Акцентуації характеру
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
актеру - високий, емотивного (лабільного) типа акцентуації характеру - низький, рівень педантичного (конформного) типа акцентуації характеру - низький.
2.3Загальні рекомендації респондентам щодо застосування інформації за акцентуаціями характеру
В особистостей з гипертимним типом переважає настрій, фон якого завжди підвищений. Це товариські, енергійні люди, хороші співбесідники, що часто міняють своє оточення, місце роботи; заповзятливі і такі, що захоплюються.
+ риси особистості (р): товариськість, енергійність, оптимізм, ініціативність, легке відношення до життєвих проблем, ерудованість.
- риси особистості (р): імпульсивність, необдуманість поведінки, висловів, необовязковість, лінощі, легковажність, дратівливість, схильність до пози і фрази.
+ ситуативні риси особистості (с): трудове спілкування, безліч поверхневих контактів, необхідність оперативних рішень без їх глибокого опрацювання.
- ситуативні риси особистості (с): необхідність спокійного аналізу, відповідальних рішень, робота в неспішному ритмі, вимушена самота, одноманітність обстановки.
В особистостей з емотивним типом, емоції домінують у вмісті мотивації поведінки, будь-яка подія, свій вклад в нього незвичайно глибоко і тривало; можливі витонченість відчуттів, схильність до співчуття, мякість, співчутливість, альтруїзм, бажання допомогти справою.
+ риси особистості (р): добросердечність, емоційність, старанність, почуття обовязку, доброзичливість і тактовність.
- риси особистості (р): крайня вразливість, потреба в особливому стилі стосунків, невміння побачити головне, угрузання в деталях.
+ ситуативні риси особистості (с): спілкування у сфері мистецтв, необхідність субєктивного проникнення і переживання інших, відсутність формальних обмежень спілкування, праці і обєктивного контролю.
- ситуативні риси особистості (с): проблеми і хвороби сімї, грубі стосунки, конфлікти, несправедливість з боку близьких людей і керівництва.
В особистостях з педантичним типом (ригідною акцентуацією) виражені гіпертрофія впорядкованості внутрішнього і зовнішнього, акуратність і сумлінність, пунктуальне виконання завдань, що допускає, проте, нехтування ними, якщо якісно і в строк вони обєктивно нездійснимі.
+ риси особистості (р): обовязковість, рівний настрій, надійність, порядність.
- риси особистості (р): буквоїдство, формалізм, непотрібна дійшла повторна перевірка себе і інших, нерішучість в невизначених ситуаціях.
+ ситуативні риси особистості (с): можливість реалізації завдань відповідно до інструкцій або певних вимог обстановки, стабільність стосунків.
- ситуативні риси особистості (с): вимога самостійних і нестандартних рішень в невизначеній обстановці.
Висновки
В процесі роботи над темою курсової роботи мною зроблені наступні основні висновки і узагальнення.
Вивчивши поняття характер і психологічні ознаки характеру, також вивчивши поняття акцентуація характеру, можна зробити вивід, що хоча в цілому питання про динаміку акцентуації розроблене ще недостатньо, вже зараз можна ясно говорити про загострення рис характеру в підлітковому віці. Надалі, очевидно, відбувається їх згладжування або компенсація, а також перехід явної акцентуації в прихованих.
У найбільш лаконічному вигляді акцентуацію можна визначити як дисгармонійний розвиток характеру, гіпертрофовану окремих його меж, що обумовлює підвищену уразливість особистості відносно певного роду дій і утрудняє її адаптацію в деяких специфічних ситуаціях. Труднощі з адаптацією особистості в деяких специфічних ситуаціях (звязані з даною акцентуацією) можуть поєднуватися з хорошими і навіть підвищеними здібностями до соціальної адаптації в інших ситуаціях. При цьому ці інші ситуації самі по собі можуть бути обєктивно складнішими, але не звязаними з даною акцентуацією. Не дивлячись на ранні дослідження акцентуації більш в області психіатрії, сьогодні психологами встановлено, що особистість не синонімічна патологічною. Інакше нормою слід було б вважати лише середню посередність, а будь-яке відхилення від неї розглядати як патологію. Поширеність акцентуації в суспільстві сильно варіюється і залежить від багатьох факторів, таких як соціокультурні особливості середовища, статеві і вікові відмінності і інше.
Розглянувши і вивчивши типи акцентуації особистості, можна зробити вивід що, навіть збігле порівняння акцентуації особистості і характеру говорить про схожість їх по багатьом позиціям, легко провести паралель між типами характеру і типом особистості.
У практичній частині дослідження, були проведені методики визначення акцентуації характеру; Тест Шмішека, тест Лічко А.Е. (ПДО) і дані загальні рекомендації респондентам, щодо застосування інформації за акцентуаціями характеру.
Список літератури
1.Адлер А. Практика і теорія індивідуальної психології. - М., 1995. - С. 36.
2.Бандура А., Уолтерс Р. Підліткова агресія. Вивчення впливу виховання і родинних стосунків. - М., 1999. - С. 17 - 20.
3.Бреслав Г.М. Емоційні особливості формування особистості. - М., 1875. - С. 24 - 29.
4.Вікова і педагогічна психологія. / Під ред. А.В. Перовського. - М., 1979. - С. 288.
5.Гарбузов В.І. Практична психотерапія. - П., 1994. - С. 196.
6.Мухіна В.С. Проблеми генезису особистості. - М., 1985. - С. 103.
7.Реан А.А., Коломінський Я.Л. Соціальна педагогічна психологія. - П., 1998. - С. 33 - 40.