Методика використання принципів екологічного виховання В.О. Сухомлинського у практиці сучасної початкової школи
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
»учення ровесників до екологічної роботи негативне ставлення до шкоди довкіллю, позитивний досвід поведінки в природі, досвід вирішення екологічних завдань, гарні знання в обсязі шкільної програми.
Середній рівень: бажання доглядати за природою, вміння та навички догляду за природою,посередні знання з природи.
Низький рівень: слабкі знання з природознавства, слабкі навики позитивного досвіду поведінки у природі, низький пізнавальний інтерес, споглядацько - пасивне ставлення до природи.
Для перевірки екологічного мислення дітей пропонується анкета № 1 (додаток А).
Аналіз анкетних даних констатуючого та формуючого експериментів дозволив вирішити наступні співвідношення рівнів екологічного мислення дітей молодшого шкільного віку (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1.
Співвідношення рівнів екологічного мислення дітей на “уроках мислення”(у %).
Констатуючий експерементФормуючий експерементКонтрольний класЕксперементаль-ний класКонтрольний класЕксперементаль-ний класВисокий 9101019Достатній55575566Низький36333515
Дані таблиці засвідчують про збільшення кількості учнів з високим рівнем екологічного мислення на фоні зменшення кількості учнів з низьким рівнем екологічного мислення у експериментальному класі. У процентному співвідношенні це виглядатиме так (діаграма 2.1):
Діаграма 2.1. Рівень екологічного мислення під час проведення “уроків мислення”.
На діаграмі 2.1. зображено, що рівень екологічного мислення у дітей експериментального класу вищий за рівень дітей з контрольного класу.
Проведене експериментальне дослідження підтвердило ефективність використання екологічного виховання за В.О.Сухомлинським на “уроках мислення” у початкових класах.
Під час проведення дослідження можна було поспостерігати за тим, як змінюється інтерес учнів до “уроків мислення” серед природи. Це виявилося у більшому обговоренні уроків мислення, придумуванням різних оповідань, казок, відгадування загадок учнями.
Для перевірки рівня інтересу учнів молодших класів на „уроках мислення” серед природи, було проведено анкетування учнів, анкета №2 (додаток Б).
Діти з великим задоволенням відповідали на запитання анкети. Можна було поспостерігати їхню щирість у відповідях. Усі учні працювали самостійно, їх вислови були продумані і осмислені.
Аналіз анкетних даних дозволив виділити зростання рівня інтересу дітей експериментального класу до уроків мислення (таблиця2.2.).
Таблиця 2.2.
Оцінка рівнів інтересу учнів до проведення уроків мислення (у %).
Рівень інтересу учнівКонтрольний клас 3-АЕкспериментальний клас 3-ВДо початку експериментуПісля експериментуДо початку експериментуПісля експериментуСтійкий14151438Нестійкий63646757Не проявляють інтересу2321195
Дані таблиці показують про збільшення інтересу дітей до спілкування з природою. В учнів експериментального класу на фоні незначних змін рівня інтересів учнів контрольного класу. У процентному співвідношенні це виглядатиме так (діаграма 2.2.):
Діаграма 2.2. Рівень інтересу учнів підчас уроків мислення.
Зростання рівня інтересу в учнів до уроків мислення серед природи є більшим як вдвічі, і притому помітно зменшується кількість дітей, які не проявили інтерес до цих уроків, це свідчить про ефективність проведення таких уроків за методикою В.О.Сухомлинського, і потребує подальшого використання у практиці сучасної початкової школи з метою формування у дітей екологічної культури. Це все підтверджує ефективність використання екологічного виховання на уроках і в позаурочний час. При постійному використанню екологічного виховання учні краще здатні відтворити навчальний матеріал, краще його засвоюють, вміло порівнюють і спів ставляють явища, події.
Доцільність екологічного виховання на спадщині великого педагога є у тому, що мозок дитини потребує виховання природою, бо якщо посадити її тільки в класі, то клітини мозку швидко втомлюються і діти погано справляються з роботою. Дитина у першому класі і ніби уважно слухає, але не запамятовує. В такому випадку розумові сили дитини слід зміцнювати серед природи. Адже природа безпосереднє джерело яскравих дитячих вражень і спостережень, бо дитина не тільки чує, а й прислуховується, не тільки дивиться, а й вдивляється, а це все разом покращує якість сприймання сприяє кращому запамятовуванню, допомагає в подальшому дитині у навчанні.
Ефективно використовуючи у своїй роботі спілкування з природою, В.О.Сухомлинський добивався великих успіхів у навчанні. У нього не було відстаючих. Він зміцнював, розвивав память своїх вихованців, збагачував її поняттями, істинами. узагальненнями, повсякденним спілкуванням з природою.
Висновки
Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського в наш час має велике і неоціненне значення.
Досліджуючи педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського можна виділити наступні принципи екологічного виховання молодших школярів: принцип природовідповідності, принцип цілісності, принцип неперервності, принцип гуманізму.
За принципом природовідповідності людина є відповідною частиною природи, навчання і виховання якої відбувається у відповідності до законів природи.
За принципом цілісності людина і природа єдине ціле, людина безпосередньо залежить від природи. Постійно спілкуючись з природою, людина набуває певних навичок, щоб було в користь собі і не зашкодити природі.
За принципом неперервності існує неперерв