Нерегламентована зайнятість населення та способи її регламентування
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
? її на економічні та соціальні процеси в державі. Оскільки людські ресурси є найціннішою складовою української економіки, а офіційна економіка та система соціального забезпечення не можуть у достатній мірі забезпечити відповідні доходи населення, вплив на тіньову зайнятість повинен бути скоріше коригуючим, аніж каральним.
Невизначеність статусу частково безробітного і відсутність законодавчих гарантій соціального захисту цієї категорії населення зумовлює необхідність термінової розробки нормативно-правового механізму, який регламентував би часткове безробіття. Однією з головних ланок політики зайнятості має стати проблема послідовного і контрольованого скорочення прихованого безробіття.
Зайнятість нерегламентована потребує відповідного регулювання. Обєктивна основа її скорочення висока дохідність і престижність праці за місцем основної та офіційної роботи, гарантія і стабільність зайнятості. Конкретні заходи поєднання адміністративних методів регулювання (боротьба з криміногенними формами зайнятості нерегламентованої і корупцією, посилення ролі правоохоронних органів) з економічними (послаблення податкового тягаря, надання органами державної влади пільг в оренді приміщень, кредитів, створення і розвиток кредитних спілок). По-справжньому ринковою економіка може стати тільки за умови існування відкритості безробіття в країні.
Фундаментальне розвязання проблеми тіньової зайнятості можливе лише в контексті загального зниження рівня тінізації економіки внаслідок впровадження узгодженого пакету дій по реформуванню економіки в цілому, спрямованих на усунення причин, які спонукають населення звертатися до тіньових джерел отримання доходу. Основні заходи, які повинні бути здійснені першочергово:
- обмеження монопольної поведінки в усіх сферах діяльності, регулювання рентабельності в усіх сферах економіки з метою усунення цінових диспаритетів;
- жорстке регулювання природних монополій, енергетичної сфери та фінансових інституцій;
- суттєве зменшення податкового тиску на фонд заробітної плати;
- підвищення рівня оплати праці згідно з результатами роботи підприємства;
- обмеження присутності на українському ринку імпортованих товарів, ввезення яких пригнічує аналогічні виробництва в Україні;
- жорстке обмеження дій владних структур у зловживаннях службовим становищем.
Особливого значення набуває необхідність розвитку малих підприємств у сфері торгівельного та побутового обслуговування населення щодо яких має бути використано всі можливості для усунення ущемлення їх за допомогою як фіскальних, так і не фіскальних заходів.
Вирішальну роль у комплексі заходів щодо запобігання зростанню чисельності зайнятих у тіньовому секторі та сприяння їх виходу з тіньової сфери до "світлого" сектора економіки може також відіграти запровадження нової пенсійної системи, яка комбінувала б систему "солідарності поколінь" з системою персоніфікованих рахунків.
Ефективно переборювати неформальну зайнятість, як показує досвід західноєвропейських країн, можна з допомогою методів соціальної економіки. До сектору соціальної економіки належать некомерційні підприємства і організації, які виробляють необхідні товари чи здійснюють послуги, в яких при розподілі доходів пріоритет віддається праці, а не капіталу. Тіньовий сектор не є виключним надбанням країн перехідної економіки - він притаманний також і високорозвиненим країнам. Але можна стверджувати, що масштаби і значимість тіньової зайнятості прямо пропорційні ступеню майнового розшарування населення та гостроті соціальних потреб у країні. Зниження обсягів зайнятості в неформальному секторі є надзвичайно складною задачею. Для вирішення задачі істотного зниження обсягів зайнятих у тіньовій економіці ще далеко не повністю задіяні адміністративні методи. У звязку з тим, що тіньова зайнятість в Україні носить переважно вимушений характер і безпосередньо повязана з проблемою безробіття, і саме безробіття є основним джерелом розширення тіньового сектору, необхідно розробити державну програму по утриманню безробіття на певному стабільному рівні.
Висновки
З правової точки зору неформальна зайнятість, як частина тіньової зайнятості, на відміну від кримінальної та нелегальної не є суспільно небезпечним явищем. За своєю природою та обсягами доходу від цієї діяльності не виконують функцію відтворення криміногенного потенціалу у сфері як суспільних, так і економічних відносин. На сьогоднішній день ці доходи є скоріше одним з головних чинників зняття соціальної напруги в суспільстві. В сучасних умовах перед країною стоїть завдання одночасно зі збереженням трудового потенціалу зменшити тіньову зайнятість шляхом "мякої" трансформації, яка полягає в застосуванні методів мотиваційного переходу від тіньових засад здійснення діяльності до легальної сфери. Всі інші методи, спрямовані на знищення чи зменшення тіньової зайнятості за рахунок виключно карно-обмежувальних дій, можуть призвести до небажаного соціального вибуху у суспільстві (оскільки тіньова зайнятість носить масовий характер). Серед першочергових заходів потрібне скасування закріпленої в Кримінальному кодексі статті 154 (частини 1, 2, 3), яка передбачає позбавлення волі за спекуляцію (дії зайнятих у неформальному секторі досить легко підводяться під цю статтю) до 10 років. Це, по суті, означає, що держава вважає величезні вер