Механізм забезпечення кредитування банками України та шляхи удосконалення на прикладі ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело

стративно-господарські витрати тощо);

Зі податкові платежі та сума інших зобовязань перед кредиторами, що мають бути сплачені з рахунку позичальника, крім суми зобовязань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди (за даними останнього балансу).

Наведені в табл. 3.1 економічні показники діяльності потенційного позичальника та їх рекомендовані значення є мінімально необхідними для аналізу кредитоспроможності. Дану методику використовує ЗАТ КБ ПриватБанк у своїй практиці. Показники, що характеризують рівень фінансово-економічної діяльності позичальника та коефіцієнт фінансового ліверіджу не мають певних стандартів. їх використовують у динаміці та для порівняння з аналогічними показниками інших підприємств відповідної галузі господарювання клієнта банку. Необхідним та важливим, доповненням процедури визначення фінансового стану позичальника є другий етап оцінки кредитоспроможності аналіз якісних показників діяльності, підприємства, основні елементи якого такі: аналіз історії позичальника та його ринкова позиція та ефективність менеджменту.

 

Таблиця 1.1

Показники оцінки кредитоспроможності позичальника банку, порядок їх розрахунку та орієнтовні значення

ПоказникПорядок розрахункуОрієнтовне значенняІ23Показники ліквідностіКоефіцієнт миттєвої ліквідності (платоспроможності)КП = Високоліквідні активи / Поточні зобовязання0,2Коефіцієнт поточної ліквідностіКлп = Ліквідні активи / Поточні зобовязання0,75Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття.)Кал = Оборотні активи / Поточні зобовязання2,00Показники фінансової стійкостіКоефіцієнт автономіїКа = Власний капітал /Активи>0,5Коефіцієнт незалежностіКн = Залучені кошти / Власний капітал 1,5

Нсм середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів);

Ск сума кредиту та процентів за ним;

n кількість місяців дії кредитної угоди;

Зм щомісячні умовно-постійні зобовязання позичальника;

Зі податкові платежі та суми інших зобовязань перед кредиторами, що мають бути сплачені з рахунка позичальника, крім сум зобовязань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди..

Аналіз історії позичальника дає можливість дійти висновку щодо наступної тенденції розвитку на підставі вивчення характеру попередніх взаємовідносин клієнта з банком та історії погашення кредитної заборгованості позичальником у минулому; дуже важливим моментом є період існування підприємства (практика показує, що найбільш критичними є перші 3-5 років активної діяльності).

Ринкова позиція позичальника та ступінь його залежності від структурних і циклічних змін в економіці та відповідній галузі, яка включає ознайомлення з такими елементами:

  1. місцезнаходження підприємства дає можливість зясувати його ефективність з погляду відповідності виду діяльності та характеру господарських операцій (віддаленість від постачальників, наявність кваліфікованих трудових ресурсів, доступність для покупців тощо);
  2. вид діяльності підприємства дає можливість врахувати фактори, унікальні для цього сегмента ринку. До уваги беруться капіталомісткість галузі, ефективний розмір підприємства в галузі тощо;
  3. метод операцій визначається належність підприємства групи функціонування: виробництво, оптова торгівля; роздрібна торгівля;
  4. юридична форма підприємства показує, якою частиною майна підприємство буде відповідати перед кредиторами у разі його ліквідації та якою буде процедура ліквідації;
  5. наявність державних замовлень та державної підтримки позичальника;
  6. макроекономічна ситуація в економіці та стан розвитку галузі позичальника враховується пріоритетність галузі для банку, стадія зрілості галузі, чутливість галузі до змін макроекономічних умов, рівень банкрутства в галузі, середній життєвий цикл підприємств у галузі.

Ефективність менеджменту позичальника, з урахуванням;

наявності у менеджерів негативного досвіду керівництва іншими підприємствами;

  1. рівня компетентності менеджерів у ключових сферах управління: виробництві, фінансах, збуті;
  2. частоти зміни керівництва, її причин та наслідків;
  3. наявності ретельно підготовленого перспективного бізнес-плану;
  4. наявності позитивних аудиторських висновків.

Після пр