Класична школа політичної економії та її еволюція

Информация - Экономика

Другие материалы по предмету Экономика

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ ТА ЇЇ ЕВОЛЮЦІЯ

зміст

 

Загальна характеристика класичної політичної економії

У. Петті як основоположник класичної політичної економії в Англії

Ізіократи - представники класичної політичної економії у Франції. "Економічна таблиця" Ф. Кене

Економічне вчення А. Сміта

Економічне вчення Д. Рікардо

Передумови трансформації класичної політекономії на межі ХVШ-ХІХ ст. Економічні теорії Р. Мальтуса

Політична економія Ж.Б. Сея. Вчення про три фактори виробництва

 

Загальна характеристика класичної політичної економії

 

Дійсно науково-економічна школа виникає дещо пізніше теорії меркантилістів. Її батьківщиною стала Англія - країна, де почалася перша в світі технічна революція, країна, яка дала світу систему фабричного виробництва з використанням системи машин, країна, яка в кінці XIX ст. виробляла 50% світового промислового виробництва і займала перше в світі місце за обсягом міжнародної торгівлі.

Для розуміння ідей класичної школи треба детально розглянути роботи її найвидатніших представників: У. Петті, А. Сміта і Д. Рікардо в Англії, П. Буагільбера та Ф. Кене у Франції. Даючи ж її загальну характеристику, треба зазначити такі найважливіші риси:

1) економісти цієї школи перенесли аналіз джерел багатства суспільства із сфери обміну (торгівлі) в сферу виробництва;

2) якщо меркантилісти описували лише видиму частину економічних явищ, то класики намагаються знайти сутність економічних процесів, проникнути в їх глибину, знайти їх певні закономірності;

3) в основі економічного світогляду представників цієї школи лежить розуміння обєктивності економічних законів, які не залежать від волі або бажання людини, але впливають на її економічну поведінку;

4) саме економісти класичної школи відокремили економічну теорію від інших наук, створили таку науку, як політична економія;

5) економісти класичної школи створили теорію трудової вартості і показали, що дійсним джерелом багатства суспільства є праця людей, зайнятих у сфері матеріального виробництва.

 

У. Петті як основоположник класичної політичної економії в Англії

 

У. Петті (1623-1687 рр.) - англійський економіст, який заклав основи класичної школи політичної економії. Його роботи: "Трактат про податки і збори" (1662 р.), "Політична анатомія Ірландії" (1672 р.), "Політична арифметика" (1676 р.), "Різне про гроші" (1682 р.).

Основні теоретичні ідеї У. Петті:

  1. У. Петті намагається проникнути в суть економічних явищ і процесів, знайти причинно-наслідкові звязки між ними, внутрішні закономірності їхнього розвитку.
  2. У. Петті в історії економічної науки почав використовувати математичний і статистичний аналіз.
  3. У пошуках відповіді на питання про джерела суспільного багатства У. Петті вводить у науковий обіг широко відомий вираз: "Труд - батько багатства, а земля - його мати". Він вважає, що джерелами багатства країни виступають насамперед праця людей, а також природа, земля, що дає ресурси для виробництва.
  4. У. Петті ввів поняття ринкової і природної ціни. Він показав, що природна ціна товарів залежить від витрат праці на їхнє виробництво, а ринкова ціна (У. Петті називав її "політичною" ціною) - це ціна ринку, і вона змінюється разом зі змінами в природній ціні, а також зі змінами ринкової ситуації.
  5. У. Петті не був послідовним у своїй теорії трудової вартості. Його погляди ще знаходилися під впливом меркантилізму. Він вважав, що праця є джерелом багатства не у всіх галузях виробництва, а тільки в галузях видобутку золота і срібла. Тобто золото і срібло (гроші) мають вартість тому, що на їхній видобуток було витрачено багато людської праці. Всі інші товари мають вартість лише тому, що вони обмінюються на золото і срібло, що і визначають їхню вартість.
  6. У. Петті ще не розрізняє між собою такі фактори товару, як вартість і споживча вартість. Звідси він змішує абстрактну працю, як джерело вартості, з конкретною працею, як джерелом споживчої вартості. Дійсно в створенні споживчої вартості беруть участь і праця, і земля. Однак джерелом вартості, відповідно до теорії трудової вартості, може бути тільки праця.
  7. У. Петті аналізує також такі категорії, як заробітна плата, земельна рента, банківський відсоток. Він вважає, що заробітна плата - це ціна праці працівника, і пропонує підприємцям платити мінімальну заробітну плату, яка б забезпечила мінімум засобів існування працівника.

Земельну ренту У. Петті розглядає як різницю між вартістю сільськогосподарської продукції і витратами на її виробництво. Ціна землі тим більше, чим більшу земельну ренту вона приносить.

Банківський відсоток, відповідно до поглядів У. Петті, залежить від величини земельної ренти.

У цілому погляди У. Петті ще мають суперечливий характер, хоча він і намагається зясувати сутність економічних явищ.

 

Ізіократи - представники класичної політичної економії у Франції. "Економічна таблиця" Ф. Кене

 

У Франції класична економічна школа була представлена теорією фізіократів. Франція тих часів була аграрною країною, в якій 90% населення було сільським.

Теорія фізіократів ("фізіо" - природа, "кратос" - влада) - виходить з того, що єдиним джерелом багатства країни є праця людей, за?/p>