Логічні основи ораторського мистецтва
Контрольная работа - Иностранные языки
Другие контрольные работы по предмету Иностранные языки
звязок пізнання й комунікації. У всякому разі, помилки в логіці викладу можуть бути закладені вже в процесі пізнання, якщо він протікав з відступами від законів логіки. А закони ці однакові і для міркування, і для повідомлення.
Конкретні лінгвістичні умови логічності промови в першу чергу синтаксичні (чи синтагматичні). Причому одні з них діють на просторі одного висловлювання, інші у межах більш складного обєднання висловлювань (складне ціле), треті можуть бути виявлені лише в цілому тексті.
Умови логічності на рівні висловлювання:
а) Сполучення одного слова з іншим повинно бути непротирічливим. Порушення логічних звязків між словами і частинами висловлювання може привести до ненавмисного комізму. Приховані алогізми дуже поширені.
б) Важливою умовою створення логічної промови є правильний порядок слів.
Порядок слів у мові працює у синтаксичній структурі речення й у його актуальному членуванні (членування значеннєвої сторони висловлювання). У синтаксичній структурі порядок слів визначає взаємне розташування компонентів словосполучення і загальну організацію групи підмета й групи присудка.
Взаємне розташування груп підмета і присудка визначається актуальним членуванням. На рівні актуального членування речення членується на два компоненти: тему вихідний пункт висловлювання і рему його комунікативний центр, що повідомляє звичайно нове, невідоме співрозмовнику. Розташування слів у висловлюванні залежить від того, у який компонент актуального членування тему чи рему вони входять. Правильна логічна побудова стилістично нейтрального висловлювання вимагає, щоб тема передувала ремі. Актуально важлива інформація тяжіє до кінця висловлювання.
Порушення цього правила призводить до порушення логічної послідовності викладу, до неясності значеннєвих акцентів у ньому. Невдалий порядок слів призводить до затемнення комунікативної установки висловлювання, невиразності значеннєвих відносин у вислові, до двозначності його змісту. Невірне розташування слів призводить до логічної нечіткості вираженої думки.
в) Засобом вираження й підтримки логічності в межах висловлювання можуть стати і деякі особливості його лексичного наповнення.
Важливим засобом вираження логічних звязків і відносин між частинами висловлювання є службові слова прийменники, частки тощо. Спеціально для вираження логічних відносин між частинами висловлювання, а також між самостійними висловлюваннями служать вставні слова і словосполучення (отже, виходить, по-перше, по-друге, головне, інакше кажучи й ін.). Службові слова і слова вставні служать засобом вираження логічності і на рівні окремого висловлювання, і на рівні звязного тексту.
Порушують вимоги суворої логічності викладу так звані плеоназми, тобто включення в мовну тканину висловлювань зайвих, надлишкових за змістом слів (наприклад: Усе це і надає величезного значення підготовці до сесії, до іспитів).
Умови логічності на рівні звязного тексту:
а) Логічність як якість мови залежить від того, наскільки ясно і правильно виражений мовними засобами звязок окремих висловлювань у тексті.
Помилки, що призводять до порушення мовної логічності за рахунок неправильного поєднання речень, що знаходяться поруч (чи за рахунок невиразності цього поєднання), дуже розповсюджений випадок мовних логічних помилок. Наприклад: На біофаку 8 кружків, що працюють при кафедрах. Багато з них існують уже більше 20 років. Що існує більше 20 років? Кружки кафедри? Тут неправильно виражено значеннєвий звязок цих двох висловлювань.
Є різні засоби вираження звязку самостійних речень у промові. Серед них лексичні: лексичний повтор, вживання синоніма, використання анафоричного займенника. Важливим засобом вираження звязку між самостійними реченнями є сполучники, сполучні слова, вставні слова і словосполучення, що конкретизують характер значеннєвих відносин між реченнями, які знаходяться поруч.
Неуважність до сполучників як засобу звязку самостійних речень у тексті, вживання сполучних засобів, що не відповідають характеру значеннєвих відносин між реченнями, призводить до порушення логічності тексту, утруднює слідкування за авторською думкою.
Факультет розбиває свою концертну програму на дві частини: у першій виконувалися класичні твори, у другій сучасні пісні, виступ Ренесансу. Може, така побудова програми і виправдана: є можливість показати, що на факультеті знають і класику, і сучасне мистецтво, але в першій частині було кілька зайвих номерів, програма трохи розтягнута. Особливо багато було танців. Однак виступ ансамблю Евріка показує, що на факультеті серйозно займаються хореографією, і в цьому напрямку зроблено чимало цікавих знахідок.
Цей уривок тексту з погляду логічності організований погано. За ходом думки автора стежити важко. Заважає цьому, наприклад, неправильне вживання деяких сполучників, що не сприяють тут розкриттю й конкретизації значеннєвих відносин між самостійними реченнями і частинами складного; семантика сполучника вступає в конфлікт зі значеннєвими відносинами, що дає контекст. Сполучник “але, проте” виражає допустиме протиставлення і повинен був поєднати речення, що повідомляє про явище, яке існує всупереч явищу, вираженому першим реченням. Але цього значення в тексті немає. Адже наявність зайвих номерів у програмі, її розтягнутість ніяк не повязані з її розподілом на дві част?/p>