Окупаційний період в Запоріжжі, звільнення від загарбників
Информация - История
Другие материалы по предмету История
Факультет економіки та управління
Контрольна робота
з Історії України
Запоріжжя 2010
Зміст
- Оборона Запоріжжя в 1941
- Новий порядок - окупаційний період в Запоріжжі
- Визволення Запорізької області від окупантів в1943році-на початку 1944році
- Увічнення подій Другої світової війни в Запорізькому краї
1. Оборона Запоріжжя в 1941році
22 червня 1941 року нацистська Німеччина здійснила напад на Радянський Союз, розпочалася Велика Вітчизняна війна. Нелегкі випробування у роки Великої Вітчизняної війни випали на долю нашої Батьківщини. Не оминули вони і Запоріжжя, захисники і громадяни якого продемонстрували зразки героїзму, мужності, стійкості і самопожертви.
З початком війни у Радянському Союзі була оголошена загальна мобілізація дорослого чоловічого населення 1905-1918 років народження. У перші дні війни десятки тисяч запоріжців вступили до лав Червоної армії. У липні 1941 року у Запоріжжі почалося формування 274-ї стрілецької дивізії. Командиром дивізії був призначений полковник П. Немерцалов.
У містах і селах області для допомоги армії почали створюватися добровольчі підрозділи різного призначення. Формувалися загони протиповітряної оборони, які повинні були швидко ліквідувати наслідки авіаційних ударів. Для знешкодження німецьких розвідувально-диверсійних груп створювалися так звані винищувальні батальйони.
Широкого поширення набула практика організації загонів народного ополчення. Вони складалися з тих, хто з різних причин не підлягав мобілізації до діючої армії. У Запоріжжі до ополчення вступило 45 тисяч чоловік. Загонами Запорізького ополчення керував міський штаб на чолі з першим секретарем міського комітету партії П. Комаровим та головою міськвиконкому В. Скрябіним.
У серпні-жовтні сотні тисяч громадян Запорізької області будували оборонні укріплення. Збудовані запоріжцями протитанкові рови, траншеї з бліндажами і спостережними пунктами простягнулися на багато кілометрів на правому і лівому берегах Дніпра.
Запорізькі підприємства з самого початку війни почали працювати за принципом Все для фронту! Все для перемоги!. На підприємствах постійно зростали обсяги випуску продукції військового призначення. Незважаючи на складні умови, значно розширив асортимент високоякісних сталей Дніпроспецсталь. На заводі освоїли випуск сталі для авіаційної промисловості. Удосконаливши технологію виробництва, на швидкісні методи випуску сталі перейшов завод Запоріжсталь. На випуск військової продукції переорієнтувалися всі машино будівні заводи міста. Моторобудівний завод з перших днів війни перейшов на 12-годинну зміну.
У серпні почалися запеклі бої на підступах До Запоріжжя. 18 серпня 1941 року німецьким військам вдалося прорвати оборону частин Червоної армії західніше Запоріжжя і захопити правобережну частину міста і острів Хортиця. Німецькі війська розпочали гарматно-мінометний обстріл лівобережної частини Запоріжжя, перш за все Дніпрогесу і промислової зони. Німецьке командування добре розуміло стратегічне та економічне значення Запоріжжя, тому спрямувало сюди значні військові сили, розраховуючи з ходу захопити місто і прорватись на Лівобережжя. Однак прорватися на лівий берег Дніпра німецькі війська не змогли.
Протягом 18 серпня у місті розгорнулися драматичні події. Від прямого влучення снаряда вибухнув міст, що зєднував о. Хортицю з лівим берегом. Це полегшило завдання захисникам міста, адже тепер ворог міг прорватися до Запоріжжя лише через греблю Дніпрогесу. Атаку ворога на греблі вдалося відбити. Було підірвано греблю Дніпрогесу. Разом з підривом греблі було прийняте рішення про знищення генераторів гідроелектростанції. Підрив призвів до трагедії. Стіна води, що вирвалася на свободу, затопила прибережну смугу на десятки кілометрів вниз по Дніпру. У результаті все це призвело до значних жертв серед військових та мирного населення. У той же час хвиля води змила кілька ворожих переправ та знищила німецькі підрозділи, які опинилися у зоні затоплення.
Виведення з ладу Дніпрогесу паралізувало роботу промислових підприємств. Надалі електроенергія надходила з Донбасу, але її вистачало лише для потреб найважливіших підприємств. Припинилася подача води до міста.
З 18 по 21 серпня підрозділи 274-ї стрілецької дивізії, загони народного ополчення , бійці винищувальних батальйонів, співробітники НКВС під командуванням В. Леонова утримували місто, очікуючи підходу підрозділів 12-ї армії. Десятки учасників оборони міста були нагороджені орденами та медалями. Захисники міста не лише оборонялись, а й контратакували.
В ніч з 3 на 4 вересня радянські війська під прикриттям танків, форсували Дніпро і висадилися на о. Хортиця. Після триденних боїв радянські війська визволили о. Хортицю. Це значно послабило обстріл підприємств і місті.
Після подій 18 серпня евакуація промислового обладнання та населення з міста почала проводитися прискореними темпами. За короткий час вдалося вивести на схід 22 заводи союзного значення металургійні, машинобудівні, 26 підприємств легкої та харчової промисловості. Вивезли у тил 9358 вагонів металу та обладнання цехів, учбові заклади та музеї та б. ін.
Своєю самовідданою п?/p>