Масова свідомість як складова суспільної свідомості

Курсовой проект - Психология

Другие курсовые по предмету Психология

?них зв`язків;

  • проаналізувати формування масової свідомості в умовах існування тоталітарної держави;
  • встановити особливості психологічного впливу та впливу харизматичного лідера на масову людину (свідомість);
  • прослідити особливості психологічного маніпулювання масовою свідомості.
  • Теоретичне та практичне значення роботи визначається її спрямуванням та вивченням актуальної в сучасній Україні проблеми. Дослідження цих питань, на нашу думку, насамперед є важливим для прогнозування можливих шляхів розвитку українського суспільства, при застосуванні певних заходів щодо вдосконалення суспільно-політичної системи України. Положення та висновки курсового дослідження можуть бути використані політологами, соціологами, психологами, що вивчають питання масової свідомості, а також можуть бути корисними при написанні різного роду наукових робіт, статей тощо.

    Структура курсової роботи обумовлена метою, завданнями дослідження і складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел, що включає 39 найменувань.

     

    Розділ 1. Масова свідомість як складова суспільної свідомості

     

    1. Суть та особливості масової свідомості у системі суспільних зв`язків

     

    Масова свідомість є одним з найцікавіших феноменів як у системі філософських категорій, так і в системі категорій соціології та соціальної психології. Останнім часом цим феноменом зацікавились і медики, зокрема психіатри. Що ж собою являє масова свідомість? Розглядаючи це питання під різними кутами зору, отримуємо різні відповіді. Наприклад, Г.Дилигенський вважає, що цінності і морально-етичні норми, традиції, система матеріальних і духовних потреб, прагнень і очікувань, політичні погляди і суспільні ідеали, реакція на різноманітні обєктивні ситуації складають сферу масової свідомості [6, 42]. Д.Ольшанський зазначає, що масова свідомість фіксує всі основні структурно-змістові елементи суспільної свідомості, проте вона не є копією останньої [18, 74]. Їй притаманна власна структура, "атомарним" елементом якої є переконання як практична форма синтезу ідеології і соціальної психології в свідомості масового індивіду.

    Найбільш систематизованою частиною масової свідомості, як вважає П.Сергієнко, є масова політична свідомість [25, 21]. Масова політична свідомість включає в себе ідеї, теорії, погляди, уявлення, почуття, настрої, ілюзії, помилкові твердження, традиції, звичаї, які є відображенням політики і політичних звязків. Її субєктами можуть бути нація, клас, різноманітні малі та великі соціальні групи.

    Цікавими є погляди Юнга, який розробив цілу теорію, вивчаючи феномен масової свідомості, а також масового індивіда. "Мана" це термін Юнга для позначення таких проявів і переживань психічної енергії, які створюють основу для визначення харизми здатності впливати і мати владу над іншими людьми. Юнг говорить про манна -особистості та мана-рухи. Кожний раз, коли люди стикаються з великими та неочікуваними проявами енергії, виникають мана-ситуації, які і зумовлюють в душі пробудження енергійного архетипу, що і викликає відповідні реакції. Найбільш відчутна ця енергія у формі фізичної активності. Одним із способів для переживання відчуття припливу енергії є занурення в масові емоції і масові дії, навіть, якщо це буде не великий натовп, а просто частина масового руху. В даному випадку емпірично очевидною є влада натовпу над людиною. Передумови до такого злиття, що робить людину залежною, можуть бути як фізичні, так і психологічні. Достатньо лише кілька разів побувати у натовпі або серед учасників якогось фанатичного руху, щоб відчути присутність мани, а в перспективі, і можливість психічної регресії. Можна спробувати виправдати злиття з масою, розглядаючи цей феномен з такого боку: коли свідомі установки і традиційні способи діяти більше не придатні для вирішення проблем, вміст несвідомого і його енергія можуть взяти гору над душею, отже, мана-рухи і мана-особистості часто виникають при нових або критичних обставинах [39, 173].

    Лише деяким особистостям і групам вдається підкорити собі і засвоїти психічну енергію певних архетипів, і стати мана-особистостями і мана-рухами. Фактично будь-хто, як стверджує Юнг, хто має можливість свідомого контакту зі своїм несвідомим, впливає на оточуючих, навіть, якщо не бажає цього. Заглиблення і розширення його свідомості породжує ефект мани з відповідними наслідками для несвідомого інших людей. Присутність і діяльність такого індивіду або групи індивідів несе відбиток мани, зачаровує і підкоряє інших. В якості прикладів мана-особистостей Юнг наводить Наполеона і Лао-цзи; один це своєрідна "над-людина", а інший "піднесений мудрець". Негативна форма психічної інфляції у мана-рухах є поширеним явищем. Потрапивши під владу архетипів, люди відчувають потребу знайти для себе героя у плоті, великого мудреця, вождя, а в загальному безумовний авторитет [39, 174].

    Для розуміння масової поведінки слід розглянути одну з форм психічної інфляції колективну психічну інфляцію, яка є наслідком групової ідентифікації з колективним несвідомим. У цьому випадку колективне або групове Его поступається колективному несвідомому. Групова ідентифікація з колективним несвідомим діє на психіку подібно до отрути і легко передається, оскільки ідентифікація з нижчими, більше примітивними стадіями свідомості призводить до підвищеного відчуття життєздатності та відкриває нове джерело сил і енергії. Для кон