Методика аудита затрат предприятий торговли (Методика аудиту витрат пiдприeмств торгiвлi на матерiал...
Реферат - Экономика
Другие рефераты по предмету Экономика
ганізацій на рахунки і субрахунки Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291;
Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу", зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від ЗОЛ1.99 р. № 291.
Зупинимось більш докладно на найсуттєвіших елементах перевірки аудитором вхідних залишків у бухгалтерському балансі, які у збільшеному вигляді відповідають вхідним залишкам у Головній книзі підприємства-клієнта, навіть у тих випадках, коли попередню аудиторську перевірку здійснював один і той самий аудитор. Насамперед слід враховувати нову структуру бухгалтерського балансу, економічну суть кожної його статті та вимоги П(С)БО щодо заповнення їх.
Перевіряючи вхідні залишки балансу, аудитор повинен звернути увагу на деякі моменти, щоб мінімізувати аудиторський ризик при проведенні аудиторської перевірки звітності підприємства-клієнта за 2000 рік.
При перевірці статей "Нематеріальні активи" та "Основні засоби" аудитор повинен впевнитись в тому, що ці активи були відповідно переоцінені, а результати переоцінки (прибутки чи збитки) відображені по статті "Інший додатковий капітал". Відповідно повинна бути відкоригована і сума зносу, списані з балансу основні засоби та нематеріальні активи, які не відповідають критеріям визнання активів, або ті, які застарілі, не придатні до використання. Списання таких активів відноситься на збитки у Звіті про фінансові результати. Підприємство повинно розподілити основні засоби на виробничі і невиробничі і подати таку інформацію у примітках. До 1 січня 2000 р. не нараховувалась амортизація по таких нематеріальних активах, як "гудвіл", "ноу-хау". Тому по них підприємство має нарахувати амортизацію і відобразити її у відповідних статтях балансу з віднесенням за рахунок нерозподіленого прибутку попереднього 1999 року.
Контролюючи залишок по статті "Незавершене будівництво", аудитор повинен переконатися, що на цю статтю були перенесені залишки із таких статей старого балансу, як "Незавершені капітальні вкладення" та "Устаткування". При цьому застаріле, непридатне до використання устаткування має бути списане на зменшення нерозподіленого прибутку попереднього звітного періоду, а устаткування, призначене для продажу, відображається у складі запасів-підприємства, тобто серед оборотних активів.
Особливу увагу аудитору слід приділити перевірці статті "Довгострокові фінансові інвестиції". В основному вона формується за рахунок перенесення сальдо із статті "Довгострокові фінансові вкладення" попереднього балансу. Однак при цьому, існують певні особливості. Фінансові вкладення, які не відповідають визначенню активів за П(С)БО, мають бути списані за рахунок нерозподіленого прибутку. У новому балансі до цієї статті входять два рядки: 1) довгострокові фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі; 2) інші довгострокові фінансові інвестиції. Тому аудитор повинен переконатись, що до першого зазначеного рядка відносяться довгострокові фінансові інвестиції, розмір яких становить 2550% капіталу обєкта інвестування. Решта є іншими довгостроковими фінансовими інвестиціями. Підприємство-клієнт має обгрунтовано вибрати один із методів оцінки інвестицій (за собівартістю, за сумою переоцінки, за нижчою з двох оцінок собівартістю або ринковою вартістю), послідовно його застосовувати та розкрити у примітках. Якщо проводилась переоцінка довгострокових фінансових інвестицій, то контроль відображення її результатів відбувається аналогічно переоцінці, описаній за попередніми статтями необоротних активів підприємства.
Починаючи із 2000р. у балансі підприємств зявилася нова стаття необоротних активів "Довгострокова дебіторська заборгованість". Передусім аудитор повинен впевнитись у правильності формування цієї статті із окремих складових попереднього балансу. Так, в складі довгострокової дебіторської заборгованості відображується частина майна в оренді (довгостроковій), частина інших необоротних активів, що є дебіторською заборгованістю, та частина дебіторської заборгованості, яка раніше відображалась у складі поточних активів, строк погашення якої більш як один рік і вона не стосується нормативного операційного циклу. Треба також звернути увагу на оцінку довгострокової дебіторської заборгованості. Заборгованість прострочена, яка є безнадійною, має бути списана на зменшення нерозподіленого прибутку.
Стаття нового балансу "Відстрочені податкові активи" станом на 01.01.2000 р. не буде мати за лишку і її не заповнюють до введення в дію П(С)БО 17 "Податки на прибуток".
Перевіряючи правильність вхідного сальдо по статті "Інші необоротні активи" аудитор повинен пересвідчитись, що сюди ввійшли всі інші необоротні активи, які не знайшли відображення, по інших статтях необоротних активів. Ті з них, які не відповідають визначенню активів, мають бути списані.
Важливим напрямом аудиторського контролю вхідних залишків балансу є перевірка залишків по оборотних активах. Розглянемо основні завдання аудитора в цьому аспекті в розрізі окремих статей.
При перевірці статті "Запаси" за їх окремими видами (рядки 100-140 балансу) аудитору потрібно пересвідчитись, щ?/p>