Морально-духовний розвиток і фізичне виховання вчителя

Курсовой проект - Педагогика

Другие курсовые по предмету Педагогика

данова, Л. І. Л. И. Рувинский, А. В. Мудрик, В. А. Кан-Калик и др.), психологи (С. В. Кондратьева, К. В. Вербова, А. А. Леонтьев, Я. Л. Коломинский и др.).

7. Корекційна функція повязана з тим, що педагог постійно відстежує, діагностує хід учбово-виховного процесу, оцінює проміжні результати. Її ж результат не завжди і не відразу буває таким, яким був в (ідеально) думках задуманий, який очікувався. Педагогові по ходу роботи доводиться вносити корективи (виправлення) до своїх дій і дій вихованців. Якщо на основі діагностики не коректувати учбово-виховний процес, то його результат виявиться непередбачуваним. Цим і пояснюється, що корекційна функція також є професійною для педагога [8].

 

3. Морально-духовні якості учителя-вихователя

 

Праця вчителя важка і надзвичайно відповідальна. В.О. Сухомлинський писав: "Праці вчителя ні з чим не можна ні порівняти, ні зіставити. Ткач уже через годину бачить плоди своєї роботи. Сталевар через кілька годин радіє з вогненного потоку металу. Хлібороб, сіяч через кілька місяців милується колосками і жменею зерна, вирощеного в полі... А вчителеві треба працювати роки, щоб побачити предмет свого творіння, буває, минають десятиріччя, і ледве-ледве починає позначатися те, що ти замислив... Учитель зобовязаний перед суспільством, перед батьками працювати тільки правильно, тільки добре..." [13:с.243].

Учителеві для якісного виконання головних функцій, виправдання довіря суспільства щодо виховання підростаючого покоління необхідно мати добру професійну підготовку, яка залежить і від певних якостей особистості. Говорячи про хорошого вчителя, В.О. Сухомлинський наголошував, що він має володіти науковими знаннями зі свого фаху, знати психологію і педагогіку, володіти основами педагогічної майстерності.

Кожна професія вимагає від людини володіння певними особистими якостями як базою для формування професіоналізму в галузі тієї чи іншої діяльності.

Учитель має володіти такими основними якостями.

  1. Любов до дітей, вміння бачити у своїх вихованцях юних громадян з невичерпними потенціальними можливостями.
  2. Почуття національної гідності, гордість за свій народ, його історичні звершення, готовність всіляко служити своєму народові. Ця якість базується на історичній памяті, зміцнюється генетичною спорідненістю.
  3. Чесність, совісність, справедливість, обєктивність. Це ті якості, які вихованці найбільше цінують в учителеві. Чесність це поняття моральної свідомості й категорія етики. Вона розкриває ставлення людини до самої себе і в першу чергу готовність і вміння підтримувати і виправдовувати ту репутацію, яку має, або колективу, групи, до якої належить. Совість також категорія етики. Це не що інше, як здатність особистості

до морального самоконтролю, обєктивної самооцінки відповідно до моральних норм, традицій; ця якість ґрунтується на самосвідомості людини і забезпечує внутрішній контроль власного "Я", дій та вчинків. Справедливість є поняттям моральної свідомості, що виражає співвідношення певних цінностей, певний порядок людського співіснування відповідно до розуміння того, що людина має бути в центрі уваги усіх сфер діяльності.

4.Витримка, стриманість, терпеливість. Без цих рис учителеві аж ніяк не можна. Адже йому щоденно доводиться спілкуватися з дітьми, які ще не мають достатнього соціального досвіду, не завжди діють відповідно до встановлених правил і норм, схильні до пустощів тощо. Учитель завжди повинен вміти стримувати себе, не квапитися приймати необдумані рішення, особливо у збудженому стані. Виховання досить тривалий процес. Інколи педагогові доводиться роками чекати результатів своєї діяльності.

Тому без терпеливості, сподівання на результативність власних дій у майбутньому вихователеві аж ніяк не можна.

  1. Організаторські здібності, вміння працювати з дитячим колективом. Учитель повинен вміти організувати як себе, так і вихованців для різних видів діяльності. У навчально-виховному процесі встановлюються не лише парні стосунки: учитель учень, а взагалі стосунки між учителем і дитячим колективом. Почуття колективізму споконвічна риса людини, прагнення до її ствердження і задоволення. Вміння організувати колектив, працювати з ним це, з одного боку, запорука успіху навчально-виховної роботи, а з другого підготовка учнів до активної діяльності в умовах співіснування в соціальних колективах дорослих.
  2. Всебічний розвиток. Діти схильні до активного пізнання оточуючої дійсності, бажають на безліч питань отримати відповіді. І, насамперед, вони чекають задоволення своїх пізнавальних інтересів від батьків та вчителів. Оскільки більшість батьків не має належної педагогічної підготовки, то вчителеві доводиться самому щоденно допомагати учням свідомо пізнавати невідомий для них світ природи і суспільних стосунків. Тому, окрім глибоких знань в межах своєї навчальної дисципліни, учитель має володіти певним рівнем знань з різноманітних галузей. А це досягається лише щоденною копіткою працею. Адже учні досить високо цінують обізнаність свого вихователя.
  3. Принциповість і вимогливість. Ці якості лежать в основі педагогічного спілкування з вихованцями. Принципи (від лат. ргіпсіріит начало, основа) це вихідні положення певної діяльності, що ґрунтуються на внутрішніх переконаннях особистості. У сфері виховання вчитель повинен мати міцний ґрунт, певне вістря, навколо якого і будується уся його діяльність. Принциповість педагог