Активні операції та управління ними в ЗАТ КБ "ПриватБанк"

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело

±анків створені спеціальні підрозділи.

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника юридичної особи комерційний банк має враховувати такі економічні показники його діяльності :

  • обсяг реалізації;
  • прибутки і збитки;
  • рентабельність;
  • ліквідність;
  • склад та динаміка дебіторсько кредиторської заборгованості.

Також можуть бути враховані фактори субєктивного характеру :

  • ефективність управління позичальника;
  • ринкова позиція позичальника і його залежність від циклічних та структурних змін в галузі;
  • погашення кредиторської заборгованості позичальником у минулому;
  • професіоналізм керівництва.

Комерційний банк для оцінки фінансового стану позичальника юридичної особи використовує такі показники (теоретичне значення показників є орієнтованим ) :

1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності ліквідності ( КЛ1 ), який показує, що характеризує те, як швидко короткострокові зобовязання можуть бути погашені високоліквідними активами :

 

Нормативне значення КЛ1- не менше 0,2.

2. Коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2 ), що характеризує можливість погашення короткострокових зобовязань у встановлені строки :

 

Нормативне значення КЛ2 - не менше 0,5.

3. Коефіцієнт загальної ліквідності ( КЛ3 ),що характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобовязань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів :

 

 

Нормативне значення - не менше ніж 2,0

4. Коефіцієнт маневреності власних коштів ( КМ ), що характеризує ступінь мобільності використаних власних коштів :

 

 

Нормативне значення не менше ніж 0,5.

5. Коефіцієнт незалежності ( КН. ), що характеризує ступінь фінансового ризику:

 

Нормативне значення КН.- не більше ніж 1,0

При здійсненні оцінки фінансового стану позичальника фізичної особи мають бути враховані :

  • соціальна стабільність клієнта, тобто наявність власної нерухомості, цінних паперів, тощо;
  • наявність реальної застави;
  • вік та здоровя клієнта;
  • загальний матеріальний стан клієнта, його доходи та витрати;
  • інтенсивність користування банківськими позиками у минулому та своєчасність їх погашення і відсотків за ними, а також користування іншими банківськими позиками.

Зробимо оцінку фінансового стану для ВАТ “Лакмус”, яке хоче отримати кредит в ЗАТ КБ “ПриватБанк” банку. Розраховані коефіцієнти оцінки фінансового стану наведемо в таблиці 2.14.

 

Таблиця 2.5

Аналіз кредитоспроможності позичальника ВАТ “Лакмус” в 2008-2009 роках

ПоказникиНормативне значенняФактичний рівеньВідхилення (+,-)Коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1)Не менше 0,20,4+0,2Коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2)Не менше 0,50,6+0,1

Коефіцієнт загальної ліквідності (КЛЗ)Не менше 2,02,4+0,4Коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ)Не менше 0,50,4-0,1Коефіцієнт незалежності (КН)Не більше 1,00,3-0,7

Як видно із таблиці 2.5. фінансовий стан позичальника ВАТ “Лакмус” проведений на основі розрахунку коефіцієнтів повністю відповідає нормативним значенням. Цей факт і дозволив ВАТ “Лакмус” отримати кредит ЗАТ КБ” ПриватБанк”. Крім того ВАТ “Лакмус” раніше вже отримував кредити в ЗАТ КБ „ПриватБанк” і вчасно їх погашав.

Під час експертизи кредитної заявки клієнта використовують різні джерела інформації:

  • матеріали, одержані безпосередньо від позичальника;
  • відомості про клієнта, що містяться в архіві банку;
  • інформація про клієнта, одержана за межами даного банку.

При вивченні, кредитної заявки банк може здійснювати перевірки позичальника на місці. Відвідуючи клієнта, можна зясувати ті питання, які не обговорювалися під час попередньої бесіди, оцінити рівень компетенції працівників, що очолюють бухгалтерську, фінансову і маркетингову служби, адміністративний апарат, скласти уявлення щодо стану майна клієнта.

Третій етап процесу кредитування полягає у підготовці до складання кредитної угоди. Він можливий за умови позитивного для клієнта завершення попереднього етапу, тобто оцінювання кредитоспроможності і ризику. Цей етап ще називають структуруванням позички.

У процесі структурування банк визначає такі параметри позички: вид кредиту, суму, строк, забезпечення, порядок видачі і погашення, ціну позички тощо.

Правильне визначення виду кредиту є важливим для встановлення реальних джерел погашення банківських позичок. Якщо кредит надається на формування оборотного капіталу клієнта і належить до короткострокового, то джерелом його повернення будуть поточні грошові надходження, які виникнуть після реалізації проекту, що прокредитований.

Кредит, наданий на відтворення основного капіталу позичальника, є, як правило, довгостроковим і має повертатися за рахунок прибутку від експлуатації прокредитованого обєкта.

Важливе значення у структуруванні позички має правильне визначення суми позички. Заниження її може призвести до порушення строків її повернення, оскільки обєкт, що кредитується, не буде завершений у строк, а завищення до нецільового використання надлишкове отриманих у банку коштів.

Успіх кредитної угоди значною мірою залежить від правильного визначення строку позички. Якщо будуть установлені занадто напружені строки повернення позички, то у позичальника може виявитися брак капіталу, що спричинить спад виробництва. Якщо ж ці строки будуть занадто ліберальними, тобто набаг?/p>