• Дисциплины
• Виды работ

Навчання лексичного матеріалу

Курсовой проект - Иностранные языки

Другие курсовые по предмету Иностранные языки

?иконання диференціювальних вправ, які полегшують розрізнення схожих ознак лексичних одиниць.

Більш складними лексичними одиницями В.А.Бухбіндер вважає:

1. найкоротші і найдовші (на відміну від середніх за довжиною);
2. ті, що виражають абстрактні поняття (на відміну від конкретних);
3. з ослабленою лексичною семантикою: setzen (in Kenntnis, in Bewegung, in Betrieb) на відміну від слів з яскраво вираженою семантикою: das Messer, lessen;
4. рядові слова: der, so, indem, halben;
5. багатозначні (на відміну від однозначних);
6. переосмислені складні і похідні слова: begneifen, der Ausschu;
7. фразеологічні сполучення;
8. мовні кліше, особливо ті, що складаються з чотирьох і більше слів: es kommt auf keinen Fall in die Frage.

Кожну лексичну одиницю можна розглядати на різних диференційних рівнях дослідження мови. На кожному з них зустрічаються певні специфічні лексичні труднощі.

1. Звуковий склад слова, наприклад, може мати прості чи складні для вимови звуки і звукосполучення. Складні звуки можуть потребувати аналіз елементів артикуляції для подолання труднощів у вимові. Кількість таких елементів може служити основою для підрахунків складності звукової сторони лексичної одинці. Так, у слові der Tischler можна передбачити дві такі складності: вимова [t] без палаталізації і з аспірацією у звязку з поєднанням цього звука з наступним [і] і вимова [l] без натяку на палаталізацію перед голосним [?].
2. Графічний склад слова служить для фіксації його звукового складу на письмі. Проте, не йдеться про їх повний збіг, внаслідок чого набір знаків графічного коду (букв) може не відповідати набору знаків акустичного коду (звуків). Так, слово der Tischler має у своєму складі шість звуків, проте фіксується на письмі за допомогою восьми букв. Буквосполучення sch, яке використовується в німецькій мові для позначення звука [?], буде для учнів певною складністю, що слід враховувати, коли слово засвоюється не тільки в усній, але й письмовій формі.
3. Семантичний склад слова чи значення слова може мати різну екстралінгвістичну направленість, тобто володіти:
4. конкретною предметною відносністю (der Tisch, die Klasse, der Valter; geben, lesen, sitzen. Ці слова у більшості випадків однозначні, вони не вирізняються розгалуженою системою додаткових значень і можуть бути успішно семантизовані з опорою на зорову наочність;
5. переважно абстрактивною віднесеністю (die Freude, die Sache, der Sinn; klar, heiken). Ці слова в більшості випадків багатозначні, вони вирізняються відгалуженою системою додаткових значень і не можуть бути семантизовані в опорі на зорову наочність: die Sache річ, предмет, справа; der Sinn розум, зміст, смисл, значення [17, с.41].

Виходить, що слова з відхиленим, абстрактним значенням дещо складніші для оволодіння (використання) в мовленні, ніж слова з речовим, конкретним значенням;

1. переважно функціональною відносністю, коли значення лексичної одиниці послаблене і саме по собі недостатньо виражене, проте значно рельєфніше виступають її різноманітні функції, тобто реалізація у різних сполученнях, які мають кожного разу інше значення. Прикладом лексичної одиниці з яскраво вираженою функціональною направленістю може бути слово setzen, про яке в деяких сполученнях можливо точно сказати, що воно означає: 1. садити; 2. Bevegung ~ приводити (в рух); 3. in Betrib ~ приводити в діло, пускати (завод, виробництво); 4. in Gang ~ пускати в хід що-небудь; 5. eine Frist ~ встановлювати термін; 6. aufs Spiel ~ ризикувати, ставити що-небудь на карту. Аналогічними особливостями володіють і такі слова як machen, tun, kommen, fhnen, fri, kurz, neu. Робота над подібними лексичними одиницями повязана, головним чином, з їх контекстуальним предявленням і сполучуваністю, в якій проявляються ті чи інші функції певної лексичної одиниці. Чим більше сполучень виникає в ході реалізації слова в різноманітних контекстах, тим більше часу і зусиль доводиться витрачати на демонстрацію цих комплексів і їх опрацювання у вправах;
2. переважно конструктивними (граматичними) властивостями, при яких власне лексичні значення повністю чи частково втрачаються. Сюди відносяться рядові слова прийменники, займенники, сполучники (mit, zu, dieser, allein, ohne). Труднощі в конкретному вживанні цих слів повязані з характером граматичних функцій, які виконує кожне з них [24, с.148]. Так, прийменник mit володіє значенням "разом", "з": mit ihnen, mit den Freunden; крім того, він виражає ідею "орудності": mit der Feder, mit Hana, mit dem Bus; він також вживається зі словами, що виражають субєктивне відношення: mit Freude, mit Vergnngen; вживається він і для визначення віку: mit 29 Jahren. Вимір ступеня складності у цьому випадку повязаний зі встановленням кількості і характеру виконуваних словом конструктивних функцій.
3. Кількісний склад лексичної одиниці, тобто довжина слова, обєм словосполучення чи мовленнєвого кліше також мають вплив на характер складності.

Встановлено, що складнішими для сприйняття і, відповідно, для засвоєння є найкоротші і найдовші слова, а також цілком обємні (протяжні) словосполучення і мовні кліше (звороти). Найбільш сприйнятливими є одиниці середньої протяжності, які дають, з однієї сторони, достатньо опор для сприйняття, а з іншої ті, що не заважають сприйняттю своєю поганою оглядовістю; зазвичай це слова, що складаються з двох чи трьох складів. Врахування всіх зазначених факторів дає можливість визначити характер лексичних (мовленнєвих) труднощів мовних одиниць. Від цього залежить значною мірою успіх по?/p>

• Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 7
• 8
• 9
• 10
• 11
• Далее