Оптимальність у системах керування

Информация - Компьютеры, программирование

Другие материалы по предмету Компьютеры, программирование

p;

Ця ситуація означає, що коефіцієнти при на деякому часовому відрізку дорівнюють 0, і оптимальне керування визначити неможливо. У цьому випадку вектор керувань називається особливим керуванням на відрізку , процес особливим режимом, траєкторія траєкторією особливого режиму, а відрізок часу ділянкою особливого керування.

З формули (11) випливає, що на ділянці особливого режиму функція Понтрягіна не залежить від . Дійсно, :

 

.

 

Тому в даній ситуації умова максимуму по не дає жодної інформації про конкретні значення керувань .

Оскільки на ділянці особливого режиму має місце співвідношення (11), то очевидно, що

 

,

 

і т.д. Останні співвідношення разом з умовою (10) дозволяють визначити всі особливі режими.

 

3. Лінійна задача оптимальної швидкодії

 

Розглянемо лінійну задачу оптимальної швидкодії:

 

, , (12)

 

де , ,

, числові матриці розмірності та відповідно.

Область керування задачі замкнутий обмежений багатогранник в :

 

, , (13)

 

Якщо для будь-якого вектора , паралельного будь-якому ребру багатогранника , система векторів , , …, (14) є лінійно незалежною, то багатогранник задовольняє умові спільності положення відносно системи (14).

Для перевірки лінійної незалежності векторів (13) достатньо перевірити, чи матриця, стовпцями якої є стовпці (12), є невиродженою, тобто

 

.

 

Перепишемо формулу (10):

 

, ,

 

де , -і рядки матриць і .

Функція Понтрягіна лінійної задачі оптимальної швидкодії має вигляд:

 

(15)

 

Оскільки перший доданок у формулі (15) не залежить від , то функція досягає максимуму за змінною одночасно з функцією

 

.

 

Спряжена система у цьому випадку може бути записана у вигляді:

 

, ,

 

або у векторній формі

 

. (16)

 

Позначимо через . З теореми 2 випливає, що якщо оптимальне керування, то існує такий ненульовий розвязок системи (16), для якого в кожний момент часу функція набуватиме максимального значення за змінною :

 

. (17)

 

Оскільки система (17) з постійними коефіцієнтами не містить невідомих функцій і , то всі її розвязки можна легко знайти, після чого, використовуючи їх для розвязання задачі максимізації функції на множині , знаходимо оптимальні керування .

Для будь-якого нетривіального розвязання системи (11) співвідношення (14) однозначно визначає керування , причому це керування кусково стале, а значеннями керування в точках неперервності є вершини багатогранника .

Точки розриву оптимальної функції керування відповідають зміні значення керування і називаються точками перемикання. Якщо точка перемикання, то ліворуч від неї керування має одне значення, наприклад, , а праворуч інше .

Позначимо через підмножину у виду

 

. (18)

 

Якщо всі корені характеристичного рівняння матриці з (14) є дійсними, то для будь-якого розвязання рівняння (18) кожна з функцій є кусково сталою і має не більше ніж перемикань ( порядок системи (16)).

Керування називається екстремальним керуванням, якщо воно задовольняє принципу максимуму.

Для лінійної задачі оптимальної швидкодії з областю керування багатогранником керування є екстремальним, якщо існує таке нетривіальне розвязання системи (17), для якого матиме місце співвідношення (18).

Зрозуміло, що будь-яке оптимальне керування є екстремальним. Тому, щоб знайти оптимальне керування, що переводить фазову точку зі стану у стан , треба відшукати всі екстремальні керування з цими крайовими умовами, а потім серед них вибрати те, що здійснює перехід за найменший час.

У загальному випадку можуть існувати кілька оптимальних керувань, що переводять фазову точку зі стану у стан , але якщо початок координат у просторі керувань є внутрішньою точкою багатогранника , то екстремальне керування єдине. Отже, у лінійних задачах оптимальної швидкодії принцип максимуму дозволяє не тільки визначити вид оптимальних керувань, але й одержати умови єдиності оптимального керування.

Припустимо, що початок координат є внутрішньою точкою багатогранника припустимих керувань. Якщо і два екстремальних керування, що переводять фазову точку зі стану у стан за час і відповідно, то і , .

У теоремі має місце умова .

Теорема. Якщо існує хоча б одне керування, що переводить систему (17) зі стану у стан , то існує й оптимальне по швидкодії керування, що також переводить систему з у .

 

4. Умови оптимальності у задачі з рухомими кінцями

 

У задачі з рухомими кінцями або початковий стан , або кінцевий стан , або обидва ці стани невідомі. Задані тільки множини і , що містять точки та .

Гіперповерхня це множина всіх точок , які задовольняють співвідношенню

 

,

 

де скалярна диференційована функція. Якщо лінійна функція, то гіперповерхня називається гіперплощиною і описується рівнянням

 

. (19)

 

Якщо , то гіперплощина (19) є ()-вимірним лінійним підпростором в .

Будь-який ()-вимірний підпростір може бути заданий як множина розвязань лінійної однорідної системи з рівнянь із невідомими, матриця якої має ранг :

 

.

 

Такий лінійний підпростір називається -вимірною площиною. Множина розвязань системи нелінійних рівнянь

 

 

де функції , …, диференційовані і ранг матриці Якобі цієї системи функцій дорівнює , є -вимірним гладким р?/p>