Медоносні рослини луків

Курсовой проект - Биология

Другие курсовые по предмету Биология

0 кг/га.

Синяк звичайний (Echram vulgare L.). Дворічна шорстко-ворсисто-опушена рослина висотою 30 - 100 см. Цвіте в червні - вересні. Тривалість цвітіння 50-60 днів.

Синяк звичайний росте по камянистих схилах, у степах, на сухих луках і як бурян на узбіччя доріг, на забурянених ділянках, біля будинків та в посівах на полях.

Синяк звичайний чудовий медонос. Важливою особливістю цих квіток є захищеність нектару від випаровування та виливання, тому бджоли активно відвідують його протягом дня, а також у будь-яку погоду.

Велика кількість квіток у суцвітті, інтенсивне і стабільне нектаровиділення зумовлює високу медопродуктивність синяка, яка коливається від 300 до 1000 кг/га.

При сприятливих умовах добове збільшення маси вулика становить більше 8 кг.

Живокіст лікарський (Symphytum officinale L.)

 

 

Багаторічна травяниста рослина, заввишки 30-100 см. Стебло крилате, особливо вгорі, від глибоко збігаючих вниз листків, товсте, пряме. Листки нижні великі, звужені в крилатий черешок, довгасто-ланцетні, верхні сидячі. Вся рослина шорстка. Квітки зібрані в пониклі, вкриті листочками завійки. Віночки квіток брудно-пурпурові або лілові з відверненими назовні зубцями. Корені товсті, галузисті, зовні майже чорні, всередині білі, крихкі, на зламі нерівні, терпко-липкі на смак. Цвіте з V до кінця VII. Росте на вологих луках, біля канав, струмків, на пухких торфомінеральних грунтах, на низинних торфовищах. Поширений повсюдно.

Корені живокосту вважаються отруйними, особливо якщо приймаються внутрішньо у завищених дозах. Про отруйність їх свідчить і хімічний склад.

За різними науковими джерелами, у коренях містяться алкалоїди лазіокарпін, циноглосин, глікоалкалоїд консолідин, алантоїн, аспарагін, сліди ефірної олії, дубильні речовини, галова і дігалова кислоти, крохмаль, смоли, багато слизу, холін, за болгарськими джерелами ще й інулін. У свіжій надземній частині також є алкалоїд циноглосин, глікоалкалоїд консолідин і продукти його розщеплення консолідин і глюкоза.

 

Висновки

 

  1. Багатство флори рослин-медоносів обумовлено комплексом природно-кліматичних умов, повязаних з розташуванням України в різних кліматичних зонах Полісся, Лісостепу та Степу.
  2. У родинному спектрі переважають родини Lamiaceae, Fabaceae, Rosaceae, Asteraceae, Apiaceae, Brassicaceae, Ranunculaceae, Boraginaceae та їх представники. Родова структура характеризується переважанням родів з невеликою кількість видів.
  3. За еколого-ценотичною структурою флору рослин-медоносів розділяємо на 5 еколого-ценотичних груп. Найбільш флористично багатими є неморально-лісова група та рудеральна і сегетальна групи.
  4. За медоносною цінністю та медопродуктивністю більше половини видів медоносів належать до груп цінних та добрих медоносів. Видовий склад рослин-медоносів України дозволяє розширити мережу пасік, з врахуванням фенології розвитку, біологічних та морфо-функціональних особливостей рослин.

 

Література

 

  1. Андриенко Т.Л., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны - К.: Наук. Думка, 1983. - 216 с.
  2. Атлас медоносних рослин України - К. 1993. - 272 с
  3. Буренин Н.Л., Котова Г.Н. Справочник по пчеловодству - 2-е изд. перераб. О доп. - М. Колос, 1985. - 286 с.
  4. Вехов В.Н. Культурные растения СССР. - М.: Мысль, 1978. - 336 с.
  5. Глухов М.М. Альбом медоносов - М. 1960. - 246 с.
  6. Глухов М.М. Медоносные растения. - М.: Колос, 1974. - 303 с.
  7. Голованов К.Є. Супутники культурних рослин. - К.: Рад. шк., 1987. - 160 с.
  8. Грисюк Н.М. Дикорастущие пищевые, технические медоносные растения Украины. - К.: Урожай, 1989. - 196 с.
  9. Деревья и кустарники. Покрытосеменные. - К.: Наук. думка, 1976. - 588 с.
  10. Дорошенко В.Г., Воронцов И.С. Азы пчеловодства и применения "пчелиных лекарств". К. - Знание. - 1993. - 46 с.
  11. Заверуха Б.В. У світі рослин - К.: Урожай, 1980 - 167 с.
  12. Заверуха Б.В. Бережіть рідкісні рослини. - К.: Урожай, 1971 - 93 с.
  13. Івченко І.С., Козянов О.С. Перше багатолітнє видання з ботанічного ресурсознавства. Укр. бот. журнал., 1986, 43, № 6, с 95 - 96.
  14. Клименкова Е.Г. и др. Медоноси и медосбор. Под ред. М.Ф. Шеметкова - Минск, Урожай, 1981 - 280 с.
  15. Копельниевский Г.В., Бурликтров А.Н., Улучшение кормовой базы пчеловодства, М., 1965.
  16. Маринич О.М. Українське Полісся. - К. Рад. школа, 1962. - 163 с.
  17. Медоносные растения Украины. - Днепропетровск, 1990. - 183 с.
  18. Младенов С.Є. Мед и Медолечение. Переводе болг. - София, 1964. - 222 с.
  19. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук. думка, 1987. - 545 с.
  20. Осушительная мелиорация и охрана природных ресурсов Украины Укр. Полесье. - К.: Наук, думка, 1988. - 230 с.
  21. Пантюх А.Ф. Живой мир болот. - К.: Урожай, 1986. - 190 с.
  22. Поварніцин В.О. Ліси Українського Полісся. - К.: Вид-во АНУРСР, 1959.-208 с.
  23. Полищук В.П., Пилипенко В.П. Пчеловодство. - 1990, Вища школа.
  24. Поправко С.А. Растения и пчелы. - М., 1985.
  25. Приймак Г.М. Організація пасіки. - К.: УАН УААН, 2000. - 459 с.
  26. Пельменов В.К. Медоносные растения. - М., 1985. - 142 с.
  27. Петков В.Г. Медоносные растения. - София: Земиздат, 1979. - 200 с.
  28. Полищук В.П. Медоносні дерева і кущі. - К.: Урожай 1972. - 159 с.
  29. Руденко Є.В., Оненко В.І. Присадибне бджільництво. Бібліотека ветеринарної медицини. - К. 2001. - 271 с.
  30. Смих Г.К. Зелений дивосвіт. - К.: Урожай, 1973. - 247 с.
  31. Смих Г.К. Меліса - бджолина радість. // Наука і суспільство. 1989. -№ 7. С. 48.
  32. Соломаха В.А. Оцінка рослинних ресурсів за аналізом медоносних рослин. -Укр. Бот. Журн. - 1993.- т. 50. с. 116-121.
  33. Телишевский Д.А. Сокровища леса. - Львов. Вища школа., 1974. - 487 с.
  34. Флора УРСР. - К.: Наук. Думка, 1965. - т. 12. - 590