Класичний напрям в українській економічній думці

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

?еорії.

На зміну меркантилістам у другій половині XVIIIст. Прийшли фізіократи з повною філософією господарювання. Балудянський розглянув економічні погляди фізіократів відзначивши, що за їх концепціями, все походить від землі. Людина перетворяє речовини природи. Однак, внаслідок штучного обробітку повинна зменшитися кількість природнього вибору. Це помітно в ремеслах і мистецтві.

Для відповідного розуміння вчення економістів (фізіократів) потрібно врахувати ряд моментів. Передусім те .що в кожній державі володіння землею може включати кріпосних людей. Вільних працівників і орендаторів. Держава може комбінувати ці три категорії господарств. Затрати капіталу як і праці є продуктивними лише в землеробстві. Балудянський розглянув всі види капіталу в землеробстві, механізм його застосування й економічні наслідки. Він розглянув ті умови, при яких капітал дає прибутки, яка роль держави у їх створенні, прийшовши до висновку. Що чим менші податки, тим більший зиск. Балудянський вважав за потрібне розрізняти чистий прибуток і валовий прибуток. Чистий прибуток у землеробстві поділяється на три частини: перша - становить дохід; другу отримує орендар, а третя віддається державі на податок. У підсумковому 46 пункті він пише: у висновку цієї системи передбачається, що потрібно впровадити досконале правосуддя, досконалу свободу і досконалу рівність; тоді розвяжеться завдання яким чином всі три окреслені класи вивести на високий рівень добробуту і примножити силу і багатство держави

Продовження досліджень Балудянського знайшло чітке вираження в аналізі поглядів Сміта. На його думку , А. Сміт обєднав політекономічні концепції, знайшовши першопричину всякого багатства в праці. Він показав, що усіх галузях людської діяльності діють одні й ті ж мотиваційні механізми. Далі Балудянський викладає основні засади теорії Сміта, акцентує на її вигідних категоріях - праці та обміну. Перша виробляє багатство, друга - розподіляє його між членами суспільства. Сміт поділив працю на продуктивну і не продуктивну.

Народне багатство, - писав Балудянський, - полягає в нагромадженні продуктів продуктивної праці. Взагалі всякий товар, на виробництво якого використано більше праці, при обміні має і більшу вартість Це вихідна фундаментальна засада Сміта, якої дотримувався Балудянський. Він зазначив, що для всякого виробництва в сільському господарстві потрібні:

  1. праця; 2) капітал; 3) земля. У цій послідовності вчений розглядає окремі фактори зростання національного багатства, посилюючись не тільки на праці Сміта, але й на своїх західноєвропейських сучасників.

Балудянський докладно охарактеризував суть, складові частини і функціонування капіталу в народному господарстві. Дохід нації прибутковий капітал і багатство збільшується тоді. Коли більше виробляється; економиться і споживається . Отже різниця між бережливістю і скупістю. Скупість обмежує можливості реалізації товарів. Всякий капітал повинен приносити прибуток, умови зростання якого доволі повно розкрив Балудянський. Він твердив, що коли національне багатство зростає, тоді прибуток на капітал зменшується. Це пояснюється тим , що всі капіталісти включаються в господарську діяльність, а це призводить до суперництва і зменшує прибутки. Продуктивними класами вважаються тільки три стани: робітники, капіталісти і власники землі.

Продовжуючи розгляд економічної теорії Сміта Балудянський приділив увагу проблемам розподілу та обігу багатства. Всяке багатство розподіляється спершу між трьома класами, а потім надлишкові товари обмінюються.

Не тому держава багатіє, що вона ввозить більше ніж вивозить, а тому, що вона більше виробляє. Балудянський джерело зростання багатств нації вбачав у сфері виробництва. Багатство кожної держави більше від кількості грошей. Однак гроші - це не тільки знаки, вони мають внутрішню вартість. Він проаналізував ефективність різних грошових систем. Коли не має товарів то гроші самі собою обмінюватися не можуть. Отже гроші не випереджують появу продуктів, а слідують за ними. Гроші не принесуть користь якщо не буде засобів для існування. Ця думка не втратила своєї актуальності та конструктивності досі. Обовязок уряду, спостерігати за удосконаленням роботи сил, які виробляють; за збором капіталів; спостерігаючи при тому основи встановлення плати за роботу; зиску з капіталу і доходів: тоді грошей буде так багато, скільки потрібно, але не більше.

Окремо розглянув Балудянський асигнаційні банки і кредитні папери, зокрема ті, що виконують функції і грошей. Зіставивши різні точки зору на обіг паперових грошей, що є в обігу держави, усією своєю кількістю не повинні перевищувати суму золотих і срібних грошей; місце яких вони заступають, або якби , при однаковій торгівлі за відсутністю паперових грошей були в обігу.

Професор, стат-секретар і таємний радник Балудянський помер 3 квітня 1847 року у Санкт-Петербурзі, залишивши багатьох послідовників економічного вчення, до якого сам належав. Треба сподіватися, що в молодій українській державі наукова спадщина Балудянського нарешті буде належно поцінована. Тільки та нація варта майбутнього, яка гідно цінує своїх видатних предків.

 

  1. Політекономіст і статистик Т.Ф. Степанов

 

Тихон Федорович Степанов народився в 1795 році у сімї дрібного чиновника. Вчився у Воронезькій гімназії , після закінчення якої у 1814 році вступив до Харківського університету. У 1821 Степанов повторно склав екзаме?/p>