Конституційні погляди Станіслава Севериновича Дністрянського
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
ля перероблення положень Книги загальних цивільних законів, виступивши з новаторськими пропозиціями щодо вдосконалення норм тогочасного законодавства з урахуванням інтересів держави, народу й суспільства. Після проголошення в грудні 1918р. Західно-Української Народної Республіки Станіслав Дністрянський брав активну участь у державотворчих процесах, зокрема 1920р. розробив проект Конституції ЗУНР [10,7].
У 19191934 рр. Дністрянський С.С. перебував в еміграції: спочатку у Відні, пізніше у Празі. У Відні видав Цивільне право (1919р.) австрійський цивільний кодекс українською мовою, доповнений законами та розпорядженнями ЗУНР. Після окупації Польщею західноукраїнських земель і ліквідації українських кафедр у Львівському університеті, виступав разом з О.Колессою, І. Горбачевським та іншими українськими вченими ініціатором заснування українського університету поза межами України [1, 5].
Станіслав Северинович, один із засновників Українського Вільного університету, був у ньому першим деканом факультету права і політичних наук (1921р.), ректором (19211922 рр.) і проректором (1923р., 19331935 рр.). Водночас працював у Німецькому університеті в Празі (19291933 рр.) та празькій Вільній школі політичних наук (19281930 рр.), співпрацював з Українською господарчою академією у Подебрадах та Українським науковим інститутом у Берліні. 1927р. був заочно обраний дійсним членом Всеукраїнської академії наук по кафедрі цивільного права і політики. У 1933р. переселився до Ужгорода, де й помер 5 травня 1935р. від серцевого нападу після однієї з публічних лекцій. У Тернополі на будинку, де народився вчений, встановлено меморіальну дошку з барельєфом (1989р., скульптор Іван Мулярчук, архітектор Сергій Дирявко) [10].
Дністрянський С.С. ввійшов до історії українського правознавства, як відомий український теоретик конституціоналізму. Він створив власну концепцію держави і права, викладену у кількатомному незавершеному курсі Загальна наука права і політики (1923р.) та у працях: Чоловік і його потреби в правній системі. Розвідка з австрійського права (1900р.), Звичаєве право та соціальні звязки (1902р.), Про природу звичаєвого права, (1904р.), Природні засади права (1911р.), Генеза та основи права (1923р.), Погляди на теорії права та держави (1925р.), Нова держава. Інавгураційний виклад ректора УВУ, Соціальні форми права (обидві 1927р.) та ін. Вчений підкреслював соціальний характер норм і природних засад права, доводив первинність права порівняно з політикою, стверджував, що політика утворюється на основі наявних норм суспільного життя.
Великим є доробок С.С. Дністрянського в галузі конституційного права, проблеми якого висвітлено у працях Реформа виборчого права в Австрії (1906р.), Самовизначення народів, Статут для Галичини, Україна і мирова конференція, Державно-правне становище Східної Галичини в минулій добі (всі 1919р.), Звязок і сполука народів (1920р.), Будівництво держави і бюрократія (1921р.). Основою конституційних поглядів Дністрянського було відстоювання свободи людини, права українського народу на самовизначення у межах етнічної території, демократичного республіканського устрою, пріоритету суверенітету нації над суверенітетом держави. Це найяскравіше відбилося у Конституційних проектах С.С. Дністрянського.
Широке визнання принесли Дністрянському його цивілістичні праці: Полагода шкоди з огляду економічного і соціального (1897р.), Австрійське право облігаційне (19011909 рр.), Австрійське право приватне (1906р.), Причинки до реформи приватного права в Австрії (1912р.), Цивільне право (1919р.), Річеве право (1923р.). В них, зокрема, відстоювалася ідея реформи австрійського права, приведення його у відповідність до нових суспільних відносин, узгодження інтересів держави, народу, суспільства, окремих соціальних груп. Дністрянський також обґрунтував концепцію зобовязального (облігаційного) права як окремої підгалузі австрійського цивільного права. Проблемам авторського права, питанням матеріальної і духовної власності присвячена у праці Берненська унія і наше відношення до неї (1900р.). До цивілістичного циклу належать монографії Причинки до історії і теорії міждержавного приватного права і Провідні думки в історії і теорії міждержавного приватного права (обидві 1923р.).
Окреме місце займають праці Дністрянського із сімейного права: Заручини в австрійськім праві (1899р.), Право родинне після викладів професора Дністрянського (1901р.), Нові причинки до теорії заручин в новітнім праві (1905р.), Правове відношення родичів до дітей (1906), Причинки до науки про до-смертщину подруга (1911р.). Вчений наголошував на розмежуванні міжродинних і суто майнових відносин. Розглядаючи питання трудового права, Дністрянський вказував, що трудовий договір не зводиться до простої купівлі-продажу робочої сили, що відповідальність власника підприємства перед своїми працівниками суттєво відрізняється від звичайної цивільної відповідальності. Він також був одним з ініціаторів створення і унормування української правничої термінології. Він також є визнаним основоположником національно-державницького напряму в українській політології, автором політичної концепції української держави, в якій, зокрема, розмежовувалася національна ідея і націоналізм.
Загалом науковий доробок Станіслава Дністрянського складає понад 170 праць з проблем державн?/p>