Культура козацької держави
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Реферат
з дисципліни “УКРАЇНСЬКА ТА ЗАРУБІЖНА КУЛЬТУРА”
тема КУЛЬТУРА КОЗАЦЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Розвиток української культури у XIV-I половині XVII ст. відбувався у складних суспільно-політичних та історичних обставинах.
У середині XIV ст. розпочався наступ Литовської держави на Подніпровя. Він полегшувався князівськими міжусобицями та занепадом Золотої Орди, яка розпалася на кілька улусів. У 1355-1356 рр. Литов- ський князь Ольгерд завоював чернігово-сіверські землі, пізніше захопив Київщину та Поділля. Литовське князівство стало великою феодальною державою, більшість якого становило руське населення.
Порівняно з литовцями Київська Русь мала більш розвинені виробничі відносини, сільське господарство, ремісництво, політичну систему. Широкі міжнародні звязки, високий рівень розвитку культури сприяли прийняттю Литовською державою більш досконалої системи управління, принципів і норм культурного розвитку. Литовці дотримувалися правила: Ми старину не рушимо, а новини не вводимо. Місцеві руські феодали зберегли свої володіння, а руські землі автономію. Русичі займали в державі рівнорядне становище з литовцями; основою литовського судочинства стала Руська Правда. Руська мова дістала статус державної, нею велася офіційна документація, урядування, складання грамот і законів, навчання у школах, служба в церквах.
У Литовському князівстві набуває популярності православна віра, священикам надаються привілеї, а окремі члени литовської княжої сімї приймають православя (литовці в масі своїй були язичниками) та намагаються поріднитися з українськими князями. Культурні набутки Київської Русі дали поштовх становленню освітніх і культурних процесів у Литовському князівстві.
У XVI ст. велика частина українських земель підпала під владу Речі Посполитої. В Україні зявилися польські магнати, яким король роздарував землі, національна культура та православна церква зазнали жорстоких утисків. Наслідки Берестейської унії (1596 р.) були дуже тяжкими для української культури: з однієї православної церкви було створено дві уніатську (греко-католицьку) та православну, яка у другій половині XVII ст. потрапила в залежність від Московського патріархату.
Під впливом пропаганди єзуїтів, українська знать стала масово приймати католицизм, а разом з ним запозичувати польську мову та культуру. Тільки окремі українські магнати змогли протистояти наступу католицизму (князь К. Острозький). На захист православної церкви виступили також братства невеликі релігійні організації, які виникали в середовищі міщан та ремісників у містах. Найбільш впливовими були Київське та Львівське братства.
У кінці XV-XVI ст. починає створюватися українське козацтво, яке організувало оборону окраїнних земель. У середині XVI ст. відомий козацький ватажок Байда (Д. Вишневецький) заснував Запорізьку Січ. Доба козаччини період жорстоких війн і романтики, творення держави і формування нації. Суспільство висуває зі свого середовища героїв, борців за свободу та незалежність.
Головними осередками культури, як у попередні часи, залишалися монастирі, церкви, маєтки великих феодалів. Тут діяли школи, велось літописання, переписувалися книги. Учні отримували елементарні знання з письма та арифметики. Навчання у монастирях велося латинською мовою. Крім православних шкіл у деяких містах Галичини та Закарпаття діяли школи при католицьких костьолах. У XV-XVI ст. багато українців отримали освіту у Краківському, Болонському та Празькому університетах. У Краківському університеті було створено спеціальний литовський колегіум, де навчалися литовці, українці та білоруси. Після укладення Люблінської унії в Україні створюються єзуїтські колегії майже вищі школи, які були добре організовані та фінансово забезпечені. Єдиною умовою вступу для українців була католицька віра. Ці навчальні заклади виконували функцію полонізації населення.
З II половини XVI ст. виникають греко-словяно-латинські школи і першою стала Острозька вища школа. Вона була заснована відомим меценатом української культури князем Костянтином Острозьким у 1576 р. (відома під назвою Осторзька академія). За програмою навчання академія стояла нарівні з найкращими колегіями. У ній викладався курс семи вільних мистецтв, який складався з тривіума і квадривіума. З 1624 р. школа була передана єзуїтам.
З кінця XVI початку XVII ст. важливу роль у розвитку освіти відіграли братські школи. Провідною була школа Львівського Успенського Братства, створена у 1586 р. До програм братських шкіл були включені поетика, риторика, музика, латинська та грецькі мови. При активній підтримці Львівської братської школи було видано три підручника: Буквар І. Федорова, Граматика словенська та граматика Адельфотес. Осередком культури у Києві була Києво-Печерська Лавра та Київська братська школа (заснована у 1615 р.). У 1632 р. митрополитом стає Петро Могила. Його діяльність охоплює широкі сфери церковного та культурного життя України. Могила створює на базі Лаври та братської школи новий колегіум (пізніше названий його імям). У 1701 р. за іні- ціативою гетьмана І. Мазепи колегіуму було надано звання Києво-Могилянської академії.
Освіта в Україні була тісно повязана з книгодрукарством. Існує думка, що першою друкованою книгою був Апос?/p>