Лексика української мови на позначення обрядів, звичаїв
Курсовой проект - Иностранные языки
Другие курсовые по предмету Иностранные языки
° чекає [бузка чикайе].
Гарбуза зіла [гарбу|за |зіла].
Пісьмо боцюну написала [піс|мо |боцуну напи|сала.
2. Власне родильні обряди
Фраземи на позначення поняття жінка народила дитину:
Вчинила дитину [ўчеи|нила ди|тину.
Купила собі дитину [ку|пила соубі ди|тину.
Повила дитину [по|вила ди|тину].
Принесла собі дитину [при|несла ди|тину].
Пустила в світ [пустила ў світ].
Фраземи на позначення поняття дитина народилася:
Викотився з пуза [|викотиўса з |пуза].
Дав Бог життя [даў Бог жие|та] у всіх н.п.
Зявився сімнянин в нашу хату [зйа|виўса сімна|нин ў |нашу |хату] Зявилася зірка в небі [зйа|виласа |зірка ў |небі.
Зіпятися на світ [зіп|йатиса на світ].
Побачив світ Божий [по|бачиў світ |Божиi].
Поповнення в сімні [по|повнена є ў сім|ні].
Послав Бог [по(y)с|лаў Бог] у всіх н.п.
Появилась на світ божа душа [пойа|вилас на світ |Божа ду|ша].
Прийти на світ божий [приiти у світ Божиi].
Прихотити в життя [при|ходити ў жи|та].
Фраземи на позначення поняття народити позашлюбну дитину:
Знайшла в подолку [знаiш|ла ў по|долку].
Нагуляла дитину [нагу|лала ди|тину].
Привела байстрюка [прие|вела баiстру|ка].
Привела собі дитину [при|вела соу|бі ди|тину].
Принесла байстрюка [прие|несла баiстру|ка].
Принесла в повитку [при|несла ў повит|ку].
Принесла в подолі [при|несла ў по|долі].
Принесла в подолку [при|несла ў по|долку]
Принесла в фартухові [при|несла ў фарту|хові]; [при|нести ў фарту|хови].
Умножила байстрюка [ум|ножиела баiстру|ка].
Фраземи-відповіді на запитання дітей Звідки мене (братика, сестричку) взяли?:
Аїст приніс [|айіст при|ніс].
Боцюн приніс [|боцун приe|ніс]; [|боцан приe|ніс].
Бузьки принесли [|бузки при|несли].
В капусті знайшли [ў ка|пусті знаiш|ли] в усіх н.п.; [ў ка|пусці знаiш|ли[ў
ка|пусті наiш|ли].
Викрутили з криниці [|викрутили с крие|ниці].
Влапали на ставі [ўла|пали на с|таві].
Знайшли в бочці [знаiш|ли ў |боц:і].
Знайшли в бузині [знаiш|ли ў бузи|ні].
Знайшли в бураках [знаiш|ли ў бура|ках].
Знайшли в горосі [знаiш|ли ў го|росі].
Знайшли в кропиві [знаiш|ли ў кро|пиві].
Знайшли в лопухах [знаiш|ли ў лопу|хах].
Знайшли в пірачку [знаiш|ли ў пірачку].
Знайшли на городі [знаiш|ли на го|роді].
Лелека приніс [леи|лека при|ніс].
Лелека принесла [леи|лека при|несла].
Лелеки принесли [леи|леки при|несли].
Найшли в бараболях [наiш|ли ў бара|болах].
Приніс бузька [приe|ніс |бузка].
Приніс бузьок [приe|ніс |бузок].
Приніс лелека з заморської країни [при|ніс леи|лека з за|морскойі кра|йіни].
Русалки підкинули [ру|салки піт|кинули].
Цигани загубили [ци|гани загу|били].
Цигани піткинули [ци|гани піт|кинули].
Чорногуз приніс [чорно|гуз при|ніс].
3. Післяродові обряди
Фраземи на позначення обряду відвідання породіллі родичами, сусідами:
Відвідати мамку [від|відати |мамку].
Відвідати роженицу [від|відати |рожениецу].
Іти на відвідени [іти на від|відени].
Йти на родини [іти на родини].
Фраземи на позначення обряду частування гостей з нагоди народження дитини:
Справляти родини [спраў|лати ро|дини].
Робити родини [ро|бити ро|дини].
Особливе значення мають фраземи, які:
1) не зафіксовано в лексико- і фразеографічних працях літературної мови: гарбу|за |зіла, піс|мо |боцуну напи|сала вагітна; ўчеи|нила ди|тину жінка народила дитину; ру|салки піт|кинули, ци|гани загу|били відповідь на запитання дітей Звідки мене (братика, сестричку) взяли;
2) відрізняються від літературних якими-небудь формальними ознаками: літ. Принести пелені (в приполі) зах.под. при|несла ў повит|ку; знаiш|ла ў по|долку народити позашлюбну дитину;
3) мають іншу семантику, ніж загальновживані: літ. як з неба впасти несподівано, зненацька зявитися зах.под. ў|пасти з |неба відповідь на запитання дітей Звідки мене (братика, сестричку) взяли. Запис фразем фонетичною транскрипцією відбиває особливості говіркового мовлення, зокрема:
1) епентетичні явища: зйа|виўса сімна|нин ў |нашу |хату; по|повнена є ў сім|ні;
2) явище протези: ўро|дилоса йанге|латко; го|вечка приенес|ла;
3) явище депалаталізації: знаiш|ли ў бура|ках.
Сучасні записи обрядової фраземіки та численні фольклорні та етнографічні матеріали народних обрядів минулих століть уможливлять укладання бази даних матеріальної та духовної культури окремих діалектоносіїв, сприятимуть подальшій активізації досліджень порівняльного типу як в межах українського мовного континууму, так і загальнословянського.
ВИСНОВКИ
Народні звичаї загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадянському житті й побуті українського етносу; традиційний порядок відзначення яких-небудь подій, свят і т. ін., повязаний з виконанням певних дій і використанням відповідних атрибутів, предметів тощо. Щодо походження слова звичай варто зазначити, що Етимологічний словник української мови вказує на спорідненість з дієсловом звикати, яке походить із псл. vyknonti, набувати знань, навичок; учитися, споріднене з давньоіндійським відповідником.
Особливістю народних звичаїв є те, що вони зберігаються в незмінному вигляді протягом тривалого історичного періоду і передаються з покоління в покоління. Вони притаманні господарській діяльності, сімейно-побутовій сфері, відображені в нормах поведінки. Звичаї фіксують елементи прийнятого народом способу життя, поязані зі світоглядом, віру?/p>