Нові тенденції і прикладні аспекти інженерії знань
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
?му, які, з одного боку, ідентифікують його як наслідок деякої гіпотези, з іншого боку протиставляють іншим.
Стратегія симптомної обумовленості спрямована на виявлення негативних симптомів, тобто симптомів, відсутність яких має більшу діагностичну вагу, ніж їхня присутність.
Стратегія розподілу шляхів забезпечує знаходження симптоматичних подій, які лежать на шляху до вже знайденого симптому. Якщо такий симптом існує, то він має більше діагностичне значення, ніж знайдений раніше. У системі KRITON [21] для видобування знань використовуються два джерела:
- експерт із його знаннями, отриманими на практиці;
- книжкові знання, документи, описи, інструкції (ці знання добре структуровані й фіксовані традиційними засобами).
Для видобування знань із першого джерела в KRITON застосовано техніку інтервю, що використовує стратегію репертуарних решіток розбивання на щаблі. Стратегія розбивання на щаблі спрямована на виявлення спадкової структури предметної області. Акцент робиться на виявленні струкгури родових і видових понять (супертииів). При цьому типи, виявлені на черговому кроці застосування стратегії, стають базисом для подальшого її застосування.
У системі застосований прийом перемикання стратегій: якщо при роботі стратегії репертуарних решіток, надаючи трійки семантично звязаних понять, експерт не в змозі назвати ознаку, що відрізняє два з них від третього, система запускає стратегію розбивання на щаблі й, задаючи експертові запитання про поняття, повязані з попередніми відношеннями рід вид, робить спробу зясувати таксономічну структуру цих понять з метою виявлення ознак, що їх розрізняють.
3. Керування знаннями
3.1 Що таке керування знаннями?
Поняття керування знаннями (KM Knowledge Management) виникло в середині 90-х років XX ст. у великих корпораціях, де проблеми опрацювання інформації набули особливої гостроти й стали критичними. При цьому стало очевидним, що основним вузьким місцем є опрацювання знань, накопичених фахівцями компанії, тому що саме знання забезпечують переваги над конкурентами. Часто інформації в компаніях накопичено навіть більше, ніж вони здатні опрацювати. Різні компанії намагаються вирішував н це питання по-різному, але при цьому кожна компанія прагне збільшити ефективність опрацювання знань [22].
Ресурси знань розрізняються залежно від галузей індустрії й додатків, але, як правило, включають керівництва, листи, новини, інформацію про замовників, відомості про конкурентів і дані, що нагромадилися в процесі розроблення. Для застосування КМ-систем використовуються різноманітні технології:
- електронна пошта;
- бази й сховища даних (Data Wharehouse);
- системи групової підтримки;
- браузери й системи пошуку;
- корпоративні мережі й Інтернет;
- експертні системи й бази знань; інтелектуальні системи.
Традиційно проектувальники КМ-систем орієнтувалися лише на окремі групи споживачів головним чином менеджерів. Сучасніші КМ-системи спроектовані вже з розрахунку на цілу організацію.
Сховища даних, які працюють за принципом центрального складу, були одним з перших інструментаріїв KM. Як правило, сховища містять багаторічні версії звичайної бази даних, фізично розташовані в тій самій базі. Коли всі дані утримуються в єдиному сховищі, вивчення звязків між окремими елементами може бути більш плідним.
При цьому активи знань можуть перебувати в різних місцях: у базах даних, базах знань, у картотечних блоках, у фахівців і можуть бути розосереджені по всьому підприємству. Занадто часто одна частина підприємства повторює роботу іншої частини просто тому, що неможливо знаходити й використовувати знання, що перебувають в інших частинах підприємства.
Керування знаннями це сукупність процесів, які керують створенням, поширенням, опрацюванням й використанням знань усередині підприємства.
Необхідність розроблення систем KM обумовлена такими причинами:
- працівники підприємства витрачають занадто багато часу на пошук необхідної інформації;
- досвід провідних і найбільш кваліфікованих співробітників використовується тільки ними самими;
- цінна інформація міститься у величезній кількості документів і даних, доступ до яких ускладнений;
- помилки, що потім так дорого коштують, повторюються через недостатню інформованість та ігнорування попереднього досвіду.
Важливість систем KM обумовлена також тим, що знання, що не використовуються й не примножуються, в остаточному підсумку стають застарілими й марними, так само, як гроші, які зберігаються не для того, щоб стати оборотним капіталом, в остаточному підсумку втрачають свою вартість, поки не знеціняться. Тоді як знання, що поширюються, здобуваються й обмінюються, генерують нові знання.
3.2 Керування знаннями і корпоративна память
Більшість оглядів концепції керування знання (KM) приділяють увагу тільки первинному опрацюванню корпоративної інформації типу електронної пошти, програмного забезпечення колективної роботи або гіпертекстових баз даних. Вони формують істотну частину з необхідної, але виразно недостатньої, технічної інфраструктури для керування знаннями.
Одним з нових рішень щодо керування знаннями є поняття корпоративної памяті (corporate memory), що за аналогією з людською памяттю дозволяє користуватися попереднім досвідом і уникати повторення помилок.
Корпоративна память фі