Комерціалізіція культури
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
- вона просто не потрібна". Люди не переживають відчуття пропажі - вони просто втратили потребу в літературі. По суті, це те ж, що я тут сказав про кіно. Можна лише співчувати західній людині, майже до кінця висушеному вжитком, корумпованому можливістю миттєвого задоволення своїх поверхневих потреб і часу, що не знаходить, на те, аби концентруватися. Симфонію Чайковського потрібно слухати десять або двадцять хвилин, перш ніж починаєш занурюватися в неї. Аби читати Достоєвського або Солженіцина, потрібна жертва - час. Необхідно сфокусувати увагу, інтенсивно в щось вглядітися, вдуматися - лише тоді починається співпереживання на поглибленому рівні. Споглядання - ось що необхідне для сприйняття витвору мистецтва; для сприйняття поп-музыки занурення не потрібно. То ж відбувається і з літературою - нині вона не вимагає занурення. Для того, щоб читати велику частину сучасної світової літератури, жертвувати часом не треба. Ти читаєш так само, як слухаєш музику в ліфті - вона собі грає, а ти думаєш про щось своєму. Людство привчили сприймати мистецтво на самому поверхневому рівні. Свідомість читача і глядача може бігати по його поверхні, як водяний павук по гладіні води - це вистачає. Давайте не забуватимемо, що найперший роман - Біблія, вимагав найбільшої концентрації.
Вже написано велика кількість праць про інформаційний Шок, що переживається нашою цивілізацією. Інтернет змінив історію людства. Велика кількість інформації плюс її абсолютна доступність не допомагають, як мріялося 40 років тому, а, як не дивно, перешкоджають поглибленню нашого знання про світ. Чим більше інформації - тим менше ми знаємо. Ми не в змозі виробляти який-небудь відбір. Легко захлинутися в недискримінованому інформаційному смітнику, в обвалі, що обрушується на вас, свідомо не потрібній вам інформації. І це не може не діяти на психіку. Мудро сказав великий цінитель музики Пастернак: "Краще з того, що я чув, - це тиша". Сьогодні в інформативному полі безконечне виття. Мені здається, що в майбутньому привілеєм багатих буде інформаційна і усіляка інша тиша і відсутність компютерів. Компютери вони залишать своїм службовцям.
Подібний погляд на речі єпесимістичним, хоча і інколи хочеться видати бажане за дійсне. Але людство не вимирає, а виживає. Лише ось умови, в яких воно виживає, вельми несприятливі для розвитку індивідуальності. Втім, умови несприятливі навіть корисно, ніж сприятливі, оскільки заставляють напружити всі здібності, аби вижити. Коли людині всі підносять на блюдечку - телевізор, дешеву їду, комфортну обстановку, будь-яку інформацію, - він перестає сприймати цінність речей. Вжиток безмірної кількості інформації не збільшує ерудицію. Можна знати всі сорти дорогих вин, достигати на всі премєри, одягатися в кращих бутіках, але не поліпшити якість свого життя. Якість життя, по суті, залежить лише від здатності роздумувати і розуміти особисто вашу реальну роль і реальне місце в житті інших... А філософія і практика реальності умовляють вас не роздумувати, а споживати, "брати від життя все"! Сумно - але може бути, дійсно західна культура, згідно Шпенглеру, а тепер і Бьюкенену, закочується?
Ця ситуація характерна в основному для Заходу. А це ще не весь світ. Продовжують зберігати свої традиції Китай, Індія, Японія, Арабський Схід. Великі держави древніх цивілізацій - індуїстом, мусульманською, конфуціанською - ще не втратили своїх цінностей, виплавлених століттями. Вони дуже повільно відмовляються від своїх традицій і люто, інколи дуже люто чинять опір впровадженню західних цінностей. Тому на сьогоднішніх фестивалях беруть призи китаєць Чжан Імоу або іранець Мохсен Махмальбаф.
І якщо говорити про культуру світову, то, безумовно, є надія, що в людства збережуться і бажання, і здібність до створення і відкриття мистецтва, літератури і того кіно, яке я звикся вважати мистецтвом.
ВИСНОВКИ
В осмисленні цих змін, очевидно, треба виходити із природи тієї соціально-культурної реальності, яка формується в Україні. Вона характеризується: формуванням нової системи цінностей; складанням на відміну від моностилістичної; полістилістичної культури; особливими відносинами між учасниками культурного процесу; зміною ієрархічного “вертикалього” принципу управління культурою на “горизонтальний”, партнерський; акцентуванням на ролі особистісного, а не колективістського начала; зростаючою культурною роллю регіонів; формуванням приватного, недержавного сектора культури; комерціалізацією культури й зростанням ролі в ній менеджменту; руйнуванням усталеної культурно-просвітницької мережі й мережі закладів естетичного виховання; зростаючою недостатністю закладів культури для значного числа громадян. Ці утворення радикально змінюють, далеко не завжди на краще, соціально-культурну ситуацію естетичного виховання як особливої соціально-виховної підсистеми. Виникає необхідність суттєвої переструктуризації, а фактично, формування нової системи естетичного виховання в Україні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Карабанова О. А. Возрастная психология: Конспект лекций. М.: Айрис-пресс, 2005. 240 с. (Высшее образование).
2. Павленко В.Н. Представления о соотношении социальной и личностной идентичности в современной западной психологии // Вопросы психологии. 2000 - № 1 С. 135-141.
3. Райгородский Д.Я. Теории личности в западноевропейской и американской психологии.: Хрестоматия по психологии. Самара: Изд. дом “Бахтар”, 1996.- 480 с.
4. Ставропольский Ю.В. М?/p>