Лікарські розчини, одержувані в умовах фармацевтичного підприємства
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
дходить 96,296,7 %-вий етанол, який розводять водою або слабким спиртом до необхідної концентрації.
Вміст етанолу в розчині (концентрація) виражається у відсотках за обємом, тобто як обємна частка, % (об. ч.); і у відсотках за масою, тобто як масова частка, % (мас. ч.). Якщо немає спеціального зазначення, мається на увазі обємна частка у відсотках (Су). Вміст етанолу в розчині у відсотках за обємом (Су) показує, яка кількість мілілітрів безводного етанолу міститься в 100 мл водно-спиртового розчину при 20 С. Концентрація етанолу в розчині у відсотках за масою (Ст) показує, яка кількість грамів безводного етанолу міститься в 100 г водно-спиртового розчину. Співвідношення між відсотками за обємом і відсотками за масою наведені в таблиці 1 ДФ XI.
Вміст етанолу у водно-спиртових розчинах визначають скляним і металевим спиртомірами, а також за густиною денсиметром (ареометром) або пікнометром (рис. 3). За допомогою значення густини при 20 С визначають Су і Ст, користуючись таблицею 1 ДФ XI. За значеннями густини, які отримані при інших температурах, і показаннями скляного і металевого спиртомірів переведення в відсотки за обємом при 20 С здійснюють за спеціальними таблицями видавництва стандартів.
Концентрацію етанолу визначають скляними спиртомірами класу 0,1 (ціна поділки 0,1 %) або класу 0,5. Арбітражні визначення міцності спиртових розчинів проводять металевими або скляними спиртомірами класу 0,1. Для практичних цілей користуються спиртомірами класу 0,5 із вбудованим термометром. Комплект складається з двох або трьох спиртомірів (060, 60 100 або 040, 4070, 70100 %). Скляний спиртомір при температурі 20 С показує обємну частку етанолу у відсотках. Але в умовах великих фармацевтичних виробництв температура часто відхиляється від 20 С. У цих випадках визначення проводять при фактичній температурі, а отримані значення скляного спиртоміра приводять до 20 С за допомогою таблиці III видавництва стандартів.
Рис. 3. Прилади для визначення концентрації етанолу
а скляний спиртомір із вбудованим термометром; б скляний спиртомір; в денсиметр (ареометр); г металевий спиртомір; Ґ пікнометри
Точніше (із точністю 0,1 %) концентрацію спирту визначають металевим спиртоміром (рис. 3), що являє собою порожню кулю з припаяною шкалою зверху і конічним стержнем для навішення гирі знизу. На шкалі нанесені поділки від 0 до 10, кожна з яких розділена на пять частин. Під нульовою поділкою шкали нанесена поділка 100. До спиртоміра додаються 10 гирок у формі кульового сегмента з прорізом під номерами 0, 10, 20, 30, 40, 50, 60, 70, 80, 90. Найбільша гирка має нульовий номер, найлегша номер 90. Показання металевого спиртоміра є умовними і складаються з показань гирки і шкали. При зануренні спиртоміра без гирки до показань шкали додають 100. Обємну частку етанолу Су в розчині за показаннями металевого спиртоміра визначають у відповідності з таблицею IV видавництва стандартів.
Денсиметр (ареометр) при температурі 20 С показує густину водно-спиртового розчину, за якою знаходять концентрацію етанолу, користуючись алкоголеметричною таблицею 1 ДФ XI. Концентрацію етанолу за показниками денсиметра при температурі, що відрізняється від 20 С, визначають за допомогою таблиці II видавництва стандартів (точність до 0,01).
Більш точні значення густини розчинів (0,001) можна одержати за допомогою пікнометра при 20 С. За отриманими даними розраховують густину при 20 С (з урахуванням густини повітря при нормальному барометричному тискові) і знаходять концентрацію етанолу в алкоголеметричній таблиці 1 ДФ XI.
Вміст спирту у водно-спиртовому розчині визначається також рефрактометрично і за величиною поверхневого натягу.
Розведення водно-спиртових розчинів необхідно проводити за обємом і за масою. При цьому зручно виходити з рівняння матеріального балансу абсолютного спирту.
Існують формули прийнятні для розрахунків розведення як у масових, так і в обємних відсотках. Але слід памятати, що у випадках розведення обємів може бути використана тільки концентрація за обємом, при розведенні масових кількостей тільки концентрація за масою.
При розведенні за обємом розраховують необхідний обєм міцного етанолу. Визначення кількості води утруднене через явище контракції, тобто зменшення обєму суміші води і етанолу проти їхньої арифметичної суми. Тому простіше не розраховувати необхідну кількість води, а до розрахованої кількості міцного етанолу додати воду до необхідного обєму при температурі 20 С. Можна також скористатися алкоголеметричними таблицями 3 і 4 ДФ XI.
Облік етанолу. На хіміко-фармацевтичних підприємствах облік здійснюють за обємом безводного етанолу при 20 С, адже склади одержують етанол-ректифікат в обємі. У документації вказують температуру в мірнику, показання металевого спиртоміра, концентрацію етанолу (при 20 С), множника обємного вмісту безводного етанолу, обєму безводного етанолу при 20 С.
У виробничих умовах етанол розводять переважно за масою (температура при цьому не має значення). Концентрацію етанолу за обємом переводять у відсотки за масою і виконують розрахунки у відповідності з формулами або правилом змішування.
Переведення обєму одержаного етанолу-ректифікату в масу здійснюється зважуванням, а також розрахунково через абсолютний етанол за таблицею VI, складеною з урахуванням зважування в повітрі (наказ МОЗ СРСР № 580 від 14.12.62 р.).
Зберігається спирт у спиртосховищі фармацевтичного підприємства, що має стандартні мірн?/p>