Неусвідомлювані процеси
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
ну установку.
Спринтер на старті перебуває в стані готовності до ривка - це теж моторна установка.
Якщо ви сидите в темній кімнаті й зі страхом чекаєте чогось загрозливого, то іноді й справді починаєте чути кроки або підозрілі шерехи. Приказка у страху очі великі відбиває явища перцептивної установки.
Коли вам дається який-небудь математичний приклад, виражений у тригонометричних символах, то у вас створюється установка вирішувати його за допомогою формул тригонометрії, хоча іноді це рішення зводиться до простих алгебраїчних перетворень. Це приклад розумової установки.
Стан готовності, або установка, має дуже важливе функціональне значення. Субєкт, підготовлений до певної дії, має можливість здійснити його швидко й точно, тобто більш ефективно.
Але іноді механізми установки вводять людини в оману (приклад необґрунтованого страху). Приведу вам ще один приклад, цього разу запозичаючи його із древнє китайського літературного памятника.
Пропала в однієї людини сокира. Подумала вона на сина свого сусіда й стала до нього придивлятися: ходить, як той, що вкрав сокиру, дивиться, як той, що вкрав сокиру, говорить, як той, хто вкрав сокиру. Словом, кожний жест, кожний рух видають у ньому злодія.
Але незабаром та людина стала скопувати землю в долині й знайшла свою сокиру. На інший же день подивилася на сина сусіда: ні жестом, ні рухом не схожий він на злодія.
Саме помилки установки, які проявляються в помилкових діях, сприйняттях або оцінках, ставляться до найбільш виразних її проявів і раніше всього привернули увагу психологів.
Треба сказати, що не всяка установка неусвідомлювана. Можна свідомо чекати страшного - і дійсно бачити страшне, можна усвідомлено підозрювати людини в крадіжці сокири - і дійсно бачити, що вона ходить, як той, хто вкрав сокиру.
Але найбільший інтерес представляють прояви саме неусвідомлюваної установки. Саме з них і почалися експериментальні й теоретичні дослідження в школі Д.Н. Узнадзе.
Основні досвіди, які зявилися відправною крапкою для подальшого розвитку концепції Д.Н. Узнадзе, проходили в такий спосіб. Випробуваному давали в руки дві кулі різного обсягу й просили оцінити, у якій руці тар більше. Більша куля, припустимо, давався в ліву руку, менший - у праву. Випробуваний правильно оцінював обсяги куль, і проба повторювалася: знову в ліву руку давали більшу кулю, а в праву - менший, і випробуваний знову правильно оцінював обсяги. Знову повторювалася проба, і так раз пятнадцять підряд.
Нарешті, у черговій, шістнадцятої, пробі зненацька для випробуваного давалися дві однакових кулі з тією же самою інструкцією: зрівняти їхні обсяги от виявилося, що випробуваний у цій останній, контрольній пробі оцінював кулі помилково: він сприймав їх знову як різні по обсязі. Установка, що зафіксувалася, на те, що в ліву руку буде дана більша куля, визначала, або направляла, перцептивний процес, випробувані, як правило, говорили, що в лівій руці куля менше. Правда, іноді відповіді були такі ж, як і в настановних пробах, тобто що в лівій руці куля більше. Помилки першого типу були названі контрастними ілюзіями установки, помилки другого типу - асимілятивними ілюзіями установки.
Д.Н. Узнадзе і його співробітники докладно вивчивши умови виникнення ілюзій кожного типу, але я не буду на них зараз зупинятися. Важливо інше - переконатися, що установка в цьому випадку була дійсно неусвідомлюваною.
Безпосередньо це не очевидно. Більше того, можна припустити, що в підготовчих пробах випробувані цілком усвідомлювали, що йдуть однотипні предявлення, і починали свідомо чекати такої ж проби в черговий раз.
Повторення проб служило метою зміцнення, або фіксації, установки, відповідно описувані досвіди одержали назву експериментів з фіксованою установкою.
Припущення це абсолютно справедливо, і для того, щоб його перевірити, Д.Н. Узнадзе проводить контрольний експеримент із гіпнозом.
Випробуваного присипляють і в стані гіпнозу проводять попередні настановні проби. Потім випробуваний пробуджується, але перед тим йому навіювали, що він нічого не буде памятати. Слідом за пробудженням дається всього одна, контрольна проба. І от виявляється, що в ній випробуваний дає помилкова відповідь, він не знає, що до того йому багато разів предявлялися кулі різного розміру. Установка в нього утворилася й тепер виявилася типовим для неї образом.
Отже, описаними досвідами було доведено, що процеси утворення й дії установки досліджуваного типу не усвідомлюються.
Д.Н. Узнадзе, а за ним і його послідовниками додали принципове значення цим результатам. Вони побачили в явищах неусвідомлюваної установки свідчення існування особою, форми психіки. На їхню думку, це рання (у генетичному й функціональному змісті) щабель розвитку будь-якого свідомого процесу.
Можна різним образом ставитися до тієї або іншої теоретичної інтерпретації явищ неусвідомлюваної установки, але безумовний факт полягає в тому, що ці явища, як і розглянуті вище автоматизми, виявляють багаторівневу природу психічних процесів.
Література
1.Хольт Р. Образи: повернення з вигнання //Зорові образи: феноменологія й експеримент. - К., 2001
2.Узнадзе Д.Н. Психологічні дослідження. - К., 1991
3.Уотсон Дж. Психологія як наука про поводження. - К., 1998
4. Фресс П., Пиаже Ж. Експериментальна психологія. - К., 1999