Методика навчання біології, як галузь педагогічної науки
Контрольная работа - Педагогика
Другие контрольные работы по предмету Педагогика
ології переконує, що, справді, лише узгодженим застосуванням апробованих методів і засобів поряд із новими, але перевіреними на уроках чи позакласних заняттях, можна довести їхню придатність або непридатність.
Щоб бути обізнаним із досягненнями методичної науки, необхідно вивчати методичну літературу, педагогічні журнали, газети, систематично брати участь у педагогічних читаннях, працювати в методичних обєднаннях учителів-біологів, підвищувати свою кваліфікацію.
У науково-методичній роботі вчителя біології важливим завданням є оволодіння методами педагогічного дослідження для використання його результатів у практичній діяльності.
У методиці навчання біології виокремлюють методи теоретичного та експериментально-емпіричного рівнів.
Теоретичні методи найважливіші в наукових дослідженнях із методики навчання біології, бо забезпечують дослідника науковою методологією та методикою. До цих методів належать: вивчення історичної спадщини; абстрагування; аналіз; синтез; ідеалізація; моделювання; індукція; дедукція.
Вивчення історичної спадщини. Праці вчених-біологів, педагогів, методистів, найкращих учителів із розвитку методичних ідей, методичної думки на різних етапах існування людського суспільства становлять теоретичну основу наукової роботи з методики біології.
Учитель має знати й розуміти стан досліджуваної проблеми як в Україні, так і за рубежем. У процесі опрацювання літератури уточнюються мета й тема дослідження, формується відповідна гіпотеза. Читаючи літературу, дослідник порівнює думки різних авторів із досліджуваної теми, відзначає подібність і суперечність поглядів, виявляє причини цього, групує літературні джерела за певними ознаками.
Отже, кожне методичне дослідження передбачає використання історичного методу, який дає змогу ознайомитися з методичною спадщиною, проаналізувати досягнуте, накреслити подальші шляхи вивчення. Цей метод передбачає кропітку роботу з педагогічною, психологічною та методичною літературою.
Абстрагування це не сліпе відвернення від неістотних, другорядних ознак або властивостей предметів і явищ під час їх вивчення й виокремлення спільних та істотних, які характеризують даний клас предметів чи явищ. У поєднанні з іншими розумовими процесами абстрагування є засобом навчального пізнання, засвоєння закономірностей. Абстрактні поняття виникають у процесі мислення як узагальнення чуттєвого пізнання конкретних предметів і явищ обєктивної реальності. Наприклад, не буває явища чи закону взагалі існують конкретні явища й закони. Але без уведення абстрактного поняття дослідник не здатний глибоко зрозуміти конкретне.
Процес абстрагування в системі логічного мислення тісно повязаний з іншими методами дослідження, насамперед з аналізом і синтезом.
Аналізлогічний метод наукового пізнання, що полягає в мисленому або практичному розчленуванні обєкта дослідження на складові частини (елементи або властивості), а синтез це сполучення частин або властивостей обєкта вивчення в одне ціле.
Єдність аналізу й синтезу забезпечує обєктивне, адекватне відображення дійсності. Аналіз дає змогу визначити будову досліджуваного обєкта, його структуру, відокремити суттєве від несуттєвого в певному явищі, звести складне до простого. Синтезом в одне ціле обєднуються частини, властивості, відношення, виокремлені на підставі аналізу.
Ідеалізація мисленнєвий акт, що полягає в створенні теоретичних обєктів, які реально не існують. Ідеалізовані обєкти (наприклад, ідеальний газ) вважаються граничними випадками тих або інших реальних обєктів і обираються як засіб наукового аналізу, як основа для побудови теорії цих реальних обєктів. Отже, врешті вони виступають як відображення обєктивних предметів, процесів і явищ.
Моделювання непрямий метод наукового пізнання, який ґрунтується на застосувати моделі як засобу дослідження. Під моделлю розуміють уявну або матеріалізовану систему, котра, відображуючи або відтворюючи обєкт дослідження, здатна замінити його, так що вона сама стає джерелом інформації про обєкт пізнання.
Моделювання застосовується для розвязання багатьох пізнавальних задач: моделюються педагогічні й біологічні процеси, хімічні реакції, організми, екологічні ситуації тощо.
Індукція це форма наукового пізнання, що спрямоване на зясування причинно-наслідкових звязків між педагогічними явищами, узагальнення емпіричних даних на підставі логічних просувань від конкретного до загального, від відомого до невідомого. Індуктивні знання мають імовірнісний характер, бо завжди виражають припущення про існування певної закономірності.
Дедукція це форма достовірного умовиводу окремого положення із загального. Основою дедуктивного методу виступають наукові положення та постулати, що не вимагають дослідно-експериментального підтвердження, а сприймаються як аксіоми.
У реальному педагогічному процесі індукція та дедукція застосовуються в єдності та взаємозвязку й становлять логічні основи навчання.
Експериментально-емпіричні методи. Із цих методів у методиці навчання біології застосовуються: спостереження; аналіз шкільної документації; анкетування; бесіда; інтервю; педагогічний експеримент; математично-статистичні методи.
Спостереження є одним із основних емпіричних методів педагогічного дослідження, який полягає в систематичному й цілеспрямованому сприйнятті ?/p>