Міжнародне трудове право
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ональним законодавством цих держав. Більше того, за наявності колізій у правовому регулюванні вони користуються пріоритетом щодо норм національного законодавства. Ці норми у сукупності формують так зване первинне право ЄС. Правові акти, які ухвалюються органами ЄС відповідно до визначених повноважень, формують систему вторинного права, а тому повинні прийматись на підставі та на виконання первинних норм.
Основними джерелами формування системи вторинного права ЄС є регламенти, директиви та рекомендації. Регламенти це акти прямого застосування, що мають наднаціональний та транснаціональний характер і не вимагають з боку урядів державчленів ЄС додаткових дій, спрямованих на їх визнання. За своєю правовою природою вони прирівнюються до первинного права, мають пріоритет перед національними нормами, а у випадку невідповідності їм національний акт визнається недійсним.
Директиви також є обовязковими для державчленів ЄС, але свобода дій держав щодо їх реалізації ширша порівняно з регламентами. Держави самостійно обирають шляхи досягнення визначених директивами цілей через акти національного законодавства, оскільки самі директиви не мають сили актів прямої дії. Але держави зобовязані відповідно до визначених у директивах цілей приймати необхідні акти, спрямовані на їх реалізацію, до визначеної дати. Якщо з боку держави не вжито необхідних заходів щодо реалізації директив до зазначеної дати, то вони стають актами прямої дії.
Рекомендації за своею правовою природою є актами програмного характеру. Як правило, це пропозиції керівних органів ЄС, що не можуть бути обовязковими для державчленів ЄС.
Ще одним видом джерел міжнародного трудового права вважаються двосторонні договори з питань праці та трудових відносин, які історично утвердилися у системі норм міжнародно-правового регулювання праці. Першою такою угодою, яка регламентувала питання праці, стала угода між Італією та Францією від 15 квітня 1904 р. Вже у 1906 р. в Берні було укладено два перших багатосторонніх договори про працю. На відміну від багатосторонніх угод у сфері праці, які зазвичай охоплюють-широке коло обєктів правового регулювання, двосторонні договори, як правило, укладаються державами з питань взаємного працевлаштування громадян поза межами території держав, а також визначення умов праці та соціального забезпечення трудівників - мігрантів і членів їх сімей. Особливістю двосторонніх договорів з питань праці є те, що вони передбачають тверді юридичні зобовязання кожної з держав, які виступають сторонами домовленостей, і підлягають ратифікації компетентними органами державної влади.
5. Міжнародно-правові стандарти у сфері праці та трудових відносин
Міжнародно-правові стандарти у сфері праці та трудових відносин це впорядкована система міжнародних норм та принципів, розроблених на основі взаємних угод між державами щодо питань, повязаних із визнанням та закріпленням основних прав людини у сфері праці, регламентування найманої праці та її окремих умов, захистом індивідуальних та колективних інтересів працівників, визначення основ правового статусу трудівників-мігрантів, регулювання праці окремих категорій працівників, формування соціальної політики та визначення її пріоритетів. Утворення цієї системи, забезпечення її цілісності, єдності та функціональної здатності є результатом нормотворчої діяльності, яка здійснюється в рамках ООН, Міжнародної організації праці, регіональних обєднань держав та дво- і багатосторонніх домовленостей між ними. Така діяльність має впорядкований та системний характер, що досягається завдяки чіткому перерозподілу завдань, функцій та повноважень міжнародних організацій, взаємоузгодженням інтересів між самими державами та дотриманням загальновизнаних норм і принципів сучасного міжнародного права.
Міжнародні стандарти праці це своєрідна нормативна субстанція міжнародного трудового права, що відображає результати діяльності держав і направлена на внесення до ринкової економіки соціальних цінностей. Змістом цих стандартів є концентроване відображення досвіду багатьох країн, результат прискіпливого відбору найбільш цінних та універсально значимих норм і положень національних систем трудового права, створення оригінальних синтетичних правил за участю юристів, які представляють існуючі системи правового регулювання праці, підсумок зіткнення різноманітних думок та підходів, різнорідних політичних сил та інтересів, ідеологічних концепцій, знаходження компромісних юридичних формул, трансформованих у міжнародні норми.
У рамках ООН закріплено основні права людини у сфері праці. Саме правові документи ООН, у яких отримали програмне та нормативне закріплення трудові права, стали фундаментальними в процесі формування правової моделі міжнародних трудових стандартів. Саме правові документи ООН, які за своєю природою мають універсальний характер, а це Загальна декларація прав людини, пакти 1966 p., Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (1966 p.), Конвенція про ліквідацію усіх форм дискримінації по відношенню до жінок (1979 p.), Міжнародна конвенція про захист прав усіх трудящих-мігрантів та членів їх сімей (1990 p.), Конвенція про права дитини (1989 р.) створили формальні передумови для такого моделювання і впорядкування нормотворчої діяльності МОП у другій половині XX ст.
Так, Загальна декларац?/p>