Методика використання нестандартних форм організації навчання при вивченні теми "Домашнє господарство як економічний суб’єкт"
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?а", можна дати слідуюче визначення даного терміну.
Нестандартне заняття це імпровізоване навчальне заняття, яке має нестандартну (невстановлену) структуру. Ця структура складається з двох головних компонентів: моделі (опис границь дії, наближеність її до дійсності) та безпосереднього самого процесу проведення.
Таке заняття складається з 4 фаз. Вони є наступними:
- Фаза підготовки - на цій фазі здійснюється знайомство з вихідною ситуацією, правила дій, розподіл ролей і ситуацій;
- Фаза вияснення додаткових питань;
- Проведення самого нестандартного уроку;
- Фаза підведення підсумків, тобто фаза рефлексії.
Таким чином, давши трактування вище розглянутому терміну, визначивши його структуру і складники (фази), є сенс перейти саме до виділення певної класифікації таких занять з метою правильного впровадження їх в систему шкільного навчання при вивченні економічних дисциплін, щоб подолати відрив викладення практичного матеріалу від реальної дійсності життя.
Проаналізував наявну психолого-педагогічну літературу, зокрема підручники Підкасистого П.И., Підласого И..П., Бондарчук Е.И. та Бондарчук Л.И., Аксьонової О.В., а також періодичний матеріал "Педагогика" і "Географія та основи економіки в школі" тощо, можна зробити висновок, що жоден з авторів не дає повної класифікації нестандартних форм навчання. Вони лише пояснюють поняття "нетрадиційності" через розгляд окремих типів занять, поверхнево згадуючи про них в темах класно-урочної системи учбового процесу. Хоча на сучасному етапі існує нагальна потреба впровадження форм і методів активного навчання для подолання відриву традиційного навчання від реальної, конкретної діяльності.
Лише в методичних порадах до виконання практичної частини курсової роботи з "Методики викладання економіки" виділяється декілька десятків типів нестандартних занять. Їх назва дає уявлення про мету, задачі, методику проведення таких занять.
1. Уроки - "занурення".
2. Уроки ділова гра.
3. Уроки прес-конференції.
4. Уроки змагання.
5. Уроки типу КВК.
6. Театралізовані уроки.
7. Уроки консультації.
8. Компютерні уроки.
9. Уроки з груповими формами роботи.
10. Уроки взаємонавчання учнів.
11. Уроки творчості.
12. Уроки аукціони.
13. Уроки, які ведуть учні.
14. Уроки заліки.
15. Уроки сумніви.
16. Уроки творчі звіти.
17. Уроки - формули.
18. Уроки - конкурси.
19. Бінарні уроки.
20. Уроки узагальнення.
21. Уроки фантазії.
22. Уроки гра.
23. Уроки - "суд".
24. Уроки пошуку істини.
25. Уроки лекції "Парадокси".
26. Уроки діалоги.
27. Уроки рольові ігри.
28. Уроки конференції.
29. Уроки семінари.
30. Інтегральні уроки.
31. Міжпредметні уроки.
32. Уроки екскурсії.
В цьому переліку в розряд нестандартних уроків попали деякі типи занять, які в колишніх класифікаціях фігурували як допоміжні, позакласні і позаурочні форми організації учбової роботи. За формою проведення існує наступна класифікація нестандартних занять:
- Заняття у формі змагань та ігор: конкурс, турнір, ділова гра, вікторина тощо.
- Заняття у формі публічного спілкування: прес конференція, аукціон, мітинг, дискусія, діалог, телеміст тощо.
- Заняття, що спираються на фантазію: урок-казка, урок-сюрприз то інші.
- Заняття комбіновані з іншими організаційними структурами: урок-консультація, урок-практикум, урок-семінар та інші.
- Заняття, побудовані на імітації діяльності при проведенні суспільно-культурних заходів: заочна екскурсія, екскурсія у минуле, подорож, літературна прогулянка, літературна гостинна, інтервю, репортаж.
- Перенесення в рамках заняття традиційних форм позааудиторної роботи: КВК, "слідство ведуть знавці", "спектакль", концерт тощо.
- Інтегровані заняття.
Саме завдяки даним класифікаціям ми маємо уявлення про те, які взагалі існують нестандартні заняття. Це дозволяє при більш детальному аналізі особливостей використання нетрадиційних форм організації навчання при викладанні економічних дисциплін і з врахуванням вікових особливостей учнів, їх рівнем активності впроваджувати ті або інші заняття в класно-урочну систему учбового процесу в сучасних шкільних закладах нашої країни з метою подолання економічної неграмотності і виховання економічної свідомості дітей. Тобто з метою забезпечити добру економічну освіту, щоб сформувати у учнів критичне мислення та прищепити уміння й навички, необхідні їм як громадянам для прийняття розумних рішень і впливу на формування економічної політики в країні.
1.2 Особливості використання нестандартних форм навчання при викладанні економічних дисциплін
Погоджуючись зі словами Чернякової С., можна зробити висновок, що проведення нестандартних уроків завжди подія для учнів. На таких уроках діти почувають себе розкутіше, жваво реагують на кожне запитання, репліку вчителя та відповідь своїх однокласників. На основі добровільності та зацікавленості формується позитивна мотивація до навчання, розвивається учнівська і педагогічна творчість, враховуючи потреби часу. [21, с.15-17]
Виходячи з цього, в основі нестандартної форми навчання лежить поєднання інформаційного (репродуктивного), проблемного (евристичного) й ігрового навчання. А звідси і три рівні активності учнів.
У 1998-1999 роках російські вчені анкетували понад 2000 школярів з метою встановлення відповіді на сліду?/p>