Медоносні рослини луків
Курсовой проект - Биология
Другие курсовые по предмету Биология
х, відшаруваннях та на пісках Чернігівської області.
Астрагал еспарцетний добрий медонос. Бджоли активно відвідують його квітки, збираючи нектар, використовуючи його як джерело підтримуючого медозбору.
Білуваті, волосисті стебла широким колом розкинулися по траві, ледь підносячи верхівки. Добре розвинений головний корінь цієї багаторічної рослини сягає до 2 м углиб, а численне бічне коріння пронизує грунт на великій площі. Маленькі листочки і густе опушення, завдяки чому мало випаровується вологи, підвищують посухостійкість рослини, допомагають переносити несприятливі умови. Росте не тільки в степах, де є однією з найхарактерніших рослин, а й на відслоненнях і пісках. На Україні зустрічається скрізь, крім північних лісових районів. Цвіте з червня до серпня. У жовтні надземні пагони відмирають. Восени на рівні ґрунту та на глибині 1-1.5 см закладаються бруньки, які на початку квітня починають вегетувати і згодом розвиваються в генеративні пагони. Від кореня відходять 10-25 пагонів з непарно-перистими листками. З пазух листків виходять довгі квітконоси, увінчані густими, вкороченими китицями рожево-лілових квіток. Прапорець удвічі більший від решти пелюсток віночка, чого в інших видів астрагалів не спостерігається. Зубці чашечки в 2-3 рази довші за її трубочку. Плід біб, довгасто-яйцевидний, загострений у майже прямий носик.
Буркун лікарський (Melilotus officinalis (L.)
Pall). Дворічна рослина висотою 50 - 200 см. Цвіте в травні - липні. Буркун лікарський росте на схилах, по узліссях, луках, на засмічених місцях. Коренева система добре розвинутий стрижневий корінь.
Стебло прямостояче, розгалужене, голе або розсіяноволокнисте, заввишки 40-110 см. Листки трійчасті, дрібнозубчасті, у верхній частині стебла оберненояйцевидні, у нижній - видовженоланцетовидні. Квітки двостатеві, дрібні, жовті, в багатоквіткових пазушних китицях. Плід - овальний, голий, сіруватий, моршкуватий біб. Насіння дрібне, яйцевидної форми, зеленувато-сірого кольору, маса 1000 насінин 3-4 г.
Буркун лікарський цінний медонос. Медопродуктивність всередньому становить 140 - 200 кг/га. Бджоли активно відвідують квітки буркуну і, крім нектару, збирають з нього пилок.
Дрік красильний (Genista tinctoria L.). Кущ висотою 40 - 170 см. Цвіте в травні - серпні. Зазначений вид значно поширений на Чернігівщині.
Дрік красильний росте по схилах, світлих узліссях, сухих лісах, у чагарниках. Дрік красильний бджоли використовують як джерело підтримуючого медозбору. Кущ родини бобових (до 1 м заввишки) з зеленими ребристими пагонами, голими або інколи опушеними, притиснутими волосками. Листки чергові, цілісні (до 4 см завдовжки і до 1 см завширшки), ланцетні, рідко еліптичні, загострені, темно-зелені, голі або трохи притиснутоопушені, на коротких черешках, з двома шилоподібними прилистками. Пагони закінчуються щільною багатоквітновою китицею. Квітки великі, неправильні. Чашечка зелена, пятизубчаста, двогуба, віночок метеликовий, яскраво-жовтий, голий, прапорець довгасто-яйцеподібний, коротший за інші пелюстки, човник тупий. Тичинок десять, які зрослися нитками в трубочку, маточка одна, завязь верхня. Плід - довгасто-лінійний, чорний, трохи зігнутий біб. Росте в соснових і мішаних лісах, на галявинах, по чагарниках. Світлолюбна рослина. Цвіте у червні - липні. Поширена по всій Україні, на крайньому півдні зрідка. Заготовляють сировину в районах поширення.
Карагана кущова (Caragana fruticosa (L.) C. Koch.). Кущ, висотою 30-150 см, дуже розгалуджений. Цвіте в травні - липні.
Карагона кущова росте у степах, на схилах, відшаруваннях. Карагана кущова цінний медонос. Медопродуктивність всередньому становить 60 кг/га.
Люцерна румунська (Medicago romanica Prod.). Багаторічна рослина висотою 40 - 80 см. Цвіте в червні - серпні. Тривалість цвітіння 25-30 днів.
Люцерна румунська добрий медонос. Медопродуктивність всередньому становить 40 - 80 кг/га.
Чина бульбиста (Lathyrus tuberosus L.).
Багаторічна рослина з тонким стеблом, що стелиться між травами або чіпляється за них вусиками і зеленими гірляндами перекидається з рослини на рослину, високо підносячи розкішні суцвіття пурпурово-рожевих запашних квіток, зібраних у китиці. Листки з однією парою довгасто-еліптичних листочків і невеликими напівстріловидними прилистками закінчуються розгалуженими вусиками. Віночок з великим округлим парусом. З десяти тичинок 9 зростаються, а десята залишається вільною. Цвіте в червні липні. Росте в степах, на степових схилах, рідше на остепнених луках і як бурян на обніжках на півдні лісостепової, степової зон і в Криму.
Видова назва в перекладі з латинської мови бульбиста (відбиває особливості будови кореневої системи: на тонкому кореневищі утворюються потовщені корені, схожі на редьку).
Вусики, які є видозміненими листочками, відіграють велику роль у житті рослини. Вони підносять кволе стебло чини до світла, тримають його вертикально, рухомо зєднуючи рослину з опорою, що захищає її від зламування вітром або пошкоджень. Вусики дуже чутливі, реагують на найменші подразнення.
Чина запилюється бджолами, яких приваблюють яскравий віночок, ніжний аромат і солодкий нектар. Розмножується насінням і живцями. Живе до 8 років.
Добра кормова рослина, багата протеїнами. V потовщених коренях, так званих кореневих бульбах або кореневих шишках, містяться запаси поживних речовин. Варені корені їдять. З молодих листків готують салати. Чина бульбиста медоносна і декоративна рослин