Нетрадиційні інструменти (есе, портфоліо тощо) оцінювання навчальних результатів
Доклад - Педагогика
Другие доклады по предмету Педагогика
рівнів когнітивних цілей1.
Про метод "Портфоліо" у педагогіці є значна література. Портфоліо - це спосіб фіксування, нагромадження, оцінки й самооцінки індивідуальних досягнень за якийсь період часу. Він ставиться до "автентичних", тобто до щирих, найбільш наближеним до реального оцінювання[12]. Його основний зміст - показати всі, на що здатен фахівця. Цей метод дозволяє самостійно проаналізувати свої досягнення (задовільні й не дуже) для того, щоб зробити висновки й крокувати далі. Визначаючи портфоліо як одну з технологій професійного навчання, ми не зводимо роботу студентів над портфоліо до формального "нагромадженню" матеріалу. Ми розділяємо точку зору И.О. Загашаева й С.И. Заїр-Бека про те, що даний вид діяльності сприяє розвитку вмінь планувати свій розвиток, аналізувати зібрану інформацію [5, С.265]. Разом із цим у системі підготовки студентів до виховання толерантності в дітей ми використаємо портфоліо й для рішення завдання по розвитку мотивації майбутніх педагогів до самостійного дослідження, пробудженню в них інтересу до організації позначеного виду діяльності в особистій педагогічній практиці. Тематичне портфоліо як одна з технологій навчання виконує ряд найважливіших функцій: освітньо-формуючу - сприяє придбанню нових знань, умінь (насамперед дослідницьких й умінь по творчій переробці матеріалу); діагностичну - дозволяє побачити рівень готовності до самостійної організації педагогічної діяльності (є засобом оцінювання); рефлексивну - надає студентам можливість придбати досвід по організації рефлексії; мотиваційнопрезентаційну - дозволяє студентові надати результати власного осмислення проблеми, підвищує мотивацію до її вивчення[18].
С.И. Заїр-Бек, И.О. Загашев у монографії "Критичне мислення: технологія розвитку. Перспективи для вищого утворення" відзначають, що в сучасній педагогічній практиці розрізняють портфоліо різних видів:
- практико-орієнтовані (в основі аналіз практичної діяльності);
- проблемно-орієнтовані ( в основі рішення проблеми);
- тематичні (в основі аналіз різних аспектів теми) [6, с. 266].
Використання портфоліо:
- як можливість для рефлексії студентами власної роботи;
- для підготовки й обґрунтування цілей майбутньої роботи;
- як документ, у якому відбитий розвиток студента, його системи відносин і результати його самовираження;
- як демонстрація стилів навчання, властивих студентові, сторін його інтелекту й особливостей його культури;
- як можливість для студентів самим визначити теми для портфоліо;
- як можливість для студентів рефлексії u1089 власних змін;
- як можливість для учнів самим установити звязку між попереднім знанням і новим знанням.
Метою використання портфоліо є методична скарбничка, самооцінка та наочність процесу навчання.
Типи портфоліо:
- Портфоліо - Досягнень: особистий вибір робіт учнем за певний період часу (Легкий тип, з його варто починати. Сприяє формуванню незалежного учня). Форма вільна.
- Портфоліо - Звіт: містить індивідуальні поточні роботи. Щоденник для зовнішнього користувача. Ціль - показати, що учень упорався із програмою. План й одиниця збору задається вчителем. Форма задана.
- Портфоліо - Самооцінка: містить як роботи учня, так і зауваження вчителі. Демонструє "плюси" й "мінуси" учня. Служить прогнозу й корекції. Напіввільна форма.
Компоненти портфоліо: методичні матеріали; власна творчість.
Розділи портфоліо: Портрет: Розкриває особистість учня. Фотографії, дипломи, свідчення, що характеризують його інтереси й улюблені заняття. Колектор: "файл", куди збираються матеріали уроку, вступники від учителя, підручника (графи-схеми, таблиці, конспекти). Робочі матеріали: зареєстровані етапи роботи над завданням модель, і зразок, інструкцію, чернетки). Досягнення: Закінчена робота або перекладається в розділ "досягнення", або залишається в робочих матеріалах (по розсуду учня). Процедура захисту портфоліо. Виставка портфоліо. Конференція1.
Формування високого рівня інформаційної культури учнів - одна з основних цілей вивчення курсу інформатики в школі й у вузі. Поняття "Інформаційна культура" розвивається. Найбільш актуальним на сьогоднішній день нам здається визначення, у якому інформаційна культура представляється як "властивість особистості, що дозволяє, з одного боку, адекватно реагувати на процес інформатизації суспільства з метою саморозвитку, а з іншого боку - впливати на процес формування інформаційної культури суспільства, як гуманістичної основи інформатизації"[20]. Вивчаючи роботи сучасних філософів, соціологів, педагогів, психологів можна помітити, що всі вони, використовуючи різну термінологію, виділяють взагалі ж ті самі елементи інформаційної культури особистості:
- володіння певними знаннями, уміннями й навичками для успішного оперування інформацією;
- володіння якостями, що дозволяють удосконалювати ці знання, уміння й навички відповідно до сучасним інформаційним технологіям;
- світогляд інформаційного суспільства.
Слід зазначити, що саме ці елементи інформаційної культури визначають якість особистості випускника школи, з погляду його готовності до адекватного "відповідям" на "виклики" (по термінології А. Тойнбі) сучасного інформаційного суспільства, а вимірниками рівня інформаційної культури можуть виступати ключові з [22]: