Наукова і творча спадщина Івана Огієнка (Митрополита Іларіона)
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
°йрізнішої масті, які організували справжній похід проти його дітища Рідної мови. У цьому контексті вчений з гіркотою писав: Ішло, може, більше про редактора журналу, як про сам журнал. Тому що редактор відмовився робити політичну роботу в певному напрямі… Пережив редактор і втрату кафедри в університеті з тих же причин. Пізніше він свідомо підкреслював свою позапартійність, прагнучи досягнути цим у своїх виданнях якнайбільшої обєктивності й власної партійної незаангажованості та незалежності як дослідника й науковця.
Таку мету професор мав, зокрема, приступаючи до реалізації одного видавничого проекту. В листі до М.Возняка зазначалося:
Група аполітичних українських емігрантів задумує в найближчому часі видати кілька невеликих збірників під назвою Визволення України… Збірники носитимуть характер інформаційний, зовсім аполітичний і непартійний. Ще конкретніше й простіше він висловив свою позицію в листі-відповіді до учителів С.Шеремета, А.Лазара та І. Лівака з Торонто, які повідомляли Івана Огієнка про відкриття української школи його імені в Торонто. Огієнко писав:
Нехай ця школа не плутається ні до якого партійництва, бо це зробить її слугою партії й убє її науку. Проводьте школу так, щоб вона виховувала вірних синів України і щоб усі емігранти без різниці партійної й віросповідної могли спокійно звати її своєю.
Без зайвої полеміки, субєктивних випадів, а то й огульних звинувачень, що, на превеликий жаль, і сьогодні так часто трапляється на сторінках наших незалежних часописів, видавець Огієнко прагнув скеровувати тематичну палітру ще одного свого часопису Наша культура. Тому й виступали на сторінках цього друкованого органу з грунтовними своїми дописами вчені найрізноманітніших політичних орієнтацій, що дало підстави самому видавцеві із задоволенням констатувати: У нашім житті це була єдина ланка, де наша еліта легко обєдналася.
Використана література
- АндрусишинБ. У пошуках соціальної рівноваги. Нарис з історії робітничої політики українських урядів революції та визвольних змагань 19171920 рр. К.: Федерація професійних спілок України, 1995.
- Бій-Бійченко Ю. Таваріщ Каганович сердиться Рідна мова. 1937. Ч.4
- Відділ рукоп. Ін-ту л-ри ім. Тараса Шевченка НАНУ. Ф.59. Од. зб. 1814. Арк. 4.
- ГунчакТ. Україна: перша половина XX століття. Нариси політичної історії. К., 1993.
- ДемянкоО.М.Лютнева революція та становлення національної державності. К., 1995.
- ДоценкоО. Літопис української революції. Матеріали і документи до історії Української революції 19171922. К., Львів, 1923. Т. 2. Кн. 4
- ЖивоткоА. Історія української преси. К.Наша наука і література. 1999
- КривошейГ.Ф. Етносоціальна база Української революції (березень 1917 лютий 1918 рр Запоріжжя, 1997
- Літературно-художній та суспільно-політичний журнал Дніпро К.1999. Випуск 34
- Львівська наукова бібліотека ім. В.Стефаника. Відділ рукоп. Ф.29. Од. зб. 104. Арк. 4.
- ЛяхоцькийВ. Домініка Сучасність, К.1998. Випуск 78
- ЛяхоцькийВ. Миттєвості життя миттєвості історії Слово і час. К., 1997. Випуск 3
- Ляхоцький В. На олтар Вітчизни Українська культура. К.1998. Випуск 6
- Ляхоцький В. На чолі Міністерства ісповідань УНРПамять століть. К. 1998
- ЛяхоцькийВ. Просвітитель. Видавничо-редакційна діяльність Івана Огієнка. К., 2000
- Ляхоцький В. Прощання з Іваном Огієнком Память століть К.1997. №5
- ЛяхоцькийВ.П.Фонд Головуповноваженого уряду УНР на Поділлі як джерело дослідження заключного етапу визвольних змагань 19171921 рр. Студії з архівної справи та документознавства: Т. 3. К., 1998. С.114.
- Мазепа І. Україна в огні й бурі революції. 19171921. Камянецька доба Зимовий похід: в 3 т. Прага, 1942, 1943.