Окупація німцями Чернігівщини

Дипломная работа - История

Другие дипломы по предмету История

війни вперше був завданий такий могутній удар по комунікаціях ворога. Коли в листопаді-грудні через відсутність необхідної кількості боєприпасів почала зменшуватись чисельність бойових операцій, тоді партизани пробили коридор через лінію фронту і відправили обоз із 600 саней з пораненими, а назад повернулись зі зброєю і боєприпасами. Перехід здійснювався неодноразово.

Партизанські загони Чернігівсько-Волинського зєднання спільно з бійцями зєднання ім. Щорса під командуванням С. Ф. Малікова здійснили наступ на Ковель. Особливо запеклі бої розгорнулися за село Несухе з двома батальйонами есесівців. Штурм розпочався 23 лютого 1944 року. Населений пункт декілька разів переходив з рук в руки. Тут загинули командир батальйону С. Григоренко, командири взводів П. Асабов і С. Каменський, ряд інших ветеранів зєднання. Одночасно головні сили розпочали наступ на місто Ковель, але через відсутність достатньої кількості боєприпасів і можливості своєчасної підтримки з боку наступаючих радянських частин було прийнято рішення припинити наступ, зосередити всі сили для продовження бойових дій на правому березі ріки Стохід, щоб забезпечити плацдарм для наступаючих частин радянських військ.

Широкий розмах партизанського руху був би неможливий без всебічної підтримки населення, яке допомагало продуктами харчування, одягом, повідомляло про наявність ворожих гарнізонів та про рух окупантів на шляхах сполучення. Місцеві жителі саботували заходи фашистських органів влади, а населені пункти стали резервом зростання партизанських загонів. За період дій зєднання на Волині виникли нові підпільні організації і бойові групи. В ряді населених пунктів утворилися групи самооборони. Коли фашистські окупанти зламали центри самооборони в селах Гута-Степанська, Березиво, Поросль, Вирки, Осове та інших населених пунктах, частина їх жителів шукала захисту в районах, що контролювалися партизанами, створивши в складі зєднання партизанську бригаду ім. Ванди Василевської.

Після зустрічі зєднання з наступаючими частинами Радянської Армії більше трьох тисяч партизан влилися до лав діючої армії, а загони бригади ім. Банди Василевської відійшли на територію Польщі для продовження боротьби проти фашистських загарбників. Частина партизан на чолі із заступником командира зєднання по диверсійній роботі О. С. Єгоровим була десантована в Чехословаччину і взяла участь у Словацькому повстанні,

 

Висновки

 

Трагическая судьба Чернигова в годы Великой Отечественной войны, разрушенного фашистами, почти полное уничтожение его промышленных объектов, смерть 52425 советских граждан, умерщвленных гитлеровцами в городе и его окрестностях наиболее мрачные страницы в его многовековой истории.

К сожалению, до сих пор в периодической печати и в литературе история Чернигова 1941-1945 г.г. освещена лишь фрагментарно, целостной картины событий не дано. Историки и краеведы не спешили стирать белое пятно, и для этого имелись свои причины. Официально тема не была запретной, но получить доступ к архивным документам спецфондов разных учреждений исследователям практически было невозможно. Отпугивала и перспектива окунуться в кровь и грязь событий, от ознакомления с которыми волосы подымались дыбом на голове. Ведь на военных дорогах беспримерный героизм и самопожертвование во имя Родины соседствовали иной раз с самой черной изменой и предательством, которые трудно себе представить. Однако нашлись люди, которых не остановили эти обстоятельства.

Партизани Чернігівщини провели немало боїв з ворогом. Були перемін и і гіркота поразок. Багато партизанів і підпільними загинули в боях з фашистами та їх посібниками. Ворожа куля передчасно обірвала життя організатора парні пінського руху М. М. Попудренка. Смертю героїв полягли Михайло Стратілат, Сидір Громенко, Платон Горєлий, Арсеній Ковтун, Олена Білевич, Лілія Карастоянова, Ілля Авксентьев, Василь Коробко і багато інших мужніх партизан.

Минають роки і події Великої Вітчизняної війни втілені в рядки історії. Подвиг народу, який розгромив фашистську навалу, збережеться у віках.

 

Список використаної літератури

 

  1. Архив Министерства обороны, спецфонд, оп. 6, д. 2, лист 8.
  2. Архив МО СССР, ф. 229, оп. 213, д. 3, л. л. 32-33.
  3. Архив облуправления УСБУ по Черниговской области, т. 1, д. 5118, л. 12; д. 1938, л. 1.
  4. Архів Міністерства оборони Російської Федерації, ф. 229, оп. 213, спр. 3, арк. 161.
  5. Балицкий Г. Війна вночі, К., 1965, с. 15.
  6. Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939-1945). Львів, 2003. С. 135.
  7. В тилу ворога. Документи і матеріали про участь партизанів Чернігівщини в боротьбі проти фашистських загарбників. Упорядники: С. М. Мельник, М. К. Бойко Редактор М. О. Рудько. Чернігів, 1994.
  8. Ветров I. Матеріально-побутові умови населення України за німецької окупації (1941-1944 pp.) // Память століть. - 2005. - №3-4. - С. 202.
  9. Вінок безсмертя, К. 1988, С. 210.
  10. Воспоминании бывшего секретаря Черниговского горкома КП(б)У Леноненко В. М.
  11. Воспоминания бывшего зав. Отделом Черниговского горкома КП(б)У Г.М. Кталхермана.
  12. Воспоминания бывшего партизана В.Н. Кулакова.
  13. Воспоминания бывшего подпольшика Шарого Н. С.
  14. Воспоминания бывших партизан Героя Советского Союза Г.К. Артозеева и Б.Е. Гуда.
  15. Воспоминания Героя Советского Союза Артозеева Г.К.
  16. Воспоминания жителя Чернигова М.К- Власенко.
  17. ДА СБУ, ф. 13, спр. 55663, Т. 1, арк. 10.
  18. З. Сушанский, М. Соловей,