Кредитний механізм в комерційних банках
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
3.2. Графічне зображення основних показників кредиту, розрахованого для повернення боргу за другим методом (безперервними виплатами)
Метод 3. Повернення кредиту за методикою ануїтету формула (3.6). Недоліком цієї методики є те, що в цьому разі також потрібно розраховувати кратну кількість планових періодів. Оскільки тривалість позики становить 3,5 роки, то прийнявши, що сплата буде використовуватися через півроку, таких періодів буде 7. Окрім того, щоб дотримувалося правило розмірностей, необхідно перейти до піврічної величини банківського процента. Тобто вона дорівнюватиме Е% = 15 % . Тоді величина ануїтету становитиме:
тис. грн.
Результати розрахунку зведено в табл. 3.3, а основні залежності показано на рис. 3.3, де Пан величина ануїтету..
Таблиця 3.3
Розрахунок повернення позики за методом ануїтету, тис. грн.
Півріччя Залишок позики на початок року15% піврічнихЗалишок загальної суми заборгованості на кінець рокуРічна плата (ануїтет)Річна плата тільки за позику1 1001511524,0369,0362 90,96413,644104,60924,03610,3913 80,57212,08692,65824,03611,954 68,62210,29378,91624,03613,7435 54,888,23263,11224,03615,8046 39,0765,86144,93724,03618,1757 20,9013,13524,03624,03620,901Усього -68,252-168,252100
Коли виконують порівняння різних варіантів розрахунку кредиту, основну увагу приділяють сумі нарахованих процентів.
Рис. 3.3 Графічне зображення основних показників кредиту, розрахованого для третього методу повернення боргу (за методикою ануїтету)
У нашому прикладі сума нарахованих процентів становитиме (тис. грн.): 44,25; 52,5 і 68,252 відповідно для кожного методу повернення боргу. Порівнюючи ці значення, можна нібито прийти до висновку, що найбільшу суму грошей банк отримає, коли кредит буде надавати за третьою методикою, а найменшу за першою. Проте такий поверхневий аналіз не завжди підтверджується більш ретельним і обґрунтованим, оскільки в дослідженні будь-якої форми вартості основна увага має приділятися тому, як грошові або вартісні потоки розміщуються в просторі і часі, тобто необхідно досліджувати моменти вартості.
Для дослідження таких складних процесів ми рекомендуємо застосовувати запропонований нами економетричний показник масу вартості В, яка визначається за формулою
В = МП / ТП(3.7)
Найвигіднішим для банку буде той варіант, котрий принесе йому найбільшу масу вартості.
Момент позикової вартості Мп складається з двох елементів: з повернутого боргу Мб і нарахованих процентів М%. Розрахунки для трьох розглянутих випадків наведені у табл. 3.4.
Таблиця 3.4
Порівняння трьох методів розрахунку процентів
Метод розрахунку Моменти вартості, тис. грн. рікКінцеві результати розрахунку, тис. грн.МбМ%Мпза масою вартостіза нарахованими процентами1 202,5105,1875307,687587,9144,252 175122,5297,58552,53 --294,44184,12668,252
З таблиці видно, що за масою вартості найкращим є дискретний метод нарахування відсотків, а за обсягом нарахованих відсотків останній метод ануїтету. Вибір найкращого і найгіршого варіантів повернення боргу залежить, головним чином, від прийнятого для порівняння показника (критерію оптимальності) від маси вартості чи нарахованих процентів. За цими критеріями розглянуті варіанти позики мають зовсім протилежні результати. Проте маса вартості показує зростання загального капіталу банку, а нараховані проценти лише окремої їхньої частини, до того ж без врахування, як вони змінюються в часі. Тому, на нашу думку, для АКБ “ТАС-Комерцбанк” для дослідження позикової вартості правильніше використовувати методику за показником маса вартості, яким можна визначати середню масу капіталу, що функціонує в банку (або який утворюється в банку) протягом розглянутого проміжку часу. В нашому випадку найкращим виявився метод нарахування відсотків за дискретною методикою.
3.3 Покращення системи контролю за якістю кредитного портфеля і факторами ризику
Для кожної кредитної операції характерні свої специфічні причини та фактори, що визначають ступінь ризику. Так, кредитний ризик може виникнути при погіршенні фінансового стану позичальника, відсутності необхідних організаційних здібностей у керівника позичальника, недостатньої підготовленості працівника, що приймає рішення про кредитування, та інших обставинах .
Розглянемо вплив кредитного ризику на зміну ставки за кредитом і на прибутковість банку.
Нехай ймовірність неповернення позичальником узятої суми позики та процентів за нею змінюється від 0 до 1, то взаємозвязок між ризиком і дохідністю передамо таким рівнянням:
Ч ф = (1 + Ч) / (1 Р) 1 , (3.8)
де Ч ф фактична ставка процента з урахуванням кредитного ризику;
Ч безризикова (реальна) ставка процента;
Р ймовірність неповернення кредиту.
За безризикову ставку процента береться облікова ставка НБУ, яка складала 7 % на 01.01.2003 р.
Формула 3.8 підтверджує правило, що за ризик має бути компенсація, тобто процентну ставку може бути знижено для фінансово-надійних клієнтів, які в змозі повернути позику з великою ймовірністю і навпаки, ставку може бути підвищено, якщо банк має справу з клієнтом з високою ймовірністю неповернення позики.
Розглянемо ситуацію, коли банк має повну впевненість у тому, що позику буде повернено позичальником: Р = 0. Тоді, за оптимальним сценарієм:
ЧФ = (1 + 0,07) / (1 0) 1 = 0,07 = 7 %.
Тобто буде застосовано безризикову ставку процента. При цьому прибуток банку складатиме, наприклад, при сумі кредиту 100000 грн.:
100000х0,07 = 7000 ( грн.)
Розглянемо ситуацію, коли банк впевнений, що позичальник поверне половину позики: Р