Навчання лексичного матеріалу
Курсовой проект - Иностранные языки
Другие курсовые по предмету Иностранные языки
?альшої роботи учителя над зменшенням цих складностей. А робота ця проводиться як в синтагматичному, так і в парадигматичному плані. Так, якщо складне слово часто тренувати в контексті, тобто в синтагматичному звязку, то воно легше семантизується і засвоюється.
Одночасно і вдале групування, фонологічне, морфологічне, семантичне протиставлення мовних одиниць, тобто встановлення парадигматичних звязків, допомагає кращому їх запамятовуванню, тому що створює в памяті різні асоціації. З іншої сторони методично невдале створення асоціативних звязків збільшує складність. Так, якщо зовнішньо схожі, але різні і нові для учнів слова і вирази зустрічаються поряд, то відбувається їх змішування, яке потім треба подолати додатково виконаними диференціювальними вправами (schtzen sttzen stutzen strzen schrzen scherzen schmerzen schwrzen).
Із цього прикладу зрозуміло, що сумарна складність цієї лексичної одиниці являє собою результат взаємодії всіх властивих їй труднощів. Правильно використана методологія буде сприяти швидшому і успішнішому їх подоланню [25, с.181].
Наприклад, слово lassen може отримати методико-типологічну характеристику, у відповідності до якої, вимовляючи його, потрібно правильно артикулювати звуки [l]. [а], не подвоювати звук [s], незважаючи на його подвійне написання ss. Що стосується функціональної направленості смислової структури, то вона розкривається в чотирьох варіантах: etw. lassen що-небудь залишити, покинути; etw. tun lassen веліти, примусити зробити що-небудь; sich etw. machen lassen розпочати якусь діяльність, роботу. Структурна складність в утворені словоформ (lt, lie). Ймовірність інтерференції за формальною схожістю невелика (lassen fassen). Тип асоціативних звязків при пасивному (рецептивному) засвоєнні лексики парадигматичний, при активному (репродуктивному) засвоєнні синтагматичний: das Heft in der Schule lassen, den Kaffer zu Haue lassen, schreiben, lernen, lessen, auswendig lernen lassen; sich ein Kleid nhen lassen; la ihn kommen, reden, la mich sprechen! la mich in Rivne! [28, c.153].
Загальна оцінка лексичних труднощів визначається метою засвоєння, тобто тим, як буде вживатися засвоєне слово в репродуктивному чи рецептивному плані.
При активному мовленнєво-комунікативному (репродуктивному) вивченні іноземної мови важливо навчитися правильно відтворити словесний звуковий комплекс, правильно передати його графічно, правильно утворити словоформу, правильно поєднати його з іншими лексичними одиницями.
При пасивному (рецептивному) вивченні чужої мови важливо уміти розрізняти схожі форми, наповнюючи їх певним контекстуальним знанням.
В умовах шкільного курсу навчання при оцінці лексичних труднощів важливішим є репродуктивний аспект, який включає в себе аспект рецептивний. Поки немає вичерпаних даних про складність кожної лексичної одиниці, доводиться у багатьох випадках самостійно використовувати прийоми оцінки лексичної складності у повсякденній роботі учителя.
При визначенні ступеня складності лексичної одиниці для засвоєння слід брати до уваги також сферу її використання і функціонування. Так, труднощі активного словника, що обслуговує продуктивні види мовленнєвої діяльності говоріння і письмо, часто не співпадають з труднощами пасивного словника, необхідного для розуміння на слух та при читанні.
При автоматизації дій учнів з новими словами слід передбачати заходи для зняття і подолання труднощів у засвоєнні різних лексичних одиниць.
Практична мета навчання іноземної мови спілкування в усній і письмовій формах, з одного боку, та важливість цілеспрямованого подолання лексичних труднощів, з іншого, викликають необхідність поєднання роботи над засвоєнням слів у зразках мовлення у відповідності до ситуації спілкування з роботою над ізольованими словами. (Питома вага роботи над ізольованим словом збільшується особливо на старшому ступені, де формується переважно пасивний лексичний мінімум у процесі самостійного читання).
2.2 Послідовність засвоєння лексичних одиниць
Вся робота над іншомовним словом повинна забезпечувати:
- створення мобільного словникового запасу;
- попередження його "витікання", забування;
- адекватне цілям спілкування його використання в усному мовленні.
На це спрямовані методи і прийоми навчання. Перед тим, як вибирати способи показу (предявлення) слова, учитель повинен проаналізувати слова, які підлягають засвоєнню, щоб прогнозувати можливі труднощі їх засвоєння.
Попередній аналіз лексики повинен також показати, на що учителю потрібно звернути особливу увагу, на семантизацію, чи відпрацювання вимови, чи на особливості вживання.
Лексична одиниця має форму і значення. Поняття форми включає:
а) слуховий образ той, який чуємо;
б) артикуляційний, який утворюється під час вимовляння слова;
в) зоровий образ, з яким зустрічаємось у процесі читання;
г) рукомоторний образ, яким користуємось, кому пишемо.
Повне засвоєння форми слова або словосполучення передбачає послідовне оволодівання усіма цими образами, функцією і значенням. Лише тоді лексична одиниця увійде до активного мовного запасу і застосовуватиметься в усіх видах мовленнєвої діяльності. Таке застосування характерне для мовного матеріалу в молодших класах. Сучасна методика рекомендує таку послідовність опрацювання форми лексичної одиниці: подача слухового образу через аудіювання, перехід до артикуляції, а потім до читання і письма: служебник образ > артикуляційний образ > зоровий образ > рукомоторний образ. Ця послідо