Акт проголошення Незалежності України
Контрольная работа - История
Другие контрольные работы по предмету История
и подані за та проти незалежності України в різних її регіонах. У чотирьох областях Харківській, Луганській, Донецькій та Одеській, де проживає понад чверть населення України, Акт підтримали загалом менше двох третин від тих, хто має право голосу (62,5%), а в Криму більше однієї третини (35,5%).
Позитивним наслідкам референдуму сприяла передвиборча президентська кампанія, учасники якої одностайно виступали за незалежність України, хоча побічним результатом її став розкол у демократичному таборі щонайменше на три течії (відповідно на послідовників Л.Лукяненка, В.Чорновола та І. Юхновського).
Центральною виборчою комісією було зареєстровано 7 осіб, котрі вибороли право стати кандидатами на президентську посаду. Кожного з них підтримали своїми підписами понад 100 тис. виборців.
На виборах 1 грудня голоси виборців розподілилися так: за В.Гриньова 4,17%, Л.Кравчука 61,59, Л.Лукяненка 4,49, Л.Табурянського 0,57, В.Чорновола 25,27, І. Юхновського 1,74%.
Отже, в результаті більш ніж переконливої перемоги першим Президентом України став Л.Кравчук.
Але річ утім, що кандидати, як правило, свідомо кажуть неправду. Малоймовірно, що для Л.Кравчука президентство стало можливим завдяки його програмі з пяти Д: Державність, Демократія, Добробут, Духовність, Довіра.
Відомий литовський політик А.Бразаускас вважає, що тут нічого дивного немає. Люди голосують не за колишнього комуніста чи антикомуніста, а за нинішню особистість, живу людину. Зважають, як він поводиться, як діє, як відповідає опонентові… Чому він так упевнено переміг на виборах? А тому, що народ України не побачив йому альтернативи. Альтернативи його досвіду,
знанням, виваженості, політичній мудрості. Адже робота в ЦК це велика школа. А коли ще політичний діяч є патріотом, вміє аналізувати, враховувати реалії, робити правильні висновки успіх йому забезпечено. Сьогодні люди вже не вірять ні затяганим гаслам комуністів, ні істеричним закликам націонал-радикалів. Вони йдуть за тими, хто зрозумів, що часи ідеології, політичної балаканини давно минули… і я, і Кравчук давно вже переступили через комуністичні догми. Ми політики-реалісти, політики-прагматики.
5 грудня 1991р. на урочистому засіданні Верховної Ради України Л.Кравчук склав присягу Президента України, висловив програмні орієнтири своєї політики в новій якості. Президент, наголосив він, одержавши владу від народу, має служити йому і забезпечити його достаток, права і свободи кожної людини.
Відразу ж після присяги Президент приголомшив народних депутатів пропозицією обрати Голову Верховної Ради, а заодно запропонував, щоб ним став І. Плющ. Цей блискавичний натиск забезпечив бажаний для нього результат: практично без обговорення І. Плющ піднявся на вищий щабель у парламенті, здобувши 261 голос за.
2.3 Самоствердження України, як незалежної держави. Утворення СНД
Проголошення України, як незалежної держави увінчало всю попередню історію українського народу. Розтягнуті на довгі роки визвольні змагання за вільне життя на власній землі нарешті переможно справдилися.
Вихід України на історичну авансцену як незалежної держави поставив її керівництво перед необхідністю розвязання складних проблем із багатьма невідомими. Перша й чи не найголовніша з них ставлення до Союзу. Попри наполягання М.Горбачова, 25 листопада1991р. попереднього підписання Союзного договору не відбулося. Лідери республік відмовилися це зробити, погодившись лише відправити документ до парламентів для обговорення, Української делегації при цьому не було, республіка готувалася до референдуму. Після нього Л.Кравчук отримав підстави, щоб заявити: Україна не піде в Союз, позаяк грудневий референдум перекреслює березневий. У розмові з кореспондентом Аргументов и фактов він висловився так: До Біловезької пущі я привіз мандат, за яким 92% мешканців республіки проголосували за незалежну суверенну Україну і я діяв відповідно до волі свого народу.
Завісу над тим, що відбулось у Біловезькій пущі, дещо підняв Л.Кравчук в інтервю кореспонденту французького журналу Парі матч. Його було опубліковано у збірнику промов і виступів Л.Кравчука Є така держава Україна, який побачив світ у Києві 1992р. На відміну від французького журналу, інтервю публікувалося в Україні з купюрами. У статті О.Карпичева Грудневий поворот, надрукованій московською Правдою 25 січня 1992р. наводиться відповідь Президента України на запитання: Коли було прийнято рішення про необхідність їсторичної зустрічі 78 грудня, яка поклала кінець існуванню СРСР? Вона була такою: Приблизно 15 листопада. Мінськ запропонувала Україна. Це найменша з трьох столиць і місто, в якому таємниця нашої зустрічі мала найбільше шансів бути збереженою.
Суть відповіді пояснює причини купюр в українському варіанті публікації. Президенти Росії та України й Голова Верховної Ради Білорусії ще боялися загальносоюзного центру, хоч той уже агонізував. У їхніх діях явно простежується елемент змови. Цей факт не вписувався в ту історію, про яку пишуть у ювілейних виданнях, але він досить промовистий. Радянський Союз розпадався за силовим сценарієм, так само, як він утворювався,
Унікальний збіг обставин: союзником України в діях, спрямованих на звільнення від павутиння загальносоюзного центру, стала Росія. Ці протиприродні з погляду традиційних національних Інтересів Росії дії проводив Б.Єльцин. Керувався він, звіс