Лікувальна фізична культура в комплексній реабілітації при захворюванні невриту лицьового нерва
Дипломная работа - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие дипломы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?язові волокна в найбагатше іннервіруємих ділянках мязів з густим розташуванням міоневральних закінчень. Найбільш зручні для дослідження кругові мязи ока і рота, а також ряд інших рухових точок.
Сигнали ЕМГ реєструються на папір. Спочатку оцінюється спонтанна активність при розслаблених мязах, яка у здорових людей, як правило, не фіксується. Потім виробляється оцінка тонічної напруги мімічних мязів, яка включає запис ЕМГ під час глибокого вдиху (у нормі, як правило, коливання відсутні) і синергічних реакцій у вигляді низькоамплітудних коливань, повязаних з напругою симетричної або гомолатеральних мязів, близьких до досліджуваної.
Найбільш інформативною в цій методиці є реєстрація максимального довільного скорочення мяза з використанням кількісного аналізу амплітудних, тимчасових і у меншій мірі частотних параметрів.
Перший тип - високочастотна поліморфна активність з амплітудою коливань залежно від сили мяза, розвиненості підшкірно-жирового шару і інших індивідуальних чинників.
Другий тип - низькочастотні осциляції з чітким ритмом, характерні в основному для сегментарно-ядерної поразки.
Третій тип - залпові коливання - при невропатіях в гострому періоді практично не зустрічаються, а спостерігаються в основному при экстрапірамідних розладах.
Четвертий тип - характеризує повний параліч мяза.
У нормі реєструється перший тип з середньою амплітудою коливань. У хворих з невропатіями лицьового нерва частіше зустрічається перший тип із зменшеною амплітудою, рідко - другий і четвертий тип в основному при грубій патології.
Значно велику інформацію дає дослідження із застосуванням голчастих відвідних електродів для оцінки мязових волокон. Цей метод дозволяє провести глибокий аналіз.
До спонтанної активності відносять також і потенціали фасцікуляцій. У гострому періоді при невропатіях лицьового нерва вони зустрічаються рідко.
Потім при слабкій довільній напрузі досліджуваного мяза реєструються потенціали дії. Важливим показником є середня тривалість потенціалів дії, для обчислення якої необхідно зареєструвати, переміщаючи електрод в мязі. У здорових людей середня тривалість з віком збільшується.
При цьому тривалість переважного числа не виходить за рамки 20% від середньої величини. Гістограма відображає перший тип змін, коли середня величина нормальна, але тривалість частини зміщена вліво. Такі зміни зустрічаються в початковій стадії захворювання при не грубій поразці. Гістограма відповідає другому типу, коли зменшується середня тривалість, гістограма значно зсунута вліво. Цей тип характерний для значної поразки, коли ще немає реіннервації.
Найважливішим для діагностики показником вважається амплітуда. Розташування електродів для реєстрації відповіді кругового мяза ока.
Більшість дослідників дратує лицьовий нерв наперед від мочки вуха, де він перетинає привушну залозу. Максимальна амплітуда відповіді, одержувана при супрамаксимальної стимуляції.
У звязку з великими індивідуальними відмінностями діагностична цінність абсолютної величини невелика, проте точність значно зростає при порівнянні результатів на ураженій і здоровій стороні. Для повнішої оцінки стану лицьового нерва нами визначалися круговий мяз ока і кругового мяза рота, оскільки часто зустрічається нерівномірна поразка волокон лицьового нерва, що йдуть до мязів верхньої і нижньої половини обличчя.
З тимчасових показників виробляється визначення латентного періоду тривалості і швидкості проведення імпульсу по рухових волокнах лицьового нерва. Заслуговує уваги також аналіз зміни форми і його тривалості, що збільшується при патології лицьового нерва.
Аферентною частиною рефлекторної дуги мигального рефлексу є верхня гілка трійчастого нерва. У здорових людей реєструються дві викликані відповіді з різними латентними періодами: ранній з латентністю і пізній.
При обстеженні хворих з невропатією лицьового нерва ЭМГ - дослідження може допомогти в рішенні наступних питань:
- Кількісне визначення ступеня парезу мімічних мязів.
- Відмінність центрального і периферичного парезу мімічних мязів.
- Диференціація ядерного і аксональної поразки лицьового нерва.
- Визначення стадії нервово-мязового процесу.
- Встановлення тяжкості поразки лицьового нерва.
- Раннє прогнозування тривалості перебігу захворювання і ступеня відновлення мімічної функції.
- Визначення характеру відновлення рухових функцій.
- Рання діагностика розвитку ускладнень відновного періоду.
Для кількісної характеристики ступеня парезу мімічних мязів найбільш адекватне визначення амплітуди активності інтерференційної ЕМГ з використанням нашкірних електродів при максимальній напрузі досліджуваних мязів. У звязку з великими індивідуальними коливаннями абсолютних величин цих показників у здорових осіб переважно обчислювати їх відносні значення. Для цього необхідні дослідження не тільки на ураженій, але і на здоровій стороні. Оскільки не всі мімічні мязи страждають при поразці лицьового нерва в рівній мірі (особливо помітною буває різниця між мязами верхньої і нижньої половини обличчя), бажано обстежувати як мінімум по два мязи з кожної сторони. Ступінь парезу розраховується в порівнянні із здоровою стороною у відсотках для кожного мяза окремо.
Питання про відмінність центрального і периферичного парезу м