк.
Структура дисертац1йно"1 роботи. Структура i зм!ст дисер-тацН в!дпов1дають ц!л"ьов1Я спрямованост1 досл1джень та в!д-бивають x основн! етапи. Обсяг дисертащйноЪ' роботи склада-ють 585 машинописных стор1нок, з яких додаток на 103 сторгн-ках. Робота вм!щуе ochobhI таблиц} на 52 та малюнки на 1? стор!нках. У перел1ку л1тератури нараховуються назви 633 пу-бл!кац1й.
Структура дисертяц!йнох роботи така: Ecyii.
роэд! л I. ТЕОРЕТИЧШ ОСНОВИ ТА ПРАКТИКА РАЦЮНАЛЫЮГО ЗЕМ.ЧЕКОРИСТУВАННЯ
1.1. Методолог1я взаемодН сусШльства i природи.
1.2. Розвиток Teopi б1осфори-ноосфери та вчення про дегра-
дац!с грунт! б.
1.3. Шжнародне сп1вроб!тництво та закордонний досв1д у га-луз1 рац!онального використання i охорони земельных ресурс!в.
1.4. Методика проведения досл!дкень.
Розд!л 2. ЕКОЛ0Г0-ЕК0Н0М1ЧН1 ТА СОЩАЛЬШ ПРОБЯЕМИ ТЕХНОГЕНЕЗУ
2.1. Глобальн! порушення б1осфэри та грунтового покриву Земл!.
2.2. Антропогенна навантаження на територ1в Украшн як фактор формування зони еколог1чноУ б1ди.
2.3. Деградац1я грунтового покриву респу<5л1ки та народно-господарськ1 збитки.
2.4. Взаемоэв"язки в систем! иэемельн!ресурси-насколинв се-редовище-населення" та иляхи Ух регулювання.
Роэдул 3. ПРОБЛЕМИ ЕК0Л0Г1ЧН01 БЕЗПЕКИ ТА ЕК0Н0М1ЧН01 В5ЕКТИВН0СТ1 Г1ДР0ТЕХН1ЧНИХ МЕЖОРАЩЙ ТА СТВОРЕННЯ ВОДОСХОВЩ
3.1. Еколого-соц!альн1 те економ!чн! насл!дки буд!в!пщтва великих водосховищ.
3.2. Обгрунтування недоц!льност1 пеиокииття лиман!в /на приклад! ,Пц1провсько-Еузького/.
3.3. Еколого-економ!чн1 та соц!альн1 факторн ризяку в районах крупномасштабного зрошення земель.
3.4. Еколого-економ1чн1 насл!дки осупения земель.
Розд!н 4. ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ТА РАЩОНАШОГО ВИКОРИСТАННа
ТОРМ-БОЛОТНОГО ФОНЖ
4.1. Б!осферозахисн1 функцП торфо-болотк;;х утгорэнь /торфовищ/.
4.2. Економ!чн! поредумови та еколог!чн! пася 1дин осбо-ення торфовищ в с1льськогосподарськ!й культур! /ретроспектива/.
4.3. Концоптуалыи положения про екоиого-сконсм1чниП -статус торфо-болотних утворень.
4.4. Стан, викорисгання та охорона ресурсно У бааи торф;'. Процеси деградацП торфовищ. Цародногосподарськ! збитки.
Розд!п 5. ЕКОЛОПЗАЩЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ЯК ОСНОВА ЗАХИСТУ Б10СФЕРИ, ГАРАНТ1П ВИИШАННЯ ТА СТВОРЕННЯ СТАЖ)! ЕК0Н0М1КИ
5.1. Б!осферозахисна концепц!я природокористування та шппхи П реап!зац!1.
5.2. Принципи оптим1звцП землекористування.
5.3. Моделювання та розрохунки еколого-вконом!чного факту в1д зниження р!вня техногенного забрудноння.
5.4. Еколог1чн! поредумови та принципи опгиы1зац!1 -зрошоння земель.
5.5. Методичн! и!дходи до иориувоння осукуввдьноУ ыел!ора-цН земель в окопог!чно допустимых масштабах.
Загальн! висновки 1 рекомендацП
Итературо
Дрдаток
ОСНОБНИЙ ЗЧ1СТ РОБОТИ
У вступи обгрунтовано тему досл!день та и -ктуальн1сть. сфораульовгно д!л! та завдання, визнечено предмет та об"ект ди сл!дкень, IX тематичну спрямован1сть, розкрито методолог1чяу основу та методику науко'вих розроОок, новизну роботи, викладе но осногн! рсзультати та показано к'х практично значения.
У пераому роздШ розглянуто проблему мотодолог 11', теорП' та практики рационального використання 1 охоронн земель у св1т-л1 сучасних прогресивних !дей та концепц!й. Показано, що взас-лод!я сусл!льства 1 природа ув!йшла нин! в стад!ю носсферно! ор1снтац1, початок як1й буз покладений роботами акад. ВЛ.Вер-надського. Пастае проблема втхлення в ггиття принципу примату еколог!чних аимог перед економ!чннми ц1пями. Потребуе доробки питания про антропогенний тиск иа б1осферу, еколог!чне норму-вання, еколого-економ!чну оптим1зац1ю господарськоУ д1яльно-ст! тощо. зазнячити, що шзнакно еколог1чно1 парад1гмн протид!е потуясна перепона у вигляд! феткиизацП економ!ки.
Вияйлено, т,о на будь-к!й ториторП законом 1рно проявляемся вколог!'ша обумовльн!сть 1снування етнос!в /народ1в, па-ц!й/, а усв!домсння цього факту п!даодить до 1де1" екокогЬг-ного детерм1н1зну. Цьому новому напряму л методолог!к' взасао-д!1' сусп!льстив 1 природа можив дачи таке визначення: детер-мЬнзи еколог!чний - це визнання того, що соц|ально-економ!ч-ни11 розвиток етнос!в обуыовшосться еколог1чним станом т&рито-о!У к'х проживания; еколог!чна криза веде до занепаду етаос!в чч ,пт колог1чного некрогонезу /вимирання з еколог1чних причин/.
Г'о^.'лянуто у розвитку вчення иро аитропогенну дегради-ц1ю грунтовало пскриву та навколианього середовища. апрель-новьно класиф1/ац1ю уг1дь за видами та ступенем прояву до грвдац1йних процьс!в з урахуванням недобору врожайност1 с1вь-ськогосподдрських культур.
ЕИСв1тлено проблему прояв!в дипреси!-:;:< яь'нщ у б1осф<-р1; наведено результата економ!ко-статистим-них досл1дз(ень по внявленнк короляц1йннх зв"язк1к в систем: "земеяьн! ресурси - навколишне середовище - населения". Вка-зр.но на глибок! антропогенн! порупения в грунтовому по крив! Эймл1. Стон б!осфори оц!нено як фазу колапсу /згортання/ р 1(атастусф!чною втрато неоУ речовини тощо.
Дало характеристику ^колого-екон<л*1чнох ctn уацН p Усрани Хишшыиаю причин деградацх! иавк&кшього середовиа^а. Пот-.но, чо аростання кащталовкладень у народне господарс-гво та Х ..нобокл иикористання досягнешь наукоьс-Texnчного прорресу Х[-ИоЬсл до надмхрного техно- га агрогснного наиантакення на i-ipK'.vpiB росцубгьч та нвгатмвких наехдкхв у демограф чнизс процесах.
PojpofaeHO Kpinepi больно! oui ник антропогенного наванта-г.иння на терчторхи УйраХни а а дашшп етруктури земельного фонду. Ьидхлено так! ГадацП антропогенного тиску: пешхрний /I - 3 бал/, потусний /3 - б 6ахв/, дуже потуышй /о - ? Сшив/ та над-ааичайно потужний /7-8 багв/. Зойым'ш теритоои.;-..', я;а о рйсм вхдходхв та викидхв шкхдливих речовл;!, кадано питому ваху в D бахб/мн га; плацам осуцзння / доюшя я;; екодогхщю не-вездочним - 4 ба.-иДыш га; pi Ал i, yo звич-5йно п^бруднена aryoxi-хкатяхи - 3 балиДш га; кормоьим угхддя.-.! - б&ли/шн га. Jli-'.т., болота та эе'их пхд водокл, ."о зггь ввмчеано природорегу-зиач'шн i позитивно ьплваоть на .гколопчну обстановку, дисеено до 6i ос^ерозахисних Тиритор1й; lu надано питому аагу - Mfuye I бнл/ипн ra на фактору ромпркспц!: нгготирних яриц.
За pi ьнс-ы аэтроаог&ниого наваитапення, цо обуда&юое екоиого-fai:cH0M4i!y .ризу, Tc;.;?opi Укра'хви подано на чотири рггхони: поыхрного тиску /Волинська, Закарпатська, 1вано-2ранкхвська, Pi вненська ла Чернхьецька областг/; погуяаогс 'шску ш<кицька, Нитомирсьха, КиК'Ська, ЛьвхЕська, Сумлька, Терношльська, Хмелъ-ницька та Черкаська/; дуже потушого /Респубхка Кри:.;, KipoBo-градська, iio/.aвсьтса, Потазська, Херсоном!л та Чершгхвська области/; надзвичайно поту>ного /Днхпропетротзська, Донецыса, За-tiopiabua, Луганська. идеська та Харкхвсьча областх/. Справедли.-3CTb тако! оцнши рзгхонль пхдтвержусться фактом тхено! коре-лпДТ mix pi вне m антропогенного каьантаз.уния на територхю та дс>~ мографхчнита показниками.
Структура земельного фонду постхйно зьпнгстьси. За перход 1965-1990 рокхр угхддя суашшюго користунанни зменлилися ни 703,1 тис.га, при то.чу i льиилися застропп та hj заГщятх тэ-pHTOpi - на 352,2 тис.га. Хоча виросли таяож плопц земель бхо-сферозахйсного значения Acb - на 263,5 тис.га, дореьно-чагар-никог.нх насадаень - на 559,6 тис.га, земель ni;; подла - на ЗЭЗ',7 тис.га/, проте це виявнлосн замплим i не покр.чщал .-кслогхчну
ситуацпо.
С!льськогосксдзргка оскаент-ть vepRTopi республик ьхи довгдоя дуяе вясоззк - 65,Р, розо^пганхсть угхдь сягло 79,4 ta фон i иотуусного шюропогенпого теску активно роэвив>чк>тьсл п., цесг дегрздацi1 уг"]д; .
НвисредЗаченил еияшлися ягаае техно-, arpo- та нвлю-геь.-чх rc-<wior4noiv середогвд.ч я прояьгл-л екзогекних проци -cia, 1до руйнутть грунтовиЯ покрив. Серед них превагпть карст, водна ероз!я, шдтопленнл заболочугния грртв. Водний 5адп Tepi'Trpii pecnyfJ.niK'.i поруоно перевакно за рахуьок окологхчно обхфунтопаного масштабного розвитку осушения i зро'яення земель.
Нп схльськогосподарс>ких угхдд*х за перход 1965-IS9u рр. площх земель, чо зазнали p3rax взд1в дзгрздацх!, збь^ьаилися в тг -их ареалах: вхд 0,4 мн га /оеилокцвгшптя/ до 4,8 мн га /д-j--флящя та втрата грунтами протпдяфлящйно! стхйкостх/. Теши роз-повепдження регресивних nroqecin за рхк становлять Е1д 16 тис. га /осолонцюсання/ до 190 тис,га /розвиток дефляцЛ/. За хнтенсики-сти npOhrtiB /збхльпення luot'i пог1П!те:,ил. угхдь за весь uno обх^.у, у л/прэцеск деградацх? угхдь мо;к:;а псставитч у такий ряд: перг-з^п ложоння /300 %/, заболочування /126 засоления /53 %/, пхдкис-леннл /59 %/, дефляцхя /52 %/, водна ерозхя /23 та оседоищг-зоння /16 %/.
Несильно падае рхзень гу'иусозаноет! грунтхв. Втрати гумусу за оставил 2С рогиз становлять 0,2-0, i ибо, щдсстка. Препаяп' процес деструкцп oprcwi4ioi речовини.
оагальнигя'. негативни:.л насхдняуи npoqeci в деградпТ грун-ив/угхдь/, не paxyic-.й небажаних змш власти зостеЯ грунт!п, ьгрс.л-гумусу та пожпрнк.-: речовкя, зниаенчя продуктивное?!, е так!:
ослабления Схосферорегуквчих.та стаГ^хзуг^шх фушоЦП грунтового покриву;
негативм трансформащТ екосистз.м сутпг, вккэчгачи депресив-h зэдни в склад1 dioin грунт ib - приггчення корисних органхмхв та ак1йв1зацхя зшдливих, у тому чисх патогеннкх; хмиикиення - -цяяи зчгрозливо! сан!тарно-ririенхчло1 сит.уацЛ -гнасяхдок r"yu сачоочзспо! здатностх грунт r< та иасового розл'оиечня патог\-п!о;
втрата грунтами здатностх фгкеацх2 атгосферного азоту, бio~ логхчкого вив1льнекня фосфору та мал1ю з ;л нерол!ь грунту, тСтс реахзацП природной родкчост!. грунт! н з поручения!/ цик.пл к,уг-.Ч обороту азоту, зуглецп та k2J?x бхофхльтах елеи-;-нтхр, :го н:.s-:Х -
(тливо дге на 6ioc$epy;
негативна трансформация 6ioreoxiMi4Horo фону в грунтах та точуючоцу середовищх, що через продукти харчування та питну воду несприятливо позначаеться на здоров"! населения,i, як виявле-но нами, ыояе депресивно впливати на демографхчний процес.
Автороы вперше розроблено ыетодичнх подходи до обчислення окономхчних збитк1в вхд сукупного прояву процесхв деградащ! грунт1в/уг1дь За нашос ощнкою, rrepeci чноэважекий недобхр в рожаю на орних землях ехд наявноси деградованих земель складас 33,4 %, а за рахунок необл!кованих видхв деградащ! земель штизащя, лесиваж, вилуговування тощо/ цей показник зб1льшуеться це на 2 -3 %, тобто загальний недобхр урожаю ор1ентовно дор1внюе одшй третий! вхд можлибого.
Збитки в1д прояву деградащйних процес1в обчислено на осно-вх даних економхчно! оц1нки земель. В щнах 1984 р. ц1 втрати становлять 14,2 мрд крб. вартосп вирощувано! продукщ! та пере-б1льшення на 3,1 мрд крб. витрат на вирощування врожаю, inaii втрати.
В xofli доапджень встановпеиокореляцхю mis навантаженням пестицидхв на сгльгосцугхддя та еродовашстютериторх!: 1 = 0,57? + 0,173. По адшнхстративних районах Лугансько! област1 та-кий зв"язок б1лып Т1сний: t = 0,765 + 0,098. На еродованост1 грунтового ппкриву позначаеться маса викид1в в атмосферу забруд-нюгачих речовин: Ъ = 0,625 + 0,120. Одержано середньоГ сили коре-лящйний зв"язок Ы1и питомими внкидами шкхдливих речовин на оди-ницю плоц1 /кг/га/ та в1Дсотком наявносм дефлящйнопгддатливих земель в агроценозах: % - 0,579 + 0,123.
абуть, особливо! иколи якхсному стану уидь эагдае внесения гцдвидених доз М1нерадьних добрив, що б1льш TicHO в пор1вняннх з хнлими факторами пов"язано з еродовашстю угхдь: 1= 0,810 + +0,172.
Вплив високоТ схльськогосподарсько! освоеностх територх! республ1ки на розвитэк водно! ерозх! простежуеться по кирелящй-лому сп!вв!даошенню: z = 0,62с г 0,127. До того ж в цхлому неращональна структура - земельного фонду, що воображена у величинах бально! овднки антропогенного тиску на територ1ю, також позначаеться на еродоваиостх уг!дь: % = 0,750 + 0,087.
Виквлено зв"язок м!к наявнхстю засолених угхдь та площаш
зроаення. В цьюыу по рэспубщ1 мхж цими показникаш кореляциТ ний зв"язок вхдсутнхй: г - 0,332 + 0,170. Проте, к:цо при роз-рахунках виключити облает:, до роэповсюджет процеси природного галогенозу /Черн1Г1вську, Сумську, Потавську та Хармвську/, то обчислений коеф1щснт рачгово! корелящ! становитиме суттепу величину: 0,727 + 0,140, що вказуе на явний вплив зрошеннл на процоси засоления угхдь. Вхдом1 факти вилучення 13 складу зрощу-ваних велйких площ засолених земель з переводом 1х у богарнг.
На територЛ рзспубхки активно розвиваеться процес оиод-Х неннл грунг1в, до супроводауеться надьарним перезволоиенням угхдь та пгдтопленням земель в сегтебнхй зош. Серед причин цього явица офодяною наукою виэнан1: збхльшення норми опадав, сгвороння штучних водоймич, зроаення земель та 1ншг фактори та илыш не осушення, тобто не роз виток осуцувально! мехорацЛ. Нашх ж м а т е м а т и к о - с т а т и с т и чн I досл1дження показали, що кореля-цхйний зв"~зок мхя плоцаш п;д водою, навантаженням територЛ зрошуваними землями та наявнхетю перезволокених I заболочен::* угхдь вхдеутнхй. Однак хенуе зв"язон тж подиренням надм1рно оводнених уг1дь та плоцами осушених земель з коеф1Ц1ентом кореЧ пцЛ, що дорхвнюс: % - 0,596 + 0,140, а при врахуваннг пг.томоТ . вага вказаних угхдь в агроценозах коеф^ент кореляцЛ збхльшу-еться до 1= 0,861 0,040. Одврканий результат гидтверджуе ьк-словвну нами гхпотезу про те, що головною причиною розвитку за-болочування I перезположения угхдь виступаз крупиоиаситабно осушення земель, зокрема його нзгативнх наслэдки як-от поручения р1вноваги у водному баланс! територЛ республики.
Вперяе виявлено небажанх соц1альн1 насхдки нидмхряого пом1~ реннл агросфери в ландшафтах, еколог1чно необгрунтовано! ентен-сиф1кацЛ схльськогосподарського виробництг.а та викорястання де-градованих уг1дь для одеряання продукцЛ харчування. Данх мате-иатико-статистичних розрахушив евхдчать про корелящйний эв"я-зок мхж показникаш розорюваност1 угхдь та смертн1ств населения: Т= 0,536 + 0,142. По Заххдному роггоцу реслубхки такнй зз"язок характериэувться коефхцхентоы кореляцЛ Т = 0,867 + 0,250.
Встановлено вплив наявнос:и в агроценозах геоххмгио зМ1Н'<Ч них плот /сумарно еродованих, осуаених та зроауваких/ н* захь-.)-рввашеть населения: .-ля вказаними почазнихан кое[писмТ ко;ге-ляцЛ становись = 0,680 + 0,131. Простежено ^таксж хн-:х ностх небажаних змхн у демограф:чнхй ситуацН эхд нврзхЦонйлы"-
о господарввання.
У тгетьому розахт розглядавться проблеми еколомчио! без-пеки та еконоыхчно! ефективностх гхдротехн1чних мал1орацхй та створеная водосховищ на рхвнинних рхках. Висвхтлено еколого-соц]альнх та економхчн1 касхдкк затопления територхй пхд водо~ сховища. Наведено даш особисткх досл1даеиь по абраз11 берегхв, доградащ! затопяених г рунт1 в иа иководдях та в прилегхй пхд-гопленхй зокх, процес1в ерозх! на водозб1рн1й плопц, балансу твердого та ххыхчного стоку речовин на приклад! Кременщщького ьодо сзсовища. Розроблено ыетодичн1 пхдходк до визначеннк збитыв льськоцу господарству В1Д надыхрного /в порхвняннх з свхтовим piвнeы/ вилучення эемельних лощ пхд водосховища.
Выявлено, цо питоы1 показники в1дводу земель П1д водосхова-ца о УкраХн! иабагато перевищують аналогхчнх показники в зару-бхкних.кратнах. На побудованих там у 50-1 та 60-1 роки водосхо-внщах на р!вшшних рхках на I мн кБтг вироблено! електроенер-Г11 припадав Б1Д 11,5 до 50,7 га затоплявших земель, ка побудованих у 70-90-1 роки - вхд 2,0 до 21,7 га. В УкраГнх на Каховоь-ксцу 1 Кременчуцькоцу водосховидах цх показники перевищують сбх-тов1 норми вхдповхдно в шхсть рьз1в та майье в чотирн раза на Кан1вськоцу водосховищх переб1льшення норм вхдводу земель - по-над чотирикратне, по Дщпродзераинському - на 13 га.
Такиы чином, в Укра1кх П1д водосховища днхпровського каскаду парно затоплен* кадзвичайио велик! плоцх зеиель. За кшоо' ощнкою, вони дорхвнюють: но Днхпродзерышськоцу водосхосицу -11,6 тис.га, по Кшивськоцу - 51,5; Каховськоцу - 178,3; Креыш-чуцькоиу - 164,3 тис.га, а в ц1лому - 405,7 тис.га, або .67 % ес1е! акваторх! водосховищ дщпровського каскаду /баз урахуван-ля Ки1вського водосховкща/.
Вказан1 иарно загопленг алащх за середньозБаженов структурою угхдь мхстять до 150 тис.га схльськогосподарсышх зошль. Да означав, цо обчыслен1 збатки за рахунок ноодвраання ироду^щ I рослинництва скиадасть 208-210 ын крб. у цхнах 1684 р., ке вра-ховуючи збиткхв вхд затопления хсовкрато нловд зешль, Крш того, а причини недостаткьо! техшчко! офэктквностх вхтчизняних гхдротурбш расцубл1ка цорхчно не одерауе значноГ кхлькост: електрсенергх Г. Якщо на ГЕС УкраГки збхльшит потуашх сть гхдро-турбш до дс-сягнутого ь розшнеинх кра!иах рхвня, то виробництво електроенерг!! на дншровськоцу каскад! водосховищ эросте иа
15-20 мрд кВт.г за pi к. Зазначкко, що свхтовим сп1втовариствиу визнана недоцоьн1сть буд1вництва крупних гребель на рхвкинних pi ках i запропоновано взятк курс на широке використания пдро-рзсурсхв малих ргчок. У зв"язку з цим зараз переглядаеться оцгн-на загальних гидроресурсов планети.
Висв1тяено гакож результата робробок з екояого-економ1чиог< прогнозування у зв"язку 1з нач1чуваним ! не знятим з порядку денного спорудженням /Ыпровсько-Бузького водосховища внасл1док пе-у.екриття греблею Дппровсько-Еузького лиману /ДВД/. Зроблено прогноз абразП бсрег!в, розвитку шдтоплення земель та обчис-лено моклизi збнтки в!д деградацП угНдь. Розроблено такок про-гнози змши солоност! води в БЛ п!сля буд!вництиа очак1всько'1 гребл! з урахувакням висх!дного розвантаження солоних п1дземних сод через токау донних в!дклад1в лиману в розломн!й зон! йоге акваторП з противагу офЩ1йному прогнозу, цо не враховував цьо-го явица i був надто оптим!стичним.
Лосхдаено еколого-економхчш та согдслып фактори ризнку в районах крупнотсштабного зропення зекзль. ДоЕэденс факт фор-цузання в рзйонаг часового эрошення земель порушених екоснстем з прояваыи дегрздащ*, п,о обумовлюе масовлй роз ниток пшдникхв та скльну ургшендсть ниш охльськогосподарсытх культур, Це в своя лергу воде до надмхрного застосузаннл пастицнд1а, а вхдгг.к - до щдвнщеиня захзорюваност! населения онкологхчники та госг-ряст кнпково-плунковими хворобэет.Показано, що в ц}лому ipHrsutл висту вас потугзгом фактором трансфоркащ! геолог1чного серздови-ца, дзградяш! грунтхв, агрогенного эабруднекня ггдросферл, осп-бпго пое-гкцидами i нхтратам:.
Обшюяено баланс зросуваних земель t екявдено ауттеэ! пло-г;! уг!дь, як! цорхчно втрачасться, гкходячи з обл!ку ц!е! кате-гор!? эсаэпь. Встаиоэзеио, цо з иаявао! плод! зросуваних земель 2600 тле.га дэють рибуток у народив господсрстЕО республ!ки липе IIB0 тис.га; те я с хярактзршщ i для зеияекористування ял ссушугальяих.системах.
Розроблено нетрэ.диц!йнкЯ п!дх!д до обчнезення економ!чно! ефектпзнос*! прошения земель /не маврор!ви!/ з урахуванняк бв-аа?!су зро^упаннх плое!. За ноиоо еп!нкоп, загальннй обсяг чиеъс го прибутку на зросенн! становись всього 225 мн :грб. иор!чг:о г ц!нах 1024 р.; зитрати ! атрагл еягжь 1,6 шгрд ,-грб., эбяткм пзреб1иьиувть 1,3 ирд крб.
Доведено, що внася!док крупномасштабного 1 екояог!чно не-обгрунтованого розвитку гэдротехшчно! мехорацх! земель порушено водний баланс територ11, насл1дком чого, в свои чергу, е зменшення сумарного випаровування та збхйьшення обсягтв кивлен-ня пхдземних вод атмосферними опадаш. Поручения водного балансу призводить до посилення висхгдного розваитаження идземних вод в р1чки та пгдгрунтоз! води земель, що розтедюван1 в посяа-блених зонах зегаю! кори, особливо в розяоишй мхсцевостх, де поспйно спльшапть площх заболочених та пврэзволоженшс уг!дь, шдтоплених доянок в населених пунктах.
Впершо встановлено, що наростання площ недыхрно зъоложеннх земель пропорцхйно х з тими к темпами ньсхдуе розвнаок осуан-ня уг1дь. Зпдно з розроблениы прогнозом на 1995 р., якщо будуть введет в дхю нов1 плопц осушэння за "Схемою розвитку пдротех-нхчних мел1орацхй...", ареали розповсюдаення неогхдроыорфних угхдь /перезволодених та заболочених/ розширяться до 4,5 шш га, що в три, раза перевищить площу таких угхдь, обл1ковану в 1965 р.
Встановлено, що наявнхсть осущених земель" на схльгоспугхд-дях призводить до зиеншення врова!в вирощувашх культур на 17 -41 % вхд ыозкливого, або на 25 % /середньозважений показник/. Дещо зменшена в районах крупномасштабного осушення норма атмо-сферних опад1в вхдбиваеться депресхею урода!в на 35 % по эорно-вих та зернобобових, на 33 % по льону та 48 % по картопх.
Зг1дно з балансом осушених земель, за кашоБ ощихою, хз ' 2857 тис.га схльськогосподарських угхдь фактично з рхзних причин не дають прибутку в народне господарство 1630 тис.г.' Х при-буткових же нал1чуеться всього 1227 тис.га.
Обчислення екошмнчно! ефективностх осуиення земель /вико-ристання осушеннх угхдь/ за нетрадицхйним пхдходом ор1ентоьно дае так1 дан1: загальний прибуток де^иави В1д ексглуатахд! осу-. щених земель - 191 мн крб., витрати 1 втрати переб1пьшувть 1,2 мрд крб., збитки становлять 1^0 мрд крб. в ц!нах 1984 р.
В четвертому хх>зд1Л1 подаю результата досл!даень з проблема рацхонального використання I охорони торфо-болотних утво-рень як просторового I иатерхального природного ресурсу. Доведено вахливх бхосферо- та ландшафтнозахиснх функцгГ природнях неосушених торфовищ. В ретроспектив! розглянуто економ1чн! пере думови та еколог1чн1 насшдки схльськогосподарського освоения торфовищ, що були в1дом! ще в кинулоцу стор1чч! /зниження
рхвня п1дгрунтових вод та зневоднення прилягаючих земель, деградация шару торфу та скорочення площ осушених земель тощо/. Запро-поновано розроблеш концептуальн1 положения про еколого-економхч-ний статус торфо-болотних утворень, зокрема !х вхднесення до ор-ганогенно! породи чи грунтгв, що можуть бути освоснг в агровироб-гшцтвг без суттевих еколого-економ1чних втрат.
Наведено характеристику ресурсно! бази торфу на рхзн1 перх-оди обл1ку. Висвхтлено процеси деградащ! торфовищ, темпи та масштабя знкнения торфо-болотних утворень з денно! поверхш. Обчислено народногосподарськх збитки в1д деградацх! торфовиц, що скгапть I мрд крб. в Ц1нах 1584 р. Розроблено пропозищ! щодо охорони та ращонального використання цього цхнного природного ресурсу, обсяги якого в УкраТнх дужс обмеженг.
. У п"ятому розд!Л1 обгручтовано бхосферозахисну концепщю природокористугання з П основними положениями /прикциж>*т/ та вказано шляхи рзал1заЦ1! в народному господарств1. Зизначена не-доетатн1сть намхчуваного впровадження грунтозахисно! системи зеи-леробства та контурно-мехоративно! оргамзащ! територх! щодо усунення процесхв деградацх! грунтового покриву та забезпечення стало! продуктивное^ льськогосподарських уг!дь. В св1ТЛ1 610-сфзрозахисно! концепцх! запропоновано эд1Йснити реоргашзащю ландпафтгв та агроценозхв э вилученням деградованих утхдь з 1Н-теневного використання, эбхльшити полезахисну та эагальну сист1сть твритор1! в екологхчно обгрунтованиг, за нашою оц!нкою, масштабах, розпирити площх корыових уг1дь та земель природоохо-ронного фонду. Наведено в1дпов!днх розрахунки з обчисленням еко-ногчного ефекту В1д вилучення деградованих утчдь та реоргажза-цхТ ландшафт!з у напрял! оптимхзац!! землекористування. В разх прийняття наведсних пропоэицхй питомий валовий прибуток 13 знач-но зменшено! площх орних земель становитиме 1400-1500 крб/га, а загальний - до 23 мрд крб., тох бо на 5 мрд крб. переб1льшить сучасний в Ц1нах 1984 р. Буде забеэпечено суттеве похращання екологхчного стану те ритор! I ресцубл1ка, значну економ!ю трудоресурс!в, пального, м!неральних та орган1пних-добрив, р!зних ыел!орант!в тощо.
Розглянуто та обгрунтовано альтернативу розвитку зроиення - впровадження "сухих" мехоращй, зокрема агрол1сомел1орац1! ," Посилення полезахисно! л!систост! з 3 % до 10 % в!д площ! р!л!
мй.пгрчюму теп! реконструктивных роб!т забезпечить одеря&ння додаткового чистого прибутку з одиниц! орних земель в розьпр! кро/га в ц 1 них 1984 р.;поряд з суттевим екологхчним сфектом.
Наведено реэультати розробок з оптим!эвцГ1 структуры земельного фонду на приклад! ЛуганськоУ облает!, що в методичному ьнн! срямоваяо на удосконалення еколог!чного проеятування по ТорКСОП.
Для характеристики I оцх нкл еколог: того стану територхй у зв"яаку з техногенними ихкидада шкхдливих речовнн б атмосферу аа пропоновано оригхнальцу модель обчислення ефекту вхд регулюван-ня в М1стах та промислових центрах обсяпв вкиду основних за- . бруднювач1в в повхтряний басейн, що утворюють в прилегхй схль-ськхй м1сцеЕост! велик1 зони екологхчного порушення. Модель ба-эуеться на принципах балансу маси пов1тря та тэхногешшх забруд-нень I враховуе ряд еколог1чних припущень, що витхкають э омпх-ричних даних.
Наведен! фориули дозволявть визначити величини середньо-ртчно! концентрах;!I основних техногенних домшок в повхтр: по даних эагально! шеи 1х викидхв Учи навпаки/ та прогноэуватк мши фонового стану атмосфери; обтаслити можшзкй потонцхсл за-бруднення повхтря з настаяням несприятливих метеорологхчних умов; встановити дальнхеть розповсюдження забруднень в прилегл1Й до мхета с1льськхй мхсцевоси та концентр.ацхю пшдливо! домшхи ь пг.в1тр1 за межами проыислово! зони; визначити млькхсть техногенного пилу, що оехдае на поверхню грунт!в, за даникл середньо-рхчно! його концентращ! в повхтр!: обчислити ьэличинк акуцуля-пД}У в грунтах токсачних слекент1в !з складу ос1даючого техногенного пилу тощо.
Запропоковано шкалу оцхнки грунтхв за ступеней забрудкеиня елемзтами з техногенних. викадхв та вхдходхв, "ехорактхг-, добрив гощо, що вм1цуоть пшдлив1 речовинк. За критерхй вхднесшшя грунт:л до кагегопх! "забруднешх" обгрунтовано вэлячину концентращ! еленент1в на р!ви! переб!лызення !х подвоеного пларку.
На основ! роэроблених кряхерНв та формул навалено приклада вирхшення екологхчних задач для визначення ефекту вхд впровод-" женш природоохороннил заход!в чп в1д посилення техногенного тис ;у в розх н е об гру тяпано го эбхльшення потужностей даерел виюдав пкхдлибих рочовнн у пов!тряний басейн, що забруднштъ нанколине
середовшца, завдають значних збитмв народному господарству.
У цьому роздхл1 висв1 тлено також результата р'_ дюбон щод. принцип!в оптим!зацП зрошення земель. Выявлено причини деград*-ц!I зрошуваних- земель, види деградацгйних процесгв, нагололено на 1х необоротний характер, що обумовлений : г1дрол!зом му.лис-тo фракцП грунт!в з руйцуванням глинястих гнерахв.
Зроблено бисновок, що еучасна витратна технолопг зрошення земель, навхть за умов якхсного складу води, призводить до погхрщення грунив. Наведено дан1 щодо гхдротермальних фактор: в формування основних тип1в грунт1В УкраТни та п1дтип1в чор-козему. Показано, цо навантаження зрошувальних вод на грунта до-корхнним чином порушуе 1х природно-генетичну угнковагу та викли-яае деградацхйН1 процеси. Рекомендовано впровадкення короткого режиму зросения переважно в несприятхш за к1льк1сте опад1э ро-кн; додзржання поливной нормн в межах 250-350 м^/га та зрощуеа-льноГ - не льше за 1200 и^/га, що й обгрунтовано з вколоти-них позицхй як иеодшнна умова збережзння високого зешльно-Щ?-сурсного потенциалу степово! зоки. Доцхльно В1д!йги зЦ прийия-то! технолог!I зрошення земоль, яка обумовлюе формування кризовоТ еколог1чно! обстановки га завдае суттевих екононячних збиткга .народному господарству республ1ки.
Викладено результата наукових розробок щодо визначеаня еко-логхчно допустима масштабхв осупув&льнот мохорац11 аемсль -питания,вперше поставленогз та сиргзеного в тесреткчивчу методичному аспокп. Застосовано нетрадицгИниП гпдхгд до сбрунту-Вания оптимхзацх! параметр1в осзтцувальноГ ор^цгК земель. На основ! складекого балансу тдзекнкх вод, негативно трансфор-койаного пхд впливоа крупномасштабно! осуиувально? мэл!орацг1, роэроблено прогноз змхни екологхчного стану територЛ УкраТни, за яким до 2000 р. колена очхкуватя подальше наростання плои заболоченна та перезволояених угхдь до 7 мн га, якздо не гряпини-ти розвиток осушувально! мехорапдТ земель. Дано рекомендацИ щодо впровадяекня заход1в по нормахзацЛ г1дрогеолог1чноГ обстановки та усунекн економ1чних збиткхв, викликаних порушенням природно! рхвноваги з погхраенням та деградащев схльськогос-подарсысих уг1дь. Рбахзавдя подаяих ропозищй забезпечить сут-тевз-покращання еколого-екокоы!чно1 ситуащ! в Укра1нх, цо зага-лом не потребуй значних додагкових яап!таловксдень.
ЗАГАЛЬШ БИСНОВКИ
1. Сучасиа глобальна еколог!чна обстановка хараятеризу-еться наявн!стю ознак кояапсу И!осфери та П ресурс!п, наро-щуванням парникового ефвкту, розвиткои дзградацП' грунтового покриву, п!двищенняы рад!ац!Иного фону з виникненняи вшгьяь-них техногенних аноыап!й, повсадниы забрудаенняи навколишньо-го середовица, особниво в розвинених кра!нах св!ту, виснааен-ням озонового пару Земн1. Для б1осфери стали притаианн!: зе-гасання б!опог!чного кругообороту речовин та актив!зац!я гео-яог!чного циклу 1х ы!грацН, скорочення плоп;! л1с!в, дигрес1я рослинност! лук!в, 1нш1-порушення, що впливають на еконои1ч-ний розвиток сусп1дьсгва, здоров"я та демограф1чний стан населения, загрожують 1снуванню людини як б1олог!чного виду.
2. В розвинених краТнах св1ту виконуються нвц1ональн1 программ в!д?ворення навкопишнього природного середовища -б!осфори та П ресурс!в, зокреиа грунтово-росшшого покриву та тваринного св!ту, усунення надм1рних викид!в в атмосферу шк!дливих речовин, н!тратного та пестицИдного эабрудаення продукт!в харчування 1 природних вод. Заборонено застосусйн-ня чи суттево энижен! дози пес?иедц1в; регламентовано вякори-стання добрив, зокреиа азотних та гною. Виводятьси 1з с!ль-ськогосподарського обороту на 10-15 рок1в п1д зая!снення те залуження деградован! уг!ддя; еионом1чно стимуяюеться перех!д на аяьтернативн! систеыи землеробства, практикуешься повер-нвння до екстенсивного /не!нтенсивного/ ведения господарств*-. в екопог1чно небезпечних районах. Економ!чи! ц!л! агровироб-ництва на фериерських землях п!дпорядковано екоаог!чнии поративам. Виплачуегься доратвна компонсац!я за вилучення уг!дь для в1дновпення грунтового покриву тощо.
3. На територП Укра!ни погпибветься еколог!чна криза, що набувае обрис!в еколог!чно| катастрофл в п!вденних та центральних областях, особливо в Дрнецько-Придн!провськоау рег!он!. Тут в навконютьому середовищ! вм!ст забруднюючих речовин набагато перевищуе допустим} р!вн!, наявн! найб!ль-ш! площ! деградованих уг!дь. Повсвди в республ!ц! сфорыував-ся несприятливий стан здоров"я населения: набагато эросл*. сыертн!сть 1 депресуе природний прир!ст чисельност1 иител1в, виникае загроза вяиирання з еколог!чних причин. Простежусться вппив антропогенних фактор!в на деиограф(чну еитуац1Е>.
4. Грунтовий покрив територП УкраТни активно деградуе. Маситаби розвитку негативних процес}в становлять в1д дек1лько> тисяч гектар1в за р1к /осолонцовання/ до майие двохсот тисяч гектар!в /дефляция та втрата грунтами протидефляц!йноУ здатно-ст!/; найб1льшо*' 1нтенсивност1 прояву набувас переэволоження.
Виявлено значущий кореляц!Вний зв"язон м!ж величинами антропогенного навантаження на територ!ю республ!ки та площа-ми уражених деградац!ею уг!дь, зокрема водною вроэ!вю та дефляцию. Площ! засолених уг!дь корелюють з площами зрощува-них земель, а площ! забопочених та порезвэложених - з площами осупуваних земель та Тх питомою вагою в склад! с1льгосп-уг1дь.
5. Водний режим територП Укра1ни виведено з природно! р!вноваги внасл!док нерац!онально1, еколог!чно небезпечно! господарсько! д!яльност!. Це обумовлюе посилення прояву руй-н!вних екзогенних геолог1чних процес!в, особливо просадки грунт1в, карсту, п!дтоплення, переэволоження ?а оаболочення земель. $!зичне поругаення грунт!в та п!дгрунтя в найб!льш!й м!р! в!дбуваеться на масивах зрошення та в зонах посиленого стоку п!дземних вод чи 1х висх!дного розвантаження. Низки п!дтоплених населених пункт!з трасують розломи зешсТ кори. Локал!зац1я площ забопочених та переэволояених земель 1 овод-нених п!дгрунть позначае наявн!сть подр!бнених геолоПчних структур.
6. Встановлено, що головною причиною порушення водного балансу територ!! виступае крупномасштабна осушувальна ыея!-орац!я земель. На мел!орованих водозборах внасл!док просто-рового понижения п!дгрунтових вод зменшилося сумарне випарс-вування та водночас зб!льшлися обеяги яивлення п!дземних вод. За нашоы оц!нкою, трансформац!я водного балансу, в своз чергу, призводить тепер до эб!лыяе1гня обсяг!в розвантажегшя п!дземних вод в болота, озера, р!чки, в ареали роэповсюдяен-ня заболочен!л, перезволокених та п!дтоплених земель, а та-коя в акватор!ю Чорного моря.
Площ1 заболочених та перезволожёних земель наростають пропорц!йно до зб!пьиення площ осутяенпя. Нетрадиц!йний п!д-х!д до розрахуня!в економ!чно! ефективност! осуиувально! ме-л!орацП земель дозволив вияви.ти эбитков!сть даного способу 1 нтэнснф! хгац! У агровиробництва.
7. Шд вплиьом эневоднення мол!ор<.>вяних водоз6ор(в ек^т-но гиснажуетьс,-: ресурсна база торфу. Торфовит.ь катастрофично деградують, зникаючя з денно! поверх 1. Нин! е-,л; трачен! н1п-К1 *ор$овица, як! поступилися м!сцем так звянш ануропогйнпы-глееземем, що не ыяпть аналог!в у прироц!.
- За останн! 35 рок!в зникла трзгкна ресурс! ь "торфу ть д*л третипи площ тс^фопих родовиц. Потун!сть тсар\ торфу сп^цал т 4-12 см/р!к. Швидкхсть скорочення площ торфово-бонотних утьо рань становись г середньому 75 тис.гс за р!к. Запас:' торфу змснщуються !з швид!пстю 60 мн т за р!к. Обчиссн! народно-господа рсыг! эбитки в!д втргти ресурс 1 ь торфу сягявть I мрд крб щор!чно в ц!нех 1984 р.
8. Зрошекня земель з використанням приПкято! технолог! ; щедротного водолоетачання б еколог! чпо псбезисиним способом !нтенсиф!кац!Т с!льського гссподарства. На спопу&аних коснвек в!дбуьамться процеси руйнування текстури п!дгрунгь та дегра-дыцП грунт!в; остажп проходять за типом Еипуговусання, осо-цод!ннн, оглебння, сл!тизац!1, осолоицивання, вторинного оо-солення тоцо тз заагкност! вхд властивсстей грунт!в те пргтрод-них умов, норл годоподач!. Вносяться п!двтцсн: дози н шо~ рапьних добрив, застосовусться велик! обсяги ороб1тну п:с!~ :!в пестицидами, при цьому агрох!м!кати посилено м!грують в п!дземн! та пов&рхнвв1 води, викликаючи !х забрудьення та гы-г!ршегня якост!.
У районах крупномасштабного розвитку зрэшення земель сформувалася несприятяива токсиколог!чн& ситуац!я, спостер!-гаеться п1двкщена захЕор!Сван!сть населения онколог Ьягамк ур-кеннямн та гострими кишково-шлунковкмн хворобами. Нетрсдиц!?-ними розрахунками економ!чно! сфектньноот! орошения эемевь доведено эбктков!сть дього способу !нтенсиф!кац!I егровироб-нкцтяа.
9. У богарному земяекористуванн! такок виявлено пезадо-в!льний стан с!льськогосподарськи* ут!дь з розвкткоы деград!;-ц1йн1.-х процес!в ь грунтах та агрогекнпм затруднениям иьвно-яиинього серсдовица, ^о пов"язепо !о висоеим р!вном с!еьсьео-господорськоТ освоекост! територН, када!рною розоретван!с?в уг!дь, необгрунтованоп х!м!зц!ев агровиробиицтвв.
рсл!ддене структура земельного фонду а нерац!ональпою, бо вистуяее як фактор потуююго антропогенного н&вант&кеиия
на пндиафги. Зз нашоп о:д1нксю, антропогенний тиск на терито-рсп/бКн я таким: в зпх!дних областях - псч!"чий, в н Х чих рог!онах -Х потучниП, дуже потухниЯ та надшрний. ОсташиР прнтаикнниЙ Днбясу та Середньоыу Иридн1пров"ю, частково п}к-дсмнсму рег1::,чу. В цхяому нсрац10пальнс землекориотуршшя негативно поьначасться на стг.ч! грунтового покрньу, якосЛ про-дуктмшх угхдь та деиограф!чн}й ситуац! I, Аля подекуди наяв-нт^ть у ландшафтах в!дчосно немалих твритср!й б!осферозахг.с-пг'л значения />пс1в, земель п!д водою то:по/, як св1дчать деле чорчггяцЬ^нсго анаи'эу, позитивно в1дбиааегься на здоров"! ппсоггння та йс-го в!дтворенн1.
Ю- Грунтозахисна система зтглеробсгвя та контурко-ме;;I -''ративна орган!зац(я теряторН, що у заданих параметра* нам1-здсться до шровадкення в практику природскористутнпй, с не-дгк:тат;Мии дл:т Д1ового прпзупинешя процес!р деградацй' уг!дь I сутте&огл эмгнхекля ехояого-екоиочиих збитк!в. Необх1дн<"> тьинти ^асятяби вирвдоння з експяуатац! I деградовышх зе-нппь, оптим'зувати землекористування в ландшафтах та екоюг! зуватя агроаиробництво, що робот! й обгруитОЕЗНо я виэкачен-иям окопсг!чно безнечних р{пн1в антропогенного пазантаженн.ч на т?ритор1т.
Догедего ссц1альну небезпеяу сучасного етппу )нтенг,нечего природокорнстунання, що обумовлюе прояви негативных насл!Д-к!в госиодарав:ннп в економ}Ц1, екологП та демографхчн И! офь-р}. Пиирвано продуктивна сипи - основу рознигчу сусгпчьства.
II. Розробсно баэовий п?струментар!й сдояого-еконоьпч-ггого ом1сту дая рогнозувяння, оптии1зацП, оч1нки про.чпу 5*нанеових збитк!в - результату нерационально! госпоцарсь-,.о: д}ячьност!: нодев! укрупненл; екоиом!чних розрахунк1в, кипи мокна еиявитп реальяий ефект гид прогенчя та слуа*"л-ия земель, я!д викоркстання деградованих уг1дь та зникнестп р^сурс1в торту, е!д п1дри!ценоТ смертност населения то-до; мо-дегп розствання техногенних викид1в в атмосферу в м!етах та присгл1й с!льсы:}й м1сцэвост1, що дсють гюаИ'Леть визначен-кя мг.штаб 1 з осаджепчя техногенного пилу на ловерхн грунт} 1 забрудненнн !х кк1дяивими речоринами; класиф1квц1 земель за видами та ступеней прокву Д'?грйДйц}Яп;:х П1К!Г(вс1в; мялу сцЬш* грунт тп, йабрудаенпх токсичнкмч еп1мм1Г*,!и; л/точку балычо'1 си. Ним територп за потунсг*> рмтропогениого т,г:ку;
методичн! п1дходи до визначення еколог!чно допустимих масшча-61 в осушувапьно! мел!орац!1 земель, допустимих параметр!в 1ри-гац!Т тощо; методичн! п1дходи до еколого-економ!чн01 оптим!за-ц11 структури земельного фонду та с!льськогосподарських уг!дь, рац1онального використання грунтового покриву та пк
РЕК0МЕНДАЦ1I
. 3 м'етою усунення деградац!йних я виз; у грунтовому покриш. та навкояишньому природному середовкщ!, зберекення та в!дтво-рення земельно-ресурсного потенциалу, покращання стыну здоро -в"я населения та в1ДБОрнення еколог!чного некрогенезу жител1в УкраТни, подопання екопогхчнох та еконои!чноТ кризи рекомендовано:
визнати як пров1дну з перетворенняи в парад1гму концвп-ц!ю б1осферозахисного природокористуваннк тс адиптацН госпо-дарсько! д^льност! до умов навколишнього природного середо-рища;
висунути ЯК ГОВОВИ1 ЦШ С0Ц1ШГЫ1О-6КСН0м1чИО1'0 5-0311-т-ку - забезпечення стиб1пьноса1 бхосфери та гармо.изиг,! I ьэа:.-иов!дносин сусп!льства з природою прс додержаши примату еко-чог1чних вимог в гаиуэ! природокористуиаши;;
розроби'и: 1 терм1нсвО прийняти до рва/ !з&'|: г яап!онаяьн> еколог1чну програму, спрямовану нь еколор1зац1к суоп;льаого виробництва,. оптимхзац! структури земельного фонду тощо, яка мае забезпечитн екопог!чну безпеку на шляху виходу а скоио-л1чноГ кризи та подальшого соц1ально-еконой1чно:'0 розвитку;
припинити нове г!дромел!оративне буд1вництво, -гобт^ усу-нути осноший фактор поручения водного балансу ториторп наростанням площ надн!рно звопсасених уг!дь. Для нормйп1зыЦ1 природно? р!вновагн наяьн! осутувальн! системи дощяьно рэкон-струювати п!д зменшену до 0,5-0,6 м гяибину дренування грунта. Провести залуження уг!дь. Використовувати осушен! аомл! як с1нокат! та пасовища з пом1рним навантакенням випасу скоть. Вторинно заболочен! площ! запишите незайманими: б1льга1с".ь Чу. зникне п1д впливом нормал1эац11 водного балансу ! ивройд- д< иатегорН суходол!в.
За лишков! площ! вторинно забояочених'земель мають бун< в!дведен! у природоохоронннГ: фонд як так!, що виконують б!о-сферозахисн! функц!Т;
обмежити зрошепнл земель 1з застосуванняы водозатратпих технолог!Я, що е еколоНчно небеэгтечним 1 економ!чно неефек-тивним. Як альтернативу доц!льно впроваджувати агрол!сомол1-эрац1ю та 1нш1 вида "сухих" мол1орац1Я, що сприлють п!двищен-ню р!вня гу.мусованост( та вологозабезпэченост1 грунт1в, по-кращаигя) 1х еколог!чкого стану, в1дновяенпго функц!й грунтового покриву в б1осфер1;
Еивести !з с!льськогосподарського обороту на Ю-15 рок!в серодньо- та сияьнодеградован! уг!ддя для зал1снення та заяу-деншт, сприяючи природним процесам в!дтворення продуктивное^ земель;
эыоншити масгатаби аграрноТ освосност! земельного фонду э доведениям 11 до 50-50$ в!д загально! територЦ, за раху-нок схилових, заплавких земель 1 частково ппкорних; в!дпо-В1ДН0 зменпити р!веиь розорюваност! уг!дь та додержуватися оптимальних сп1вв1дношень площами р!л1, с!нсжатей та паеовищ /з1дпов!дно ^3:2:1/;
забезпечити сугтеве зб!льпення поле-, водозахисно! та загально! п!систост1 територН; довести загальну л!сист1сть у Пол1сс1 до 40-50$, в Л1состепу - до 30-40$, в Степу - до 15-Ю? в!д загально! площ!;
п1днасти ступхнь еког.сг1зацП природокористування; при цьому необх!дно передбачити: заборону використатш пестици-д!в та п]двищених доз м!неральних добрив в забруднених районах; розвиток нех1м!чних засоб!в боротьби з бур"наын, хворобами та шк1дниками вирощуваних культур; забезпеченгш д!з-вост! грантозахисио! системи земзрбства та контурно-мел!о-ративно! орган1эацП тсриторП, виняючшочи схияи з крут!сто б!пьше трьох градус!в, як! в!двести п1д зап1снення чи по-ст1ЙН8 залунення;
практикувати створення буферных залужених смут по краях пол! в та с1возм!н, рем!зних д!ляяок для представник1в тваринного св1ту;
зам!нити важку грунтооброблювальну техн!ку па' легку, маневрову, що не ущ1яьнюе продуктивп! паря групту;
завернити роботи по орган!хшому сплет1инп у сдану ке-реау вс!х природоохоронпих територ!Я республ1кп з вид!лея-пля на с1льгос;пуг}дцях незайманих плоц б1осферозахсного призначення 1 утвореннян так званих "корядор1п середовица",
г,о э"еднують м!я собою вех дерерн! насадкення, чагарникн, и1 сосмуги та л!си, заплави рЫок та болота, запов1плики к 1 територ!Г прирсдоохоронного та бхосфорозахисного иризначепик довести в няйближч! роки площу земель природоохоронного фонду до соредньосв1тового р!вкя /3-4% в!д загьльноУ терию-р!I/ 1, на виконання еколог1чно1 вимоги, зб1яьшити Ух илоиц' до &-7% протягом наступного десятир1ччя;
створити державну службу мониторингу та охорони грунтового покриву 1 навколишнього середовкща, пйтно! води 1 продукт! в харчування;
орган!зувати систему компексноУ еколого-економ!чноУ державноI експертизи будь-яких вид!в господарськоУ д!яльно-ст! з корегуванням допустимого навантаження антропогенних фактор!в на навколишне середовище ! природа! ресурсп;
п!днести д!ев!сть заход1в щодо зменшення обсяг!в вихи-ду шк!дливих речовин у навколишне середовище, эокрема в ьт-носфору; актиЕн!ше сприяти впровадкенню нов!тн!х технолог^ иромислового виробництва; зд!йснити рац!онсл!з8ц!ю гапузсвоТ структури народного господарстЕа ! виведення з експлуатацП найб!пьш еколог!чно небезпечних п!дприемств, проторюючи шляхи еколог!зацН техносфери;
сприяти п!днесенню еколог!чно! св!домост! населения, йо-го об!знаност! в справах природоохорони, державно'/ еколого-економ!чнох експертизи та контролю за дотриманням еколог!ч-них норматив!в в господарськ!й д!яльност1; облишити практику розробки та реал!зац!У проект!в буд!вництва крупних народно-господарських об"ект!в5
актив!зувати участь УкраУни у м!жнародному сп!вроб!тниц-тв1 в гапуз! охорони навколишнього природного передовица тс в!дновлення функций б!осфери, усунення еколого-еконоы!чних збитк1в в сучасний пер!од розвитку науково-техн!чного прогре^ су;
п!дключитися до м!жнародно! !нформац!йноТ системи спост рекень за станом природних ресурс!в ! навколишнього серодови ща, накопичення бази даних, оперативно! обробки та видач! 1! формацИ тощо.
ПАУКОВI ПШ1КАЦ11 I. Ко isктиbu i ыонографП' та пропринти
I.I. Меководья Кременчугского водохранилища. - Киев: Наукова дунка, 1979. - 283 с. /у сп1вавторств1 С. 25-38/.
1.2. Эколого-зкономические аспекты охраны попв Украинской ССР. - Киев: Наукова думка, 1980. - 182 с. /особисто С. 42-58; у сп!вавторств! С. 90-Ш/.
1.3. Научно-технический прогноз и его социально-экономические последствия на период до 2005 г. по Украинской ССР. - Киев: Наукова думка, 1984. - 693 с. /у сп!вав-TopcTBt С. 566 - 575/.
I i. Состояние и охрана земельных ресурсов УССР. - Киев: НаукоЕа думка, 1985. - 136 с. /особисто С. 55-75; у сп!вавторств1 С. 16-54/.
.5. Торф"яно-бопотний фонд: рац!ональне використання й охорона. - Ки!в: Урожай, 1986. - 144 с. /особисто С. 5-88, 134-138/.
1.6. Осушительная мелиорация земель и охрана природных ресурсов Украинского Полесья. - Киев: Наукова думка, 1988. - 180 с. /особисто С. 8-28, 98-108; у сп!вав-торств! С. 50-74, 89-98/.
1.7. Оптимизация использования и охрана земельных ресурсов УССР. - Киев: Наукова думка, 1989. - 291 с. /особисто С. 125-160, 242-252; у cniBa8Topcrt С. 71-85, 147-160, 220-242, 252-263/.
1.8. В1дносини природокористування // Коиплексний прогноз наукоЕО-техн1чного i соц1ально-економ!чного розвитку Укра!ни на 19Э6-2015 pp. /Препринт РВШ Унра-1на АН УкраТни. - KiiB, 1993. - 38 е. /у сп!вавторст-hi/.
2. Статт1
2.1. Вплив эрошення на грунтов! та г1дрогеолог!чн! умови 1нгулецького иасиву // Зроиення. - Науков! прац! УкрНДГГхМ, вип. 81/7. - КиТв, 1952. - С. 4-27 /у Сп1в-авторств!/.
2.2. Изменение солевого режима солонцовых почв при рисосеянии в приморской степи УССР // Вопросы орошения. -Киев: Урожай, 1964. - С. 89-95.
Z.3. о мелиоративной обстановке а районе оазисных рисовых участков восточной самотечной части Краснознаыенского . канаяа // Водное хозяйство. Межвед. науч. сб., вып. 2. - Киев: Уроьай, 1965 v- С. 99-105.
2.4. О солевой балансе солонцовых почв на типовой рисовой ссстсме Краснознаменного массива орошения // Мелиорация и водное хозяйство. Межвед. науч. сб., вып. 13. -Киев, 1970. - С. 42-48.
2.5. Впйив солонцюватост1 грунт!в на розвигов 1 урожай рису // Зрошувана землеробство. М1яв1д. наук, эб., сип. 9. -Ки'1'в, 1970. - С. 40-46.
2.6. Дз питания генезису грунт!в Нраснознек"янського иаснву // Ф1эична гоограф!я та геоыорфояог!я. Шев1д. наук, аб., вип. 2. - Ки!в, 1970. - С. 127-133.
2.7. Основные физические свойства грунтос днп годохранинигг, и Гидробиоя. журн., 1971. - К 6. - С. 83-86.
2.8. Про явища реградоцН грунт!в п1вденного с^опу УРСР // Ф1эичнь географ1я га геоморфодог!я. Mir.Bif. иаул.. зб,4 вин. 5. - Ки\'в, 1971. - С. 104-107. Х
2.9. Особенности грунтов меководных акваторий /Обзор/. // Гидробиол. журн., 1972. - J? 6. - С. ПЗЛ18.
2. Ю. Баланс биогенных и органических веществ в Кременчугском водохранилище // Водные ресурсы, 1977. -PI. -С. 64-67 /у сп1вавторста1/.
2.11. Влияние антропогенных факторов на эеыеаьные ресурсы // Использование и охрана природных ресурсов /АН УССР, СОШ УССР. - Киев, 1980. - С. 38-54 /у сп1вавеорств1/.
2.12. Основные требования охраны земельных ресурсов в условиях научно-технического прогресса // Научно-технический прогресс и охрана природных ресурсов / АН УССР, C0IE УССР. - Киев, 1981. - С. 84-95 /у cniBtmTopciui/.
2.13. О мелиоративной состоянии земель Украинского Полесья // Проблемы Полесья. - Минск: Наука и техника. -вып. 8, 1982. - С. 188-196 /у сп!вавторотв1/.
,14.' В защиту екологин почв Украинского Полесья // Прбяе-ш Полесья. - Минск: Наукл и техника. - вып. 9, 1984. - С. 223-231 /у сп!еавгорс?в1/.
2.15. Региональные пробяеын повышения про)цпшиносгп к охраны почв // Развитие производительны* сил в вопросы
экологии / АН УССР, СОШ УССР. - Киев, 1984. - С. 2333 /у сп!вавторств{/.
2.16. Дэградация почв и меры по ее устранение // Экологические проблемы Украины и пути их решения / АН Украины, СОШ Украины. - Киев, 1991. - С. 69-80.
2.1?. Экологическая обстановка в Крыму и предложения по ее улучшению // Проблемы развития и размещения производительных сил Крыма / АН Украины, СОГБ Украины. -Киев, 1992. - С. 70-79.
3., Дэпов1д1 та тези допов!дей
3.1. К оценке звтрофикации водоемов за счет удобрения полей П Охрана водных ресурсов от загрязнения и их рациональное использование в народном хозяйстве / Матер. Всес. н.-т. конф., Ровно, 1972. - С. 15 /у сп1вавтор-ств1/.
3.2. Сток биогенных я органических веществ с водосборной площади Кременчугского водохранилища // Формирование к контроль качества поверхностных вод. - выл. 3. - Киев: Наукова думка, 1976. - С. 46-48 /у сп!вавторств1/.
3.3. Локальное воздействие техногенных загрязнений воздуха на почвы УССР // Охрана, воспроизводство в рациональное использование почвенно-раститеяьньпс и охотничьих ресурсов Украинской ССР / Матер, респ. н.-т. конф., -
Х вып. 2. - Киев, 1977. - С. 17 /у еп!вавторств1/.
3.4. К методике составления баланса органических и биогенных веществ в водохранялищах // Круговорот вещества в энергии в водоемах / Матер. Всес. совещ. - пос. Лиственничное на Байкале, 1979. - С. 5-8 /у сп1вавторств1/.
3.5. Основные принципы картографирования загрязнения почв промышленными выбросами // Картографические разработки для планирования и управления разьитием народного хозяйства Украинсхой ССР / Матер. У респ. конф. по тематическому картографированию Украинской ССР. - Канев, 1979. - С. 153-154 /у сп1вавторств1/.
3.6. Мелиорация земель Украинского Полесья и экояого-гео-графические проблемы // Матер. 1У съезда Геогр. о-ва УССР. - Киев: Наукова думка, 1980. - С. 56-57 /у еп!в-авторств!/.
3.7. Процессы рассеяния тяжевых металов в почвах // Микроэлементы и биосфера / Матер. Всес. совещ., Киев: Науко-ва думка, 1980. - С. 68-69 /у сп!вавторств1/.
3.8. Водный баланс территории Приднестровья в условиях осушительной мелиорации // Экологические проблемы Днестра // Матер, реса. н.-пр. конф. - Львов, 19Б8. - С. 17-Ю.
3.9. Прогрессивная концепция экологически безопасного землепользования // Проблемы землепользования на современной этапе перестройки / Матер, респ. науч. конф. - кш. 3. - Киев, 1989. - С. 9-13.
З.Ю. Оптимизация использования и охрана земельных и водных ресурсов в речных долинах // Проблемы землепользования на современном этапе перестройки / Матер, респ. науч. конф. - вып. 3. - Киев, 1989. - С. 251-255 /у сп1ваи-торств!/.
З.И. Экологические императивы сохранения земель я поенпешш их продуктивности // Пути коренного улучшения и продовольственного обеспечения в новик условиях хосяГ.сво-вания / Катер, респ. науч. конф. - секция 3. Суки, _ 1990. - С. 59-61.
3.12. Оценка последствий чернобыльской аварии и меры по реабилитации здоровья населения // Радиоэкологические п экономико-правовые аспекты землепользования посла вьа-рии на Чернобыльской АЭС / Матер, науч. конф. Ч. 2. -- Киев, 1991. - С. 130-134.
3.13. Эколого-демографические аспекты оптимизщии ьеилеполь-зования // Проблемы экологической оптимизации землепользования и водохозяйственного строительства в бассейне р. Д}епра / Матер, меярегион. науч. конф. - Ч. 2.
- - Киев, 1992. - С. 331-335.
3.14. Соц1альн1 насл!дки деградацН навколишнього сорадопица // Природа. Ладина. Етное / Катер, теор. сем!нару "Природа 1 культура". - Ч. 2. - Луцьк, 1992. - С." 18-19.
3.15. Социальный эффект интенсивной аграрной нагрузки на ландпафт // Экологические проблемы аграрного производства. Симпозиум 3. Социально-экологические проблемы экономического механизма рационального природопользования 1 Матер. межрегион, н.-пр. конф., Днепропетровск, 1992. - С. 55.
4. Imni науков! прац!
4.1. Розд1л "Земельные ресурсы"" if Схема развития и размещения производительных сил Украинской ССР и ее экономических районов на период до 2000 г. / АН УССР УССР, /Л УССР, СОГП УССР. - Киев, 1984. - 490 с. /у сп!в-пвторств! С. 20-26/.
То я па пер1од до 2005 р. /Анализ/. Ч Киев, 1986. Ч T.I. - 310 с. /у сШвавторств! С. 25-27/; Т.2. -223 с. /у сп1вавторс?в1 С. 29-30/; Приложение. -300 с. /у сп!вавторств1 С. 35-43/.
1а н на пер1од до 2005 р. /Прогноз/. - Киев, 1988. -7.1, кн. I. - 136 с. /у cnteaBTopcTBt С. 46-19/.
Те s на пер}од 2005 р. по областях. - Киев, 1990: Винницкой /130 е., особисто С. 20-21/; Волынской /136 е., у сп1вавторств1 С. 16-18/; Еитомирской /147 е., особисто С. 16-18/; Киевской /144 е., особисто С. 15-17/; г. Киеву /125 е., особисто С. 20-21/; Радянскому району г.Киева /62 е., особисто С. 12-13/;
Потавской /150 е., у сп!вавторств1 С. 21-23/; РоЕенсхой /122 е., особисто С. 12-14/; Сумской /151 е., особисто С. 22-24/; Теркопоньской /135 е., у сп1вавторс?в! С.20-21/; Харьковской /134 е., у сп!вавторств1 С. 22-24/; Черкасской /144 е., у сп!вавторств! С. 20-21/; Черниговской /148 е., особисто С. 22-24/.
4.2. Роэд1л "Направления обеспеченности экологической безопасности Крына // Схема расселения и трудоустройства крымских татар в Крыму / АН Украины, C0IE Украины. -Киев, 1992. - Ч. 2. - 176 с. /особисто С. 78-83/.
4.3. Роэд!я "Сучасннй екоаог1чний стан" // Прогноз розвит-ку 1 розм1щення продуктивна сна Укра*ни на 1992-1995 роки. - T.I, im. I / АН УкраТнн, РВЮ УхраГни. - 1Mb, 1992. - 275 с. /у сп1вавторств! С. 55-62/.
1нна Костянтин1вна Паламарчук
Еколого-економ1чн1 та соц!сльн1 проблеми рац!ональ-ного використання й цхорони земепьних ресурс1в в1д деградац!1
Шдп. до друку 28.02.94 р. Формат 60x80/16
Пап1р тип.Я. Офс.др. Ум.-др.арк.2,3; Ум.-фарб.в1дб.2,3; Обл.-вид.арк. 1,8 Зам.25 Тираж 100 екз. Беэплатно
Рада по вивченн продуктивних сил УкраУни АН УкраУни 252032, КИ1В-32, бульвар Т.Шевченка, 60 Д1льниця ротапринтного друку РВШ УхраУни АН УкраУни 252032, КиУв-32, бупьвар Т.Шевченка, 60
Похожие диссертации
- Социально-экономический механизм использования и охраны земельных ресурсов республики Адыгея
- Эколого-экономический механизм использования и оценки земельных ресурсов
- Эколого-экономические проблемы эффективного использования и охраны земельных ресурсов в аграрной сфере
- Рациональное использование и охрана земель северных территорий Российской Федерации