Концепція морального виховання в початковій школі
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
i>що передбачають: виховання любові до батьків, рідної мови; вірність у коханні, дружбі, побратимство; готовність захищати слабших, піклуватися про молодших, зокрема дітей; шляхетне ставлення до дівчини, жінки, бабусі; непохитну вірність ідеям, принципам народної моралі та духовності; відстоювання свободи і незалежності особистості, народу, держави; турботу про розвиток народних традицій, звичаїв, обрядів; бережливе ставлення до рідної природи, землі; сприяння у будівництві храмів, навчально-виховних і культурних, закладів; цілеспрямований розвиток власних фізичних і духовних сил, волі, можливостей свого організму, вміння завжди і всюди чинити благородно, виявляти інші чесноти.
Важливим у моральному вихованні є святкування дат народного календаря системи історичних дат, подій, спостережень за довкіллям, народних свят, інших урочистостей, які відзначають протягом року. Він є енциклопедією знань про життя людей, їх побут, спосіб життя, виховну мудрість, природні явища.Після здобуття Україною незалежності в житті та побуті народу утверджуються такі свята й урочистості, як День незалежності України (24 серпня), День Конституції країни (28 червня), День соборності України (22 січня),Свято козацької слави (25 серпня) та ін. Народний календар поповнюється загальнонаціональними святами: День знань, День матері, День батька, День родини. Передбачає він і регіональні урочистості з нагоди певних історичних подій, присвячені специфічним видам трудової діяльності (наприклад, проводи на полонину в Карпатах).
Є в народному календарі дати, повязані з релігійними Святами: День Андрія, День Миколи, Святвечір, Різдво, Водохреща, Стрітення, Великдень, Івана Купала, Покрови Матері Божої тощо.
Складовою народного календаря є родинний календар який охоплює важливі дати, віхи життя сімї, кожного й члена (дні народження членів сімї, ювілеї весілля батьків бабусі й дідуся).
Ефективність морального виховання учнів залежить від таких чинників:
створення в навчальному закладі психологічного клімату поваги до моральних норм, правил людського співжиття;
відповідність змісту морального виховання його меті й рівню морального розвитку школярів;
раціональне співвідношення між словесними і практичними методами виховного впливу, що забезпечує єдність моральної свідомості і поведінки;
своєчасне вжиття виховних заходів, акцентування уваги на попередженні аморальних явищ в учнівському колективі;
подолання авторитарного стилю у ставленні педагогів до вихованців, побудова його на принципі гуманізму.
Особливо важливо, щоб декларовані педагогом моральні принципи підтверджувалися його моральною практикою, яка б відповідала найвищим критеріям моральності.
1.2 Вплив емоційності батьків на атмосферу в сімї
У тих сімях, де мати завжди весела і свою веселість виявляє у присутності дітей, діти ростуть здоровими, життєрадісними, комунікабельними. І навпаки, у тих сімях, де матері відзначаються суворістю, серйозністю, вимагають лише слухняності, покірності, забороняють малечі у присутності дорослих бавитися, пустувати, діти частіше хворіють, ростуть нервовими, дратівливими, відлюдкуватими.
"Будьте веселими!" цей заклик до батьків уособлює цілу програму виховання. Дитина потребує радощів і сміху, як рослина світла. Матері і батьки мають радіти разом з дітьми, вигадувати для них жарти, витівки, ігри.
Дорослі у повсякденному житті формують у дитини емоційне ставлення до дійсності, виділяють, підкреслюють те, що спричиняє виникнення тієї чи іншої емоції. Наприклад, мати обережно підходить до вогнища, рухами і словами попереджає про небезпеку. Під час прогулянки у лісі батько захоплюється красою природи, квітами, сонцем, повітрям.
Діти легко схоплюють настрій батьків. Якщо мати прийшла з роботи засмученою, припиняються гра, сміх, діти намагаються її обняти, поцілувати. А коли мати весела, малі діти аж стрибають від радості, сміються разом з нею.
Лагідна посмішка батьків, їх гнів, радість, ніжність, жорстокість, переживання все це формує емоційний світ дитини.
Син вчиться насуплювати брови, як батько, коли гнівається, а донька, звертаючись до ляльки з лагідними словами, вчиться ніжності і любові.
Важливим фактором виховання спокійної, врівноваженої дитини є добрий тон сімейного життя, де привітність і жарт поєднуються з серйозністю, справедливість з наполегливістю, а любов і ласка позбавлені відтінку поблажливості.
Батькам необхідно взяти собі за правило: всі труднощі і неприємності в житті дорослих не мають права позначатися на ставленні до дитини. Неприпустимо зганяти на дитині свій настрій. Запорука дитячого щастя - тепло родинного вогнища, взаємна любов і повага.
1.3 Спільна виховна робота школи, сімї і громадськості в початковій школі
Сімя є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереження і передання культурних цінностей від покоління до покоління. З появою дитини на світ сімя покликана готувати її до життя і практичної діяльності, забезпечити раціональну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути власного досвіду поведінки й діяльності. Оскільки метою виховання підростаючого покоління є формування всебічно розвиненої особистості, сімя, як і школа, здійснює моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне виховання.
На думку