Місце національної економіки в системі світового господарства
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
?сини між державами, він регулюється міжнародними правилами і нормами.
Транснаціональний рівень складають відносини потоків, що виходять за межі національних меж, це сфера діяльності фірм і груп з їх внутрішніми системами інформації.
У соціально-економічному плані світове господарство неоднорідне. Провідне місце в нім займають промислово розвинені західні країни. Особливе місце займають країни, які розвиваються, у котрих багато в чому зберігається залежний характер їх економік від індустріальних (розвинених) країн. Свою специфіку в розвитку мають східноєвропейські країни з перехідною економікою і цілий ряд інших держав. В цілому світове господарство є складним соціально-економічним угрупуванням.
Місце окремих країн в світовому господарстві визначається на основі декількох ключових показників їх економічного розвитку, обєднаних деякою взаємозалежністю. МВФ обєднує ці декілька показників в Квоту країн-учасниць, яка переглядається 1 раз у 5 років. Це такі показники: обєм виробництва, обєм ВВП, розмір офіційних резервів країни, а також поточних платежів і надходжень. Потім робиться поправка на експертну оцінку відносного політичного впливу кожній з країн на світову економіку.
В результаті розрахунку, в 1997 році в першій десятці місця країн розподілилися таким чином (питома вага в %):
- США -18,8%, Італія - 3,1%
- Німеччина і Японія - по 5,6%, Канада і Росія - 2,9%
- Франція і Великобританія - по 5%, Китай - 2,3%
- Саудівська Аравія - 3,5%, Решта країн - 45,4%
Статистичні обчислення для визначення відносного місця кожною з країн ґрунтуються тільки на економічних даних про розміри їх ВНП, офіційних резервів, поточних платежів і надходжень і не враховують розміри території, демографічні і соціальні показники. Розрахункові питомі ваги є статистичною основою подальшого політичного узгодження відносних доль кожній з країн. Це дозволяє врахувати їх економічну і також політичну роль в міжнародній економіці.
Розділ 3 Взаємодія світового господарства і національних економік
Всесвітнє господарство представляє взаємозвязані між собою економіки практично всіх цивілізованих країн світу. Економічною основою всесвітнього господарства служить обєктивна доцільність, яка обумовлена прагненням всіх держав до зростання економічної ефективності, досягнутої за рахунок міжнародного розподілу праці, і викликаними цим зростанням національною спеціалізацією та міжнародною інтеграцією.
Постійне прагнення до поглиблення розподілу праці і доведення його до міжнародного рівня служило раніше головною причиною становлення і розвитку міжнародної торгівлі і світового ринку. Проте, на відміну від світового ринку, який і зараз є найважливішим складником міжнародної співпраці, всесвітнє господарство є більш ємке явище. Це особлива форма реалізації міжнародних економічних взаємозвязків між господарськими субєктами більшості країн світу, яка націлена на досягнення більшої ефективності в економічній діяльності за рахунок поглиблення розподілу праці і вільного переміщення в світовому просторі товарів, робочої сили, технологій і капіталу.
Створення всесвітнього господарства не означає автоматичного включення в нього всіх національних економік. Серед безлічі факторів, які впливають на входження і рівень інтеграції кожної країни в систему світового господарства, найважливішими є два.
По-перше, ефект, або економічна, а, може бути, і політична вигода для країн-учасниць світового інтеграційного процесу. При цьому головним критерієм повинен бути національний інтерес - не тільки поточний, але і повязаний з віддаленим майбутнім. Рішення про участь кожної конкретної країни в тих або інших формах міжнародних економічних звязків завжди представляє складність, бо вимагає всестороннього обліку наслідків і результатів такого акту. Це важливо не тільки для національної економіки окремої країни, але і для світової економічної спільноти в цілому.
По-друге, участь в світовій економічній інтеграції для будь-якої країни стає можливою за умови певної адаптації національного господарства і правової бази держави до уніфікованих норм і вимог всесвітнього господарства.
Головними умовами участі в міжнародних економічних союзах і інших міжнародних організаціях в даний час є: політична стабільність в країні, відсутність різких коливань в стані національної економіки і, нарешті, відвертість економіки.
За виконанням кожної з цих умов спостерігають спеціальні міжнародні організації, керуючись загальноприйнятими в світовій практиці нормами і правилами. Для характеристики макроекономічного стану національної економіки по єдиних критеріях, використовується міжнародна система національних рахунків (СНР).
Прискорення розвитку міжнародних економічних інтеграційних процесів потребує все більш відкритої економіки, що має на увазі:
- прозорість, тобто вільний доступ до національних макроекономічних даних;
- економічну свободу всередині країни;
- участь країни і її економічних субєктів в світовому інтеграційному процесі.
Передумовою відкритості економіки є економічна свобода - дотримання в країні трьох основних принципів: свободи індивідуального вибору, свободи приватного обміну та гарантії приватної власності. Залежно від цього світова спільнота отримує можливість визначати не тільки стан і можливості економіки тієї або іншої країни, але і встановити ступін