Методика трудового навчання як навчальна дисципліна
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
ати обєкти праці учнів, розвязувати різноманітні творчі завдання і на основі цього приступати до виготовлення виробів. А дедуктивний шлях - це ознайомлення із загальною характеристикою поняття (категорії або предмета), та конкретизація його елемент і в. Дедуктивним шляхом можна формувати в учнів такі поняття, як "машина", "механізм", а також вивчати будову та принцип роботи верстатів і пристроїв.
4. Можливості проведення педагогічних досліджень у трудовому навчанні
Розвязуючи намічені завдання, МТН, як і інші навчальні дисципліни, використовує різноманітні методи досліджень. Під методом дослідження розуміють спосіб досягнення певної мети, розвязання конкретного завдання, а також сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного засвоєння (пізнання) дійсності.
Методи пошукової роботи поділяють на: загальні (філософські), загальнонаукові (загальні для всіх наук), часткові (для окремих наук), конкретно-наукові (для однієї конкретної науки) та спеціальні (для розділу конкретної науки).
Загальним методом виступає науковий світогляд, принципи якого визначають суть та логіку дослідження матеріальних і духовних обєктів навколишнього світу.
Загальнонаукові методи широко та ефективно використовуються у більшості наук і доводять обєктивність основних законів розвитку та функціонування обєктів дослідження. Сюди належать: теоретичні (абстрагування, аксіоматику, математичне моделювання), емпірико-теоретичні (аналіз, синтез, індукцію, дедукцію) та емпіричні ( спостереження, порівняння, експеримент) способи проведення пошуків.
Конкретно-наукові методи - це специфічні методи окремих наук (соціології, психології, педагогіки та ін.), які відмінні між собою за ступенем узагальнення та використання у науковому пізнанні. Конкретно-наукові методи, які характерні для однієї сфери знання, використовуються в інших як допоміжні. У педагогіці з конкретно-наукових методів найчастіше застосовують опитування (інтервю), бесіду, анкетування, експертні методи, вивчення передового педагогічного досвіду і документальних джерел.
Спеціальні методи (апаратурні) використовують з метою обєктивного вивчення досліджуваних явищ, зокрема трудових дій. До них відносять: звукозапис, циклографію, кімографію, кінографію, осцилографію, хронометраж та ін.
Проаналізуємо окремі методи досліджень, які найчастіше використовуються для вивчення проблем у трудовому навчанні. З емпіричних методів - це спостереження та експеримент.
Спостереження - це один із способів пізнання обєктивного світу, що грунтується на безпосередньому сприйнятті речей і явищ з допомогою органів чуття. Даний метод дослідження має свої особливості, що відрізняє його суттєво від інших. Головною особливістю є неперервний звязок спостерігача з обєктом спостереження, що накладає відбиток і на сприйняття, і на інтерпретацію педагогічних процес і в. Друга особливість спостереження, яка випливає із першої, полягає в тому, що спостерігач не може бути позбавлений чисто людських рис, емоційного забарвлення сприйняття. Тобто факти, отримані в результаті спостереження, можуть бути інтерпретовані дещо субєктивно. Третя особливість спостереження у педагогічних дослідженнях полягає у складності (а часом і неможливості) провести його повторно, бо педагогічні процеси у своєму розвитку піддаються дії великої кількості різноманітних чинників і майже не бувають повністю ідентичними. Тільки багаторазове і ретельне спостереження певного педагогічного явища дозволить вважати інформацію достовірною.
Спостереження дуже багатогранне, і неможливо охопити все різноманіття видів цього методу. Тому зупинимось на окремих типових випадках.
З одного боку, зручно класифікувати спостереження за типом звязку дослідника із обєктом вивчення та виділити пряме (безпосереднє) і непряме (опосередковане), відкрите і приховане (скрите).
З іншого боку, характерними ознаками можуть бути час, простір та інші обєктивні чи субєктивні чинники, наприклад; спостереження безперервне і дискретне, контрольоване і неконтрольоване, статистичне, вузьке, вузькоспеціалізоване, монографічне тощо.
Як показує аналіз наукових джерел, однією із головних обставин, що зумовлюють перевагу певного різновиду спостереження, є позиція дослідника. Можна виділити три основні позиції:
1 ) дослідник-особа нейтральна;
2) дослідник-керівник навчальних і виховних дій;
3) дослідник-співучасник спостережуваного процесу чи явища.
Опис основних видів спостереження як методу збирання первинних емпіричних даних дозволяє визначитись з доцільністю використання певного з них.
Метод спостереження у дидактиці має ряд особливостей, якими відрізняється від цього ж виду дослідження у інших галузях наукового пі знання. Специфіка спостереження педагогічних процесів полягає у тому, що спостерігач має справу з живим і дуже сприйнятливим до сторонніх джерел інформації обєктом, до того ж неорганізованим.
Розглянемо деякі елементи проведення спостереження, які необхідно проаналізувати для чіткої організації дослідження. Основними з них є:
І. Формулювання дослідницьких цілей.
2. Виявлення та аналіз змінних (залежних і незалежних).
3. Перетворення проблеми дослідження у гіпотезу.
4. Вибір техніки та інструментів дослідження.
5. Важливим елементом у спостереженні є визначення популяції та вибірки. Залежно від хара?/p>