Активні операції та управління ними в ЗАТ КБ "ПриватБанк"
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
?ання (падіння) випадкової величини йдуть в основному періоди подальшого зростання (падіння), у другому навпаки, за періодами зростання (падіння) йдуть переважно зворотні тенденції падіння (зростання) все це випадки процесу, що характеризується деякою памяттю і називається фрактальним броунівсь-ким рухом. При Н= 0.5 хаос відсутній, і має місце класичний броунівський рух, що не передбачає памяті.
Для зниження валютного ризику комерційний банк може використовувати такі прийоми:
1.Надання позички в одній валюті з умовою її погашення в іншій з урахуванням форвардного курсу, зафіксованого в кредитному договорі. Такі заходи дають змогу банку застрахуватися від можливого падіння курсу валюти, в якій надано кредит;
2.Хеджування за допомогою деривативів (форвардних контрактів, фючерсів, опціонів);
3.Диверсифікація коштів банку в іноземній валюті. Суть цього методу зниження валютного ризику полягає у здійсненні операцій не з однією, а з кількома валютами, які не є корельо-ваними;
4.Страхування валютного ризику, що передбачає передачу банком усього ризику страховій компанії;
5.Визначення оптимальної структури загальної відкритої валютної позиції, яка забезпечує мінімальний ризик.
Відсотковий ризик комерційного банкуце міра (ступінь) невизначеності щодо можливості понесення банком втрат через несприятливі зміни відсоткових ставок. Цей ризик є наслідком незбалансованості активів і пасивів з плаваючою відсотковою ставкою.
Чутливими до змін відсоткової ставки активами є видані кредити, придбані банком облігації, доходи майбутніх періодів тощо, чутливими до зміни відсоткової ставки пассивами кошти на розрахункових і поточних рахунках, депозити й отримані міжбанківські кредити. Нечутливі пасиви це фонди комерційного банку (статутний, резервний та інші).
Принципи управління гепом можна сформулювати так:
- Зміна відсоткового прибутку, який отримується при заданному співвідношенні активів і пасивів, у результаті зміни відсоткової ставки залежить від величини гепа;
- У випадку негативного гепа при зростанні ставки відсотка відсотковий прибуток зменшиться, а при її зниженні зросте. Навпаки, при позитивному гепі відсотковий прибуток збільшується зі зростанням ставки відсотка, а з її зниженням зменшується;
- Поняття гепа нерозривно повязане з термінами погашення або переоцінки пасивів та активів. Коли ці терміни суттєво різняться, виникає так званий ефект Стігума-Бренча, згідно з яким, якщо пасиви (активи) багатократно переоцінюються до того, як здійснюється переоцінка активів (пасивів), це визначатиме позицію гепа, який розраховується на момент переоцінки;
- Позиція гепа визначається характером діяльності комерційного банку.
Аналіз дюрації становить суть класичного підходу до оцінювання процентного ризику.
Дюрація це середньозважений (з вагами) час до погашення певного.
фінансового інструменту. Вона обчислюється за формулою:
(4)
де Сt величина грошового потоку в момент часу І;
Р теперішня (приведена) вартість фінансового інструменту;
r ставка дисконтування;
T строк фінансового інструменту.
Дюрація дає змогу порівнювати альтернативні потоки платежів шляхом аналізу їх чутливості до зміни процентних ставок. Якщо, приміром, позичено під зобовязання виплатити 1000 грн. через рік (дюрація заборгованості дорівнює 1), то розумно було б із метою захисту від зміни процентних ставок купити, скажімо, безкупонну облігацію номіналом 1000 грн., яка погашається через рік. Тоді зобовязання будуть приведені у відповідність з активами (що ілюструє результат теореми Самуель-сона про імунітет).
Модифікована дюрація обчислюється за формулою:
(5)
Зміна теперішньої вартості фінансового інструменту (у відсотках) приблизно дорівнює добутку Ай на зміну дохідності (ставки дисконтування).
Застосовуючи показник Ай, слід бути обережним, тому що він перебільшує розмах падіння теперішніх вартостей при великому зростанні процентних ставок і занижує масштаби зростання теперішніх вартостей при їх значному падінні (так звана властивість опуклості (сопуехігу), зумовлена другою похідною). Ефект цей суттєво нелінійний. Труднощі також виникають при розрахунках АБ для облігацій з правом дострокового викупу емітентом.
Відсотковий ризик комерційного банку VARn можна визначити за формулою:
(6)
де А теперішня вартість чутливих активів банку;
L теперішня вартість чутливих пасивів банку;
DА сподівана середньозважена модифікована дюрація активів банку (з урахуванням можливої їх пролонгації);
DП сподівана середньозважена модифікована дюрація пасивів банку (з урахуванням можливого їх дострокового вилучення);
VARв максимально можлива зміна відсоткової (дисконтної) ставки за певний період.
Основними методами зменшення відсоткового ризику комерційного банку є управління гепом, імунізація портфеля (приведення у відповідність середньозваженої модифікованої дюрації активів та середньозваженої модифікованої дюрації пасивів банку), а також похідні інструменти. Кожен із похідних інструментів використовується, щоб знизити специфічним чином відсотковий ризик, зафіксувати відсоткову ставку за запозиченнями або вкладеннями, а також для регулювання співвідношення запозичень і вкладень за фіксованою та плаваючою відсотковими ставками у портфелі комерційного банку. Крім того, відсотковий ризик банку мо