Geum.ru
Темы диссертаций по экономике » Экономические науки

Coвершенствование территориальной организации социальной сферы зоны радиоактивного загрязнения Украины тема диссертации по экономике, полный текст автореферата



Автореферат



Ученая степень кандидат экономических наук
Автор Богуш, Лариса Григорьевна
Место защиты Киев
Год 1997
Шифр ВАК РФ 08.00.00

Автореферат диссертации по теме "Coвершенствование территориальной организации социальной сферы зоны радиоактивного загрязнения Украины"

Г'Го ОА 1 О ФЕВ Ш7

нцюнпьнл кдшт наук укрл!ни

РАДА ПО СИНЕНИЮ продуктионих сил украГии

На пранах рукопису

БОГУШ ЛАРИСА ГРИГОР1ВНА

ВДОСКОНАПЕННЯ ТЕРИ70Р!АЛЬН0Г ОРГАН13АЦ!! СОЦ1АЛЬНОГ СФЕРИ 301 {И РАДЮАКТИШ'ЮГО ЗСРУД11ЕН! Я УКРГНИ

СпсцЬяыНсгь 03.10.01- Розм!щення продуктипчих сил

АВТОРЕФЕРАТ писертацП на здобутга паукового ступеня кандидата економчнпх наук 1

.исертацна робота е рукопи.с

;исертац!Я оиконана о Рад! по оиачояню продуктиыих сил УкраТии fАН Укра1ни

Науковий кер'шник: доктор скомомИних наук, професор 13.1, Куцеяко

ОфЦгДн; опоненти: доктор еконокнчних наук, грофесор A.A. Мазараю

кандидат економ'мних наук О.П. Удовиченко

Провщна органЬащя: Ыститут ехономжи HAH УкраТни

Захист вщЗудетьсй * 26 " лютого 1997 р. о 1J годин! на зас1данш спец1ал13овано1 вченоТ ради Д 01.78.01 по захисту дисертац!й на эдобуття вченого ступеня кандидата економЫних наук у Рад! по вивченню продуктивна сил УкраТяи HAH УкраТни за адресою: 252032, м. Киш-32, бульвар Т. Шевченка, 60, 3 поверх, зал зас!дань.

3 дисвртаедей можна ознайомитися в &бл1отец! Ради по висченн продуктионмх сил УкраТни HAH УкраТни.

Автореферат розюланий "23 * сЫня 1997 р.

Вчений секретар специлаованоГ вчено! ради доктор географ1чниж наук

П.С. Коваленко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОГИ

1.1. Актуальн1сгь досл!дження. Результат дтльност') социально! сфери знаходять вдображення в фЬичному, нтелектуальному та духовному роэвитку, продовженн1 працездатного життя людини, росп культурного потенц!алу крайни. Збалаисоване вдосконалення галузей соц1ального призначення забезпечуе комплексний пщх!д до проблем вщтворення головноГ продуктивно? сили суспшьства, що лозначаетьси на ефективност1 функцюнупання господарського комплексу. Як п'щсистема сусптьного вщтворення, социчльиа сфера вадграе важливу роль у социальному захист) населення, гарантуючи певний необхщний р1вень споживання благ та послуг.

АнаЬ еколопчно! та демографмноГ ситуаци в репонах, постраждалих в!д ЧорнобильськоГ катастрофи, свщчить про юнування серйозно! загрози здоров'ю меижанща, об'ективних обмежень у способ! життя взагал(. Зменшення загального ризику втрати здоров'я, пом'якшення нших соц1ально-економ'мних насщюв значною м1рою залежить вщ устшного функцюнування сощальноТ сфери забруднених тсритор!й. Регюналып вщмЫност! в забезпеченосп послугами галузей социального призначення, якост! обслуговування безпосередньо пов'язаш з IX тер1ггор(альною орган'/зацкю. 1снуюча мережа об'скз не повш'стю враховуе умови життя населення, у рядI виладм'в зустр^чаеться необгрунтована диференц!ац!я р1вн1з розвитку соцгальноТ сфери, особливо в с1льськ1й м1сцевост1. Усунення згаданих вщмтностей передбачас пошук нее их пщход1в до формування та використання социального комплексу постраждалих репонш.

В умовах обмеженост1 ресураз, як! кра!на здатна спрямувати на створення умов для задоволення культурно-побутових потреб громадян, аюуальним е також визначення прйритетних напрямюв нвестування. Подальшого доедження потребують питания, пов'язан! з становлениям мереж! недержавних п!дприемств та закладш.

Необхщн!сть трансформацн соц1ально! сфери в умовах радикальних економ(чних реформ, посилення значущост! окремих факторов розмгщення, зокрема еколопчних, недостатнють висв'гглення питань щодо п розвитку в постраждалих репонах вимагають поглибленого досщження проблем територ!апьноГ орган1заиЛ социально! сфери, обумоолюють виб!р та актуальн1сть теми дисертацмно! роботи.

1.2. Мета I завдання досщження. Метою дисертацШно! роботи е обгрунтування теоретичних, методичних \ практичних аспектш розм1щеннп сошально! сфери та розробка пропозицЮ щодо шлях1я

.люконалення Ti териtopiariunai органЬацй в 30H рад'юактивного юруднення Укражи.

У в1дповщност'| о постаеленою метою визначеж Ta<i головн1 .-.сдамнн:

-розкрити теорегико-методолоп'чн! уявлення в/дносно c/t, складу i '.иачення со^ально: сфери та социально'! нфраструктури як матер'пльно! основ и Ti функцюнування в релональних системах розселеиня;

-доел щи i и 3MCT та основж вимоги до територ(ально1 оргаш'зацй соц1ально'|' сфери;

-розглянути фактори розм(щення об'еетто социального призначення на територ1ях радюактивного забруднення;

-визначити аплии софально-економ1'чних та еколоп'чних умов на cnoc6 життя та формування стану здоров'я населения забруднених 1еригор-1й;

-досл!дити особливост! розг^щення та функцюнування соц!ально-культурних галузей у постраждалих регионах, вияиити icnyiosi територгальж wmhhoct та недо/нки;

-заропонуоати прюритегж в сучасних умовах напрямки розиитку галузей социального призначення зони радюактионого забруднення;

-обгрунтувати пропозицн щодо удосконалення територ^алько! органкзацй соц1ально? сфери постраадалих регюнш;

-виявити можлиаост! гвдвищення ефектианост! функцюнування сощально! нфраструктури та якосл обслугоиуиання шляхом розеитку мереж! закладш ршшх форм власност'1.

1.3. Предмет i об'ект дос/идження. Предметов доедаенля с-repuropiafli.va оргажзацш социально! сфори радюаюгивно забруднених Хрогюн'ю, а такох сукупшсть соц!апьно-елономтл процесса, що обумоезлюють особлиаост! T роззитку. Об'екто.л досщх:синя с сотально-культурна сфера зони радюактионого габрудноння УкраГни, ь тому чь-.оя! сшьськоТ NicneoocT Полюького району.

1.4. 'Летодолопя i моюдикс дос/,!д;.:сшш. Методе;.оп шу осюг.;-днсертащйноТ роботи складам сучоснс слаю^дшз тсор!я, няукоз; принцип;! та концоглу^льниГ; апарат, оаропокоа&И! и досл(/Р~э1;>их s if.H'j розшнео/ _ та тсрятор|'гиьно7 срге^ггцч гссподарськсго комплексу, рогссяськл насглинн;., соц'альнся сфср;- к-. сецг-линзл гп^ррсэруктури, а та:-.л;; ь!дяаыдн! нормагисм.' fДrcrpi&№: та

ккти, и;о регул&ють (*уа)хц<0>1уг,с:1л гл>х.узс.й соцЬли&.ч; i

я'кггсккуцt lsit.- тс;>ыср.!.'; y:;):-.,;t. Епа1;;;;^ nuco;; у

рог.роСг> upo&iu-v i.li. rV;O.M. A/,tг.-о:., С.Г.

J;Нл. Bipo:,::o, :.Г<. ,;. .'-oniuiVM, С.О

Ф.Д. Заставний, B.G. Козак, 0.1. Кочерга, B.I. Куценко, A.A. Мазарак-i, М.М. Некрасов, В.М. HobIkob, B.B. ОнМенко, А.!. Пастушенко, В.М. Проскуряков, М.М. Ругкевич, В.М. Руггайзер, A.I. Самоум'н, Ю.1. Саенко, Д.М, Стеченко, М.Ф. Тимчук, Ж.Т. Тощенко, В.П. Удовиченко, Б.Н. Хомелянський, A.A. Чухно, А.Ю. Шар1пов, В.М. Юркоеський, Л.1. Якобсон та ihiui науковц,!. Х

У д0сл1джеин! використовувалися методи: системного пщходу, абстрактно-лопчний, монограф|чний, економжо-статистичний, пор!вняльного репонального анал|'зу, статистичних угрупувань. сукуптсть яких складае методику роботи.

1нформац1йнок> базою досщження е методичн! та статистичш' матер!али М1н1стерстоа статистики УкраТни, ММстерства УкраТни з питань надзвичайних ситуацм, Ради по вивченню продуктивних сил УкраТни HAH УкраТни, Нацюнапьного шституту стратепчних досцркень, державних адмшютрацм та статистичних управЫь областей Погського регюну, наукових лубл!кацж та публ|'кац|й лерюдичноТ преси.

1.5. Наукова новизна i практичне значения результатш досл!дження. Наукова новизна дисертащйкоТ роботи полягае в поглибленж уявлень про територ1альну оргажзацю соц!альноТ сфери та обгрунтувани основних напрямкт TT вдосконалення в постраждалих репонах в умовах реформування економ!ки УкраТни. Основними положениями досщження, гцо визначають його новизну та виносяться на захист, е:

-уточнен! теоретико-методологмж положения (додо зм/сту та м/сця сощальноТ сфери як пдсистеми суспшьного вщтворення в репональному господарському комплексе

-виявлеЩ ochobhi ckohomHh'i, демограф!чн1, couianbhi та еколог1чн1 чинники розм1щення социально нфраструктури забруднених територ1й;

-розглянутий комплекс соц1апьно-економ1чних та еколог!чних умов, що впливають на формувакня стану здороп'я населения постраждалих perioHia;

-розкрит! perlональн! особливост1 та недошки територ!альноТ орган'аацП галузей сощально-культурного призначення зони рад!оактивного забруднення, в тому числ1 Пол1ського рег1ону;

-визначен! пркзритетш напрямки розвит 7 соц!альноТ сфери забруднених perioHia в умовах структурних зм1н в економщ1;

-запропоноваш' шляхи вдосконалення територ)'альноГ орган|'зац)Т соц1ально-кульгурних галузей Чорнобильського рег1ону;

-обгрунтовам пропозици щодо потшення нормативно! бази розм1щення мереж! o'etaie социального приэначення в сшьсьюй MicueBOCTi постраждалих територм;

-розглянуп особливост! функц1онуеання соц!ально-культурноТ сфери в умовах зм!ни ещносин власмост), виэначен! можливост! покращення обслуговування населения через розеиток мереж( недержавних закяадщ.

3 точки зору практично? значущост1 основн! положения дисертац!йноТ роботи дозаоляють оцшити особяивост! роамИдення соцюльно-культурно! нфраструктури забруднених рег1он1в, зокрема Понея, та можугь бути застосован! при розробц! заход1в по лолюшенню обслуговування населения, в тому числ! с(льсько? MicueeocTi. Викладен! теоретико-методоло^чн! положения можливо використати також в учбов!й практик при вивченн! ряду економнних дисцишйн.

/ 1.6. Апробац'ш та впровадження результат!!! досщження. Тема ( дисертац1йно1 роботи е с кл адовою частиною пауков их досщжень Ради / по вивченню продуктивних сил Укра1ни HAH УкраТни. Результатл роботи знайшли вщображення в наукоаих зз1тах, зокрема присвячених аспектам розвитку продуктивних сил зони рад1оактивного забрудноння та реформування социально! сфери в умовах змЫи вщносин власйост!, а також були використан! в розробш роздту "Соц1альний розеиток" Державно! програми сошально-економ!чного розвитку Г1ол1сся (зведеного тому та тому "Житомирсъка область"), 'прийнятоТ на заа'данн!' Кабинету MMcTpie УкраТни (протокол №4 вщ 28.03.1996 р.). Результат роботи виносилися на обгозорення на м:ждержавному науковому семшар! "СучаЫ проблеми охорони та вщтворення грунтово! родючост!: еколопя, економ^ка, право" (Одеса, 1994 р.), мЬкнародних та респубканськмх наукоео-практичних конференцию "Проблеми земельно? реформи в УкраТнГ (Ки1в, 1934 р.), "Региональна поцика УкраТни: концептуальн засади, сторга, перспективл" (КиТв, 1994 р.), "Науково-практичн! пщходи до узгодженого вир!шення соц!ально-економмних проблем ЧорнобильськоТ катастрофи" (Ки'ш, 1995 р.), "Нацюнально-дерхавн1 економ'нш нтереси: icTOpia, методология I Teopia досщження, механизм реакацй" (КиТв, 1996 р.), "Проблеми трансформацй економнних систем та становления ринкового . государства в УкраТн'Г' (КиТв, 1996 р.).

1.7. HayKOBi пубкацп. По rem дисертаци опубксовано 7 pciT загальнкм,рбсягом 4,6 д.а., а них особисто автору наложить-2,6 д.а.

1.8. Обсяг i структура дисертацшнсй роботи. Досщжо.. структура якого вщпсМдае цтьов1'й спрямованосп та пианам* лопчмою посщовнютю вир|'шуваних завдань, складаетьсп з uci уг трьох роздт'ш, висноок::,, додатк'ш та списку використаноЧ /тератур, Робота представлена на 27.6 crop, машинолису (оласне тексту - 17'. стор.), включав 23 таблицу список використано! лаератури метить 19; джерело, в додатках подано 77 таблиць та 4 картосхеми.

1.9. Декларант конкретного особистого внеску дисертанта в розробку наукових результатш, що виносяться на захист. Сукупн!'сть отриманих наукових результате е уточнениям теоретико-методолопчних аспектш социально! сфери та авторською оценкою основних факторш, особлипостей територ1альнс; органЬаци i функцкэнування, а також тендснцж розвитку couianbuoi нфраструктури зони рад!оактивного забруднення УкраТни, в тому числ! Понея.

В дисертацД особисто автором розроблон! концептуальн! п!дходи до удосконаленнй розм'ицення та пол'юшення д'!яльност1 сощальноТ сфери постраждалих perioHio, зокрема галузей сошально-культурного приэначення, виявлен! ripioptrreTHi нзпрямки та сбгрунтоваш шляхи ix роззитку а умовах Шфосаджеиня ринкоиих взносим.

2. OCHOSHI ПОЛОЖЕНИЯ I ВИСНОВКИ ДИСЕРТЦ1ЙН01 РОБОТИ

2.1. Еконсммна система краГни будуеться на основi ерархЯ структурних зв'язкт, ворхжй поверх яких утсорюс комплекс найбтьш значних пропорц!й процосу розширеного Ыдтворення. За характером сусптьного розподшу npaui та участю а створенн! сукупного сусптьного продукту галуз! подтяються на матер!зльне виребництао та невиробничу сфер/. Разом з тим, галузева спрямованкзть господарського комплексу значною Mipoio визначас недол(ки в розрсбц1 сощально-економиних проблем, осюлыси на сучасному eTani б!лышсть з них е мюсгалузевими, що обумовлено поглибленням сусптьного розподту прац! пщ впливом науково-технмного прогресу. Таким чином, у класифкаци галузей мае знайти соображения I фуикадональний пщхд, який передбачае групування ланок господарства э точки зору виконання пззних функций у QiflnOBiflHOCTi з сусп!льними потребамп. При цьому сидшпють матерельна виребництво та соц1альну сферу. Соц(альну сферу поеднують з частиною ссц1ально-економ1чних в(дносин, оикикли а процес! задополення соц!апьних або

незиробничих потроб. Вихдним моментом Я оизначення е катсгор!п особистих потроб, як складово! сошаяьних. 0рган(зую''!и спожизанкя стаорених у матср!зльному пиребництш благ та кадаючи послуги,

Хдильна сфера охоплюе галуз1 народного господарства, що виконують !робнич1 та невиробнич1 функцм. Пщ соц1альною сферою розумють перу специфмних соц1альних дносин людей до материльних та ,'хооних ценностей, як! здатм задовольняти нтереси та потреби особи. . I функцюнування спрямоване на забезпечення сриятливих умов <иттсдтльност(, ф1зичне та духовне вдосконалення люди ни, пдвищення ефективносИ сусптьного виробництва.

Як сукупн'1сть галузей, що зад)ян'| в процес! задоволення мевиробничих потреб 1 юелення, сошальна сфера може трактуватися з рЬним стуленем широти. Сощальна сфера в широкому значена включая пеним м1'жгалузеЫ комплекси: продовольчий, товарщ широкого ожитку, социально-лобутових та соьуально-культурних галузей. У цузькому эначенж дана сфера охоплюе лише обслуговування особистого споживання. II складов! об'еднуються в галузес! комплекси, що ощрЬн!ються за об'ектами впливу: житлово-комунальне господарство; торпвля, громадське харчування та. побугово обслугоьування населения; транспорт та за'язок по обслугосуванню населения; наука, осшга, культура та мистецтво; охороиа здороа'я (включаючи ф!зкультуру та спорт, рекреац1йиу дтльнють), сощалыю забезпечення; охорона оточуючого середоаища; креднтування та страхування населения,

2.2. Узагальнена здатжсть сощальноТ сфери оргаш'зовупатя споживання благ та надаватн послуги, або економпний потенц!ал, иим!рюеться об'емом аосереджених ресураа - трудових, матер!альних, нематер:.альних та природьих. Трудов'1 витрати складають переоажну частину рее- рсш сощально! сфери. Праця зайнятих в бшьшостт випадш виступае джерелом стеорюваних споживних вартостей - послуг, яю е корисним ефектом трудово! дюльностЬ Значну частину матер1альних ресурсов сгановлять основы} фовди, тобто сукушсть матер^ально-речових ценностей довготрнвалого користувашя (буд1вл!, споруди, обладнання та и.). До нематер!альних ресурс^ вщносять шформац!ю, пауков! вщкриття, патенти тощо. Природн'1 ресурси (шматичн!, содш, люсш та я.) утеорюють потенциал рекреацйного комплексу.

Головним показ!акогл ефекпшмост! фунадонування соцшьно! сфер! с забазпечення налешш умоа життед-йпьносп шг.хо;,1 найповншого задоволення потреб населения..Розр!зияготь економмиий : та соцкшьний аспгхти ефе.епшяоет). Социальна ефекгившеть передбачас досг.гкэння пеоних соц|альних результата. Спостер1гаеться пряма залежнють шм обсягами впадет, у дану сферу та поточнями цитратами (нших вид!б суспшьноТ дшльносп. Важливим еащченням

ефективного функц1онування соц1альноТ сфери е, зокрема, яюсж зм1к трудових ресурсю. Яконом1чна ефективнгсть визначасться галузевими показникжи, лов'язаними з витратами, та вщнра^ щпорядковану роль.

Х2.3. Матер1альною основою функцюнування сошально! сфери е соц1альна нфраструктура (тобто сукупнють об'с:. \ Видшення сошально? нфраструктури в господарському комплекс! також здЮснюеться за функц!ональним призначенням, що полягае о створенЩ умов для задоволення потреб сусгальства та населения.

На окремих територ1ях формуються реп'оналы-н соц1апьж сфери, нк! поеднують у своТй д!яльност1 специфЫн! аспекти, пов'язан! з територ!альними умовами, та законом!рност1 сощально? сфери хра!ни в цЫому, що оианачаються державними пркэритетами, проморц1йн!сгю та взаемозв'язками ланок. Стан соц!ально1 сфери с аажлисим чинником рег'юнальних вдмЫностей в умовах та р"шн'| жипя населения. Територ1альну орган1зац1ю соц1апыюТ сфори розглядають як форму сусп(льно1 органЬаци розпод!лу та спожизання благ 1 послуг у систем! галузевого та територ!ального розпод!лу прац!. !снуе нарозривний зз'пзок мок розмкдениям сошально! нфраструктури та системою розселеммя населения: . елемеити социально? (нфраструктури локаЬуються в поселениях або служать засобсм подолання в!дстаней.

Одн1ею з головних вимог до соц!ально1 нфраструктури як територ!альноТ л!дсистеми е абсолютна комплексность, тобто необх!дн!сть одночасного взасмоузгоджского роззнтку зс!х знок. В!дпов!дно, тсритор!алы(1 с1дмЬшосл стосуються ко складу, а масштаба просторовоТ зоссреджсиост! социально! нфраструктури. Показкиком рзц1ональност! тгктср!ально? органЬацй сошально! сфери е доступк!сть послуг - р!аени пеаких витрат населения на подолання в!дстан! до об'есту та отришння послуги. Розр!зняють иорматизний, територ!альний, часозий, аарл'сяий зиди доступности

2.4. ОптимЬац1я територ^ьнсГ органйацД соц1зльно'/ сфори передбачге, з однсго боку, зздозолэння потреб житол.'з та м!н1мппц!ю зитрат часу на обслугозуоання, а з ншого - ефеетивно оикорпстання наязних ресурс1з. Оск1льки вир(шекнл зазначсного заздання полягае в зибор! м'юць локал1зац1Т об'еетЬ, то оц!ика тсриторй - оснози розм^ення - с одним з гоясвких гломонт1з його розз'язання. Особлиаост! територЯ, як! еплизають на вяб!р цснтр!з обслугоеузання ! оизначшоть умози функц!онуэання репсмалько! соц1альноТ сфсри, називають факторами розм!щония (табл. 1),

Таблица 1

Ошнка впливу основних груп фактора на розвиток социально? . нфраструктури репону

| Назва факторш Результуючий ефект впливу факторш

1. ЕкОНОМ1ЧН1 Х

Ршень та темпи розвитку; -матер1апьного виробництва та виробничо! нфраструктури обсяги матер1альних та фЫансових ресурсш на розвиток мереж! об'ектш

-соц1ально5 сфери, особливост1 процесу надання послуг можливють органюацП м^жселенних центрт та ви!зних форм обслуговування; культурно-побутова мобшьнють населения

Рюень та структура зайнятост! в сусптьному ВИрОбНИЦТВ! потреба в робочих м!сцях; потреба о створенн! об'ектю для подготовки кадр!в необх!дного профшю та квал1ф1кац11

Р1вень грошових доход!в населения Розм1ри 1 структура товарно! пропозици та ндивщуального спожиочого бюджету попит на послуги культурно-побутового призначення, вщвадуванють об'ектю; спец!ал1зац1я п1дприемств та закпадШ

2. Демографии!

Чисельнють, статево-вжова структура населения, склад амей, м1грац1я , потужн!сть мереж! .пщприемств' та за клад в; спец!ал!зац|я об'ект1в

3. Сощальн!

Соц!альна структура, ос,в!тн1й ршень та спожиач! звйчки населения спец)ал!зац1я та якюний склад об'ект!в; лотужнють об'ект!а

Розм1ри та структура фонду втьного часу населения в1дв!дуван!сть п1дприемств та заклад а, наповнюванготь мереж!

4. MicTo6yfliBHi

Просторова оргажзащя та особливосл систем розселення, транслортн1 зв'язкй . територ1альна орган1зац!я мереж! об'екв, iepapxia центр!в обслуговування; потужн!сть та 1нш1 буд!вельно-планувальн! характеристики об'екв

5. Природно-шматичн!

Географ1чне положения, рельеф, кл!мат територЛ архаектурно-планувальн! особливост! локаЬац!? та конструкцП будшель

РекреацМн! умови TepHTopi? територ1альна оргажзац]я мереж! та погужнють об'екп'в

6. Фактори, що вщображають нетипов1 умови життедтльност! (еколотн! тощо) просторова локаЬацю пщприемств та заклад1в; буд1вельно-планувальн1 характеристики об'еспв; cneuiani3aum та яюсний склад об'екв

Виявлення особливостей впливу факторов дозволяе уточнити об'ективн! критерн територ^альноТ органгаацй соц!ально5 сфери:

-збалансоважсть дано? пщсистеми регкзнального господарського комплексу з ншими структурами, п'дтримання певних територ!альних та галузевих пропорций Mbxfi ланками;

-комплекснють пк на piBHi perioHy, так i d охремому поселенж в заяежност! в!д демографнних характеристик та особливостей системи розселення;

-ерархмжсть, тобто зв'язок м!ж складом об'ект!в у поселенж та його розмфом i адм'|к!стративно-господарським значениям, що передбачае оргашзацио мпксе ленного обслуговування;

-оптимальность po3Mipi8 закладш у залежноеЩ ещ людности та господарського значения населеного пункту;

-ощповщнгсть потужностей, оснащения, кадрового забезпечення устаноа Иотребам населения реггану або поселения в послугах.

2.5. Оц:нка ршкя розвитку обраних парамотрш социально? сфери у periOHi (Pji) зд!йснгаетьсп шляхом ix составления з еталонними:

Pji = -~*WA (1),

де i=1.....1 - номер показника р'1вня розвитку couianbHo'i

нфраструктури; j=1,...,J - номер регюну; Fji - фактичний piBeHb розвитку

о -му реггаж -го виду параметра; ЕТ^ - еталонний р'шень розвитку в му регюш 1-го виду параметр!е.

Територальна доступнють послуги, тобто середня вцхстань ощ сложивача до м!сця локал1зац об'еюу (г), дор!внюе:

г = ,1Ч (2 ;

де з - площа рег!ону; т - к!льк1сть заклад!и ио виду,

3 метою составления забезпеченост! рег1он1в социльною нфраструктурою в ц!лому та оизначемня сероднього р1шл| розвигку -певноГ галуз1 в груш" репсн!о використовують (нтегралын показники (регюнальний - галузевий - Р1):

^ = (0')// (3).

п , (4).

2.6. На територ 12 областей з ршнем забрудноння цсз!см - 137 вище 1 Ю/ш кв. площею 50,5 тис. км ко. ник! проживая понад 2,4 мн. чол. (4,7% житет Укра!ни), в тому числ! в зонах гарантованого . добров'тьного выселения (3 зона) та посилоного рддЮеколопчиого контролю (4 зона), де не проводиться масове переселения, майжо 99% постраждалого населения.

Обмежеи!сть наявмих ресурсов та дсмографмш Ситуац1л вимагають иизнати охорону здоров'я пр!оритстним на л рядком розвитку соц1ально! сфери.

Формуоання характеристик здоров'я люди я и здШснюсгься п'да вапивом настуних труп факторов: сладкоо1сть, спос!б та еколопчн1 умови жигтя, рюень медичноТ допомоги. Загострення сколопчно! ситуацП, помине попршення жипевого р!вня негашено позначилися на стаж здоров'я людей. Питома оага визнаних здоров ими серед проф!лактично оглянутих мешканц1в територ1й рад1оеколог1чного контролю впала до 28,9%, а в деяшх областях, зокрема, Черн1гшськ1й, -до 17,6%,

Наочне уявлення про стан здоров'я населения надае його нтегроеана 0Ц1нка (ндикатори - захворюванють та сморти!сть, у тому чиои дитяч!, !нвал1днють, середня оч!кувана тривал!сть життя). Незадоатьний стан здоров'я мають жител1 Чсрн!пвщини та Черкащини {одн1 з останн^х м!сць в УкраТн1 за даним показником). Стан здоров'я нижче середнього спостергаеться на Волин) та Сумщиш. Середн1й р!вень рееструеться на Вшничин!, Ки!вщин1, 1вано-Франк1ащин1,

Житомирщин1 та Р!вненщиж. Вище середнього згаданий показник -Черн!веи,ьк1й та Хмельницьк!Й областях, а найкращий стан здоров'я мають мешканц! Терноп1льщини.

2.7. Власне система медичиого обслуговування складаеться з ланок амбулаторно-пол1кл1н1чно1, стацюнарно? та екстренно! медично? допомоги. Гх 1нтегращ'я в едину систему забезпечуе комплекснгсть та бсзперервШсть л!кування, нагляду за хворими, профшактичних заходт.

Ефектиомс медичне обслуговування лередбачае досягнення певно? икост1 матер!ально-техн1чно? бази та кадрового лотенц!апу. Приблизно три чперт! населения лочинае та завершуе Л1кування в амбулаторно-пол1|сл1н1чних закладах (АПЗ), проте нще в репон! 1х емнють не досягла нормативного р!вня, тод! як темпи вводу в д!ю значно уповтьнилися. ПоНршенню медичного обслуговування сприяс надто швидке скорочення Л1жкооого фонду, хоча жарн! лереущтьнен1 - 75% пацгснв перебувае в палатах налопнювашетю и!д б 1 бшьше чол. Значна частина медичних установ знаходиться о пристосованих примкденнях або аварШному стан!. Так, на постраждалих територтх Жйтомирщини чвергь л'жарень, 41% АПЗ та половина фельдшерсько-акушерських пункв (ФАП) розташовуеться у пристосованих прим!щеннях, лише 12% жарень та чверть АПЗ мають цситрапьно водопостачаннл та канал!защю.

(нтегрована оц!нка кЬшмсних характеристик систсми охорони здоров'я охоплюе показники забезпеченост! основними фондами, потужностями АПЗ та щ'карень з урахуванням ?х доступност!, ФАПами, установами охорони здоров'я ж!нок ! дггей, швидко? медично? допомоги, а також медичним персоналом. Незадоошьний р'шень. розоитку матер!ально-техн1чно1 бази та кадрового потенщалу системи охорони здоров'я спостертаеться в найбтьш постраждалих областях - Сумсьюй, Житомирськ!й, Чержпвськш, Волинськ!й. Ршень нижче середнього властивий Хмельниччин1 та Черкащин!. Середн!й р!вень розвитку ресурсного потенц1алу медичного обслугозування склався на 1вано-Фран^вщиж, В!нничин!, Тернопшыдин!, КиТвщиж та Р!вненщин1, високий - у ЧержвецькЮ облает! (картосхема 1). Результати д|'яльност1 системи охорони здоров'я визначалися за показниками, що в!дображають функц!онування АПЗ (охоплення профтактични.ли оглядами; питома вага сажрованих В1Д кшькосл, що ГТ потребують; вщвщування ж!ночих консультащй ваг!тними), стац!онар!в (обсяги госп1тап!зацП та питома вага прооперованих) ! шзидко? медично! допомоги (частка оаб, як! обслуговувалися амбулаторно та при ви?здах). Проведене ранжування дозволило видтити групи регюн!в, що розр1зняються за наданням

модично! допомоги: эначм обсяги спостергаються на ВЫничиж та Черкащиж, вище середнього - на Волин) та Чершпвщиж, середнЦ- на Р|Е5Иснщин1, Сумщим та Житомирщиж, нижче середнього - в Черн1(зецьк1й, Тернопшьсьюй, Хмельницьк!й областях, низьк! - в 1вано-Франтсыай. Сшвставлення ста ну здоров'я населения та обсяг!в медично! допомоги демонструе Тх нев1дпов1дн!сть у Сумсыой,' Черкасыий, 1вано-Франкщськ1й, КиТвсьюй, Черн1г!всьюй областях, де ршень смертносп та захворюваност! вимагае швидкого пот'пшення дюлыюст мереж! установ. Поршняння стану здоров'я та обсяпв медично! допомрги а р1внем розвитку матер1ально-технмно? бази I кадрового забезпечення дозволяв нозадов!льн1 медичне обслуговування та стан здоров'я мешкайте згаданих областей пов'язати з нестачею ресурсов. Подальше нарощування нфраструктурного та кадрового потетуалу системи охорони здоров'я необхщне також на Житомирщин!, Волин! та ХмельниччиН! (табл. 2).

/ 2.8. Значну роль у збереженн! та вЦуювленж здоров'я людини ! вдаграе ' рекреацмна сфера. В систем! природокористування ; забруднених областей виникли сутгев! змши, пов'язан! з! скороченням придатних для вщпочинку територш. Разом з тим, вивчення територ!альноТ оргажзацн рекреац^но! сфери виявило резерви рекреацжного потенциалу I перспективи вдосконалення мереж! заклад!в у Тернопшьськм, Черн!вецьк!й, Хмельниць^й, Вомнськм областях.

2.9. Важливим напрямком розв'язання соц1ально-економ!чних проблем постраждалих рег!он!в, зокрема пов'язаних з життед!яльн!стю д|тей та пиуткт, е створекия надежного культурно-освпнього середозища. Пол1пшення ефективност! фунхцюнування вщповюних галузей на забруднених територ!ях надасть Гх мешканцям р!вн1 з жителями нших областей можливост! в отриманж осв1Ти, п!двищенн! професШно-квафкац'|йного р!вня, всебНному розвитку особистост!, рацюнальному використанн! вшьного часу.

Д(юча система освгси починаеться дошкшьним вихоаанням. Нестача кошпв на утримання дитячих садив та лодорожчання Тх п ос луг призвели до швидкого скорочення мереж! установ - лоршняно з 1990р. Л1'кв!Доаано кожний десятий дитячий дошкшьний заклад (ДДЗ). Дедаш знижуються ( досить низьк! р!вн! охоплення д1тей дошктьним вихованням, що поясиюеться також, поруч з демографмними факторами, вадсутнютю можлиеостей для суспшьного виховання. Так, в Погському регюн! питома вага с!льських поселень 3 та 4 зон з

Таблиця 2

Раюкування областей Чорнобильського релону за нтегрованими та зваженими оцжками стану здоров'я населоння та системи охорони здоров'я {Украша = 1,000)

Моде облает! серед репснт Укражи за Мюце области серед лостраждалих областей за

станом здоров 'я обсягами иедично! допомоги р1внем розвитку МТБ та кадрового потенциалу станом здоров 'я населения та обсягами медичноТ допомоги . станом здоров 'я населения та системи охорони здоров 'я в цшому

мтеграль иг.й показник ранг штеграль мин показник ранг нтеграль НИИ показник ранг зважений локазник ранг зважений показник ранг

ВЫницька 0,995 16 1,061 2 1.015 11-12 1,028 2 1,024 3

Волинська 0.984 18 1.023 7-8 0.924 20 1,003 7 0,977 8

Житомирська 1.030 8 0.930 16-17 0,905 24 1,005 6 0,972 10

1аано-Франкюська 1.014 13 0.940 24 1,009 13 0.977 10 0,988 7

КмУвська (без м. Киева) 1.003 14 0,949 20 1,018 9 0.976 11 0,990 6

Ргвненська 1,037 7 0,939 13-14 1,025 8 1.013 5 1,017 4

Сумська 0,987 17 0,930 16-17 0,864 26 0,933 8 0,944 11

Тернотьська 1,171 1 0,948 | 21-22 1,015 11-12 1,059 1 1,045 2

Хмельницька 1.092 3 0,944 | 23 0,943 18 1,018 3-4 0,995 5

Черкаська 0,914 25 1,043 ; 4 0,963 16 0,978 9 0,975 9

Чершвецька 1,068 5 0,9681 19 1,284 2 1,013 3-4 1,107 1

Чершпвська 0,857 26 1,020 | 10 0,920 21 0,933 12 0,932 12

. гячими садками, де мешкас 12 I бшьше дтей до 5 роыв, на Кишщин! аноаить 74,4%, тод! як на Волим - лише 25,9%.

Перетворення осзпнього потенщалу в один з головних чинникШ окономЫного росту висувае вимоги до зм!цнення матер1ально-техн1чно1 бази та пщвищення ефективнэст! функц!онування загальноосв!тн!х шш. Прюритети подальшого розвитку мереж! згаданих установ визначаються, передус!м, показниками змшност! занять. Найг!рш! показники змжност! занять сформувалися на Черн!г!вщин1, КиТвщин!, Сумщиж, ' Волин! та Раненщинк Нестача шк!льних лотужностей спос1ер'|гаеться I в сшьсьюй м1сцевост1, де в другу змму навчаеться близько 2,2% учнш. Негайних Д1Й по вдосконаленню територ1ально1 оргажзацй шк1льно'| мереж! потребують села Р1вненсько1, ВолинськоЬ ЧержвецькоТ та 1вано-Франювсько1 областей.

Широкого комплексу заход1В щодо його потшення вимагае техн1чний стан заклад1в системи осв1ти. Так, на Житомирщин! в пристосованих примирениях знаходиться чверть ДДЗ та 22% шк<л, 15% ДЦЗ та 14% шюл не мають водопостачання та канал!зацП.

2.10. Необхцдне розв'язання питань щодо збереження та рац'юнального використання ресурсного потенциалу галузей, ям не е об'ектами прюритетного фшансування, зокрема культури. ОстаннЫ часом, у тому числ1 в зв'язку 31 зменшенням попиту на культурно-осопн! послуги, простежуеться тенденцю до скорочення мереж! установ: кожей шостий клуб вибув з експлуатаци о Черншецьюй облает!, кожен сьомий

- у Волинськ!й, кожен дев'ятий - у Сумсьюй та Черкасыай. Першочерговють заход1в щодо заклад!в культури сизначасться Ы матер!алью-техн!чним станом. ТермЫоа! вкладення кошт1а у пщтримку Та збереження мереж! установ доц!льно зд!йснити о Черкаськ!й, 1аано-Фран^всьюй, Тернопшьсьх!й, ВЫницыйй областях. !снуе також. потреба подальшого вдосконалення територ!ально7 орган !зацм заклад!а культури.

2.11. 1нтегрована оцжка нфраструктурного потенц!алу соц!ально-культурно! сфери враховуе охоплення дтей ДДЗ, зм!нн!сть занять у школах, . к!льк!сть мюць у закладах клубного типу, прим!рник!а книжкового фонду б1бл!отек, жарняних л)жок, емн!сть АПЗ. Виконанэ ранжування дозволило провести розаодш постраждалих регюнш за розвитком матер!ально-речово'( бази галузей соц!ального призначення: з незадовтьним р^внем - 1вано-Франк!вщина, р1внем нижче середнього

- Черн!вецька область, з середам р!внем - Р!вненщина, КиТвщина, Волинь, задов!льним р^внем - Тернсп'шьщина. Сумщина, Житомирщина, ЧернИвщина, високим рюнем - Черкаська, ВЫницька та Хмельницька

облает! (картосхема 2). Двом останжм трупам рег'юнш властива знач. питома вага показниюв к;>льтури в Ытегральному (В1Д 37,3 у Сумсьюй <.. 45,9% у Хмельницьк!й еоласт!) - мае мюце нозбалансованють складов.-;. Ыфраструкгурного потечщалу, пов'язана 31 створенням надм1рни лотужностей закладш ку/;ьтури. Дана тендеищя спостср1гаеться також !нших зах1дних областях.

Х 2.12. Лозищ'я орган!в управЫня та економ1чно! науки, коли суешльний прогрес пов'язуеться лише з ростом матер1ального виробництва, призвела до негативних соц!ально-економ1чних насл!дюв -недооцшки рол! галузей соц'альноТ сфери,' оидшення конто на Тх розвиток за "залишковим" принципом, поИршення темп!в економ'много росту та якост! життя населения. В умовах економ1чно! кризи гнорування потреб гадини стало одним з головних чиннимв нарощування социально? напруженост!.

М!н!м!зац!я насЦ^в ЧорнобнльськоТ катострофи поредбачае стзорення, з одного боку, гарант!й рад1ац!йно-еколог!чноТ безпеки, а з ншого - належних умов жипя, зокрема заоднки Л1двищенню сфеетисност1 фумкц;01гування соц!алыю1 сфери. Особливост! соц!ально-економЬиого становища симагаюгь подалишоТ державно! п'дтримки пострахдаш-ж гсритор1й у зо'язку о тим, що а межах забруднених репон1в з економ!чних, поп<тичних, еколопчних причин поступоео псрестають д!яти стимули саморозвитку таким чином, номае пщетав розраховуозти.на розв'язакня крязовоТ ситуащ? лише пласними силами. Дане лепще е абсолютно иеприйнятним, оскшьки оедо за собою меможлив'ють нормального в'1дтвореннп рспонально опосередкоианих процес'ш,

Подолання иеоб.'рунтованих територ1альних в[дм1нностей умов литтед'1яльност! в ход! становления ринкових в!дносин мае з^йснюватися шляхом забезлечения ршного доступу до благ I послуг, у тому числ! через рац!ональиу срган!зац1ю мереж! закладш. Разом з тим, сл!д з!дм1тити, що рспоизльн! особливост! соц!апьно1 сфери сбер!гатимуться Г падал!. оскшьки з скопсмЬшо! точки зору об'ективно зумовлеж ущмшиостями а розоитку продуктивных сил, гаяузешй ) територкиин'й структур! господарстяа та систем! розеелення.

2.13. 3 умовах сконсммиоТ кризи, коли реальн! об'еми ф.'нансуааимя значно ннжч! за потреби, система соц!альмого захисту псстра:хдглого населения стана сфектисною ншо при ятшенн! в и дяльн!сть сукуност! принцип^, що передбачають ц!льсву ор!снтац|'ю д!й, коь'центрац! ресурс!з, <онтрсльопан!сть та зд1йснення улеред^сутсчсго еплизу, бзгатор!зяеау п!дтримку заходов. Процес

i*'л i . l'ioHb роэвитку иатвр1вл1цо-твхн1чно1 Саз та кадрового потоки алу остекш охороим здаров'я ЧорноОмьського par ону *

х Характеристику груп оОластоЯ див. на стср. 13,

Д.Д-Д,ДД о Групуеадня областей Чориоаклюького pariciiy за pUHeл розвигку нфраотрухтурлого гортоивма <-. цох1!И1алу сошвшо-культурно! Суэри *

реструктуризацн економ!ки вимагае заохочуоати в першу чергу якюж эрушення в соц1альн1й сферК надавати перевагу нвестуванню заходт, (ДО забезпечують здоровий спос1б життя, а також п!двищують ефективнкпъ функцкэнування галузей, що в1дгюв1дають за яюсть трудоаих ресурст. 3 урахуванням вищенаведеного до стратепчних напрямкт роза и тку. соц!альноТ сфери эабруднених рег!онт сщ в1днести:

Покращення стану здоров'я населения та пщвищення вфективност1 функц1онування системи охорони здоров'я. Переор1ентац|'я д(яльност! сфери охорони здоров'я у ещповщност! з законодавчою базою та свп"овими тенденц1ями передбачае задоволення р!зноман1тних потреб населений в медико-сан!тарно-еп(демк)лопчн1й допомозЬ пропагування здорового способу життя. До сьогоденних оавдаиь пол!пшення медичного обслуговування'належать:

рац'юнальне використання та зм1цнення наявного нфраструктурного I кадрового потеищапу, подальше вдосконалення територ|'альноГ орган!зацн мереж! заклад а;

поступоао формування всеохоплюючо? системи медично? 1 соц!ально-психолог!чноТ реабЫтацн та адаптацм шляхом посилення проф1лактично? д1яльност1 установ;

створення спец1ал!зованих центра обстеження, л1кування, медично? ta социально-психолопчно? реаб^ттаци;

подальше впровадження щорнно? диспанс'еризацп населения та системи рад1ац!йно-бколог1чного I медико-демограф!чного монпорингу забрудноноТ територи;

розситох перспективних Для в|дпочинку постраждалого населения рекреацШних територй (Шацького поозер'я, НадслучанськоТ Швейцар, туристсько-оздоровчих зон ЧернИвщини, СатановськоТ курортноТ зони та н.).

- Створення попноц'нного культурно-освггнього середовища, зокрема, через вдосконалення системи осв!ти та забезпечення рганого доступу до навчально-сиховних заклад1в (пол1пшення територюльно? оргашзаци мереж1 шк!Л та ДДЗ, особливо в с!льсьюй м!сцеоост1).

- Збереження матер!ально1 основи духовно? культури шляхом стабМзац!! мереж! та утримання на належном, р5он1 дгчих установ культури та мистецтва.

Результат сиконання за.чод!Я з прюритетних напрямюв удосконалення социально-культурно? сфери постраждапих областей, зокрема Полюся, визкачаються економ!чним становищем держан та

ресурсними можливостями periOHy, як! головним чином обумовлюють псрспективи розвитку мереж! установ (табл.3).

. . Таблица 3 Прогноз розвигку основ них показнимв соц! ально-культурно?

сфери Пол!сся до 2010 р.*

По Роки

каз ник 1895 2000 2005 2010

1 II 1 II 1 II

Амбулаторно- fioniiiiiiNili здкдди тио, С1Д0. за эм. 130,0 138,6 145,1 149,8 156,5 154,0 158,4

BiflU. 33 зм. на 10 тис. чол. 188,8 203,0 21Z.0 222,0 232,0 233,0 '240,0

ноарж тис. Л|- жок 85,2 74,1 80.4 68,в 75,7 63,6 69,9

Л|-жок на 10 тис. чол. 121,8 108,0 118,0 101,5 112,0 86,0 106,0

Пост1йн( ДОШШ1ЬН1 за клади од. 2864 2352 2822 2183 2906 2363 3045

Д1-тей -У них, тис. 195,4 119,9 134,5 131,3 159,2 168,0 218,3

Загаяьноосв1тк1 школи од, 4336 4280 4387 4247 4484 4271 4600

уч. н18 на г эм., тис. 146,9 148,8 117,5 114,5 53,9 85,1

Заклали клубного типу од. 6065 4591 4755 4233 4755 3982 4765

* BapiaHTH прогнозу:

I - мНмальний (з урахуванням сучасних умов та тенденцШ розвигку);

II - оптимальний (передбачаё досягнення вЩпов'щних норматив!в та ор'|ентир!в).

2.14. Проблеми адаптацн мютобудюного серсдовища забруднсних територ1я.ч полягають, з одного боку, о забсзпечен' загапьних умов ефекти.-.ного функцюнуоання кожного поселения, ям гарантуоали комфортней- у.иття населения, а з ншого - п звсдгнш мМмуму ризику, иу> вионачаеться еколопчними факторами.

Важлисою складовою розв'язання заэначено? проблеми <; встановлення роного роду норматив'л, котр1 висп1тлюють стаорення передумов рамиьо! сошал1зацГ/ дней, виконанни програм розиигку нацюнально! освети, п'щвищення досгупносп медичних послуг, реорган'1заци дЫльносп закладо культури.

Вир1шення питания про розташування та подальше функцюнуоання конкретних об'ектш повинно шдбусатися лише за наяоносп рад'юеколопчного паспорту дпов'щно! територн.

Вдосконалення нормативно!' бази розвитку соЦ1ально? ифраструкгури мае передбачати ор1снтац!ю на довгострокоо1 завдання з урахуванням поточних проблем, прюритол'в та ресурсних обмежень. До системи норматива сл!д включити: ц1льоо1 нормативи, мЬшальж р|пн! забезпсчоносл, компяоксний соцЬльний стандарт, економ!чн1 нормативи.

2.15; Лершочсргопс нвестування програм розоитку соц^ально-кугьтурно! сфцри е важлипим фактором прискорсння скономНного росту, що по потужносл ощпепщае техш'чним ноновиеденнпм, та одним з перспектнсних засобш подолання , окоиом1ко-сколопчно'| кризи пласними силами.

Головною мотою реформуоання соц'ально-культурно] сфери о умовач трансфсрмаиЛ Ыдиосин власност1 е полэтиткня обслуговуоання населения, залучи: :,1Я додаткош1Х рвсура'в, змщнення материально*-техычиоУ О-язи, пщпищонпя результативпосг! роботи та зацжпиленост нра';,1г!'!-к1ч. 3 ншето боку, рэфермуаання, зокрема, приоатизац|'я, в гглуу;;:- ооОти, схорони вдеров'я, культури мае сутгеш обложения I ссгблиг.сст', о гез прачуаання Тх можа привести до руйнузаиия !снук>чоТ систеин ойслугоауцщ:!;-?. Нодсржавн! сб'скти здатЫ стотпо допозкити струк" уру т.; П5дг:};$нк;{! гс.ч псслуг, попит на ЯК| но эддоволыкгсться, б!Л1'!( п:у;:,г; р: ту,-тли на Гюго шендкопкнну структуру, стгерити <Х.:' и. :"! г.::зсгскг.зд;ф!.<озп!:их спиЛал1стЬ. Разом з том, Едахсвуачм гссг> г;. Х п^гГн сЫгу та оосд-лиг^сн сси^лию-скснэ^гг.'ого

сгп;ос;'1Нг; Уг.роТнн, дср;.сяг?'пй сс::;-.р пог.пи.-н нгщяпоти сусп'м'.о нссСх'дпи'.! оо'сгл г.сслуг поцЬг;!.!,"5-:.у;н^'рнсго при:1:~,:о!!:!г; сс'м

и;:;: стл.'дасип: |г, г.-ептз 70% '';< гтпп.гого с;':С"п/.

'."му со^-р-'у^^ш;;;) сешхпыкьхультурно! опрпго

децентраЬащя джерел фЫансування - пошук позабюджетних koujtb, зокрема, за рахунок комершйноТ д!яльнорл самих закладщ, спонсорство недержааних структур, с.творення благодмницьких фоид!в тощо.

Пщвищення ефективност функцюнування сошальноТ сфери эони радюактивного забруднемня, в тому числ! шляхом вдосконалення Г/ територ'ыльноТ органЬацп, дозволить пол'итшити використання наявних pecypcia та сприягиме досягненню належного ртня життя населения.

3. ПУБЛ1КАЦ11 ПО TEMI ДИСЕРТАЦЙ

3.1. EkOhomnh осноои пдаищення р'тия розетку /нфраструктури сощально-культурноТ сфери зони радюактивного забруднення // Динамка i форми сощальних npouecia у лерех(дн1й економщг - К.: 1н-т економжи HAH УкраТни, 1996. - 1,0 д.а. (у ствавторств1), особистих -0,5 д.а.

3.2. Репональн1 проблеми розвитку сощальноТ сфери зони , радюактивного забруднення. Препринт. - К.: РВПС УкраТни HAH УкраТни, 1996. - 2,6 д.а. (у сгивавторств!), особистих - 1,5 Д.а.

3.3. Значение рекреационных ресурсов как фактора сохранения почвенного покрова терриюрий, подвергшихся радиоактивному загрязнению // Современные проблемы охраны и воспроизводства почвенного плодородия: экология, экономика, право. - К.: СОПС Украины HAH Украины, 1994. - 0,2 д.а.

3.4. Проблеми розвитку рекреацмноТ" сфери Полюся в умовах реал1зацм земельно! реформи Ц Проблемы земельной реформы в Украине. - К.: СОПС Украины HAH Украины, 1994. - 0,2 д.а. (у cnisasTopCTBi), особистих - 0,1 д.а.

3.5. Социальна сфера УкраТни: репональн! особливост! та перспективи розвитку // Регюнальна попика УкраТни: концепту альт засади, CTopia, перспективи. - К.: 1н-т нац. в(днОсин i пополопТ HAH УкраТни, 1995. - 0,2 д.а. (у cnioacTopcTBi), особистих - 0,1 д.а.

3.6. Тенденции и приоритеты развития социально-культурной сферы радиационно загрязненных территорий Центрального Полесья // Научно-практические подходы к согласованному решению социально-экономических проблем Чернобыльской катастрофы. - К,: СОПС Украины HAH Украины, 1995. - 0,2 д.а.

3.7. Культурно-ocaiTHe середовище як елемент сощального захисту населения та шляхи його реформування в умовах ринку Ц Проблеми трансформаци екоиомМних систем та становления ринкового господарства в УкраТнЬ - К.: I3MH MiHOcaim УкраТни, 1996. - 0,2 д.а.

ABSTRACT

Bonush I..G. Social spheral territorial ornnnizniion improvement ot radioacthmty polluted zone of Ukrcins.

Tho thesis manuscript is competing for a candidate scholar dogroo in occnomlcs, speciality 03.10.01 - Productive forces distribution. Council studying Ukrainian productlvo forces, National Academy of Sciences of Ukraine. Kyiv, 1003.

Tho main object of tho dissertation is to provido scientific foundation of tho ways for improving social sphere's territorial ornanizntion of radloactlvely polluted I'or.o of Ukraine under present-day conditions. Tho thesis specifies thoorctica! and Хneihodoiooical Ideas about social sphere and material basi3 of it's function In iciiilorial settlement systems - social infrastructure; analyzes preconditions, love!3 and tendencies cf coda! designated branches development In Injured regions; works cut methodical approaches and loadincj trends of their territorial organization improvement one) reformation in the process of transition to market economy.

АННОТАЦИЯ '

Богуга Л.Г. Сооершэнстпсзаиио территориальной организации социальной сферы зоны радиоактивного загрязнения Украины.

Рукопись диссертации нз соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 03.10.01 - Размещение пэоизводительных сил. Сомт по изучению производительных сил Украины НП Украины. Киев, 1553.

Целью диссертации пвляатся научное обоснование путей совершенствования территориальной организации социальной сферы зоны радиоактивного загрязнения Украины в современных условиях. В работе уточнены теоротико-мотоаосгическиэ представления о социальной сфере и материальной основе ее функционирования в территориальных системах рассоления - социальной инфраструктуре; проанализированы предпосыки, уровни и тенденции развития отраслей Х социального назначения в пострадавших регионах; разработаны методические подходы и приоритетные направления совершенствования их территориальной организации и реформирования в период станопления рыночной экономики.

Ключов! слова: соц1ольна сфера, соц!алыа 1нфраструхтурд, фактори розмЬцвннй, територ!альна орган(зац!я.

ГИдписамо до друку 1 в.о 1.1G37. Формат 00x84/1б. Пагор шп.Гй 1. Офс. друк. Умов. друк. арк. 1,3. Умов. фарб.-с!дб. 1,3. Обл.-сид. врк. 1,0. Замозл. № 10. Тираж 100 прим. Бозкоштоано.

Рала по вивченню продуктнвних сил Украми НАН УкраТни 252032, КнТо-32, бульвар Т. Шввченка, GO. Д!льниця оперативного друку РВПС 1'крзТни НАН УкраТни 252032, КиТз-32, бульвар Т. Шесчонка, 60.

Похожие диссертации