Концепція морального виховання в початковій школі
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?особи протипожежної безпеки, безпеку дорожнього руху й поводження на вулиці, про безпеку праці;
15) дотримуватися відповідних правил поведінки в спеціально створених ситуаціях;
16) вміти користуватися послугами бібліотеки, магазину, пошти, перукарні тощо.
Загальні висновки
Опрацювавши дану проблему, яка містила в собі "Концепцію морального виховання в початковій школі" ми дійшли висновків, що у процесі формування всебічно розвиненої особистості чільне місце належить моральному вихованню.
Отже, моральне виховання виховна діяльність школи і сімї, метою якої є формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.
Ми дізналися, що методологічною засадою морального виховання є етика наука про мораль, природу, структуру та особливості походження й розвитку моральних норм і відповідних відносин між людьми в суспільстві.
Ми зясували, що у моральному вихованні слід спиратися на гуманістичну ідею, за якою людині від природи притаманне прагнення до добра, правди і краси.
Таким чином, зміст морального виховання учнів зумовлений вимогами суспільства до формування всебічно розвиненої особистості, рівнем його моральності. З огляду на це завданням морального виховання в школі є формування національної свідомості й самосвідомості учнів, прагнення жити в гармонії з природою, свідомої дисципліни, обовязку та відповідальності, поваги до закону, до старших, жінки.
Особливо важливо памятати, щоб декларовані педагогом моральні принципи підтверджувалися його моральною практикою, яка б відповідала найвищим критеріям моральності.
Ми впевнилися, що важливим фактором виховання спокійної, врівноваженої дитини є добрий тон сімейного життя, де привітність і жарт поєднуються з серйозністю, справедливість з наполегливістю, а любов і ласка позбавлені відтінку поблажливості. Тому батькам необхідно взяти собі за правило: всі труднощі і неприємності в житті дорослих не мають права позначатися на ставленні до дитини. Неприпустимо зганяти на дитині свій настрій. Запорука дитячого щастя - тепло родинного вогнища, взаємна любов і повага.
Сімя є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей від покоління до покоління. З появою дитини на світ сімя покликана готувати її до життя і практичної діяльності, забезпечити раціональну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути власного досвіду поведінки й діяльності. Оскільки метою виховання підростаючого покоління є формування всебічно розвиненої особистості, сімя, як і школа, здійснює моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне виховання.
Ми розглянули ефективність навчально-виховної роботи в школі і дійшли висновків, що вона забезпечується єдністю школи і сімї, якої досягають за постійної турботи школи про підвищення рівня психолого-педагогічної обізнаності, педагогічної культури батьків.
Відчуття емоційного стану інших людей формується з самого раннього віку. Батьки навчають дитину змалечку розпізнавати експресивний вираз емоцій і правильно реагувати на них.
Вплив музичного мистецтва допомагає дитині яскравіше відчувати дійсність, робить її шляхетнішою, благороднішою, чутливою.
Багата емоціями творча уява формується у тих дітей, які відвідують художні гуртки, виставки, театри, концерти.
Початковою школою формування естетичних почуттів дитини є природа.
Якщо дитину з перших місяців життя зацікавлювати книжками, казками, малюнками, картинками, віршами, це сприятиме зростанню у неї любові чи жадоби до знань, зробить її комунікабельною. Дитина швидше оволодіває культурою рідної мови, починає розуміти і цінувати її красу.
Формування любові до рідного краю органічно повязано з минулим, сучасним та майбутнім держави. Осмислення цієї істини відбувається разом із підростанням дитини, розширенням її світогляду та уявлень про рідну землю та її людей.
Саме життя змушує маленького громадянина цікавитися подіями сучасності, які так чи інакше повязані з минулим і спрямовані у майбутнє. Розповіді близьких та рідних людей пробуджують у дитини повагу до своїх предків, які захищали свою землю від загарбників, обробляли та прикрашали її, залишили у спадок.
Отже, при правильному вихованні діти дошкільного віку здатні сприймати складні стосунки між людьми. З віком вони стають більш спостережливими, обєктивними і чіткими в оцінці поведінки інших. Вони здатні вже до узагальнення етичних уявлень. Тому робота батьків та вихователів по формуванню у дітей гуманного ставлення до людей, до всього живого повинна бути цілеспрямованою і систематичною.
Список використаних джерел
1. Борисовский А.М. "В.А. Сухомлинский "Люди науки". Москва: "Просвещение", 1985. -с.83-90.
2. Бровченко М.Ф. Насамперед учитель. Серія 7. Київ: "Знання", 1986. -с.25-34.
3. Гончаренко С. Український педагогічний словник. Київ: "Либідь", 1977. -с.335.
4. Ред. Дзеверин А.Г. Сухомлинский В.А. Избранное, т.5Киев: "Радянська школа", 1980. -с.67-78.
5. Кузьминський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка (підручник). Київ: "Знання-Прес", 2003. -с.268-273.
6. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання, навчальний посібник, видання 2-е, виправлене і доповнене. Харків: &q