Образи-символи у казці Бориса Грінченка "Сопілка"
Курсовой проект - Литература
Другие курсовые по предмету Литература
вши символи та образи, що їх характеризують. Сама легенда, що є основою для обох казок?справжнє диво, своєю чистотою та тривожністю вона розповідає про селянський побут про просте життя, трагедію та навчає різнити добро та зло.
Висновки
Отже дослідивши казку Бориса Грінченка Сопілка ми виявили безліч образів-символів, за допомогою яких автор насичує твір, роблячи його цікавим і довершеним. Казка як будь-який елемент художньої творчості черпає свої сюжети та характери з дійсності, тільки робить це дуже своєрідно. В казці зображена художньо трансформована дійсність: фактична вірогідність зображуваного пройшла через колективний досвід творців, і зрештою, стала для них естетично незалежною, відкріпленою. Саме тому про казкових героїв можна говорити як про символи з набором характерних усталених рис та функцій. Казковий персонаж не потребує детальної характеристики, оскільки вона успадкована із дитинства разом із мовою.
У казці Сопілка, яку Грінченко написав на основі давньої народної казки-легенди, поет прагнув відобразити образи дівочості, родинності, правди, добра та зла, горя та розпачу. Використані ним образи-символи хати, калини, сопілки, дівчини Галі створюють в уяві читача суцільну картину українського селянського побуту та життя, образу мислення. Проаналізувавши ці образи-символи бачимо, як автор майстерно показує кожну деталь. З перших рядків нам відкривається таємничий світ підтексту і натяків. Вже на початку твору зустрічається символ хати ? символ Всесвіту; батьківщини, рідної землі; безперервності роду; тепла, затишку; святості; добра і надії; материнської любові; захисту і допомоги. В казці бачимо, що сімя у хаті білій край села була щасливою. Уява малює затишну оселю, чисто побілену, що стоїть під самим гаєм, готова і прихистити своїх жителів від негоди, і допомогти відновити спокій та рівновагу. Та після прочитання казки відразу спадає на думку, що не змогла вберегти рідна хата найменшу із своїх домочадців. Далеко відійшла Галя із сестрами від дому, не відчули ні мама, ні тато страшної біди.
Привертає увагу не менш яскравий образ-символ ? калина. Це образ-символ дівочості, цноти, краси, пристрасті та кохання. У Грінченка калина має сумну символіку, символізує собою деякий звязок із тамтешнім світом, оскільки саме вона стає процвітає із таємниці Галі та двох її сестер, росте докором її у їх злодіянні та квітом правди.
Сопілка тут символізує правду, яку не можна більше приховувати, яка сльозами капає з гілок калини, благаючи про те, щоб її почули. Спів сопілкице символ не тільки краси душі, кохання, а й узагальнений символ мистецтва та його впливу на людину.
Останнім образом казки є образ горя та розпачу нещасних батьків сльоза символ невимовного горя, мук та болю. За повірям, сльоза гасить злі бажання, омиває душу, оскільки святі та чисті сльози це символ очищення від гріхів, мук та беззаконня.
Головний образ казки Добро та Зло символ світла та темряви, цілком характерний для образу народної казки, дає можливість маленьким читачам різнити погане та добре, приміряючи на себе обидва образи та знайти шлях до добра.
Дослідивши та проаналізувавши образи-символи казки Сопілка Б. Грінченка ми порівняли їх з образами-символами Казки про калинову сопілку О. Забужко, знайшовши в обох творах спільні та відмінні риси. Наприклад, і в Сопілці і в Казці про калинову сопілку вбивство скоєно через ревнощі дітей. Вбивцями є рідні сестри, яких розділила батьківська любов. В Казці вбивцею є одна рідна сестра. Загалом письменниця порушила принцип трійці у казці. Символ три - символ відновлення, повноти, створення нового, символізував владу більшого над меншим дві старші дочки проти однієї молодшої. О. Забужко вирішила відійти від цього, аби урівняти своїх героїнь, але трагічна розвязка була всеодно неминуча. Автори, яких розділяють більше ста років дуже вдало використали давню українську легенду, по своєму розкривши символи та образи, що їх характеризують.
Казки виховують в нас любов до землі, рідної домівки, батьків. Саме тому, Борис Грінченко хотів донести до нас чималий підтекст, за допомогою своїх образів-символів, які ми дослідили в нашій роботі.
Список використаної літератури
- Бойцун І.С. Трагічна доля дітей в творчості Бориса Грінченка та Євгена Гуцала// Проблеми творчої спадщини Б.Грінченка. Тези доповідей Луганськ, 1993. 64с.
- Братко О.А. Уявлення про світобудову та їх відображення в українській національній символіці: Нова наукова гіпотеза. К.: Знання, 1990. 28 с.
- Будівський П.О. Українська народна лірика про сімю та побут К.,1993. 130с.
- Войтович В. Українська міфологія. К.: Либідь, 2002. 664 с.
- Грінченко Б. Казки для молодшого шкільного віку. К.: Веселка, 1990. 75с.
- Дмитренко М. Українська фольклористика: історія, теорія, практика. К.: Народознавство, 2001. 576 с.
- Жайворонок В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. К.: Довіра, 2006. 703 с.
- Копаниця Л. Метапонятійна модель української ліричної пісні. К.: Український фітосоціологічний центр, 2000. 507 с.
- Костомаров М.І. Словянська міфологія: Вибр. праці з фольклористики й літературознавства / Упоряд., передмова М.Т.Яценка. К.: Либідь, 1994. 384 с.
- Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки. Тернопіль: Тернопіль, 1994. 358 с.
- Погрібний А.Г. Борис Грінченко. Нарис життя і творчості К.: Дніпро&