Науково-практичні основи аналізу банкрутства підприємства та шляхи його подолання
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
ня неустойки (штрафу, пені), відсотків та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Мирова угода може бути розірвана за рішенням арбітражного суду.
Арбітражний суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо:
- боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру субєктів підприємницької діяльності;
- подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи;
- у провадженні арбітражного суду є справа про банкрутство того ж боржника;
- затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому Законом;
- затверджено мирову угоду;
- затверджено звіт ліквідатора;
- боржник виконав усі зобовязання перед кредиторами;
- кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.
Існуючі правові засади та організаційний механізм впровадження справи про банкрутство, ліквідаційної та реорганізаційної процедур є вагомим фактором, який повинен враховуватися при розробці та впровадженні заходів щодо виведення підприємства зі стану кризи.
За результатами проведеного аналізу можна виділити основні положення нормативного регулювання банкрутства:
- державне регулювання банкрутства здійснюється Державним департаментом з питань банкрутства, органи місцевого самоврядування або центральні органи виконавчої влади, інші державні органи;
- позасудовими процедурами, які можуть провадитися з метою запобігання банкрутству, є: фінансова допомога і відновлення платоспроможності боржника;
- судовими процедурами банкрутства, які застосовуються до боржника, є розпорядження майном боржника, мирова угода, санація та ліквідація боржника.
1.3 Сучасний стан економіки України її вплив на банкрутства підприємств та заходи щодо її реформування
Основне завдання структурної перебудови економіки України - формування сучасної, ефективної, раціональної, екологічно безпечної структури економіки та створення конкурентноздатного вітчизняного виробництва на основі реалізації абсолютних та відносних переваг країни.
Для удосконалення відтворювальних пропорцій потрібні: модернізація виробництва, його технічне та технологічне оновлення
- зниження ресурсомісткості (фондо-, матеріало-, енерго-, працемісткості) виробництва
- зміна співвідношення між виробництвом засобів виробництва та предметів споживання на користь останнього
- створення умов для розширеного відтворення (інвестування)
- посилення технологічної цілісності підприємств та галузей, забезпечення закінченого (замкненого) циклу виробництва. Формування ефективної галузевої структури економіки передбачає: усунення гіпертрофованих диспропорцій між реальним та фінансовим секторами економіки, а також всередині кожного з них
- переважний розвиток галузей, що задовольняють потреби людей
- широкий розвиток сфери послуг
- створення та розвиток наукомістких та високотехнологічних галузей і виробництв
- розвиток переробних галузей економіки на новій технічній та технологічній базі
- конверсія військового виробництва і - розвиток експортних та імпортозамінних виробництв
- розвиток пріоритетних (ключових) галузей національної економіки.
Оптимізація територіальної структури економіки передбачає:
- забезпечення комплексного і пропорційного розвитку всіх районів та регіонів країни на основі раціонального використання конкретних умов, наявних ресурсів (трудових, земельних, водних, енергетичних тощо)
- усунення диспропорцій у розвитку окремих територій, забезпечення вирівнювання рівнів соціально-економічного розвитку
- гармонізація загальнодержавних та регіональних інтересів. Зовнішньоекономічна структура економіки потребує: збільшення експортного потенціалу країни
- зменшення в експорті частки сировини та матеріалів і збільшення частки продукції переробних галузей
- збільшення в імпорті частки прогресивного обладнання та машин і зменшення продуктів харчування і продукції, що може вироблятися на вітчизняних підприємствах.
Соціальна структура економіки потребує: