Культура козацької держави
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?ол, виданий у Львові Іваном Федоровим у 1574 р. У 1578 р. І. Федоров надрукував за допомогою князя Острозького у місті Острозі Буквар, а у 1581 р. відому Острозьку Біблію (перше її повне видання словянською мовою). Пізніше були організовані інші друкарні, які діяли не тільки у містах, але й в селах при монастирях. В основному друкувалися книги релігійного характеру, але також видавалися наукові трактати.
Розвиток книгодрукарства зумовив і розвиток літератури. У XVI ст. були перекладені різні наукові трактати, довідники. Поширюються переклади Святого Письма, агіографія. Поряд з перекладною літературою зявляються оригінальні твори. У XVI ст. відбувається розквіт українського епосу створюються балади, думи, історичні пісні. Популярними були цикли дум Маруся Богуславка, Самійло Кішка та ін.
У XVI I половині XVII ст. українська культура переживала етап свого Відродження. Характерними її ознаками було поширення гума- нізму, антропоцентризм мислення. Це найбільш яскраво виявилося в українській літературі. Основоположниками гуманістичної культури в Україні вважають таких діячів та вчених, як Юрій Драгобич, Павло Русин, Лукаш, Станіслав Оріховський. Після прийняття Брестської унії в Україні поширилася полемічна література. Письменники-полемісти Мелентій Смотрицький, Захар Копистенський, Іван Вишенський засуджували вище православне духовенство за моральний занепад, зраду інтересам українського народу. Одночасно приділялася увага реформуванню православної церкви, розвитку освіти та книгодрукування. Поряд з полемічною літературою наприкінці XVI початку XVII ст. розвивалася поезія. Українські поети того часу часто використовували біблійні сюжети, багато уваги приділялося моралі та релігії.
У XVII ст. популярною стає драматургія. Найбільш поширеними були два вида драми релігійна та шкільна. Розвивалася також музична культура. Набули популярності різні жанри сімейно-обрядових та побутових пісень: весільні, колискові, похоронні плачі (голосіння). У роки визвольної боротьби українського народу виникають історичні пісні (наприклад, Пісня про Байду). Виконавцями історичних пісень були кобзарі, які мандрували містами і селами України. Розвивалися танцювальні жанри інструментальної музики, найбільш популярними були гопак і гопачок.
У XVI-XVII ст. в Україні формуються декілька шкіл церковного монументального живопису та іконопису. Поступово утверджується реалістичний напрям, релігійні образи втрачають колишню нерухомість і часто мають звичайних простих людей. Київська школа іконопису характеризується простотою зображення, колоритним одягом святих. Під впливом Києва розвивалося і мистецтво Галицько-Волинського кня- зівства. Часткою храмового живопису стають портрети. Але багато талановитої української молоді відїздило до Росії. В Академію художеств були прийняті художники Д. Левицький (з Києва), В. Боровиковський (з Миргорода).
Українські традиції знайшли своє відображення і в декоративно-прикладному мистецтві: гончарстві, вишивці, килимарстві, різьбярстві, обробці металу.
У цей період формуються особливості українського стилю архітектури. Наприклад, у камяному будівництві Західної України ренесансний стиль поєднується з українським народним стилем. Найкращими памятками архітектури були трибанні та пятибанні церкви. Зводилися замки-фортеці та замки-палаци, переплановувалися українські міста. Переважна більшість споруд мала оборонний характер, будували вали, рови і стіни. У 30-ті роки XVIIcт. в архітектурі поряд з ренесансними зявилися риси бароко. Нові гуманістичні ідеї в мистецтві мали вплив і на розвиток української скульптури.
Духовна культура українського народу у другій половині XVII-XVIII ст. розвивалась у складних умовах розгортання соціальної та національно-визвольної боротьби проти іноземних поневолювачів. Наприкінці ХVI початку XVII ст. в Україні відбулися селянсько-козацькі повстання проти Речі Посполитої, а в середині XVII cт. Українська національна революція під керівництвом Б. Хмельницького.
Основним підсумком цієї боротьби було створення козацької держави, яка мала демократичний, республіканський характер правління. У 1654 р. на Переяславській Раді козацька старшина дала згоду на протекторат Росії. Україна одержала широку автономію, але одразу ж після смерті Б. Хмельницького Росія починає поетапну ліквідацію української автономії. У 1775 р. була знищена Запорізька Січ, у 1786 р. ліквідовані останні залишки автономії. Отже козацько-гетьманська держава проіснувала більш 100 років. Вона залишила глибокий слід в історії та духовній культурі українського народу.
За часів гетьманів Лівобережжя Івана Мазепи (1687-1709 рр.), Івана Скоропадського (1709-1722 рр.), Кирила Розумовського (1750- 1764 рр.) Україна перебувала на рівні найбільш освічених країн Європи.
Протягом трьох століть запорізьке козацтво визначало напрям політичного, економічного та культурного розвитку України. Культура Січі мала великий вплив на формування національної самосвідомості української культури. Запорізьке козацтво брало активну участь у боротьбі православного духовенства, українського міщанства та частини української шляхти проти наступу Польщі. У 1620 р. Військо Запорізьке на чолі з гетьманом П. Сагайдачним вступило до Київського братства. Ця подія мала велике значення для відновлення авторитету української православної церкви.
У 1754 р. за ініціативою кошового отамана Якима Гнатовича була створена школа, яка протягом 15 років готувал?/p>