Місце національної економіки в системі світового господарства
Курсовой проект - Юриспруденция, право, государство
Другие курсовые по предмету Юриспруденция, право, государство
?тицій (25%), відсутність обігових коштів, важкий фінансовий стан (15%), неспроможність і непідготовленість ряду керівників працювати у ринкових умовах (10%), інші фактори (5%).
Разом 23,0 млрд. USD
Разом 23,1 млрд. USD
Розділ 2 Основні поняття світового господарства
2.1 Світова економіка і міжнародні економічні відносини
Світова економіка - це сукупність національних економік, звязаних системою міжнародного розподілу праці (МРП), економічними і політичними відносинами. Універсальний звязок між національними господарствами здійснюють міжнародні економічні відносини (МЕВ). МЕВ - це комплекс економічних відносин між окремими країнами, їх регіональними обєднаннями, а також окремими підприємствами (транснаціональними, багатонаціональними корпораціями) в системі світового господарства.
В структуру МЕВ входять:
- міжнародний розподіл праці;
- міжнародна торгівля товарами і послугами;
- міжнародний рух факторів виробництва (капіталів, робочої сили, технології);
- міжнародні валютно-фінансові і кредитні відносини;
- міжнародна економічна інтеграція
- і деякі інші похідні від них форми.
Одне з якнайповніших тлумачень світової економіки представив французький економіст Мішель Бо. В поняття світової економіки він включає наступні складові:
- сукупність виробничої діяльності людини, яку можна виразити макроекономічними показниками в натуральній і вартісній формі за певний період часу (зазвичай за 1 рік) (наприклад, сукупний світовий обєм ВВП (USD), сукупний світовий обєм виробництва автомобілів в рік (в млн. шт.) і так далі);
- сукупність національних економік всіх країн світу, кожна з яких займає своє певне місце в світовій системі;
- сукупність міжнародних економічних відносин, економічних звязків між національними господарствами;
- глобальна діяльність транснаціональних компаній (ТНК) і транснаціональних банків (ТНБ);
- інтеграційні угрупування країн, співтовариства країн і міжнародні організації;
- світова система, яка сформувалася в результаті розвитку капіталістичного способу виробництва;
- результат економічної діяльності всього людства, який розглядається з врахуванням стану навколишнього середовища і наявних ресурсів.
2.2 Сутність світового господарства
Світове господарство є історичною і політико-економічною категорією, оскільки кожному конкретному історичному етапу властиві певні масштаби і рівень виробництва, інтернаціоналізація господарського життя і соціально-економічна структура.
Світове господарство можна визначити як економічну систему, яка самовідтворюється на рівні продуктивних сил, виробничих відносин і певних аспектів надбудовних відносин в тій мірі, в якій національні господарства, які входять в систему, володіють визначеною сумісністю на кожному з трьох названих рівнів. В цьому визначенні знаходять віддзеркалення основні складові частини господарства, включаючи матеріальну базу, реалізацію різних форм власності і певний порядок функціонування відтворювальних процесів.
Основою виникнення і існування системи виступає її цілісність, яка припускає економічну взаємодію всіх складових частин системи на достатньо стійкому рівні, що забезпечує регулярну циркуляцію відтворного продукту в глобальному масштабі, постійну діяльність, життєздатність системи, її саморегуляцію і розвиток. Така єдність світового господарства, циркуляція відтворного продукту забезпечується національними і міжнародними ринками з властивими їм товарно-грошовими відносинами і множинністю цін.
В широкому розумінні, ринком є сукупність економічних, соціальних і політичних відносин, які складаються в процесі обміну товарів і послуг. Ринок це окрема категорія, яка розвивається під дією власних закономірностей і надає вплив на весь хід відтворення, тобто він є невідємною стадією відтворення, яка розвивається в тісній взаємодії з його рештою елементів - виробництва, розподілу і споживання.
Світове господарство - це складна система, яка характеризується множинністю складових її елементів, ієрархічністю, багаторівневістю, структурністю. Основу системи складає міжнародне і обмежене рамками окремих держав національне виробництво матеріальних і духовних благ, їх розподіл, обмін і споживання. Кожна з цих фаз світового відтворювального процесу як в глобальному масштабі, так і в рамках окремих держав залежно від їх місця і ролі в цілому впливає на функціонування всієї світової господарської системи.
Світове господарство, як система має загальну мету - задоволення людських потреб (попиту), але в різних підсистемах ця мета модифікується через різні соціально-економічні умови. Воно не може розвиватися без певного порядку, заснованого на нормах міжнародного публічного і приватного права, які регулюють економічні відносини між державами, економічними обєднаннями, юридичними і фізичними особами. Дотримання встановлених конвенційних і звичайних норм забезпечується самими державами і колективними формами контролю за дотриманням міжнародного права, яким займаються різного роду міжнародні організації. Ці правила уточнюються і переглядаються відповідно до потреб розвитку світових продуктивних сил і окремих підсистем та елементів.
Відношення між окремими елементами світового господарства складають рівні.
Міжнародний рівень складають відн?/p>