Класичний напрям в українській економічній думці
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
м змістом, своїм корінням сягають в дохристиянську добу, а їх залучення в християнську обрядовість в часи Івана Вишенського свідчать про реформаційні процеси, що мали в Україні свої особливості.
Іван Вишенський проклинав тих владик, які занедбали монастирі, зробили собі з них фільварки, дбають тільки про тілесні вигоди, нагромаджують гроші. Країна грішна, люди повні гріхів, племя злісне. Сини беззаконні - так характеризував Іван Вишенський тогочасну Україну в складі Польської держави. Іван Вишенський на прикладі окремих церковних ієархів показав зростання багатства, загребущості високих релігійних чинів, персоніфікувавши тим самим соціально-економічні вілносини від того часу. Іван Вишенський відстоював соціальну рівність. Він посилався на те , що Христос народився в бідних умовах, намагаючись надати людям, що в нестатках народжені не позбавлені достоїнств заможних. Полеміст показав. З одного боку, розкіш і добробут вищого духовенства, а з другого - злидні православних християн.
- Економічна система М.А. Балудянського та її роль у розвитку економічної думки
У когорті видатних українських економістів європейського масштабу кінця XVIII - першої половини XIX ст. чільне місце займає син греко-католицького священика з українського Закарпаття Михайло Андрійович Балудянський ( 1769-1847)
Щоб зрозуміти світоглядні позиції М.А. Балудянського, його соціальні орієнтири, потрібно хоч у загальних рисах пізнати обставини його життя. Його першим учителем був батько, який добре знав мови, зокрема латинь. У вісім років М. А. Балудянський почав навчатися в гімназії, після закінчення якої став студентом філософського факультету Королівської академії правознавства в Кошиці. Закінчивши її на відмінно, продовжував навчання у Віденському університеті, чотирирічний курс якого на юридичному факультеті закінчив за два роки. Працюючи викладачем в угорському місті. М.А. Балудянський проводив наукові дослідження і брав участь у визвольному русі, був членом товариства Свобода і рівність в якому важливу роль відігравав Г. Мартинович, який раніше був професором Львівського університету. До Росії М.А. Балудянський приїхав сформованим ученим, який мав професорське звання і майже 15 річний досвід викладацької роботи в австрійсько-угорських вузах. У Петербурзькому педагогічному інституті, а потім в університеті, М. А. Балудянський викладав політичну економію, фінанси і дипломатику. В той час не було чіткого розмежування між політичною економією та іншими суспільними науками. Конспекти лекцій і публікацій М. А. Балудянського отримали назву Економічної системи, яка закріпилася в історії економічної думки.
Державне (очевидно, слід розуміти національне) господарство базується, - казав М.А. Балудянський, - на трьох системах, з яких перша вважає багатство народу в грошах, друга - в неперероблених плодах землі, а третя - в міновій вартості всіх виробів У цьому контексті вчений розглядав систему, основану на торгівлі, систему економістів і теорію Адама Сміта, основану на праці та обміні
Розкриваючи систему, основану на торгівлі М.А. Балудянський вказав на такі її принципи:
- гроші, як основне знаряддя для торгівлі та міра всіх цінностей, що становить головне багатство народу;
- головне правило полягає в прискоренні обігу грошей;
- продуктивними називаються тільки ті класи, які добувають гроші;
- вся кількість виробів дорівнює величині споживання;
- скільки міські жителі більше від сільських звязані з грошовими операціями, то вони цінніші.
Згідно з цією теорією основою комерційної системи є примноження грошей. Держава згідно з цим виконує роль батька родини, який повинен кожному визначити певний вид діяльності. Громадянин повинен вправлятися не в тих промислах, від яких він отримує більше прибутку, а в тих котрі, приносять державі більше користі. Основними критеріями ефективності економічно-господарської діяльності в такій системі є торгівельний баланс, порівняння імпорту і експорту. Коли обсяги вивозу переважають ввіз, то баланс вважається державі вигідним. Всі види господарської діяльності на державному рівні усуваються за допомогою балансових інструментів. Баланс у таких умовах, на думку М.А. Балудянського, служить єдиним керівництвом для перевірки правильності комерційної політики. У системі цієї політики перше місце займає зовнішня торгівля, друге місце займає внутрішня торгівля , а також просторова, зворотня і привізна торгівля, після того мануфактура і нарешті сільське господарство.
Меркантилістська концепція стверджує, що кількість народного багатства дорівнює кількості грошей, що знаходяться в обігу, з додатком до того паперових грошей, винайдених кредитом. Звідси оцінюють промисловість як таку , що пожвавлює торгівлю і служить нагромадженню грошей. Зокрема ціняться ті фабрики чи заводи , які працюють на експорт, такими підприємствами повинна постійно опікуватися держава.
У 25 параграфах М.А. Балудянський відтворив меркантилістську систему в усій її багатогранності. Відзначив привіз будь-яких товарів вважається втратою; вивіз же будь-яких товарів вважається вигодою. Вчений детально розкрив державно-господарський і управлінський механізм, який покликаний забезпечити ефективне функціонування меркантилістської системи, приховуючи всі її аспекти. В цілому М.А. Балудянський був противником меркантилістської економічної ?/p>