Geum.ru

Національно-культурне відродження на західноукраїнських землях в кінці ХVІІІ – на початку ХХ ст.

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота на тему:

Національно-культурне відродження на західноукраїнських землях в кінці ХVІІІ на початку ХХ ст.

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Кінець ХVІІІ початок ХХ ст. є періодом національно-культурного відродження на українських землях. Головним його моментом було формування і пробудження національної самосвідомості, активного політичного життя і модерної української культури. Розуміння цих загальнотеоретичних проблем, зокрема передумов, наслідків та значення національного відродження в західноукраїнських землях є одним з основних напрямків дослідження.

Питання історії національного відродження має безумовно важливе значення для цілісного розуміння історичного розвитку України в ХІХ початку ХХ ст., культурної свідомості та на історії національних традицій. Сьогодні українські землі, які на протязі багатьох століть знаходились в різних соціокультурних системах, обєднані спільною державою і національними кордонами. Це ставить перед нами потребу більш ґрунтовного вивчення особливостей культурно-політичного розвитку кожного з регіонів, передусім для запобігання регіонального розколу україни, культурного нігілізму, денаціоналізації та ігнорування національних традицій. Потрібно розуміти, що національне відродження ХІХ століття стало міцним імпульсом для державного відродження 1917-1920 рр., сформувавши платформу українського руху.

Пошук шляхів подолання кризових яви в свідомості сучасного українства неминуче ставить питання про використання історичного досвіду національного пробудження. Не дивлячись на те, що тема національного відродження досить детально вивчена українською історіографією, потрібно ще раз звернутись до деяких як загальнотеоретичних проблем в Західній Україні регіоні, з якого фактично починався український рух.

Обєктом дослідження виступають соціально-політична та культурна діяльність української інтелігенції, західноукраїнський розвиток національної історії, мовознавства, літератури, науки, освіти, громадська робота перших політичних партій.

Предмет роботи передумови, підготовка, джерела, хід, етапи і наслідки національно-культурного відродження в Західній Україні, його характерні риси і особливості.

Територіальні межі дослідження охоплюють історичні західноукраїнські регіони Східна Галичина, Буковина і Закарпаття, що на протязі кінця ХVІІІ на початку ХХ ст. входили до складу Австрійської імперії (з 1867 р. Австро-Угорщини).

Хронологічні рамки роботи охоплюють кінець ХVІІІ ст. до початку ХХ ст., тобто з періоду закінчення епохи просвітницького абсолютизму і реформ Марії Терезії та Йосипа ІІ до початку Першої світової війни.

Теоретико-методологічна основа складається з загальнонаукових методів пізнання, принципів історизму, обєктивності і системності. Багатоаспектність теми зумовила використання проблемно-хронологічного і ретроспективного методу, що дозволило викласти матеріал послідовно і логічно.

Мета роботи дослідити і системно викласти умови розвитку і характерні особливості національно-культурного відродження на західноукраїнських землях в кінці ХVІІІ на початку ХХ ст.

Для досягнення поставленої мети передбачається вирішення наступних завдань:

  1. визначити сукупність наукової розробки теми в українській історіографії;
  2. охарактеризувати культурно-просвітницьку діяльність Руської трійці та її роль в пробудженні національної свідомості;
  3. розкрити роль греко-католицької церкви в національному відродженні на західноукраїнських землях;
  4. дослідити стан розвитку освіти, літератури, науки і мистецтва на Західній Україні в період національного відродження та порівняти його з процесами в Наддніпрянській Україні;
  5. показати роль громадсько-політичної діяльності політичних партій для українського відродження в Західній Україні;
  6. визначити соціальні, культурні і політичні особливості національного відродження на Західній Україні, його основні етапи, передумови і рушійні сили.

Наукова новизна дослідження полягає в намаганні привести в систему історичні події і факти, досліджені і описані раніше з сучасних теоретико-методологічних позицій. Проаналізовані основні надбання української історіографії, що торкаються проблем західноукраїнського національного відродження.

Історіографія та джерела дослідження. Слід підкреслити, що українською історіографією проведений глибокий аналіз і значна наукова розробка дослідженої проблеми. Кожна праця має свої особливості, що визначалися умовами розвитку суспільства в цілому та історичної науки зокрема.

Формування української нації, що є одним із ключових питань українського державотворення, на думку більшості дослідників, почалося кілька століть тому. Проте, одна з найяскравіших його фаз приходиться на кінець ХVІІІ початок ХХ ст. Тему національного відродження в історичній літературі активно обговорювали історики І.Крипякевич, Я.Грицак, Д.Дорошенко, Н.Полонська-Василенко. Цілісна концепція національного відродження представлена в праці Я.Грицака Нарис історії України. Аналізував процеси національного відродження і І.Крипякевич, який розумів під ним природну потребу українства до самоствердження.

Плідною була науково-дослідна робота М.Грушевського, який збагати