Нерегламентована зайнятість населення та способи її регламентування
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Реферат
на тему: Нерегламентована зайнятість населення та способи її регламентування
Вступ
Слід зазначити, що поняття "неформальний сектор" зявилось порівняно недавно. У 70-х роках минулого століття в деяких африканських країнах Міжнародна організація праці провела обстеження і вперше офіційно виділила специфічну частину населення, зайнятого практично в усіх галузях економіки, проте не врахованого статистикою. Як правило, це люди з низьким, нерегулярним доходом, часто в натуральній формі, що дає їм змогу якось вижити в умовах, коли так званий "формальний" (тобто такий, що враховується) сектор, не забезпечує оплачуваної зайнятості.
Водночас слід чітко розрізняти два поняття незаконну (кримінальну) активність у тіньовій економіці та неформальному секторі з порушенням законів і ухиленням від сплати податків й активність неформального сектору з усіма дозволеними видами економічної діяльності, але прихованої від оподаткування.
У розвинутих країнах на неформальний сектор звернули увагу в 60-х рр., не відокремлюючи його від тіньової економіки. На початку 80-х відбувся один з міжнародних конгресів з проблем прихованої економіки, на якому було поставлено це питання. Щодо обсягу тіньової економіки у ВВП розвинутих країн єдиної думки поки що немає. Найчастіше називають 5 10%, але є підстави вважати, що цей показник істотно коливається в окремих країнах і постійно зростає. Наприклад, в Італії, Іспанії, Греції в загальному обсязі ВВП тіньова економіка становить 20 30%. За деякими оцінками, в Україні цей показник 3550%.
1. Поняття нерегламентованої зайнятості
Кримінальна зайнятість, масштаби якої в Україні останнім часом зростають, в першу чергу носить позаекономічний характер. Йдеться про крадіжки і перепродаж краденого, рекет, продаж наркотиків та зброї, корупцію, проституцію та торгівлю жінками, іншу злочинну діяльність. Надвисокі протиправні доходи від вказаних видів діяльності уникають участі у податковій системі держави. В контексті боротьби з незареєстрованою зайнятістю в даному випадку йдеться про необхідність безумовного припинення згаданої діяльності.
Зайнятість нерегламентована незареєстрована органами державної влади і неоподаткована оплачувана діяльність. Зайнятість нерегламентована передусім робота без укладення трудових угод, комерційний туризм, надання послуг на бартерній основі та ін.
Тіньова зайнятість є економічною діяльністю фізичних та юридичних осіб, мета якої - отримання основного чи додаткового доходу в обхід законодавчо установлених норм та правил реєстрації діяльності та її результатів. В даному контексті зниження рівня тінізації зайнятості повинно відбуватися за рахунок переведення незареєстрованої діяльності до офіційного сектору економіки.
В Україні в 90-х рр. ХХ ст. Зайнятістю нерегламентованою було охоплено до 7 млн. осіб або майже 25% трудових ресурсів. Причина глибока криза виробництва, низькі стимули до праці (заробітна плата у декілька разів менша за вартість робочої сили) в державному секторі; недосконалість податкової системи; корупція; слабкість правоохоронних органів та ін. Нерідко зайняті на дикому ринку праці отримують дохід, що в кілька разів перевищує заробітну плату за основним місцем роботи. Багатьох ця форма зайнятості приваблює самостійністю та вільним режимом роботи. Зайнятість нерегламентована дає змогу істотно поповнити сімейний бюджет, зупинити зниження життєвого рівня населення. Однак вона не дає права на соціальний захист.
2. Нерегламентована зайнятість в Україні
Структурна перебудова, зміна форм власності, приватизація підприємств супроводжується значним вивільненням працюючих, що поряд із персоналом збанкрутілих та ліквідованих підприємств розширює масштаби ринку праці і загострює проблему безробіття. Аналіз чисельності економічно активного населення показує, що в його структурі поступово скорочується питома вага зайнятих в економіці, натомість зростає частка зареєстрованого та прихованого безробіття. Таку тенденцію можна очікувати і надалі. Частка прихованого безробіття майже в усіх областях України (крім Волинської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської та Чернігівської) перевищувала частку зареєстрованого безробіття. Порівняння показників структури безробіття дає можливість зробити висновки, що співвідношення наявного та прихованого безробіття поступово змінюється на користь першого.
Так, якщо у 1994 р. співвідношення зареєстрованих та прихованих безробітних становило 14,1 і 85,9%, то у 2003 р. воно вже дорівнювало 44,0 та 56,0%. Таку картину можна простежити майже в усіх областях країни, а у Волинській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Тернопільській і Чернігівській областях офіційно зареєстроване безробіття перевищує приховане.
За допомогою статистичної інформації можна дослідити таку форму прихованого безробіття, як вимушена неповна зайнятість, до якої відносять осіб, які перебувають в неоплачуваних відпустках саме з ініціативи адміністрації, працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Незважаючи на економічні й фінансові негаразди, більшість керівників підприємств продовжують утримувати надлишкову робочу силу, віддаючи перевагу довготривалим неоплачуваним відпусткам, скороченню робочого