Морфологічні засоби виразності мови
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
у? Думку обґрунтуйте.
Корисно знати
У 2009 році Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова видало книгу Любові Мацько Українська мова в освітньому просторі. Книга містить розділ, в якому на численних прикладах з художньої літератури розглядаються особливості вигуків та звуконаслідувань в українській мові.
? Перепишіть. Підкресліть вигуки один раз, однозвучні частки двічі. Поставте пропущені розділові знаки. З яким значенням виступає частка, однозвучна з вигуком, і яке значення має вигук?
1. Гей на всі простори на Карпати-гори розлітайся слово розлітайся клич. 2. Гей сміло стань гей прямо глянь ти ворогам у вічі (Рил.). 3. 4. 5. Ну й що з ним? спитала тривожно Корнієва жінка (Гонч.). 6. Ну хто б у римській Енеїді Хорола й Ворскли не пізнав (Рил.). 7. От як У вас же були теорії не такі старосвітські (Л.Укр.). 8. Нічого не второпаю. От голова га? (Довж.). 9. Еге так воно й було, тихо сказав він. Отоді я мабуть і ножик свій загубив (Зб.). 10. Еге! Це не ваші груші. Бабуся казали, що це груша батькова, а не дядькова, говорили діти та все збирали груші (Неч.-Лев.). 11. Що ж тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив! (Л.Укр.) 12. А що ж То й ходімо (Шевч.).
? Чи давно ви читали Мисливські усмішки Остапа Вишні? Цикл оповідань видатного майстра слова є своєрідним жанром. Яка основна думка цього циклу? Що вас приваблює, захоплює у творах письменника? Оригінальним є влучне використання автором різних розрядів вигуків і звуконаслідувань.
Прочитайте уголос уривок з усмішки Остапа Вишні З крякухою на озері. Як передаються емоції героя? Яка семантика вигуків і звуконаслідувань? Яку смислову, текстоутворювальну функцію вони виконують? Виконайте фонетичний і морфологічний аналіз підкреслених слів.
Ви коли-небудь полювали з крякухою? I взагалi ви знаєте, що таке єсть крякуха? Не знаєте? Ай-ай-ай-ай! Як же це так, що ви не знаєте, що таке кр-якуха?! Крякуха, або як її ще звуть - "пiдсадна" качка, така нiби собi звичайнiсiнька зовнi вуточка, менша вiд свiйської, менша вiд крижня, але бiльша за чиря. Дехто запевняє, що крякуха - це є помiсь дикої й свiйської качки, що для того, мовляв, щоб добути качок-крякух, треба навеснi пустити свiйську качку на озеро, щоб її там "потоптав" дикий селезень, i тодi, з таким от способом заплiднених яєць свiйської качки, вилупляться крякушенята А виходить, що зовсiм воно не так. Крякухи, особлива порода качки, виведенi, як нам розповiдали, давненько вже в Тульськiй нiби губернiї, звiдки вони й розповсюдилися по всiй країнi. Крякуха сiренька, забарвленням пiря скидається на крижня, але менша, як говорено вже, вiд крижня. Характерна її особливiсть та, що коли вона бачить чи чує навiть у повiтрi льот чи то поодинокої качки, чи качиної зграї, вона "кричить", "крякає", закликаючи лiтаючих своїх родичiв присiсти до неї познайомитися. - Ках! Ках! Ках! Пожалуйте до мене! Ках! Ках! Ках! Дуже вас прошу! Ках! Ках! Ото, значить, i править крякуха за принаду для диких качок. Хочете знати "технiку", тобто, як крякуху пускати на озеро, чи на рiчку, щоб вона вам качок пiдманювала? Дуже просто. На одну лапку в крякухи нашивається панчiшка така шкiряна, а до тої панчiшки кiльце невеличке прикрiплене. На довгому шнурковi, що привязується до кiльця на крякушинiй лапцi, прикрiплюється "грузило" - чи то гирка, чи просто собi важкенький камiнь, який поринає на дно в озерi, а на шнурку плаває привязана крякуха, мов на котвi, на якорi. Даєте їй невеличку площу, ну так чотири-пять квадратних метрiв плеса, де вона, купаючись та тихенько кахкаючи, плаває. А ви на човнi забираєтесь у густу кугу чи в очерет, замасковуєтесь, сидите й чекаєте Та, сидячи, вiд скуки перемовляється з крякухою: - Тась! Тась! Тась! А вона вам на вiдповiдь тихенько й лагiдно: - Ках! Ках! Ках! Аж ось крякуха рiзко й тривожно, аж нiби захлинаючись: - Ках-ках-ках! Ках-ках-ках! В голосi тривога, неспокiй, iстерика, i сама вона аж нiби пiрнути в воду збирається. Стежте! То шулiка-яструб наглядiв вашу крякуху й кружляє над нею! Не ловiть гав! Бо стрiлою впаде яструб, i не матимете ви крякухи. Пильненько вдивляйтеся, чи не промайне у водi чи на очеретi тiнь вiд крякушиного погубителя. I не вагайтесь, як помiтите його: - Бах! Встрелили ви яструба чи не встрелили, а проте одiгнали; вдруге навряд чи заманеться йому поласувати вашою крякухою Заспокоїлась крякуха, заспокоїлись ви Чуєте знову: - Ках! Ках! Ках! Але це "ках" якесь непевне, байдуже . То птичка пурхнула через озеро; може, очеретянка, може, бугайчик, а може, по рясцi пробiгла чорнявенька дика курочка. I знову тихо I от вам призивне: - Ках! Ках! Ках! Ках! Ках! Скiльки нiжностi й кокетства лукавого в голосi - Я тут! Я тут! До мене, друзi! Ви дивитесь угору - пропливає зграйка чирят Не всi обовязково сiдають на крякушин заклик, але часто-густо все-таки сiдають (Остап Вишня З крякухою на озері).
? На основі власних спостережень складіть розповідь про життя лісу навесні, використовуючи вигуки та звуконаслідувальні слова. З якою стилістичною метою вони вживаються?
Схема морфологічного аналізу вигуку:
1. Аналізоване слово.
2. Група і підгрупа за значенням.
3. Група за походженням: первинний, вторинний.
4. Правопис.
Рефлексія і самоперевірка
1.Чим відрізняються вигуки від повнозначних і службових слів?
2.Яку роль вигуки виконують у мові?
3. Назвіть розряди вигуків за значенням.
4.З якою метою вживаються звуконаслідувальні слова? Наведіть приклади.
5. Чи завжди вигуки відділяються розділовими знаками?
У поданому реч